|
|
Скачати 125.42 Kb.
|
|
Н.М. Степанова, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ШКІЛЬНА ІСТОРИЧНА ОСВІТА У 2011/2012 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ Шкільна історична освіта повинна не тільки допомогти учням засвоїти систему наукових знань, а й сформувати здатність творчо мислити, аргументовано захищати власну точку зору. Головними завданнями навчання історії є розвиток в учнів історичного мислення, формування позитивної історичної самоідентифікації; відпрацювання навичок творчої діяльності та вмінь використовувати отримані знання та навички на практиці, виховання в молодого покоління особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних цінностей, демократизму, патріотизму; підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті. Безпосередньо цьому сприяє продуктивне і творче використання як традиційних, так і інноваційних технологій навчання. Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синхронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно, так і паралельно. Районні та міські методичні кабінети не уповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем. Учням 5 – 7 класів важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історії України та всесвітньої історії у цих класах передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні факти, які визначають епоху і є основними, найсуттєвішими; постійно розвивати вміння і навички учнів щодо праці з історичними фактами, які дають узагальнену картину минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучість руху суспільства до історичного прогресу. Також увага має приділятися формуванню первинних уявлень про історичну карту шляхом знайомства з настінною картою: робота із умовними позначками на карті, навчання того, як потрібно показувати на карті території держав, міста, напрямки військових походів тощо. Також увага повинна бути приділена наскрізним історичним поняттям: історичні джерела, держава, монархія, республіка, демократія, релігія, матеріальна та духовна культура. Практикою доведено, що високу ефективність мають уроки, на яких використовуються прийоми коментованого читання підручника, робота з текстами підручників та посібників, історичними документами, малюнками, дидактичними вправами. Знання, які здобувають учні, переходячи із класу в клас, повинні розширювати їхнє логічне мислення, розвивати вміння та навички до історичного пізнання. Цей новий етап роботи потрібно реалізувати під час викладання історії у 8 та 9 класах. Розкрити перед учнями великий шлях, пройдений українським народом, від гетьманської держави, національно-державницьких ідей другої половини ХIХ ст. Вивчення історії України збігатиметься із загальним контекстом всесвітньої історії. Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять: індустріальне суспільство, соціальна структура суспільства, національно-визвольна війна, соціальна революція, технічний прогрес, гуманізм, національно-культурне відродження. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками. Вивчення історії України та всесвітньої історії у 10 – 11 класах – це етап удосконалення й розвитку набутих навичок, формування цілісної картини суспільного розвитку. У старшій школі процес навчання необхідно зорієнтувати на активізацію пошукової та пізнавальної діяльності учнів. Проте, не слід зменшувати уваги й до базового курсу. Оптимальним є впровадження в навчально-виховний процес на уроках історії таких форм роботи, як міні-лекції, робота з документами, плакатами, карикатурами, аналіз статистичних матеріалів, діаграм, таблиць, що забезпечить підготовку учнів до творчої самостійної роботи. Одним із способів активізації навчального процесу може бути рольова гра, індивідуальні та групові форми роботи. Історична освіта має активно сприяти формуванню гармонійно розвинутої і цілісної особистості, здатної до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України. Безпосередньо вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості. Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерна для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання відео- і мультимедійності на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок цікавішим і динамічнішим, «занурити» учня в час будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле. Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників – атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події. Дієвим засобом розвитку інтересу до історії є показ взаємозв’язку із сучасністю. Важливо, щоб історичні знання діти отримували не лише на уроках. Особлива увага має приділятися позакласній і позашкільній роботі з предмета. Однією із найбільш традиційних форм організації такої роботи є предметні олімпіади, історичні турніри та дебати. Також велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча. Перевагою при вивченні місцевої, регіональної історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до «малої Батьківщини», що є важливою основою патріотизму. Активізації інтересу учнівської молоді до історії, в першу чергу до минувшини рідного краю, формуванню навичок критичного погляду на історичні події, уміння робити висновки сприяє дослідницька діяльність. Ця робота є цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю. При цьому можуть бути широко застосовані такі форми і методи, як інтерв’ю, збір історичних експонатів, робота в архівах тощо. З метою посилення патріотичного виховання учнівської молоді особливу увагу варто приділяти темам, присвяченим Другій світовій та Великій Вітчизняній війні. Доля склалася так, що Україна потрапила до епіцентру найбільшого в історії людської цивілізації збройного конфлікту. Вона сповна відчула на собі гітлерівський «новий порядок», жертвами якого стали мільйони наших співвітчизників: радянських військовополонених, партизан, підпільників, цивільного населення. Підриваючи генофонд народу, керівництво Німеччини не лише здійснювало політику відкритого геноциду, але й проводило лінію на обезлюднення України. На примусові роботи до Рейху та окупованих країн було вивезено мільйони громадян республіки, значна частина яких не повернулася на Батьківщину. У 2011 році громадськість України та інших країн відзначатиме 70-у річницю нападу Німеччини на СРСР та початку Голокосту на території України. 29 вересня 2011 року відзначатиметься 70-та річниця трагедії Бабиного Яру, яка стала одним із жахливих символів нацистського геноциду. Ці річниці є приводом згадати не лише трагедію війни та страждань народів Європи, міжнаціональної ворожнечі, але й героїзм у Опорі нацизму, приклади взаємодопомоги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей. Історія України У 2011 – 2012 навчальному році учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи». Для 10 – 11 класів академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» авторів Пометун О.І., Гупана Н.М., Фреймана Г.О. (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю чинними є програми «Історія України. 10 – 11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень) авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г. Всі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) та Черкаському освітянському порталі (http://oipopp.ed-sp.net.), надруковані у фахових виданнях та вийшли окремою збіркою у 2010 році. Важливою складовою історії України другої половини ХХ століття є Друга світова війна, один з найтрагічніших періодів історії. Саме з Україною пов'язані основні, вирішальні події Великої Вітчизняної війни. Україна зазнала найбільших втрат у ході Другої світової війни. На території України вирішувалась доля війни в Європі. Український і південноросійський напрями постійно були головними на Східному фронті. Але й після визволення України багато наших співвітчизників продовжували воювати на Далекосхідному фронті – проти Японії, у складі Червоної армії, в західноукраїнських лісах у лавах Української повстанської армії. Неймовірними зусиллями український народ намагався подолати тяжкі наслідки війни. Складний і суперечливий процес відбудови зруйнованого під час війни народного господарства потребував титанічних зусиль трудящих. Сталінський тоталітарний режим намагався зміцнити свої позиції, активізуючи пропагандистську обробку населення. Погромні ідеологічні кампанії були за умов культурно-ідеологічної ізоляції країни формою зміцнення тотального ідеологічного контролю за суспільними процесами. Все це гальмувало розвиток суспільно-економічного і політичного життя в країні. Період другої половини 1950-х – середини 1960-х років, що має назву «відлига», розпочався після смерті Й. Сталіна. Характерними ознаками цієї доби був відхід від жорстокої сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямі демократизації, гуманізації політичного та громадського життя. Процес десталінізації супроводжувався лібералізацією суспільного життя, припиненням терору та реабілітацією жертв політичних репресій, розширенням контактів із зовнішнім світом, спробами реформувати консервативну модель державної економіки. Такі процеси зумовили виникнення нової духовної атмосфери в суспільстві, відкривши можливості для позитивних змін у житті населення України. Розвиток суспільства у другій половині 50-х – середини 60-х років ХХ століття відбувався в складних умовах. З одного боку, це були роки поступального розвитку української економіки, соціального та духовного життя, пошуку шляхів реформування командно-адміністративної системи управління, лібералізації та демократизації радянського суспільства, а з іншого боку – посилення негативних тенденцій в суспільно-політичному, економічному і духовному житті, що поступово призвело до застою в усіх сферах життєдіяльності країни. Період другої половини 60-х – першої половини 80-х років увійшов в історію як період «застою». Він характеризувався надмірною ідеологізацією суспільної свідомості, посиленням тоталітарних тенденцій в адміністративно-державному управлінні, боротьбою з інакодумством. Розпочався тотальний наступ на «шістдесятників», практично припинилася реабілітація репресованих сталінським режимом, пройшла хвиля арештів і судових процесів, посилилася русифікація України. Новий етап в історії українського суспільства відкрила «перебудова», покликана подолати негативні тенденції в розвитку Радянського Союзу. Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок періоду, суть якого – у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку, інтеграція зі спільнотою демократичних країн Європи. Для вивчення історії України зазначених рівнів рекомендується до використання 3 підручники: Історія України (авторів Гупана Н.М., Пометун О.І., Фреймана Г.О.), Історія України (авторів Струкевич О.К., Дровозюк І.С., Романюк І.М.) та Історія України (авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г.). Для класів історичного профілю рекомендується підручник автора Турченка Ф.Г. У підручнику подано систематизований виклад подій в Україні від початку Другої світової війни до кінця 2010 р. Текст складено на основі новітніх досягнень вітчизняної і зарубіжної історичної науки. Велика увага приділяється висвітленню особливостей соціально-економічного й політичного розвитку України в роки радянської влади, впливу тоталітарної системи на культурно-ідеологічні процеси в республіці, дисидентському руху, досягненню Україною незалежності, розбудові незалежної української держави. Всесвітня історія Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10 – 11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)» колективу авторів Ладиченко Т.В. та ін. Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень). Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.), що розрахована на 3 години тижневі (105 годин на рік). Період всесвітньої історії, що вивчатиметься в 11 класі загальноосвітньої школи, хронологічно охоплює період із 1939 по 2011 роки і є продовженням «новітньої», або «модерної історії». За цей відносно недовгий проміжок часу в історії людства відбулись величезні зміни, що позначились на житті кожної людини в усіх куточках Земної кулі. Світ у другій половині ХХ ст. зазнав найбільших змін, перетворень, катаклізмів за всю свою історію. Головною та трагічною сторінкою історії середини століття стала Друга світова війна. Друга світова війна спричинила небачену раніше мобілізацію до діючих армій, застосування нових видів військової техніки й озброєнь, катастрофічні руйнування. Ця війна принесла із собою величезні втрати серед цивільного населення, яких раніше історія не знала. Велику частину людських втрат склало цивільне населення – жертви геноциду. Вдруге в історії зіткнення наймогутніших держав світу та їх союзників захопило у вихор глобального катаклізму країни та людей з усіх континентів. Але вперше саме в ході Другої світової війни фактично вирішувалась доля людства та базових цінностей людської цивілізації, які намагався зламати нацистський "новий порядок". Не тільки за масштабами людських втрат та соціальних потрясінь під час війни, але й за уроками війни, її наслідками людське суспільство зазнало докорінних змін. Середина ХХ століття знаменувалася початком жорстокої конфронтації між державами «соціалістичного табору» на чолі з СРСР та країнами західної демократії за на чолі з США. Тільки з кінця 1980-х рр. політика «холодної війни» на межі «гарячої» ядерної катастрофи змінилась розрядкою міжнародних відносин. Період із середини ХХ ст. до початку ХХІ ст. знаменувався переходом від протистояння демократичних і тоталітарних держав до затвердження в світі демократичних принципів, ринкової економіки; переходу від «двополюсної» до «багатополюсної» моделі устрою світу. У ці десятиліття відбувся небувалий підйом боротьби народів за національну свободу та незалежність, що призвело до краху колоніальних імперій та побудови нових держав, докорінної зміни політичної карти світу. Нечуваними темпами розвивається науково-технічний прогрес, який стає все більш важливим фактором суспільного розвитку та є важливим фактором глобалізації. Глобалізація є ключовим поняттям, яке характеризує процеси світового розвитку на початку ХХI ст. Феномен глобалізації виходить за чисто економічні рамки та охоплює практично всі основні сфери суспільної діяльності, включаючи політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, а також самі умови існування людства. Разом з тим, наприкінці ХХ – на початку XXI століття з особливою переконливістю з’ясувалося, що стрімкий економічний і технічний прогрес не позбавлений і зворотного боку: в сучасному світі нагромадився комплекс глобальних проблем, спричинених негативними рисами та суперечностями сучасної цивілізації. Отже, вивчення періоду всесвітньої історії, що викладається в 11 класі загальноосвітнього навчального закладу, є важливим не тільки для розуміння складних соціально-економічних, політичних, культурних процесів сьогодення в Україні та світі, але й для усвідомлення тенденцій подальшого розвитку людства. За умов глобалізації події в будь-якому куточку Землі, наукові відкриття та технічні винаходи, нові ідеї та явища в мистецтві безпосередньо впливають на життя кожної людської спільноти, кожної людини. Розвиток людства супроводжується не тільки позитивними явищами, але й несе в собі нові виклики, кризи, моральні проблеми, проблеми вибору. Досвід розв’язання деяких із цих проблем можна знайти в історичному минулому, а деякі є новими та потребують принципово нових підходів, але, безумовно, з урахуванням історичних уроків. Вивчення «модерної історії» дає не тільки задоволення пізнання, але й може надати ключі до розуміння важливих сучасних суспільних, технічних, моральних явищ. Із всесвітньої історії у загальноосвітніх навчальних закладах будуть використовуватися такі підручники: для класів рівня стандарту/академічного рівня «Всесвітня історія» автора Ладиченко Т.В.; «Всесвітня історія» автора Щупака І.Я. та «Всесвітня історія» автора Полянського П.Б. Для учнів 11-х класів історичного профілю рекомендується підручник «Всесвітня історія» авторів Ладиченко Т., Заблоцького Ю.І., в якому дістало широке висвітлення новітній період світової історії (1939 – 2010 рр.). Підручник покликаний дати поглиблене уявлення про історичні процеси та діяльність відомих політичних і культурних діячів, показати головні проблеми сучасності та тенденції розвитку людства на початку ХХІ ст. Кращому засвоєнню змісту підручника сприятиме широка добірка унікальних документальних матеріалів, створених очевидцями або учасниками описуваних подій. Звертаємо Вашу увагу, згідно Інструкції з ведення класного журналу учнів 5 – 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України №496 від 03.06.2008) у 6 класі історія України і всесвітня історія вивчається як єдиний інтегрований курс. Тому в класному журналі для записів відводиться одна сторінка. Запис робиться таким чином: Історія України. Всесвітня історія. (Інтегрований курс). Відводити дві різні сторінки та виставляти окремо оцінки з історії України та всесвітньої історії недоцільно. Якість історичної освіти залежить не лише від організації процесу навчання. Ефективність практики навчання має забезпечуватися і високою підготовкою педагогічних кадрів. Шкільні та районні (міські) методичні об’єднання – одна з головних ланок у системі підвищення кваліфікації вчителів, робота яких має спрямовуватися на постійне покращення навчально-виховного процесу з історії, визначення педагогічного підходу до вихованців, розвиток педагогічної творчості та культури праці вчителів-істориків. У 2011 – 2012 навчальному році рекомендуємо наступні теми для обговорення:
Ознайомлення із темами може проходити як теоретично (засідання об’єднань, психолого-педагогічні студії, майстер-класи, індивідуальні консультації), так і через практичну діяльність – ділові ігри з обміном думками щодо використання елементів окремих технологій, доцільних форм та методів роботи, прийомів, вправ та ін. |
| Методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... Н. М. Степанова, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
Методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... Т. Г. Пахомова, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
| Методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... Юрчак В. А., методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
Завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... ... |
| Завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... ... |
ЯК ЗАЦІКАВИТИ ДІТЕЙ ЧИТАННЯМ? В. А. Юрчак, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
| ПРО ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ, ЛЮДИНА І СВІТ» ТА ІНШИХ КУРСІВ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО СПРЯМУВАННЯ Н. М. Степанова, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ Месевря О.І., завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
| О. М. Козлова, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін... |
О. М. Козлова, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін... |