|
|
Скачати 0.79 Mb.
|
45 Проаналізуйте особливості проведення індустріалізації і колективізації сільского господарства в Україні , якими змінами у соціальній структурі суспільства позначилися ці процеси? Найважливішими особливостями індустріалізації в Україні були:1. Залучення в промисловість республіки відносно більшої частини коштів, ніж в інші республіки 2. Побудова в Україні промислових гігантів (Запоріжсталь, Криворіжсталь тд)3. Поява у республіканському промисловому комплексі нових галузей: електрометалургії, маргаринової, комбікормової тощо;4Витіснення приватного сектору в економіці України відбувалося вищими темпами, ніж в цілому по СРСР;5. Завдяки модернізації промисловість групи "А" (виробництво засобів виробництва) значно випереджала промисловість групи "Б" (виробництво предметів споживання) тощо.Індустріалізація в СРСР розпочиналась з важкої промисловості. Джерелами (коштами) були: грабунок села; облігації внутрішньої позики; анульовані зовнішні борги; доходи від зовнішньої торгівлі; знецінені гроші, інфляційне забезпечення потреб; продаж за кордон сировини; режим жорсткої економії тощо.Труднощі індустріалізації полягали тому, що швидкі темпи вимагали зростаючих капіталовкладень; не вистачало кваліфікованих кадрів, сировини і коштів тощо.Керівництво держави вирішувало цю проблему шляхом перекачування коштів із села в місто через підвищення податків і цін на промислові товари та зниження цін на сільгосппродукцію.Наслідки індустріалізації в Україні мали суперечливий і неоднозначний характер.До позитивних сторін можна віднести:докорінно змінилася структура народного господарства України: зросла частка промисловості у порівнянні з часткою сільського господарства у загальному обсязі валової продукції у розвитку промисловості домінує виробництво засобів виробництва. Дрібна промисловість вже не відіграє суттєвої ролі і витісняється великою;посилюється процесс.Починається поступова українізація міста, формується національний український робітничий клас та науково-технічна інтелігенція;за рівнем розвитку промисловості Україна випередила кілька розвинених західноєвропейських країн. 46. Назвіть причини, політичних репресій в Україні у 30-ті рр. ХХ ст. охарактеризуйте їхній розмах. Невід’ємною частиною тоталітарного режиму був репресивний апарат. Створений Народний комісаріат внутрішніх справ, він ліквідував опозицію та інакодумство в партії та країні, тримав під жорстким контролем увесь хід суспільних процесів у державі. З 1929 p. Україна зазнала три хвилі репресій: а 1929–1931 pp. – розкуркулення, депортації; б 1932–1934 pp. – голод, репресії після вбивства C. M. Кірова; в 1936–1938 pp. – доба «Великого терору». Одним з перших кроків до масового терору стала так звана «шахтинська справа» навесні 1928 р. Згідно з офіційними повідомленнями, було «викрито» велику «шкідницьку» організацію, яка складалася з вороже налаштованих технічної інтелігенції та білогвардійців. А влітку 1928 р. серед «шахтинців» опиняться й керівники промисловості України, яких звинуватять у створенні «Харківського центру» для керівництва «шкідництвом». 47.Визначте особливості суспыльно-політичного і національного руху на західноукраїнських землях у складі польскох державив 1920-1930 роки. Хоча серед певних політичних кіл Польщі домінували відверто шовіністичні настрої, вона все-таки залишалася європейською державою, що ґрунтувалася на конституційних засадах. Тому українці тут, попри статус другосортних громадян, перебували в кращому політичному становищі, ніж їхні співвітчизники в СРСР.Загалом у визвольному русі західних українців проти польського панування в міжвоєнний час чітко простежуються три основні течії: легальна, націоналістична та комуністична.Важливою ланкою були підтримка та розвиток мережі українських громадських організацій: культурно-освітніх, економічних, молодіжних, спортивних тощо. Їхнє значення в умовах польської окупації важко переоцінити. Певних успіхів удалося домогтися у вищій освіті та науці. Практично позбавлені доступу до ВНЗ на території Польщі, українські вчені й молодь заснували потай від влади Український таємний університет у Львові.Важливим чинником визвольного руху галицьких українців була греко-католицька Церква, національний характер якої остаточно викристалізувався завдяки її главі митрополиту А. Шептицькому. Захищаючи інтереси пригнобленого люду, він використовував свій хист, авторитет, власні фінанси У У Львові на власні кошти збудував середню школу, надавав матеріальну допомогу приватним школам, був щедрим меценатом та добрим знавцем українського мистецтва.Невпинне піднесення в міжвоєнні роки переживав український націоналізм. Це пояснювалося браком будь-яких перспектив для українців у Польській державі домогтися права на національне самовизначення. Націоналізм був формою природного інстинкту української нації, як і будь-якої іншої, до самозбереження та самоповаги. 48 Висвітліть скадові процесу «радянізації» Західної України після її приєднання до срср, якими були негативні і позитивні наслідки? Розвиток західних областей України в післявоєнні роки мав свої особливості. Радянський лад зіткнувся з ворожим ставленням греко-католицької церкви, сильним впливом ідей націоналізму серед населення, різко негативним ставленням більшості селянства до колективізації, збройними діями з боку підпілля ОУН-УПА. На західноукраїнських землях були здійснені: • індустріалізація • колективізація, що завершилася до початку 50-х рр.; • соціальні зміни (формування місцевого робітничого класу, верстви українських інженерів і техніків та ін.); • розвиток освіти (у 1950 р. у вузах Західної України навчалося близько 33 тис. студентів) та інші зміни, що отримали назву «радянізація». Ці перетворення проходили в умовах запеклої боротьби. Органи НКВС застосовували широкомасштабні репресії, висуваючи звинувачення в націоналізмі, депортації в східні райони країни (було виселено понад 200 тис. чоловік); була заборонена діяльність греко-католицької церкви. Зі свого боку УПА використовувала партизанську збройну боротьбу, методи терору, намагалася змінювати тактику, зважаючи на зміни ситуації. У 1950 р. в бою загинув командир УПА Р. Шухевич, а на початку 1950-х рр. ОУН і УПА як організації припинили існування в Західній Україні. 49.Висвітліть Українське питання в європейській політиці напередодні Другої Світовох Війни. Українське питання у вузькому роз– це питання про місце і роль українського чинника у внутрішньому житті держав, до складу яких входили українські землі. У широкому – це питання про умови і механізм їх возз'єднання та про створення власної державності. "українське питання" поступово висувається на одне з чільних місць у міжнародній політиці. Напередодні другої світової війни роз'єднаність українських земель, їх перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціальний й суспільно-політичний устрій, були важливим дестабілізуючим чинником політичного життя у Європі. Це робило українське питання вузлом серйозних суперечностей чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група – СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина – країни, до складу яких входили українські землі. Основна їх мета – втримати вже підвладні землі і приєднати нові. Друга група – Англія, Франція і частково США ,які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовільняли свої геополітичні інтереси. Третя група – Німеччина, яка, розпочала боротьбу за розширення "життєвого простору" й активно претендувала на українські землі, і Угорщина. Остання була невдоволена умовами Тріанонського мирного договору 1920 року і активно домагалася повернення Закарпатської України. Драматизм ситуації полягав у тому, що багатомільйонний український народ самостійно не міг вирішити свою власну долю. Все залежало від балансу інтересів різних, насамперед, великих держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити. Ініціатором рішучих дій у вирішенні українського питання напередодні другої світової війни стала Німеччина.1933 року на міжнародній економічній і фінансовій конференції у Лондоні відкрито висувається вимога про передачу гітлерівцям України "для раціонального використання цієї родючої території". 50. Дайте характеристику німецького окупаційного режиму на українських землях в роки Другої Світової війни а проаналізуйте його наслідки Німецькі окупанти, захопивши Україну, поводили себе як господарі, встановивши свій "новий порядок" – режим найжорстокішого терору і насильства.На місцях було створено міські управи на чолі з бургомістрами й волосні управи, очолювані старшинами. В селах призначались старости, для підтримання порядку була створена поліція. Німці взяли під контроль всі сторони суспільного життя. Практично на всій території, загарбаній, окупантами, у містах, центрах комунікацій функціонували військово-польові суди, комендатури, каральні загони (СС), таємна поліція (гестапо), служба безпеки (СД) та ін. Окупанти використовували й послуги місцевого населення.З моменту окупації в Україні широко розгорнулась пропаганда з метою нейтралізувати наслідки ідеологічної діяльності більшовиків. Через газети, плакати, інші пропагандистські матеріали вони розповідали правду про голодомор 1932-1933 р., насильницьку колективізацію, репресії в Україні, що справило на людей тяжке враження.У деяких місцях роздавався колгоспний інвентар. Де-не-де дозволялося працювати українським школам та культурно-просвітницьким організаціям за умови, що вони дотримуватимуться нацистської ідеології.Окупаційний режим завдав українцям таких страждань, такого розмаху терору, у порівнянні з яким радянське минуле уявлялось безхмарним існуванням. На власній землі люди перетворились на людей "третього сорту". Їхнє життя регламентувалось різними наказами і правилами, порушення яких тягло за собою концтабір або розстріл.Гітлерівський план передбачав перетворення України на колонію, аграрно-сировинний придаток Німеччини з перспективою знищення або витіснення місцевого населення. Окупанти розпочали жорстокий терор проти мирного населення. Під час каральних операцій з використанням СС було знищено сотні сіл. Особливо жорстоко розправлялися окупати з євреями.У Німеччину вивозилося устаткування, сировина, продовольство, твори мистецтва і навіть родючий чорнозем. 51. Розкажіть про внесок українських науковців у перемогу СРСР в роки Другої світової війни Серйозно перебудувалася робота науково-дослідних установ України з початком Великої Вітчизняної війни. В плани їхньої роботи включалася переважно оборонна тематика. Було створено Науково-технічний комітет сприяння обороні.Праця науковців сприяла виробництву високоякісних металів, вибухових речовин, появі нової військової техніки та озброєння, підвищенню продуктивності праці працівників тилу.Важливе значення мало автоматичне електрозварювання металів, що стало широко застосовуватись у виробництві іншої військової техніки. Співробітники Фізико-технічного інституту виготовили перший зразок радіолокатора для визначення координат і швидкості літаків. У зв’язку з просуванням німецьких військ углиб України науково-дослідніустанови та вузи республіки евакуювали до тилових регіонів. Збереглося ядро найбільш кваліфікованих спеціалістів, які забезпечували виконання основної наукової тематики.Дослідні роботи провадились переважно комплексно, тобтоодну тему розробляли вчені кількох інститутів. Важливе значення мали праці вчених для подальшого розвитку металургійної промисловості. академік Сировинну базу коксування на Сході було збільшено на 2400–2500 тис. т на рік. Особливу цінність мали роботи вчених, спрямовані на підвищення боєздатності армії.Інститут став першою організацією в країні, яка проектувала автоматичні зварювальні установки, виготовляла в майстернях апаратуру до них, монтувала ці установки на заводах, пускала їх в експлуатацію, вдосконалювала технологію автоматичного зварювання, готувала кадри зварювальників безпосередньо на підприємствах. Співробітники інституту створили необхідну кількість апаратів швидкісного зварювання, пультів управління апаратурою та ін. 52. Розкажіть про умови відновлення та розвиток освіти в радянській україні після звільнення її від німецько-фашистських окупантів З вигнанням німецьких окупантів на території України почалося відновлення зруйнованої освітянської галузі. Показовим був, наприклад, такий факт: наступного ж дня після визволення Харкова понад 700 вчителів, які перебували в окупації, приступили до роботи. Буквально через тиждень, 1 вересня 1943 р., навчальний рік у місті розпочався у трьох школах, 5 вересня – в 29, 10 вересня – ще у 8. Швидко зростала кількість діючих шкіл. Якщо на кінець 1943/44-го навчального року працювали всього 12 800 початкові, семирічні, середні школи з контингентом учнів 1 млн. 770 тис. чоловік, то на початок 1944/45-го навчального року в Україні діяло майже 24 тис. шкіл, де навчалося 4 млн. учнів і працювало 145 тис. учителів. Значна увага приділялась добору керівників шкіл і забезпеченню їх педагогічними кадрами в західних областях УРСР. На початок 1944/45 навчального року тут працювало близько 5,7 тис. шкіл, в яких налічувалось 840 тис. учнів і 23,3 тис. вчителів. У зв'язку з нестачею педагогічних кадрів 10 тис. вчителів прибули сюди зі східних районів. Винятково важливою справою було налагодження нормального навчально-виховного процесу. Працівники шкіл відновлювали шкільні приміщення, навчальне обладнання. Гостро відчувалася нестача лабораторних приладів, підручників, карт, класних дошок, письмового приладдя для учнів тощо. 53) Визначте особливості політико-ідеологічних та культурних процесів в УРСР в післявоєнні роки. Процес консервації тоталітарного режиму в СРСР у повоєнний період вимагав остаточного утвердження сталінської ідеологічної доктрини, саме тому в цей час, з одного боку, активізується пропагандистська обробка населення, з іншого — посилюється тиск на інтелігенцію. Все, що виходило за межі офіційної доктрини чи брало під сумнів її постулати, категорично відкидалося системою. Такий підхід обґрунтовував боротьбу не тільки проти «націоналізму», а й проти «космополітизму» та «низькопоклонства» перед Заходом. Ця боротьба велася і в довоєнний період, однак після війни вона набула особливої гостроти. У суспільстві в цілому і особливо в середовищі інтелігенції досить швидко відбувається процес формування й усвідомлення нових підходів до оцінювання ситуації в країні, до розуміння власного місця в суспільстві, розгортається інтенсивний пошук нових сфер і форм самореалізації в культурі й науці. За короткий строк було прийнято 12 партійних постанов з ідеологічних питань. І хоча в більшості випадків об´єктом нападок була певна частина інтелігенції, справжньою мішенню для тоталітарного режиму стало все суспільство. Отже, ідеологічний наступ тоталітарного режиму зумовлений низкою внутрішніх і зовнішніх чинників. Погромні ідеологічні кампанії були реакцією на розгортання і поглиблення «холодної війни»; способом посилення культурно-ідеологічної ізоляції країни; формою зміцнення тотального ідеологічного контролю за суспільними процесами; засобом реанімації образу внутрішнього ворога — важливого фактора функціонування тоталітарного режиму; методом нейтралізації активної патріотично настроєної національної еліти.Ці компанії гальмували духовний розвиток досить суттєво, даючи змогу режимові консервуватися, а командно-адміністративній системі стабілізуватися. 54. Проаналіуйте особливості та наслідки проведення економічних реформ у Радянській Україні наприкінці 1950-х – початку 1960-х років Спроби реформування не дали позитивного результату, й економіка продовжувала зазнавати серйозних труднощів.У середині 1950-х pp. СРСР увійшов в епоху науково-технічної революції (НТР). Особливість:вона відбувалася переважно в галузях військово-промислового комплексу.У промисловості почали застосовувати радіотехніку, електроніку, ЕОМ, штучні матеріали із заданими властивостями.В Україні були збудовані унікальні за розмірами доменні печі й мартени, використовувалася новітня технологія (завод «Криворіжсталь»).За умов НТР відставання хімічної промисловості позначилося на розвитку військово-промислового комплексу. Були збудовані підприємства хімічної промисловості.У 1957 р. почалася реформа керівництва народним господарством. Було ліквідовано міністерства і створено Ради народного господарства — раднаргоспи. Керівництво економікою з центру за галузевим принципом було замінене місцевим керівництвом з області. Метою адміністративної реформи було наближення органів керівництва до місць виробництва, щоб підняти ініціативу і зміцнити економічні зв'язки всередині регіонів. В Україні було створено одинадцять економічних районів. Одним зі способів реформування економіки стала відмова від п'ятирічного планування і прийняття семирічного плану (1959—1965 pp.). Реформа мала позитивні результати, але були й негативні наслідки: послаблення єдиної технічної політики, порушення загальносоюзних зв'язків. У 1965 р. раднаргоспи було ліквідовано. У 1950-ті pp. відбувалися численні пленуми ЦК партії, де обговорювалися проблеми сільського господарства, відставання якого ставало загрозливим. Уперше було запроваджено грошове авансування праці колгоспників. Тепер вони одержували гроші щомісяця. У 1954 р. почалося освоєння цілинних земель. Спочатку освоєння цілини дало гарні результати, Але потім земля перестала давати великі врожаї. Після візиту до США M. Хрущов дійшов висновку, що розв'язати зернову проблему можна за допомогою широкої культивації кукурудзи. Як правило, за рахунок скорочення посівів інших культур почалося розширення посівів кукурудзи. У результаті часто не було не тільки кукурудзи, але й вівса та жита. Незабаром було висунуто план наздогнати й перегнати Америку за виробництвом молока, масла та м'яса, для цього необхідно було збільшити виробництво цих продуктів у три рази. В умовах адміністративної чехарди розповсюдження набула практика приписок, фальшивих звітів про «виконання й перевиконання плану». |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ... Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми,... |
1. Дайте визначення предмету "Історія України", вкажіть на основні... Ого поселення, а також історію його предків, від найдавніших часів до сьогодення. Це історія українських земель, історія території,... |
| 1. Палеогеографія: предмет, об’єкт, методологічні засади й принципи дослідження Землі, яка вивчає просторово-часові закономірності її розвитку. Головна мета науки – просторово-часове вивчення будови, складу, структури... |
ЗАТВЕРДЖУЮ Вивчення дисциплін заплановано у 5-ому семестрі на 3-ому курсі. Загальна кіль-кість годин/кредитів ECTS: дисципліна І – 126 5, дисципліна... |
| Відповіді на екзаменаційні питання з дисципліни «Історія України» Вивчення історії у вищій школі сприяє формуванню історичної свідомості народу, в якій органічно поєднується знання, погляди, уявлення... |
3. Ресурсне забезпечення менеджменту персоналу Маркетинг персоналу... Персонал як об’єкт вивчення дисципліни менеджмент персоналу. Основні етапи управління персоналом: традиційний, індустріальний та... |
| ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Вивчення нормативного курсу «Історія України» в інституті проводиться протягом одного семестру. Для успішного вивчення дисципліни,... |
Підготовлений портфель бізнес-проектів для інвесторів Ця база даних має на меті деталізувати інвестиційні можливості, щоб максимально об’єктивно представити місто як об’єкт для інвестицій.... |
| План Вступ Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті... Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті соціального захисту |
Тема 1 Особливості української ментальності Предмет, завдання, об’єкт, основні проблеми, що вивчає курс «Історія української культури» |