ПРОГРАМА
для загальноосвітніх навчальних закладів
Історія України
10 - 12 класи
Історичний профіль
Пояснювальна записка
Дана програма з історії України призначається для 10-12 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
Зміст програми побудовано у відповідності до лінійної системи шкільної історичної освіти, яка передбачає логічне та хронологічно послідовне вивчення історії України від початку ХХ до початку ХХІ ст. Виклад вітчизняної історії здійснюється в органічній єдності із загальноєвропейською та світовою історією. Це особливо чітко прослідковується під час висвітлення питань міжнародного життя, Першої та Другої світових воєн, сучасних інтеграційних процесів та ін., де вчитель може результативно здійснити міжпредметні зв’язки.
В програмі представлені наскрізні лінії. Стосовно певних фактів, подій та особистостей новітньої історії України серед вчених-істориків відсутні однозначні оцінки, що відповідає реаліям демократичного суспільства.
Базовий зміст історичного матеріалу викладений у формі усталеної періодизації новітньої історії України (існують й інші варіанти періодизації, які містять несуттєві розбіжності із зазначеною).
Програма має вигляд таблиці. В колонці ліворуч вміщено зміст історичного матеріалу, який включає в себе основні теми курсів. До кожної теми подано орієнтовний перелік інформаційних питань. Це - мінімум, з якого учень повинен мати певні знання та уявлення про вітчизняну історію і який не підлягає скороченню. Термін “знання” - стосується конкретних фактів, подій, персоналій, а “уявлення” - загальних характеристик, ідей і понять. Зазначене коло питань, з яких учень має бути обізнаним, складають його компетенцію. Її рівень залежить від індивідуального розвитку та можливостей кожного школяра.
Праворуч зазначені вміння та навички, яких учень має набути в процесі навчання. Вони характеризують рівень опанування та розуміння учнем програмового матеріалу з історії України і складають його компетентність. Термін “розуміння” - передбачає крім іншого й оціночні судження учня.
Виходячи із сучасних вимог, перед вчителем історії стоять завдання:
-по-перше, сформувати в учнів ключові компетентності, які допоможуть йому досягти певного рівня соціалізації - навчитися у школі та поза школою успішно вирішувати питання особистого і суспільного життя;
-по-друге, допомогти учням набути предметних компетентностей, які дадуть можливість індивідуалізувати та олюднити теоретичні знання, зрозуміти перебіг подій вітчизняної історії, сформувати позитивну мотивацію до пізнавальної діяльності.
Такі завдання стають реальними в умовах особистісно зорієнтованого навчання, коли в центрі діалогу “учень-вчитель” стоїть особистість учня. Урок, проведений у технології особистісно зорієнтованого навчання, допоможе вчителеві визначити рівень підготовки та життєвий досвід кожного учня, узгодити їх із змістом історичного матеріалу, який вивчається. Домінантою сучасного уроку історії є прищеплення учням вмінням вести конструктивний діалог з іншою людиною, суспільством, природою та світом.
Формування позитивного ставлення до пізнавальної діяльності взагалі та на кожному конкретному уроці зокрема, сприяє розвиткові в учнів потреби до самопізнання, самореалізації, самовдосконалення на засадах загальнолюдських та національних соціокультурних і моральних цінностей, функціонування громадянського суспільства.
Навчальний матеріал передбачає чіткий розподіл на теми, але не на конкретні уроки. Спираючись на власний досвід та особливості сприйняття учнями матеріалу, вчитель самостійно здійснює поурочне планування, визначає логічну послідовність вивчення інформаційних питань теми, матеріалу регіональної історії.
Структура сучасного уроку історії не має жорсткої регламентації. Вчитель самостійно визначає тип уроку та відповідні методично обґрунтовані етапи його проведення. Веде пошук і запроваджує нові форми навчання, застосовує сучасні педагогічні технології, які мають на меті розв’язання проблем , пов’язаних з колективним способом організації навчання й індивідуальним характером його сприйняття, необхідністю засвоєння значного обсягу програмового матеріалу протягом одного уроку тощо.
Наприкінці кожної теми передбачені години для вивчення краєзнавства. Для проведення таких уроків доцільно залучати учнів до пошукової та дослідницької роботи. Проведення повторювально - узагальнювальних і тематичних уроків підводить підсумок темі. Резервний час пропонується використати за доцільністю.
Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів, вчитель враховує набутий рівень загальнонавчальних та предметно-історичних умінь і навичок, викладених як в усній, так і письмовій формі. Підсумкова атестація передбачає багатоманітні форми контролю (в тому числі й тести). Визначальним чинником оцінювання навчальних досягнень учнів з історії є критерії, розроблені Міністерством освіти і науки України.
Історія України. 10 клас
(105 годин)
|
Кіл-ть
годин
|
Зміст
|
Державні вимоги до рівня загальної підготовки учнів
|
|
Вступ.
Поняття новітньої історії. Періодизація новітньої історії України.
Історіографія. Методологія історичної науки.
Загальна характеристика стану наддніпрянських та західноукраїнських земель в контексті загальноєвропейської та світової історії початку ХХ ст.
Індустріальне суспільство. Реформи і революції як можливість розв’язання соціальних суперечностей.
Світова війна, як глобальний конфлікт.
Основні вимоги до рівня підготовки та оцінювання учнів.
|
Учень (учениця):
- орієнтується в періодизації та історіографії новітньої історії України;
- співвідносить періодизацію новітньої вітчизняної історії з відповідними періодами європейського та світового розвитку;
- характеризує і співставляє основні риси розвитку наддніпрянських та західноукраїнських земель початку ХХ ст., спираючись на карту;
- володіє поняттями: “методологія “, “історіографія”, “ індустріальне суспільство“, “революція“, реформа”,
“ криза“; “світова війна”
|
|
Тема 1. Європа і світ на початку ХХ століття.
Загальна характеристика європейської та світової цивілізацій на прикладі розвитку провідних країн світу (Велика Британія, Франція, Росія, Німеччина, Австро-Угорщина, США). Нерівномірність розвитку країн світу.
Індустріальне суспільство: його переваги та проблеми.
Основні виклики історії: колоніалізм, глобалізаційні процеси.
Формування націй, українська політична нація
|
Учень (учениця):
- характеризує усно та письмово загальний рівень розвитку європейської та світової цивілізацій на початку ХХ ст.;
- розуміє причини нерівномірності розвитку країн Європи і світу;
- висловлює судження стосовно обґрунтованості окремих версій та думок щодо характеристики розвитку світової та європейської цивілізацій початку ХХ ст..;
- застосовує поняття “цивілізація”, “глобалізація”, “політична нація” під час дискусії з питань характеристики європейської та світової цивілізації;
|
|
Тема 2. Україна на початку ХХ ст.
(1900-1913).
Територія і населення України.
Етнічні і колонізовані українцями землі.
Українські землі у складі Російської і Австро-Угорської імперій. Адміністративний устрій .
Національний та соціальний склад населення.
Феномен формування єдиної української нації в кордонах двох імперій.
Соціально-економічний розвиток
українських земель.
Іноземний, російський, австро-угорський і вітчизняний капітал в економіці українських земель у складі Росії та Австро-Угорщини.
Монополізація капіталізму. Роль залізничного будівництва у прискоренні економічного розвитку.
Економічний розвиток Лівобережжя, Правобережжя та південних губерній.
Становище українських земель у всеросійському внутрішньому ринку.
Економічні зв’язки українських регіонів із європейським ринком. Міграційні процеси.
Політичне життя в українських землях на початку ХХ ст.
Робітничий та селянський рух. Політизація національного руху. Українська політичні партії та їх соціальна база в Росії і Австро-Угорщини. Програмні завдання. Лідери. Стосунки між українськими політичними діячами обох імперій.
Формування і діяльність неукраїнських політичних партій і рухів, їх ставлення до українського питання.
Російська революція 1905-1907 рр. на українських землях.
Робітничий рух в українських губерніях і національне питання.
Виникнення рад робітничих депутатів і професійних організацій. Збройні виступи робітників. Повстання на флоті (крейсер “ Очаків“, броненосець “Потьомкін “).
Розгортання селянського руху.
Революційний спад 1906 р.
Українська громада в першій і другій Державній думах.
Економічний і соціальний розвиток в 1908-1913 рр.
Промислове піднесення та його наслідки. Експансія іноземного капіталу в економіку Півдня Росії.
Становище в сільському господарстві після революції. Земельна реформа П.Столипіна в українських землях у складі Російської імперії: її здобутки і прорахунки.
Культурне життя на початку ХХ ст.
Освітня політика царського і
цісарського урядів. Розвиток вищої освіти. Львівський університет. Діяльність Наукового товариство ім. Т.Шевченка у Львові та Києві. Видатні вчені Лівобережної та Правобережної України.
Товариство “Просвіта “. Здобутки майстрів мистецтва і літератури.
Книговидання. Періодична преса.
Релігійне життя.
Конфесії на українських землях.
Російська православна церква в Україні. Діяльність А.Шептицького.
Повсякденне життя.
Життя, побут та звичаї українців у складі Росії та Австро-Угорщини. Становище жінки у суспільстві.
Наш край на початку ХХ століття.
Розвиток промисловості та сільського господарства краю в 1900-1913 рр. Суспільно-політичний рух. Культурно - освітні заклади. Художня культура.
|
Учень (учениця):
- характеризує, аналізує та порівнює загальний стан українських земель, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій перед Першою світовою війною;
- розуміє наслідки колоніальної залежності для українського народу;
- порівнює, аналізує національний і соціальний склад населення Правобережної та Лівобережної України;
усвідомлює процес і особливості формування української нації у складі двох імперій;
виявляє та аналізує причини залежності української економіки від російського, австро-угорського та іноземного капіталу,
визначає і порівнює відмінності економічного і соціального розвитку східних, західноукраїнських та південних земель на початку ХХ ст.;
- розуміє і пояснює динаміку промислового розвитку періоду 1900-1913 рр., формулює власні судження;
- характеризує та аналізує економічні зв’язки українських регіонів із європейським ринком, спираючись на карту;
- визначає роль людського фактора в суспільному житті України початку ХХ ст.;
- порівнює, аналізує, та висловлює оціночні судження з питань утворення та стосунків українських політичних партій Лівобережжя та Правобережжя на початку ХХ ст.;
- виявляє вміння складати порівняльні таблиці, схеми з питання формування українських та інших політичних партій і рухів ;
- характеризує та аналізує вплив подій російської революції 1905-1907 рр. на розвиток робітничого та селянського руху в українських землях, висловлює власні оціночні судження
- порівнює діяльність української громади в Державних думах,
визначає власну позицію стосовно результатів діяльності Державної думи Росії;
- пише есе з питань впливу революції 1905р. на розгортання робітничого та селянського руху в українських землях;
- описує прояви та виявляє причини промислового підйому 1908-1913рр, співставляє їх з фактами розвитку європейської та світової економіки у відповідний період;
- аналізує хід аграрної реформи Столипіна, її здобутки і прорахунки, висловлює власні оціночні судження щодо здійснення та наслідків реформи;
- характеризує та порівнює політику урядів Російської та Австро-Угорської імперій стосовно освіти і культурного життя українських громад, що проживали на відповідних територіях, висловлює власні погляди ;
- бере участь в обговоренні питань з розвитку освіти, літератури та мистецтв на Лівобережній та Правобережній Україні початку ХХ ст., вміє захищати власну позицію
- описує діяльність конфесій на українських землях в1900-1913 рр.;
- порівнює та аналізує повсякденне життя українців на початку ХХ ст. з життям країн Європи аналогічного періоду;
- визначає на карті місцевий регіон, описує особливості його соціально-економічного та культурного розвитку на початку ХХ ст.
|
|
Повторювально - узагальнювальний урок
|
|
|
|
|
|
Тема 3. Україна в Першій світовій війні (1914-1918).
Початок Першої світової війни
Суперництво провідних країн Європи і світу за розподіл територій та сфер впливу. Україна в планах воюючих сторін. Мобілізація українців у російську та австро-угорську армії.
Війна і становище українців в Австро-Угорщині.
Світова війна і розкол українського визвольного руху. Утворення Головної української ради у Львові. Національні формування українців. Січові стрільці під Маківкою і на горі Лисоня.
Політика австрійського уряду щодо українців. Загальна українська рада. Діяльність Союзу визволення України.
Становище українців в Російській імперії.
Війна і суспільство. Українське питання. Діяльність товариства українських поступовців.
Симон Петлюра “ Війна і українці“. Утворення Прогресивного блоку. Володимир Винниченко про політичні орієнтації українців.
Воєнні дії в 1914 р.
Військові дії російських військ у Східній Пруссії. Наступ на Галичину і Буковину. Галицька битва. Створення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.
Воєнна кампанія 1915-1916 рр.
Брусиловський прорив. Назрівання економічної і політичної кризи в
Російській і Австро-Угорській імперіях.
Провал червнево-липневого наступу 1917 р.
Економічні наслідки війни. Визрівання революційної кризи. Розвал царської армії. Підписання перемир’я в грудні 1917 р. Сепаратні переговори про мир.
Наш край в роки світової
війни.
Життя на фронті й у тилу. Роль і місце жінок у суспільстві під час війни.
|
Учень (учениця):
- характеризує світову війну як глобальне історичне явище;
- визначає місце України в планах воюючих сторін та висловлює власні судження з цього питання;
- описує стан, місце і роль українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій в період Першої світової війни;
- усвідомлює основні причини зростання
української національної свідомості на початку Першої світової війни;
- порівнює місце і роль у суспільстві українських політиків Західної і Наддніпрянської України;
- аналізує різні точки зору на питання ставлення до війни українських політиків обох імперій, дає власну оцінку їх діяльності;
- визначає особливості національного
руху під час Першої світової війни;
- аналізує карту Європи під час Першої світової війни як джерело знань про перебіг воєнних подій на території України в 1914-1917 рр., співвідносить їх з іншими театрами дій в ході світової війни;
- визначає особливості Першої світової війни; її глобальні наслідки та вплив на зміни історичної мапи Європи і світу; -
- розрізняє і співвідносить основні та другорядні події економічного, політичного і соціально-культурного життя України періоду Першої світової війни;
- оперує набутими знаннями з теми під час діалогу, шкільної дискусії; виявляє толерантність до висловлювань інших думок і оцінок подій Першої світової війни;
- характеризує вплив Першої світової війни на особливості життя регіону на основі аналізу історичних джерел та власної дослідницько-пошукової діяльності
|
|
Повторювально - узагальнювальний урок
|
|
|
|
|
|
Тема 4. Українська революція (1917-1918).
Розгортання революції в Росії.
Лютневі події 1917 р. в Петрограді. Зречення царя престолу. Утворення Тимчасового уряду. Петроградська рада робітничих і селянських депутатів. Дії більшовиків в перші місяці революції. Відсутність шляхів вирішення національного питання у програмах провідних політичних партій.
Початок Української революції.
Російська революція і український визвольний рух. Ідейні засади українського руху.
Утворення Української Центральної Ради, її партійний склад і програма. М.Грушевський. Український національний конгрес.
Програми і цілі українських та загальноросійських політичних партій в Україні. Громадські організації.
Проголошення автономії України.
Система влади в українських губерніях Росії після утворення Тимчасового уряду. Делегація Української Центральної Ради до Петрограда.
Перший Універсал Центральної Ради.
Утворення Генерального секретаріату - першого національного уряду в ХХ ст. В.Винниченко. Переговори делегації Тимчасового уряду в Києві.
Другий Універсал Центральної Ради.
Політична боротьба в Україні у липні - жовтні 1917 р.
Липнева політична криза в Петрограді. Українська Центральна Рада і національні меншини. ”Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові ” Тимчасового уряду. Стихійне формування українських збройних частин. М.Міхновський. Корніловський заколот і його вплив на Україну. З'їзд народів Росії у Києві. Зростання активності більшовицької партії.
Загострення відносин між Центральною Радою і Тимчасовим урядом.
Проголошення Української Народної Республіки.
Листопадовий переворот у Петрограді 25 жовтня (7 листопада) 1917 р. Ставлення Центральної Ради до подій в Петрограді. Вплив перших декретів радянської влади на українське суспільство. Третій Універсал Української Центральної Ради.
Проголошення Української Народної Республіки.
Програма діяльності Української Центральної Ради. Внутрішня і зовнішня політика.
Підсумки виборів до Установчих зборів в Україні. Встановлення контролю Центральної Ради на Києвом.
Війна радянської Росії з Українською Народною Республікою. Проголошення незалежності УНР.
Дестабілізація суспільно-політичного життя в Україні. Перший всеукраїнський з'їзд рад в Києві. Ультиматум Раднаркому. Відновлення роботи Першого всеукраїнського з'їзду рад в Харкові. Проголошення радянської влади в Україні. Утворення Народного секретаріату - радянського уряду в Україні. Неоголошена війна.
Бій під Крутами. Січневе збройне повстання в Києві. Терор Муравйова в Києві.
Четвертий Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності УНР. “Закон про національно-персональну автономію“.
Падіння радянської влади. Донецько-Криворізька, Кримська, Одеська республіки.
Брестський мирний договір Української Народної Республіки з Центральними державами. Вступ німецько-австрійських військ в Україну. Конфлікт Центральної Ради з німецько-австрійською адміністрацією і консервативними колами України. Прийняття Конституції УНР. Падіння Центральної Ради.
Здобутки і прорахунки Центральної Ради державотворчому процесі та соціальній політиці .
Повсякденне життя.
Залежність повсякденного способу життя населення від перебігу політичних подій.
Наш край в 1917-1918 рр.
Діяльність політичних партій на території краю під час Української революції.
|
Учень
- на основі аналізу політичного та соціально-економічного становища на Лівобережній Україні на початку 1917 р., виявляє прояви кризових явищ;
- розуміє місце і роль національного питання у внутрішній політиці Російської та Австро-Угорської імперій на початку 1917 р.;
- визначає вплив лютневих подій
в Петрограді на події 1917 р. в Києві та їх наслідки;
- характеризує Українську революцію як суспільне явище, розглядає її в розвитку;
- аналізує та коментує програму діяльності Української Центральної Ради;
- співставляє та аналізує процес політичної боротьби українських та загальноросійських політичних партій в Україні за вплив на населення, висловлює власну точку зору;
- описує та аналізує систему влади в українських губерніях Росії після повалення царизму;
- аналізує та співставляє основні ідеї І та П Універсалів Центральної Ради, дає їм власну оцінку;
- усвідомлює значення проголошення автономії України для подальшого розвитку національної революції ;
- визначає причини липневої політичної кризи, її наслідки та вплив на політичну боротьбу за владу в Україні в липні-жовтні 1917 р.;
- розуміє роль особистості в ході Української революції;
- характеризує перебіг воєнних подій між Центральною Радою і більшовицькими військам, спираючись на карту, формулює власну оцінку подіям;
- характеризує події більшовицької революції в Росії;
умови утворення радянської влади в Харкові,
- пояснює причинно-наслідкові зв'язки між подіями Російської революції 1917 р. і утворенням Центральної Ради; вплив жовтневих подій 1917 р. в Петрограді на перебіг національної революції;
- аналізує програму діяльності Центральної Ради, співвідносить її з реальними наслідками у внутрішній і зовнішній політиці;
- порівнює основні ідеї І і Ш Універсалів Центральної Ради, розуміє історичне значення проголошення УНР;
- аналізує причини непримиримих протиріч між Центральною Радою і Тимчасовим Урядом, доводить їх закономірність;
- порівнює діяльність Генерального і Народного секретаріату, формулює власні висновки ;
- синхронізує події історії України 1917 р. із аналогічними подіями всесвітньої історії;
- усвідомлює історичне значення ІУ Універсалу в українському державотворчому процесі; викладає власні знання і позицію в усній та письмовій формі;
- усвідомлює причини падіння Центральної Ради,
- формулює оцінки діяльності Центральної Ради, її здобутки і прорахунки, висловлює власні оцінки історичним подіям 1917-1918 рр.;
- характеризує повсякденне життя українців ,його побут , традиції, розуміє вплив політичних подій на якість повсякденного життя ;
- досліджує, на основі історичних джерел, Діяльність основних політичних партій на території регіону, пише доповіді, реферати;
|
|