|
|
Скачати 90.15 Kb.
|
| Т.Г.Пахомова, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників; Г.І.Савицька, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТА «ІНОЗЕМНА МОВА» На початку третього тисячоліття Україна переживає складний період трансформації суспільного розвитку й радикальних перетворень у галузі освіти, намагаючись вийти на рівень європейських та світових стандартів. В умовах, що склалися на рівні міжнародних відносин, оволодіння іноземними мовами передбачає не тільки знання власне мови – лексичного запасу, граматичних структур, синтаксису, але й наявність так званих фонових знань про країни, мова яких вивчається, а також норм поведінки, стилів спілкування, реалій повсякденного життя, правил етикету. Сучасний громадянин України повинен швидко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях, критично мислити, застосовувати набуті знання та вміння в соціальному оточенні, бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення. Крім загальних і професійних знань та вмінь особлива увага приділяється формуванню таких важливих компетентностей як критичне мислення, вміння самостійно вчитися і користуватися комп’ютером, спроможність розв’язувати проблеми професійного та життєвого рівня, здатності до самопізнання і самовираження у різних видах діяльності, вміння працювати в колективі та навчатися протягом життя тощо. Особистісно-орієнтований підхід вносить суттєві зміни в усі компоненти системи навчання: цілі, зміст, принципи, технології навчання і в організацію навчально-виховного процесу. Це проявляється у виділенні різнорівневих цілей викладання, в діяльнісному характері змісту навчання, його культурознавчій спрямованості, у врахуванні нових тенденцій в іншомовній освіті. Перша тенденція - це посилення варіативності навчання іноземних мов. Варіативність забезпечує педагогічний плюралізм, можливість учням навчатися в різних типах загальноосвітніх установ і формувати різні траєкторії навчання іноземної мови. Тенденція посилення варіативності останнім часом добре проглядається на можливості використання різних НМК з іноземних мов, як вітчизняних, так і зарубіжних; різних методів та технологій навчання. Вчителі мають можливість вибирати засоби і технології навчання і контролю, визначати шляхи підвищення професійного росту та кваліфікації (наприклад, дистанційні форми та модульно-накопичувальна система підвищення кваліфікації). Друга тенденція - це розширення полікультурності і мовного плюралізму, що сприяють процесу безперервного розвитку мовної особистості. Важливим чинником зміни шкільного середовища стали розширення спектру іноземних мов. Третя тенденція - розширення можливостей індивідуалізації процесу навчання іноземної мови. Індивідуалізація передбачає створення умов, в яких кожен учень повною мірою може проявити свої здібності і свою індивідуальність. Індивідуалізація тісно пов'язана з диференціацією. Введення профілізації спрямоване на індивідуалізацію процесу навчання. Індивідуалізація передбачає врахування інтересів, особистого досвіду учнів і забезпечення мотивації навчання. Вона включає такий елемент, як адресність навчання. Індивідуалізація передбачає і використання різних технологій, які враховують вікові особливості учнів, їх здібності, інтереси і потреби. Четверта тенденція передбачає доступність освіти, прозорість методів навчання і контролю. Новий формат атестації у 9 та 11 класах з іноземної мови привів учнів та вчителів до усвідомлення важливості знайомства з критеріями оцінювання різних видів тестових завдань, вміння застосовувати їх на практиці для оцінювання та самооцінювання. П'ята тенденція пов'язана з розвитком нової, особистісно-орієнтованої парадигми освіти. Відбувся перехід від формату викладання до формату навчання. Уміння самостійно працювати, використовуючи різні стратегії, і успішно вирішувати проблеми, пов'язані з вивченням іноземної мови, допоможуть мовні портфоліо, покликані розвивати навички самоконтролю, рефлексії і корекції. Шоста тенденція передбачає можливість навчання і стажування за кордоном. При навчанні доцільно поєднувати вітчизняні та зарубіжні підручники для підготовки до міжнародних іспитів. Іноземна мова надає великі можливості для розвитку таких якостей, як громадянськість, патріотизм, толерантність та ін.. Діалог культур, представлений в НМК навчальними матеріалами про країни, мова яких вивчається, і про Україну, сприяє формуванню критичного світогляду учнів, їх активної громадянської позиції. Сьома тенденція - це зростаюча потреба загальноосвітніх закладів у освоєнні інноваційного досвіду тих шкіл, які займаються експериментальною та інноваційною діяльністю за такими напрямками: • багатомовність і полікультурність у мовній освіті; • варіативність технологій навчання та вивчення іноземних мов; • міждисциплінарна основа допрофільної та профільної підготовки; • досвід моделювання ранньої мовної освіти; • сучасні проблеми комунікативно-орієнтованого контролю та моніторингу; Вищеназвані тенденції в цілому плідно позначилися на розвитку іншомовної освіти в Черкаській області: школярі Черкащини показали хороші результати на Всеукраїнській олімпіаді з усіх іноземних мов. Однак не всі райони, де вивчається німецька мова взяли участь в обласному турі конкурсу «Вчитель року». Можна виділити наступні проблеми вивчення і викладання іноземних мов в області. Перша проблема - збереження існуючого балансу у вивченні іноземних мов. Більшість батьків хоче, щоб їхні діти вивчали англійську мову. Різко скорочується вивчення французької та німецької мов. Якщо дана тенденція буде посилюватися, це може призвести до зникнення французької та німецької мов зі шкіл і до безробіття серед кваліфікованих педагогів, що викладають дані іноземні мови. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є введення вивчення другої іноземної мови в школі, що буде сприяти збереженню французької, німецької і дозволить також розширити спектр інших мов, що вивчаються, у тому числі слов'янських і східних. Друга проблема це реалізація наступності в освітньому мовному полі: дитячий садок - початкова - середня - старша школа - ВНЗ. Якщо зараз склалися в цілому механізми наступності в галузі іноземних мов між початковою, середньою та старшою школою, то механізми взаємодії між дитячим садком і початковою школою, старшою школою і вузом ще тільки формуються. Введення раннього і профільного навчання, безумовно, буде сприяти вирішенню цієї проблеми. Третя проблема - невідповідність ряду НМК змістом та формою. Тому рекомендується використовувати зарубіжні НМК, тому що в них представлені системні курси, вони побудовані на сучасних концепціях, враховують загальноєвропейські вимоги до оволодіння іноземною мовою. Про їх ефективність свідчать результати олімпіад з іноземних мов: більшість переможців навчаються саме за зарубіжними методиками. Таким чином, рішення даної проблеми полягає в паралельному використанні вітчизняних і закордонних підручників. Четверта проблема - це відсутність інформації про лінгвістичні зміни, які відбуваються в іноземних мовах щогодини, особливо в англійській мові. Щорічно в Європі випускаються нові словники, які містять нові слова, інформацію про зміну вимови і розширення значення слів. Сучасні вітчизняні автори та видавці підручників з іноземних мов не встигають стежити за цими змінами, і часто учні змушені вивчати лексику та граматичні явища, які вже застаріли, що призводить до збою в міжкультурній та міжмовній комунікації. П’ята проблема – невідповідність матеріальної бази навчальних закладів основним вимогам сучасного викладання іноземних мов. Школи потребують покращення матеріальної бази, особливо гостро стоїть питання про створення ресурсних центрів. У школах є касетні магнітофони, але мало магнітофонів з CD і MP3; є відеомагнітофони з касетами, але мало DVD-програвачів. Комп'ютерні класи, які є в більшості шкіл, не завжди використовуються вчителями іноземних мов, не говорячи вже про інтерактивну дошку, можливості якої є необмеженими для вивчення предмета. Зараз, на початку нового етапу - етапу сталого розвитку системи вивчення іноземних мов, який характеризується інноваційним оновленням змісту і форм навчально-виховного процесу, трансляцією досвіду експериментальних та інноваційних майданчиків, пріоритетними мають стати: • формування сучасної системи безперервної мовної освіти, її наступності; • підвищення якості іншомовної освіти з урахуванням вітчизняних та міжнародних вимог; • забезпечення доступності вивчення двох іноземних мов; • вдосконалення системи незалежного аудиту мовної освіти; • активізація інноваційних процесів у мовній освіті; • безперервне підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, здатних і готових здійснювати інноваційну діяльність в загальноосвітніх установах. Економічний і духовний розвиток країни значною мірою визначається якістю загальної та професійної освіти. Якість інтелектуальних ресурсів стає головним геополітичним фактором у світі. У зв’язку з цим у рамках пріоритетних напрямів розвитку освітньої системи України передбачено створення моделей організації контролю якості освіти та формування нормативної бази для загальноукраїнської системи оцінки якості освіти. В останнє десятиліття розробка підходів до оцінки якості освіти здійснюється через систему всеукраїнського, регіонального та міжнародного моніторингу якості освіти. В даний час триває відпрацювання різних моделей нової незалежної форми державної підсумкової атестації випускників 9 і 11 класів загальноосвітніх закладів. Ведеться робота зі стандартизації банку вимірювальних та діагностичних матеріалів, створення технологічного забезпечення атестаційних процедур загальноосвітніх закладів, технології оцінки готовності дітей до навчання у початковій і основній школі. Оцінка індивідуальних досягнень будується з урахуванням інститутів і механізмів, які довели свою ефективність в попередній період, і в системі загальної освіти включає подальший розвиток системи моніторингу якості загальноосвітньої підготовки учнів початкової, основної та старшої школи на основі застосування компетентнісно-орієнтованих контрольних вимірювальних матеріалів. Слід підкреслити, що на відміну від традиційного іспиту ЗНО забезпечує об'єктивне виявлення в учнів рівня сформованості умінь всіх видів мовленнєвої діяльності та вміння вчитися у вищому навчальному закладі. Зміст і формат ЗНО відображають вимоги нової освітньої парадигми, вимоги часу до підготовки учнів, які будуть жити і працювати в умовах нового інформаційного суспільства. ЗНО виявляє помітний вплив на сам процес навчання і на методику викладання іноземної мови. Цей вплив можна простежити за наступними напрямками: • намітилося збалансоване навчання всіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності (до цього в більшості регіонів акцент ставився тільки на читання і говоріння, розуміється скоріше як усне відтворення вивченого напам'ять тексту, ніж як власне усне спілкування); • почалася активна робота над продуктивними вміннями (до цього в основному формувалися репродуктивні уміння); • інтенсифікувалася робота з формування метапредметних (загальнонавчальних і спеціальних) навчальних навичок, • змінилися підходи до оцінювання і розширилося застосування критеріальних шкал при оцінюванні. Оскільки у ЗНО велика роль відводиться контролю продуктивних умінь і навичок, володіння такими видами мовленнєвої діяльності, як лист і говоріння, навчання стало більше орієнтуватися на формування реальної комунікативної компетенції і набувати діяльнісний характер. Під впливом ЗНО змінюються і шкільні підручники. Усі вітчизняні НМК останніх років включають аудіоматеріали; вправи і завдання стали набувати проблемний характер; репродуктивні уміння і навички розглядаються лише як перший етап на шляху формування продуктивних умінь. Кращі підручники вже на ранніх етапах навчання націлені на формування стратегій аудіювання і читання і будуються на принципі навчання граматиці в контексті. Підготовка учнів до здачі ЗНО з іноземних мов, крім власне навчання відповідної мови та розвитку умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності, повинна включати в себе наступні аспекти: • ознайомлення з форматом завдань, в тому числі завдань з вільно конструйованою відповіддю, тобто завдань з письма; • відпрацювання чіткого виконання інструкцій до завдання, в тому числі за дотриманням встановленого обсягу письмового висловлювання; • розвиток уміння укладатися в регламент часу, відведеного на виконання конкретного завдання; • відпрацювання стратегій виконання тестових завдань з їх подальшим аналізом і самоаналізом. Які ж висновки варто зробити із всього сказаного? Оцінка якості навчання мові може бути спрямована на пошук резервів ефективності цього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, складності тестового завдання з вимогами мовного тестування. Оцінка індивідуальних відмінностей багато в чому залежить від діагностичної компетенції вчителя, моніторингу мовного розвитку учнів і досягнутого рівня володіння не тільки іноземною, а й рідною мовою. Індивідуальні відмінності школярів розкриваються в характері пізнавальних труднощів, які проявляються в здібностях до мовного координування, в інтелектуальній обробці інформації і пізнавальних стилях, типологічних властивостях особистості і гендерних відмінностях. Областю оцінки виявляється складність тестового завдання, яке обумовлене складністю мовного матеріалу, інтелектуальним навантаженням завдання, а також складністю досягнення комунікативної мети, тобто формулювання, передачі і прийому осмисленої інформації. Вимоги навчання мові і проведення мовних тестів також є важливим предметом оцінки, враховуючи процес самооцінки учня і його навчального самовизначення особистості. Все сказане дозволяє зробити висновок про те, що оцінка якості навчання іноземним мовам на матеріалі тестування залишається на сьогодні серйозною і актуальною. |
| Методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... Н. М. Степанова, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
Методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... Н. М. Степанова, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
| Методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... Юрчак В. А., методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
Завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... ... |
| Завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... ... |
ЯК ЗАЦІКАВИТИ ДІТЕЙ ЧИТАННЯМ? В. А. Юрчак, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
| ПРО ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ, ЛЮДИНА І СВІТ» ТА ІНШИХ КУРСІВ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО СПРЯМУВАННЯ Н. М. Степанова, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ Месевря О.І., завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
| О. М. Козлова, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін... |
О. М. Козлова, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін... |