Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів (старша школа у структурі 12-річної)


НазваНавчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів (старша школа у структурі 12-річної)
Сторінка3/7
Дата14.03.2013
Розмір0.77 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Історія > Документи
1   2   3   4   5   6   7



11 КЛАС. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

(70 годин)

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня профільної підготовки учнів

2

Тема 1. Вступ.

Завдання і структура курсу. Способи роботи учнів з підручником, додатковою навчальною літературою, електронними та Інтернет-ресурсами. Форми і методи організації навчальної діяльності на заняттях з курсу. Державні вимоги до рівня профільної підготовки учнів. Критерії тематичного, семестрового та річного оцінювання.

Пошуки шляхів трансформації індустріального суспільства в умовах розбудови радянської системи. Стан західноукраїнських земель у складі іноземних держав. Україна в роки загальноєвропейської стабілізації та світової економічної кризи. НЕП та його наслідки. Колективізація. Голодомор – геноцид українського народу.

Друга світова війна і Україна. Збройний визвольний рух. Шляхи післявоєнної відбудови. Зміни в культурному, духовному та релігійному житті.

І.Володіючи предметними уміннями, учень:

називає хронологічні межі процесів закріплення радянської влади в Україні, хронологічні рамки Другої світової війни;

показує на карті території України, що охоплені Голодомором, території України, де відбувалось піднесення визвольного руху, території, на яких відбувалися події Другої світової війни;

правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни трансформація індустріального суспільства, загальноєвропейська стилізація, модернізація, індустріалізація, колективізація, Голодомор, геноцид, збройний визвольний рух, “Друга світова війна”, культурно-ціннісні орієнтації людини.

На основі аналізу різних джерел інформації:

оцінювати вплив процесів радянізації, Другої світової війни, визвольного руху на розвиток країни та життя населення;

формулює висновки про зв’язки між основним етапами розвитку СРСР і України, європейського та світового співтовариства і України.

ІІ. Набуваючи предметних компетентностей, учень:

застосовує періодизацію вітчизняної та всесвітньої історії (20-ті - початок 50-х рр. ХХ ст.) як інструмент пояснення суті історичних подій і процесів історії України у контексті загальноєвропейських і світових;

використовує карту як джерело інформації для з’ясування: ресурсів, джерел, масштабів і перебігу процесів піднесення визвольного руху на західноукраїнських землях; розвитку та значення подій Другої світової війни;

На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації:

обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками мілітаризації суспільства під час Другої світової війни, піднесення визвольного руху, післявоєнної відбудови у контексті із загальноєвропейськими та світовими процесами розвитку людства;

спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює вплив радянізації, визвольного руху, Другої світової війни на різні сфери життя населення;

виділяє та пояснює характерні ознаки радянізації, мілітаризації суспільства під час Другої світової війни, післявоєнних процесів;

порівнює, узагальнює та критично оцінює процеси радянізації процеси та події, пов’язані з участю України у Другій світовій війні, процеси визвольного руху в контексті аналогічних загальноєвропейських та світових процесів.

8


Тема 1. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921 — 1928 рр.)

Провідні ідеї теми

Загальні тенденції розвитку УСРР в 20-ті роки. Суперечливі процеси життя суспільства .НЕП та українізація як спосіб зміцнення більшовицької влади в Україні.

Внутрішнє і міжнародне становище. Державний статус України в 1921 — 1922 рр. Утворення СРСР. Статус УСРР у складі Радянського Союзу.

Соціально-економічне становище радянської України на початку 1920-х рр. Господарська розруха. Невдалі спроби запровадження планового виробництва. Антирадянські повстання. Зрушення у способі повсякденного життя населення. Голод 1921 — 1923 рр. Впровадження непу в Україні та його особливості. Поєднання господарчої ініціативи з комуністичною ідеологією. Відбудова господарства. впровадження непу та його особливості. Економічне і соціальне становище населення в роки непу. Зміни в житті жінок. Підсумки нової економічної політики. Зрушення у суспільно-політичному житті країни.

«Українізація» (коренізація) як засіб зміцнення влади більшовиків. Розширення сфери застосування української мови в УСРР. Націонал-комунізм. Г. Гринько, О. Шумський, М. Скрипник. Опір «українізації». Ставлення населення до цих процесів. Політика більшовиків у царині культури. Освіта. Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих. Українське національне відродження та його провідники. Творчі спілки. Літературна дискусія 1925 — 1928 рр. М. Хвильовий. Образотворче мистецтво. Кінематограф. О. Довженко. Опір «українізації» з боку чиновництва. Репресії проти інтелігенції.

Релігійне життя в Україні. Виникнення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Формування нового способу повсякденного життя і зміни в системі цінностей.


І.Володіючи предметними уміннями, учень:

називає хронологічні межі періоду економічної та соціальної стабілізації в Україні та співвідносить їх з аналогічним періодом в країнах Європи та світу, хронологічну послідовність головних подій цього періоду у вигляді таблиці;

показує на карті та пояснює зміни у територіально-адміністративному устрої України у 1921-1928 рр.;

правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни коренізація, українізація, національний комунізм, неп, українське національне відродження.

На основі різних джерел інформації:

описує та порівнює зрушення у повсякденному способі життя різних верств українського населення у 1921-1928 рр.;

аналізує і підсумовує основні факти щодо входження України до складу СРСР, утвердження непу, політики «українізації», культурного розвитку УСРР;

визначає сутність непу та політики українізації;

характеризує і порівнює прояви і процеси стабілізації економічного і соціального життя в Україні за часів непу з аналогічними загальноєвропейськими та світовими;

формулює власну оцінку результатів та наслідків непу та політики «українізації»;

визначає та обґрунтовує зв’язки між політикою непу, входженням України до складу СРСР, політикою українізації та основними тенденціями розвитку культури і духовного життя.

ІІ. Набуваючи предметних компетентностей, учень:

застосовує періодизацію загальносвітового та європейського історичного процесу як інструмент для розуміння особливостей розвитку УСРР у 1921-1928 рр.;

використовує карту як джерело інформації для з’ясування: ресурсів, джерел, масштабів і перебігу процесів непу та відбудови народного господарства;

На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації:

виділяє та пояснює характерні ознаки процесів входження України до складу СРСР, непу та політики «українізації», розвитку культурного та духовного життя;

аналізує, узагальнює факти та різні точки зору щодо входження України до складу СРСР, непу та політики «українізації», обґрунтовує власну позицію з цього питання, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками процесу входження України до складу СРСР, непу, політики українізації;

спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює здобутки та проблеми культурного та духовного життя в Україні у1921-1928 рр.;

характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює входження України до складу СРСР, непу та політики «українізації» в контексті процесів європейської та світової стабілізації.


1

Узагальнення

1



11


Тема 2. Україна в 1929 — 1938 рр.
Провідні ідеї теми

Одержавлення суспільства, тотальний контроль та ідеологізація як характерні риси суспільного життя України в 30-ті роки,, утвердження тоталітарного режиму. Геноцид українського народу.

Перехід до форсованої індустріалізації. Директивне господарювання. Централізація управління промисловістю. Промисловість України напередодні Другої світової війни. Життя і побут людей у місті.

Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр. Перехід до суцільної колективізації. Доля приватних сільських господарів та їх господарств. Зрушення у житті і побуті селян. Деформація селянської психології: втрата “почуття господаря”. Розкуркулення.

Причини й передумови голодомору. Голодомор 1932 —1933 років – геноцид українського народу. «Закон про п’ять колосків». Посилення «хлібозаготівель» та їх суть. Демографічні втрати. Ставлення влади до подій в Україні: формування подвійної моралі. Масштаби та наслідки голодомору. Завершення колективізації. Заходи щодо зміцнення колгоспів.

Зміни та деформації в соціальному складі населення. Формування партійно-бюрократичної номенклатури. „Великий терор”. Судові процеси. «Шахтинська справа». «Спілка визволення України». Масові репресії та їх жертви. Утвердження тоталітарного режиму в Україні. Пропагандистський ідеал радянської людини. Зміни у масовій психології та свідомості населення під впливом терору і соціальної демагогії.

Згортання українізації. Становище у галузі шкільної освіти. Вища школа. Остаточне подолання неписьменності дорослих. Досягнення науки та гальмівні чинники в її розвитку. Література і мистецтво. Л.Курбас. Театр. Кіно. Радіомовлення. ЗМІ. «Розстріляне відродження». Політика держави щодо церкви. Занепад релігійного життя .

І.Володіючи предметними уміннями, учень:

називає хронологічні межі періоду в Україні та співвідносить їх з подіями і процесами в країнах Європи та світу, встановлює хронологічну послідовність головних подій цього періоду, складає синхроністичну та хронологічну таблицю;

показує на карті місця, пов’язані з подіями періоду суцільної колективізації та Голодомору;

правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни форсована індустріалізація, колективізація, тотальний контроль, ідеологізація, партійно-бюрократична номенклатура, масові репресії, «розстріляне відродження», геноцид, “великий терор”, тоталітарний режим, соціальна демагогія, свідомість населення, масова психологія.

На основі аналізу різних джерел інформації:

описує події та явища закріплення радянської влади в Україні, зрушення у повсякденному способі життя різних верств українського населення у цей період;

аналізує і підсумовує основні факти закріплення радянської влади в Україні в економічній, соціальній та духовно-культурній сферах життя суспільства;

характеризує і порівнює явища і процеси закріплення радянської влади в Україні, суспільного та повсякденного життя у цей період та у період непу, а також із загальноєвропейськими та світовими процесами розвитку індустріального суспільства;

аналізує, узагальнює факти щодо причини та наслідків процесу закріплення радянської влади в Україні, Голодомору – геноциду українськог онароду.

формулює сутнісні ознаки закріплення радянської влади в Україні, колективізації, геноциду;

узагальнює основні факти щодо голодомору в Україні та формулює власну оцінку цих подій;

характеризує культурні процеси та оцінює підсумки культурницької діяльності більшовиків;

визначає та обґрунтовує зв’язки між закріпленням радянської влади в Україні і масовими репресіями в Україні та зрушеннями у повсякденному житті і масовій психології, розстріляним відродженням та основними тенденціями в культурному житті.

ІІ. Набуваючи предметних компетентностей, учень:

застосовує періодизацію загальносвітового та європейського історичного процесу як інструмент для розуміння особливостей розвитку радянської України у 1929-1938 рр.;

використовує карту як джерело інформації для з’ясування: ресурсів, джерел, масштабів і перебігу процесів форсованої індустріалізації й суцільної колективізації; Голодомору.

На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації:

виділяє та пояснює характерні ознаки процесів закріплення радянської влади в Україні, одержавлення суспільного життя, утвердження тоталітарного режиму, розвитку культурного та духовного життя у 1929-1938 рр.;

аналізує, узагальнює факти щодо форсованої індустріалізації, суцільної колективізації, голодомору, обґрунтовує власну позицію з цього питання, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками процесів закріплення радянської влади в Україні та утвердженням тоталітарного режиму, особливостями та протиріччями духовно-культурного розвитку суспільства, зрушеннями у свідомості та психології населення, змінами у повсякденному житті;

спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює Голодомор як геноцид, здобутки та проблеми культурного та духовного життя в Україні у 1929-1938 рр.;

характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює процеси закріплення радянської влади в Україні, утвердження тоталітарного режиму, рівень та способи життя населення, пропагандистський ідеал та насаджувані ціннісні орієнтації.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

8


Тема 3. Західноукраїнські землі в 1921 — 1939 рр.

Провідні ідеї теми

Особливості розвитку західноукраїнських земель в складі іноземних держав. Опір українського населення процесам асиміляції і денаціоналізації.

Правовий статус Східної Галичини та українських північно-західних земель (Волинь, Полісся, Підляшшя) у складі Польщі. Осадництво. Промисловість і сільське господарство. Українська кооперація. Економічне, політичне і соціальне становище населення.

Політична ситуація. Розгортання українського націоналістичного руху. Утворення Української військової організації та Організації українських націоналістів. Українські політичні партії та об’єднання. Є. Коновалець. С. Бандера. Д. Донцов. В.Липинський. Політика польського уряду щодо опозиційних рухів. «Пацифікація». Культурне життя.

Українські землі в складі Румунії. Політика румунського уряду щодо українців. Економічне і соціальне становище населення. Діяльність українських політичних партій і рухів. Культурне життя.

Входження Закарпаття до складу Чехословаччини. Економічне і соціальне становище населення. Культурне життя. Течії у громадсько-політичному житті українців: русофільство, русинство, українофільство. Надання автономії та проголошення незалежності Карпатській Україні. “Карпатська січ”. А.Волошин.


І.Володіючи предметними уміннями, учень:

називає у хронологічній послідовності головні події в західноукраїнських землях цього періоду, співвідносить їх з подіями і процесами в радянській Україні, країнах Європи, складає синхроністичну таблицю;

показує на карті західноукраїнські землі, що увійшли до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини, регіони, охоплені визвольним рухом.

правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни правовий статус території, осадництво, пацифікація, український націоналізм, русофільство, русинство, українофільство як течії у громадсько-політичному житті українців, Карпатська Україна.

На основі аналізу різних джерел інформації:

описує головні події розвитку західноукраїнських земель у складі іноземних держав, зрушення у повсякденному способі життя різних верств українського населення;

характеризує і порівнює явища і процеси економічного розвитку, суспільного та повсякденного життя в західноукраїнських землях з проявами суспільного та повсякденного життя в УРСР за часів непу та закріплення радянської влади в УРСР, аналізує, узагальнює факти, визначає причини та наслідки важливих подій і явищ політичного, соціального та культурного життя західноукраїнських земель у 1921-1938 рр., формулює власні оцінки цих подій;

формулює причини створення УВО та ОУН, розгортання націоналістичного руху на Західній Україні

визначає сутність політики осадництва та “пацифікації” та інших проявів національної політики щодо українського населення в Польщі, Румунії та Чехословаччини,;

визначає та обґрунтовує зв’язки між особливостями правового статусу західноукраїнських земель та національною політикою іноземних держав і зрушеннями у повсякденному, культурному житті і масовій психології.

ІІ. Набуваючи предметних компетентностей, учень:

застосовує періодизацію загальносвітового та європейського історичного процесу як інструмент для розуміння особливостей розвитку західноукраїнських земель у 1921-1938 рр.;

використовує карту як джерело інформації для з’ясування: особливостей розвитку західноукраїнських земель у складі інших держав;

На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації:

виділяє та пояснює характерні ознаки процесів розвитку українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у 1921-1938 рр.;

обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками процесів входження західноукраїнських земель у склад Польщі, Румунії, Чехословаччини, розвитком визвольного руху, зрушеннями в економічному та політичному житті, у свідомості та психології населення, змінами у повсякденному житті;

спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює здобутки та проблеми культурного та духовного життя населення західноукраїнських земель у 1921-1938 рр.

аналізує, узагальнює, критично оцінює факти та різні точки зору щодо осадництва, пацифікації, розвитку визвольного руху в західноукраїнських, причин виникнення та існування Карпатської України землях обґрунтовує власну позицію з цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе.

1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською...

Типовий навчальний план однокомплектних загальноосвітніх навчальних...
Типовий навчальний план однокомплектних загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (старша школа в структурі...
Додаток 17 Типовий навчальний план* загальноосвітніх навчальних закладів...

Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською...
Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення спецкурсів, факультативів
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України
Дана програма з історії України призначається для 10-12 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. В її основу...
Програма курсу за вибором «Рідний край» для учнів 8 9 класів загальноосвітніх...
Програма курсу за вибором «Рідний край» розрахована на учнів 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вона є логічним доповненням...
Програма для 8 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Людина і світ професій: Програма для 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів //І. Д. Бех (науковий консультант), О. В....
Навчальна програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів в обсязі 1 години...
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Технології
Програма «Технології» (рівень стандарту) призначена для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. На оволодіння програмою...
ПРОГРАМА І НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ для загальноосвітніх навчальних...
Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка