Урок №6 СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. БУДОВА Й ВИДИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА СПОСОБОМ ВИРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО СЛОВА Мета

Урок № 6 СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. БУДОВА Й ВИДИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА СПОСОБОМ ВИРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО СЛОВА Мета: поглибити знання восьмикласників про словосполучення, його будову; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити про­сті й складні словосполучення, розрізняти лексичні й фразео­логічні словосполучення; навчити аналізувати іх за способом вираження головного слова; удосконалити вміння порівнювати словосполучення зі словом, словоформою, реченням; формувати навички аналітико-синтетичного характеру на основі синтаксич­ного розбору словосполучень; розвивати творчі вміння побудови словосполучень з різними видами зв'язку; виховувати повагу до історичного минулого української держави, а також виробляти почуття національного патріотизму. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Настановчо-мотиваційний етап Психологічна настанова і внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми «Словосполучення й речення». Уведення школярів у спроектоване поняттєво-термінологічне поле (знай­омство з основними поняттями й термінами теми): учитель акцентує увагу восьмикласників на визначенні основних понять і пропонує учням са­мостійно дати визначення тим поняттям, з якими вони знайомі з уроків української мови в попередніх класах. III. Генералізація знань восьмикласників (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці) Спостереження над мовним матеріалом ► Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок у формі словосполучення. Переказати текст, висловивши власне ставлен­ня до описаних у тексті подій. Кінець XIX століття. Київ. Провінційний «южнорусскій город». Жодного напису українською мовою. Жодної української книжки чи газети. Лише подекуди якась бабуся чи дідусь вимовлять що-небудь співучою народною говіркою. А на запитання українською можна почути у відповідь хіба що зневажливе: «Чєво ізволітє? Нє понімаю». Ця прикра картина відображає всього лише зовнішній вияв дії сумно­звісних царських указів про заборону української мови. Справжні наслідки всезагального русифікаторського наступу на україн­ську культуру, духовність були значно глибші й руйнівніші. Шкіл українських не було, вищих навчальних закладів також. Україн­ською розмовляли здебільшого в селах. Хто був заможніший, віддавав сво­їх дітей у науку до міст. Там молоді українці швидко переходили на росій­ську мову, а свою рідну забували і навіть цурались її, соромились як ознаки «низького» походження. У Києві на той час згуртувалася невеличка громада українських інтелі­гентів — письменників, композиторів, художників, які вболівали за рідну культуру. Та далеко не в усіх навіть інтелігентських українських родинах усупереч російській державній і шкільній політиці велося українське вихо­вання (О. Таланчук). Назвати з тексту приклади словосполучень. Які сполучення слів не є словосполученнями? Аргументувати своє твердження. Записати 5-6 словосполучень. Виділити головне і залежне слова. Якими частинами мови вони виступають? У тексті підкреслити їх як члени речення. ► Здійснити пошукову роботу: підготувати повідомлення про одного із гро­мади українських інтелігентів, про яких згадується в останньому абзаці тексту (це може бути інформація про родини композитора Миколи Лисенка, поета Михайла Старицького, філологів Христини Вовчихи, Вовка Карачевського, Косачів та інших). IV. Вивчення нового матеріалу ► Розглянути схему. Що нового ви дізналися про зв'язок слів у словосполу­ченні? Зробити висновок, що таке узгодження, керування, прилягання. Порівняти свої твердження з теоретичним матеріалом, поданим у підруч­нику. ► Розглянути таблицю і скласти зв'язне висловлювання про види словоспо­лучень за способом вираження головного слова. _ Спосіб вираження „ Вид словосполучення Приклади * головного слова Іменникове іменник чудова хустка Прикметникове прикметник червоний від хвилювання Числівникове числівник два зошити Займенникове займенник дещо незрозуміле Дієслівне дієслово ходити на гурток Прислівникове прислівник далеко в лісі ► Навести власні приклади кожного виду словосполучення (щоб вони сто­сувалися історії України). V. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру Навчальне аудіювання з елементами аналізу ► Прослухати текст. З якого твору взято цей уривок? Визначити стиль і те­ му тексту. Діялося се в тридцятих роках минулого століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством. То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів. Він ішов у яр­мі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливалися кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги... Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жев­ріючу під попелом іскру. Старше покоління, свідок іншого життя, показува­ло ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав. Пісня волі, опоетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми. На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщи­ни, рвалася гаряча уява... (За М. Коцюбинським). З'ясувати лексичне значення виділеного слова (у разі потреби скористати­ся тлумачним словником). Як ви розумієте вислів «свіжі традиції волі»? Виписати з тексту по 3—4 словосполучення з різними видами зв'язку. За­мінити подані словосполучення на словосполучення іншого виду зв'язку. Що зміниться при цьому? Творче конструювання ► 3 поданими словами утворити словосполучення, використовуючи вид зв'язку слів керування. Директор, школа; атестація, історія; говорити, подруга; здібний, мате­матика; запрошувати, однокласник; вітайте, Олена Вадимівна; наполягати, змагання; сильніший, команда; відповідай, Вероніка. Скласти 3-4 речення з утвореними словосполученнями (усно). Зробити синтаксичний розбір 3—4 словосполучень. Скористатись алгорит­мом. АЛГОРИТМ синтаксичного розбору словосполучення Гра «Хто швидше?» ► Визначити види зв'язку слів у словосполученнях кожного рядка. Аргу­ментувати свій вибір. Читання вголос, кава по-угорськи, шапка набакир, сьогодні вдень, зовсім поруч. Щоденна праця, непохитна мужність, рідний погляд, молодіжний фести­валь, єдина мета, кожен день. Славити Батьківщину, пісня про щастя, потрібний людям, радісно дітям, готуватися до зустрічі. ► Дібрати антоніми до виділених слів і скласти з ними словосполучення. Лінгвістичне дослідження з творчим завданням ► Списати словосполучення. Визначити вид зв'язку слів у них. Аргументу­вати свій вибір. Сіяти зерно, місто Херсон, зібрати зошити, сильний духом, пошепки го­ворити, українська література, занадто відповідально, відверта розмова, по­спішаючи до школи, заходиш у метро, наша історія. Скласти речення з виділеним словосполученням. Зробити морфологічний розбір іменника. З-поміж поданих визначити словосполучення, які можна перебудувати так, щоб слова між собою поєднувалися лише за змістом. Розподільний диктант з обґрунтуванням ► Записати словосполучення у два стовпчики: у перший — прості, у дру­гий — складні. Визначити зв'язок між словами у словосполученнях (за змістом чи за змістом і граматичний). Довести правильність виконання завдання. Народне свято, стеблина рослини, козацька важка доля, готовий вико­нувати, дуже несподівані зміни, приїхати вчасно, перехопити цікаву ідею, низький на зріст, український до мозку кісток, дуже пізно зійшло, висока дівчина з валізою, нова сукня, доплисти швидко, продуктивно працювати. ► Дібрати п'ять означень до виділеного слова. Скласти з ними речення. VI. Систематизація й узагальнення вивченого Утворити 7—8 словосполучень за власне створеними схемами. Усно зро­бити їх синтаксичний розбір. Зразок: прикметник + іменник (веселий ранок). VII. Підсумок уроку Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлен­ня до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності. VIII. Домашнє завдання Скласти монологічне висловлювання-розповідь у науковому стилі на тему «Будова й види словосполучень за способом вираження головного слова». Підготувати запитання для однокласника з вивченої на уроці теми. Уве­сти їх у самостійно складений діалог.

Схожі: