«Тато може все, що завгодно...»
Конкурсно-розважальна програма для учнів 11 класу
Мета: підвищити відповідальність молоді перед сімейним життям; звернути увагу на соціальну престижність батьківства і материнства; надати можливість юнакам спробувати себе в ролі майбутнього батька; розкрити основні проблеми взаємин між подружжям.
Під пісеньку «Папа может все, что угодно»
Доброго дня, шановні присутні, гості нашої школи, учні.
Сьогодні ми проведемо конкурсно-розважальну програму «Тато може все, що завгодно...» для наших хлопців, щоб хоч одну годину вони спробували побути в ролі коханого чоловіка, батька, спробували самотужки справитися з непосидючими дітками і довести дівчатам, що на них в житті можна покладатися в усьому.
Для початку, я б хотіла зачитати для вас невеличку історичну довідку про традицію вступу в шлюб на Поділлі часів 17 – 18 сторіччя.
На фоні презентації 2 зачитую історичну довідку
Процес вступу у шлюбні відносини обставлявся складною системою звичаїв та обрядів, своєрідних умов та вимог. Однією з таких умов був віковий ценз. Важливими умовами створення сім’ї були характеристика, яку давали односельці, а також згода батьків. Отже, вступ до молодіжної громади — надзвичайно відповідальний життєвий момент, свого роду соціальний кордон, який мусили перетнути хлопець або дівчина; якщо ж вони його перетинали, то здобували набагато вищі якості. Коли про хлопця казали, що він парубочить, це означало визнання його права на створення сім'ї, на рівну з дорослими роботу, на вільне розпорядження заробленими грошима, на участь у сімейних радах; парубок навіть діставав право ходити замість батька на громадські сходи. До цього моменту як хлопці, так і дівчата були обмежені у правах. Щодо прав, то вони відповідали певним соціально-віковим категоріям, на які традиційно поділялися діти й молодь. Усього було до п’яти категорій. Серед хлопців вони мали такий вигляд: до 10 років — хлопець (йому доручали пасти гусей і телят), від 10 до 12 — хлопчище (в усьому допомагав батькові), від 13 до 16 — підпарубок (працював нарівні з батьком, але під його наглядом), після 16 років — парубок (або легінь, як його називають у Карпатах). Серед дівчат: до 10 років — дівча, від 10 до 13 — дівчина, у 14—15 — дівчище, після 15—16 — дівка (дівка у заплітках — на Середній Наддніпрянщині, дівка у бовтицях — у Галичині, дівка на виданні — на Слобожанщині). З кожною віковою категорією збільшувалися права та громадське визнання хлопців та дівчат, але тільки вступ до молодіжної громади узаконював їхні громадянські права. Саме тому намагалися якомога урочистіше відзначити цю подію, присвятивши їй обряд посвячення у зрілий стан. Його головною дією були ритуальні пострижини хлопців або заплітання кіс дівчині. Народна етика виробила цілу систему уявлень щодо прав парубків та дівок на порі та черговості їхнього одруження. Звичаєве право у цьому плані було категоричним: першими ходити на вечорниці, як і одружуватися, мали право старші діти. Щоб підкреслити їхній пріоритет, існували спеціальні чини — старший парубок і старша дівка, і ніхто з молодших братів та сестер не міг заступати їм дорогу. Особливо ретельно ставилися до черговості дівування. Старша сестра завжди краще одягалася, а молодшій залишалися обноски; коли приходили гості, частувала їх старша сестра, а молодшу, як правило, спроваджували з хати; у недільні та святкові дні старша не працювала. На «вулицю» сестри могли ходити разом, але молодша не мала права розмовляти з хлопцями, грати або жартувати з ними, тобто мусила весь час перебувати «у тіні». І це не випадково, бо якщо першою одружувалася молодша сестра, старшу могли вже і не взяти заміж. Ці якості, зокрема, мали можливість яскраво розкритися на ярмарках, куди зЪвджалися мешканці навколишніх сіл. Батьки нерідко спеціально брали на ярмарок своїх парубків та дівок і, звичайно ж, те, що вони майстерно виготовили: рушники, сорочки, килими, кошики тощо. Такий «товар» слугував найкращою для них характеристикою, адже головними критеріями оцінки шлюбного партнера традиційно вважалися працелюбність та господарність. Звичайно, неабияку роль грала й зовнішність дівчини. Ось як, приміром, описує подолянок один із хроністів XVII— XVIII ст.: «Дивна краса була місцевих жінок — навіть тих, що належали до нижчого стану: високі, з правильними рисами обличчя, тіло струнке, рухи гармонійні, волосся русяве, м'яке, густе і довге, очі світлі — і не сині, і не зелені — щось середнє між сапфіром і смарагдом, із сильним блиском; у них почувалася спритність кішки і разом із цим — повне сліз здивування сарни.»
Це історія. Вона, звісно, цікава, повчальна, але ми сучасні молоді люди, які повинні знати нашу історію і, все ж таки, рухатися вперед.
І тому ми розпочинаємо нашу конкурсно-розважальну програму «Тато може все? що завгодно...»
Зараз я запрошую до себе 2 хлопців.
( під пісеньку Валерії «Самый главный дом»)
Незабаром настане той час, коли ви станете на весільний рушник і станете чоловіком своєї коханої дружини. Ще пройде трошки часу, коли дружина скаже, що ви чекаєте дитину. І ось настане та мить, коли до вас подзвонять з лікарні і скажуть, що ви стали батьком. Виникла невеличка проблема. Лікарню закрили на карантин і у вас немає змоги привітати свою дружину і сказати їй найважливіші слова, які ви для неї приготували.
Ваша задача написати лист і привітати свою дружину.
Поки перші учасники готуються до вітання, наступні З учасники, яких я запрошую до себе уже привезли дружин з дітьми до дому і уже місяць насолоджуються вихованням дітей. Але склалася така ситуація, що дружині необхідно терміново вибігти в місто для того, щоб купити продукти або підписати якісь документи і ви сам на сам залишилися з маленьким синочком або донечкою. Ви милуєтеся, як ніжно спить ваше дитя, радієте з цього, але раптом
(звучить плач немовляти)
Ваше завдання перепеленяти дитину,заспокоїти її, заколисати
(звучить колискова)
Дякую вам, ви чудово справилися з цим завданням. І під бурні оплески ми запрошуємо вас зайняти свої місця в глядацькій залі.
А зараз я запрошую наших перших учасників зачитати їхні листівки, уявляючи, що вони знаходяться під родильним будинком, а їхні дружини на третьому поверсі уважно слухають через закрите вікно.
Дякую! Ви також заслуговуєте на оплески. Проводжаємо наших учасників на свої місця.
Я запрошую наступних _____ учасників.
Пройшов час і Ваша дитина стала першокласником або першокласницею. Це, знову таки, знамення подія в вашій родині. Першокласник потребує дуже багато уваги, адже для нього також все вперше: зібрати портфель, одягнути шкільну форму, а дівчаткам ще й заплести коси, якщо довге волосся. Сама дитина з цим, поки що, самостійно не впорається і лише ви зможете їй в цьому допомогти. Звичайно, це може зробити й мама, але сталося так, що вона на один день поїхала у відрядження і ви, сам на сам, залишилися з дитиною на цілий день. Я думаю, що це не принесе вам багато клопоту.
Завдання: зібрати портфель першокласника
Ну, що ж, ранок і вам необхідно зібрати дитину до школи. Давайте уявимо, що ви проспали і у вас є тільки 5 хвилин, щоб зібратися до школи. А як це буде ми зараз побачимо.
Завдання: Зібрати дівчаток до школи )зачіска, фартушок)
(звучить мінус пісні «Тато може...»
Ну, що ж, з цим завданням ви також справились, Можливо, ще не все виходить професійно, але перші навички ви вже отримали.
А ми продовжуємо і я знову запрошую до нас ____ учасників.
Дитину зібрали і час вирушати до школи. Маленького першокласника або першокласницю ще боязно відпускати самого до школи, адже дитина ще не може самостійно орієнтуватися по дорозі. І ви взялися провести свою дитину. Але маленькі діти не можуть йти мовчки, їх все цікавить і вони задають багато питань. Ось на ці питання вам необхідно знайти відповіді.
Завдання: відповісти по черзі на запитання дітей.
Татку, а скажи, чому всі люди спочатку маленькі, а потім дорослі?
Татку, а яка різниця між дитиною і дорослим?
Тату, а чому потрібно ходити до школи?
Татку, а що буде, коли закінчиш школу?
А ти коли ходив до школи, то яким був учнем? Розкажи.
А що потрібно робити, щоб дружити з усіма дітьми в класі?
Татку. Мама казала, що дуже тебе кохає, а що таке кохання?
Татку, а чому ти одружився на нашій мамі?
Молодці! У вас все чудово виходить для першого разу. Проводжаємо вас оплесками.
І останній конкурс, який необхідно виконати нашим чудовим хлопцям.
Я запрошую ______ учасників.
Ви провели дитину до школи і повернулися до дому, але вам не вдасться полежати, адже ваша кохана дружина залишила завдання, яке необхідно виконати, а саме приготувати обід і вечерю для всієї сім’ї.
Ви маєте меню, яке залишила дружина і продукти, які знайшли в себе в кухні.
Завдання: вам потрібно вибрати з усього переліку продуктів необхідні для приготування обіду й вечері (звучить мінус пісні «Тато може...»
Ось і закінчився наш конкурс. Сьогодні ви спробували себе в ролі майбутнього батька. Це, звичайно, лише маленька доля того, що в майбутньому вам доведеться робити, але я думаю, що сьогоднішні випробування наштовхнуть вас на гарні і достойні чоловіка вчинки.
(презентація 1)
Дорогі діти, дорогі молоді люди! В вирі шаленого ритму нашого життя ми забуваємо просто виявляти та демонструвати свої почуття коханим людям. Іноді лише декілька добрих слів можуть відкрити великий потенціал вашої близької людини, окрилити її, дати бажання робити добро Вам у відповідь.
За роботою, навчанням, іншими, нібито важливими, речами ми не встигаємо приділяти коханим свій час, адже він для нас такий цінний.
Коли настане важкий час я прошу вас призадуматись, що для Вас важливіше: кар'єра чи сім'я? Адже не важливо наскільки Ви успішні в своїй роботі, та яких успіхів в ній досягли. Вам в будь-якому разі захочеться домашнього тепла, затишку, кохання та порозуміння в сім'ї.
Приділяйте коханим свій час - це зблизить вас та зробить щасливими. Приємно, погодьтеся, піклуватись про дорогих вашому серцю людей, допомагати їм, підтримувати. Це дуже зближує.
Кохайте своїх рідних, в момент печалі та суму - обійміть та будьте поруч. В момент щастя всміхайтесь разом. Та завжди пам'ятайте, що нема межі любові.
Задля хороших стосунків потрібно багато працювати, варто тільки захотіти.
|