|
|
Скачати 120.56 Kb.
|
|
ЗМІСТ ВСТУП............................................................................................................................3 Розділ 1 Генезис ТА еволюція ранніх історій про Ромео і ДЖУЛЬЄТТУ 1.1 Історія виникнення сюжету про Ромео і Джульєтту..............................................8 1.2 Особливості художньої репрезентації трагічного кохання в епоху Відродження................................................................................................14 1.3 Образи Ромео і Джульєтти Луїджі да Порто..........................................................20 1.4 Історія Маттео Марія Банделло про трагічну загибель вірних закоханих...........23 Розділ 2 ОСОБЛИВОСТІ ШЕКСПІРІВСЬКОГО ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ НОВЕЛ ПРО РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТУ 2.1 Структурно-композиційні особливості шекспірівських трагедій.......................28 2.2 Характери головних персонажів трагедії та їх етичне значення..........................34 2.3 Кохання Ромео і Джульєтти на тлі ренесансних уявлень про взаємини статей..................................................................................................42 2.4 Тема взаємин між поколіннями...............................................................................47 ВИСНОВКИ...................................................................................................................54 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................59 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ.............................................63 SUMMARY.....................................................................................................................64 ВСТУП Значення творчості Вільяма Шекспіра для світової літератури важко переоцінити. Цей видатний письменник залишив глибокий слід в історії і багато в чому вплинув на процеси становлення та розвитку самої світової літератури. Вивченням його творчості займалися ще його сучасники, а послідовники досить високо цінили його здобутки. Зокрема, видатний російський письменник XVIII століття Н. М. Карамзін так характеризував значення його спадку: „Небагато хто з письменників так глибоко проник в людське єство, як Шекспір; не багато хто так добре знав всі найпотаємніші пружини людини, найсокровенніші її спонукання, відмінність кожної пристрасті, кожного темпераменту та кожного роду життя, як дивовижний цей живописець” [цит. за: Шекспировский сборник 1977, с.123]. У цьому висловлюванні про Шекспіра якнайкраще характеризуються особливості творчої манери Шекспіра, головна з яких полягає в умінні наповнити високим художнім змістом загальнолюдські проблеми, що хвилюють людство у всі часи. І це твердження надзвичайно актуальне й відносно одного з найбільш прославлених його творів – трагедії „Ромео і Джульєтта” (1595). Трагедія „Ромео і Джульєтта” відноситься до першого з етапів в творчості Вільяма Шекспіра, що виокремлюються шекспірознавцями. У ній гармонійно об'єднане трагічне й комічне, високий пафос кохання та трагізм непримиренної ворожнечі, що призвела до загибелі молодих закоханих. Але понад усім торжествує життєстверджуючий гімн найпрекраснішому з почуттів – вірному коханню. Цю тему можна назвати однією з вічних тем світової літератури. Трагедія Шекспіра „Ромео і Джульєтта” багато в чому вплинула на подальший розвиток цього традиційного сюжету в творах письменників різних століть, а вивченням втілення даної теми в літературі займалися багато поколінь дослідників. Потрібно відмітити досить ретельну вивченість певних аспектів поетики „Ромео і Джульєтти” Шекспіра, зокрема таких як специфіка комізму, тема взаємин поколінь, особливості структурування образів, втім, багато моментів все ще залишають широкий простір для дослідження. Сьогодні, коли компаративні дослідження набувають дедалі більшої популярності, надзвичайно вагомими в науковому сенсі виявляються питання щодо особливостей виникнення і функціонування традиційного сюжетно-образного матеріалу в різні епохи. Широко відомим є той факт, що Шекспір у своїй творчості активно спирається на надбання його попередників. Отже, перед вченими постає проблема виявлення як джерел шекспірівських творів, так і тих резонансних творів, що виникли після Шекспіра. Зокрема, досить цікавою та актуальною для сучасного шекспірознавства є проблема трансформації сюжету про молодих закоханих в трагедії „Ромео і Джульєтта”. Саме цій проблемі присвячено дане дослідження. Специфіка роботи полягає в осмисленні сюжету трагедії крізь призму гуманістичних принципів епохи Відродження. Аналіз трактування історії про Ромео і Джульєтту у Шекспіра буде базуватись на розгляді її безпосередніх генетичних джерел, а саме, ренесансих новел Луїджі да Порто та Маттео Банделло. У розкритті образів персонажів трагедії Шекспіра крізь призму культурологічних, естетичних та етичних уявлень епохи Ренесансу і полягає особливість даної роботи. Крім того, треба зазначити, що найбільш продуктивним є вивчення творів Шекспіра у зіставленні із першоджерелами, що проводиться з урахуванням досвіду світового шекспірознавства у методологічному просторі компаративних досліджень. Що стосується англійських першоджерел, зокрема поеми А. Брука як джерела трагедії Шекспіра, то, як зазначає Н.М. Торкут, „...усі компоненти ...системи англійської ренесансної прози, за виключенням єлизаветинської романістики, досі ще залишаються практично не вивченими” [Торкут 2000, с.9]. Якщо говорити про вивченість проблеми, що склала основу наукового пошуку в даному дослідженні, то тут треба відмітити, що досить добре вивченими є аспекти суто шекспірівської творчості, при цьому порівняння її з творами англійських та європейських письменників Ренесансу здійснюється не вельми часто. Аналіз літературно-критичного контексту з заданої проблеми показав, що існує багато досліджень присвячених специфіці творів Шекспіра, а саме: жанровим та структурним особливостям його трагедій, характеристиці його творчості взагалі. З іншого боку існує також достатня кількість досліджень європейської новели епохи відродження. Як зазначає Н. М. Торкут, „сучасне літературознавство має в своєму розпорядженні кілька фундаментальних теорій, орієнтованих на поглиблене вивчення окремих аспектів новелістичної поетики” [Торкут 2000, с.140]. Але порівнянню новел епохи Відродження, зокрема італійських, із трагедіями Шекспіра присвячено небагато робіт. Тож, в даній роботі буде здійснено аналіз трагедії Шекспіра „Ромео і Джульєтта” у порівнянні із її першоджерелами. Таким чином, актуальність цієї роботи, присвяченої вивченню особливостей шекспірівської інтерпретації сюжету про Ромео і Джульєтту, є незаперечною і визначається як пожвавленням компаративних досліджень, так і незникаючим інтересом ренесансознавців до творчості Шекспіра, про що свідчить велика кількість науково-критичного матеріалу з проблеми. Мета даної роботи полягає в тому, щоб за допомогою детального аналізу першоджерел та трагедії Вільяма Шекспіра „Ромео та Джульєтта” з'ясувати специфіку шекспірівського бачення історії про двох закоханих. Об'єктом даної дипломної роботи є специфіка трансформації традиційного сюжету про нещасних закоханих в епоху Відродження Предметом даного дослідження є особливості трактування сюжету про Ромео і Джульєтту в трагедії Вільяма Шекспіра Матеріалом для роботи послужили новели Луїджі да Порто „Новонайденная история двух благородных влюблённых и их печальной смерти, произошедшей в Вероне во времена синьора Бартоломео Делла Скала”, новела „Ромео і Джульєтта” Маттео Банделло, новела № XXXIII з „Новелліно” Мазуччо Салернітано і „Пречудово складена трагедія про Ромео і Джульєтту” Вільяма Шекспіра. Мета даного дослідження визначила постановку та реалізацію наступних завдань:
Методи дослідження були обрані з огляду на мету і завдання даної роботи. Серед них – системний метод, що дозволив повною мірою проаналізувати особливості текстів вказаних творів, компаративний метод, який був використаний для виявлення загальних рис та відмінностей новел італійських авторів та трагедії Шекспіра, описовий метод, який допомагає виразити власну точку зору на проблему, а також соціокультурний метод, що дозволив нам визначити обумовленість характерних особливостей історій про Ромео і Джульєтту поширеними уявленнями епохи, в яку вони з'явилися. Наукова новизна даної дипломної роботи полягає в узагальненні і систематизації існуючого матеріалу із зазначеної проблеми, а також в репрезентації сучасного бачення проблеми трансформації сюжету про Ромео і Джульєтту на тлі естетичних та етичних теорій Відродження, а також у безпосередньому зіставленні специфіки реалізацій вказаного сюжету у різножанрових творах Ренесансу. Практичне значення полягає в можливості використання даної роботи для підготовки уроків та лекцій з творчості Вільяма Шекспіра у вищих і середніх навчальних закладах, а також для подальшого наукового осмислення вказаної проблеми. Структура даної роботи визначається її метою та завданнями. Вона складається зі вступу, двох основних розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі заявлена основна мета дослідження, позначені методи, що дозволили розкрити суть дослідження, визначені об'єкт і предмет дослідження, поставлені основні завдання, які належить розкрити в ході роботи, визначена актуальність вибраної теми, практичне і теоретичне значення роботи. Перший розділ являє собою теоретичне обґрунтування досліджуваного питання. Тут проводиться вивчення історії виникнення сюжету про Ромео і Джульєтту, розкриваються особливості відображення трагічного кохання в творах італійських новелістів епохи Відродження, а також характеризуються основні риси новел про Ромео і Джульєтту Луїджі да Порто та Маттео Банделло. У другому розділі нашого дослідження розкривається питання про особливості трансформації історії про Ромео і Джульєтту в творі Шекспіра. Тут висвітлюються характерні структурно-композиційні особливості шекспірівських трагедій, розкриваються характери головних персонажів трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта» з точки зору їх етичного значення, характеризуються уявлення про кохання, обов’язок та взаємини поколінь в епоху Відродження. У висновках представлені результати проведеного дослідження та накреслено перспективи подальшого дослідження проблеми. Список використаних джерел налічує 58 позицій. Загальний обсяг роботи – 65 сторінок. Розділ 1 Генезис ТА еволюція ранніх історій про Ромео і ДЖУЛЬЄТТУ 1.1 Історія виникнення сюжету про Ромео і Джульєтту Історія кохання Ромео і Джульєтти – одна з найпрекрасніших в світовій літературі. Народившись з легенди, ця історія, оспівана Шекспіром у всьому блиску справжнього таланту, сама впродовж століть свого існування встигла стати легендою. Фабула цієї трагедії знайшла художню репрезентацію в сюжетах багатьох літературних творів різних століть. Проте, знаючи у загальних рисах основні колізії цієї красивої, але трагічної історії, не кожен знає її витоки. При з’ясуванні генезису виникнення сюжету про Ромео і Джульєтту, постають два питання: перше – чи існували насправді юні закохані з Верони, і якщо так, то ким вони були, і друге – якими є джерела походження саме шекспірівської трагедії про молодих закоханих. Для того, щоб відповісти на ці питання, необхідно проаналізувати схожі образи в творах італійських новелістів епохи Відродження, звертаючись при цьому до історії. Щоб з’ясувати специфіку ренесансного бачення історії про Ромео і Джульєтту, необхідно звернутись до розгляду соціокультурних умов виникнення естетики італійського Ренесансу. Характерною рисою життя багатьох міст Італії того часу була запекла боротьба серед місцевої знаті за отримання домінуючого положення. Коріння цієї ворожнечі тягнулося з тривалого протистояння політичних течій Гвельфів та Гібеллінів, до якого була втягнута Північна і Середня Італія в 12-13 століттях. Прихильники Папи – Гвельфи (купці та ремісники) відстоювали повну автономію міст-комун, прихильники імператора - Гібелліни (феодальна знать та частина незадоволених засиллям буржуазії нижчих прошарків суспільства) стояли за сильну централізовану державу. З наближенням 14 століття в культурному житті Італії наступає пора Проторенесансу – переддення епохи Відродження, коли творять свої шедеври художники Джотто та Симоне Мартіні, поет, мислитель та громадський діяч Данте Аліґ’єрі (1265-1321). З названих імен ім’я Данте Аліґ’єрі є, безсумнівно, одним з найвидатніших. Саме цю людину, поета, політика, філософа, дипломата, італійці, а потім і більшість європейців, визнали еталоном особистості далекого майбутнього. Для Італії ж він вже майже 700 років — національний пророк. Перша половина ХIV сторіччя — це справді «Доба Данте». В „пекло політики” Данте вступає ще до свого 30-річчя: його обирають одним із старійшин флорентійського району Сан-пьер-маджоре, а потім — в «Раду ста», орган міської влади. Але згодом, в його політичній кар’єрі наступає переломний момент. Коли поет в 1301 р. був послом в Римі від своєї партії «білих гвельфів», його політичні вороги, гібелліны, об'єдналися з фракцією «чорних гвельфів» і за допомогою військ брата короля Франції, Карла Валуа, захопили владу у Флоренції. Данте був звинувачений в розкраданні грошей з міської казни, «внесенні розладу до партії гвельфів», наклепі на папу. Поета в січні 1302 р. засудили до вічного вигнання з міста, а в березні того ж року неправий суд доповнив вердикт: «Якщо ж Данте повернеться у Флоренцію, то палити його вогнем, поки не помре» [цит. за: Сюндюков 2000, с.3]. Тож, вигнаний із Флоренції, Данте в 1302 році починає довге поневіряння по містах Італії. Свій перший притулок він знайшов у Вероні, при дворі благородного Бартоломео Делла Скала. „Твой первый дом в скитальческой судьбе тебе воздаст Ломбардец знаменитый, с орлом святым над лестницей в гербе”, - скаже про нього Данте в „Божественній Комедії”, а потім продовжить, - „С ним будет тот, кто принял в первый час такую мощь от этого светила, что блеском дел прославится не раз...Через него судьба преобразится для многих богачей и бедняков” [Данте Алигьери 1982, с.26]. Ці слова присвячені дев'ятирічному братові Бартоломео – Франческо, в майбутньому суворому завойовникові, опорі всіх гібеллінів Ломбардії й меценатові – Кангранде I (1291-1329) [Беляєва 2005, с.78]. Треба також зазначити, що ім’я Данте мало чи не найбільш уславлене не лише за його філософські та політичні трактати, але також і за той переворот, що він здійснив в мистецтві доби Ренесансу. Данте був першим діячем в мистецтві, в творчості якого проявилися ідеї гуманізму. Крім того, саме з ім'ям Данте Аліґ’єрі, а також з ім'ям його покровителя Бартоломео Делла Скала зв'язані перші згадки про два прізвища, що фігурують в історії про Ромео і Джульєтту. Так, зокрема, в його „Божественній комедії” згадуються деякі Каппеллетті і Монтеккі: „Приди, беспечный, кинуть только взгляд: Мональди, Филиппески, Каппеллетти, Монтекки, – те в слезах, а те дрожат!” [Данте Алигьери 1982, с. 27]. На думку американського історика Оліна Мура мова тут йде про два веронські партійні угрупування, назви яких пізніше були виведені як імена власні в новелах про Ромео і Джульєтту [Moore 2002, с. 23] Достеменно відомим є те, що у Вероні в 13 столітті жили сім'ї з схожими прізвищами – Дель Каппелло та Монтіколі, що ворогували між собою. І в умовах цієї ворожнечі відбулася історія, по суті, дуже схожа з історією Ромео і Джульєтти. І ця історія пов'язана з ім'ям Делла Скала. Ось її сюжет у загальних рисах: У 1375 році престол синьйорії успадкували брати Бартоломео II та Антоніо Делла Скала. Але Бартоломео, що добивався прихильності дівчини з сім'ї Ногарола, незабаром був знайдений мертвим біля будинку цієї сім'ї. Проте причетність до вбивства сім'ї Ногарола не була доведена, і підозра лягла на самого Антоніо Делла Скала. Ці картини веронської дійсності багато в чому підтверджують хай і не реальність, то реалістичність сюжету про нещасних закоханих. Достовірність історичного фону надає дивовижної правдоподібністі легенді, що склалася, попри відсутність неспростовних доказів того, що її герої, Ромео і Джульєтта, жили насправді. Цілком припустимо, проте, що якісь схожі події могли мати місце в повній трагедій історії Верони, а за іменами літературних персонажів ховаються дійсні особи. Життєвість сюжету, наближеного до реальних обставин, є достоїнством італійських творів про Ромео і Джульєтту. Як би там не було, багато хто схильний вірити, що за образами Ромео і Джульєтти ховаються реальні нещасні закохані. Серед таких переконаних – відомі письменники та поети. Так, наприклад, поет граф А.К. Толстой писав в 1875 році своїй коханій Софії Міллер: „Їдь до Верони – там є ломбардський собор і римський амфітеатр, і потім могила Ромео” [цит. за: Зоркін 2005, с.45]. Жермена де Сталь в романі „Корінна або Італія” згадує: „Трагедія про Ромео і Джульєтту написана на італійський сюжет; дія відбувається у Вероні, де і нині показують гробницю двох закоханих” [цит. за: Шаров 1999, с.123]. А актриса Аліса Коонен, яка в 1921 році грала роль Джульєтти в спектаклі Олександра Таїрова в Московському Камерному театрі (нині Театр ім. Пушкіна) пише: „Ми були у Вероні і бачили будиночок Джульєтти, маленький, весь зарослий зеленню. Ці відвідини Італії ще більше переконали мене в тому, що Ромео і Джульєтта – живі, повнокровні, реальні люди” [цит. за: Аникст 1964, с.120]. Взагалі ж, говорячи про історичне коріння виникнення сюжету про Ромео і Джульєтту, відмітимо, що ворожнеча між сімейними угрупуваннями була характерна для Італії того часу. Практично кожне італійське місто було розколене тоді на угрупування, що змагалися між собою. І цілком можливо, що жертвами цієї боротьби, що текла і в самій Вероні, могли стати нещасні закохані. За багато років досліджень сюжету про Ромео і Джульєтту на «роль» реальних прототипів головних героїв трагедії висували різних людей. Наприклад, в статті українського дослідника Станіслава Цаліка „Украинский сюжет Вильяма Шекспира” [Цалік 2004] висувається вельми оригінальна версія про те, що реальні Ромео і Джульєтта жили зовсім не у Вероні, а у Львові. Тут мова йде про трагічне кохання Ромуальдо та Палагни, „перейменованих” в Романа і Пелагею з середньовічного Львова. Проте ця версія, хоча і заснована на архівних даних, виглядає явно натягнутою. Ймовірно, правда тут в тому, що схожа історія дійсно могла відбутися в Львові, як, втім, і в будь-якому іншому місті, адже ворожнеча і чума були жорстокою реальністю для жителів багатьох країн середньовічної Європи. І, поза сумнівом, в різних краях існували свої легенди, в чомусь схожі з „Історією двох шляхетних закоханих з Верони”. Проте історія двох середньовічних закоханих зі Львову, що датується 1594 роком, не має жодного зв'язку з веронською історією, і не могла бути прототипом шекспірівської трагедії. |
| «Тато може все, що завгодно » Мета: підвищити відповідальність молоді перед сімейним життям; звернути увагу на соціальну престижність батьківства і материнства;... |
«Дитина дитині вовк!» Проблема Формування у дітей моральних цінностей з позиції добра, справедливості, правди, людяності, гуманних взаємин між членами шкільного... |
| Музику серця в душі, Ніколи не пізно згадати Те, що забули усі… Обрана тема цікава тому, що лялька – це одна з найдавніших народних іграшок, яка, сьогодні стає дедалі популярнішим сувеніром і видом... |
Урок з «Громадянської освіти» у 4 класі Тема: Взаємні обов’язки батьків... Сім’я – це маленька складова частинка великої держави. Від добробуту в родині та взаємин між членами сім’ї залежить добробут і спокій... |
| РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО СТАВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО ОДНОЛІТКІВ Демократизація суспільства передбачає високий рівень соціальної орієнтації особистості, гуманізацію взаємин |
План-конспект. Література ТЕМА №32 Професійний обов'язок, честь і сумлінність- основа моральних взаємин у службовій діяльності рятувальників |
| Положення трудової акції Головною метою акції є формування екологічної культури особистості та відповідальності за збереження природного середовища перед... |
4. Перевязать светлые на месте шеи и темные вокруг волос, отдельными нитками Крок Беремо щільну тканину та пригортаємо верхню та нижню частини до центру. Складаємо вдвічі та починаємо мотати, формуючи спіраль... |
| УРОК 7 Тема. Перпендикуляр і похила. Кут між прямою і площиною Мета: формувати знання учнів про перпендикуляр і похилу, кут між похилою та площиною; показати взаємозв'язок між планіметрією та... |
Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Більшості гіперактивних дітей властива слабка психоемоційна стійкість при невдачах, низька самооцінка, вони мають проблеми у сфері... |