6 клас
Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України») 70 год., 2 год. на тиждень
Скорочення – 8 годин:
3 год. – за рахунок годин резерву вчителя;
2 год. – Розділ І Життя людей за первісних часів;
2 год. – Розділ ІІ Цивілізації Стародавнього Сходу;
1 год. – Розділ ІІІ Історія Стародавньої Греції. Тема 1. Становлення античної грецької цивілізації – урок узагальнення.
ЩЕ РАЗ НАГОЛОШУЄМО НА ТОМУ, ЩО У ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ МОЖНА СКОРОЧУВАТИ НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС ЗА РАХУНОК ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.
Курс історії Стародавнього світу є першим систематичним курсом історії у середній школі, на матеріалі якого починається формування основ систематичних історичних знань, ціннісних орієнтацій, особистісних переконань, у ширшому значенні — основ гуманітарної культури учнів. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер — давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, вивчення історичного матеріалу здійснюється у широких хронологічних межах: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.
Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. Задля посилення наступності у викладі матеріалу, послідовного розкриття концептуальних положень та внутрішніх логічних зв’язків у деяких темах програми подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови.
Викладаючи курс, варто пам’ятати, що учні 6 класу вперше ознайомлюються не лише із системним поглядом на час і простір як невід’ємними складовими історичного процесу, а й починають опановувати складні поняття — «влада», «держава», «релігія», «тип господарства», «суспільний устрій», «культура», «цивілізація». Матеріал курсу зосереджений навколо таких змістових ліній, як «людина — природа», «людина — влада», «людина — світ уявлень та ідей».
У 6 класі, порівняно із пропедевтичним курсом історії 5 класу, зростають вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів стосовно вмінь локалізувати історичні події у часі та просторі, використовувати підручник як джерело знань, застосовувати історичні поняття для пояснення минулого, висловлювати ставлення до діяльності зазначених історичних діячів, отримувати інформацію з адаптованих історичних джерел. Зміст практичних занять у 6 класі уможливлює розвиток предметних умінь, сприяє формуванню ключових елементів та історичної компетентності відповідно до вікових особливостей учнів.
Програмою передбачено проведення уроків узагальнення та тематичного оцінювання наприкінці вивчення більшості тем.
-
Кть
год
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
2
|
ПОВТОРЕННЯ
Що таке історія.
Час і простір в історії. Історичні джерела.
Вступ
Своєрідність епохи стародавнього світу як першого етапу в історії людства. Історичні джерела з історії стародавнього світу.
Практичне заняття.
Відлік часу в історії стародавнього світу
|
Учень/ учениця:
•згадує і пояснює, що таке історія, як історичні процеси розвиваються в часі та просторі, що таке історичні пам’ятки, джерела знань про минуле, історичні події, хто такі історичні діячі (на прикладі історії України та рідного краю);
•називає основні етапи в історії людства, хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел;
•здійснює відлік років в історії, співвідносить рік — століття — тисячоліття, визначає тривалість і послідовність історичних подій;
•застосовує і пояснює на прикладах поняття і терміни: «історія стародавнього світу», «історичне джерело з історії стародавнього світу», «ера — до Різдва Христового і від Різдва Христового»
|
Розділ І. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
|
5
|
Наукові та релігійні теорії походження людини.
Основні етапи антропогенезу. Розселення людей по земній кулі. Форми господарювання первісної людини.
|
Учень/ учениця:
•називає основні етапи антропогенезу («австралопітек», «пітекантроп», «неандерталець», «людина розумна»), основні заняття людей на різних етапах первісного суспільства;
|
|
Привласнювальні та відтворювальні форми господарства.
Суспільна організація
(рід — плем’я — община) та організація влади (народні збори — рада старійшин — вождь) за первісних часів.
Культура та вірування людей за первісних часів.
Практичне заняття. Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України.
Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури
|
•показує на карті місця знахідок решток найдавніших людей, стоянки давніх людей на території України, території розселення носіїв трипільської культури;
•застосовує і пояснює на прикладах поняття: «рід», «плем’я»; «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»;
•описує головні винаходи людства доби кам’яного і мідно - бронзового віків, первісні форми релігійних вірувань і мистецтво людей за первісної доби;
•визначає і пояснює на прикладах основні ознаки привласнювального та відтворювального господарства;
•порівнює форми господарювання та спосіб життя людини за різних етапів первісної доби;
•характеризує організацію влади за первісних часів, ускладнення суспільного життя;
•оцінює значення первісної доби в історії людства
|
Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
|
5
|
Тема І.
СТАРОДАВНІЙ
ЄГИПЕТ
Вплив природно-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації.
Повсякдення та господарське життя.
Утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада, суспільна організація в Стародавньому Єгипті. Будівництво пірамід
(Джосер, Хеопс).
Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Хатшепсут. Тутмос ІІІ. Рамзес ІІ.
Архітектура і мистецтво, писемність і освіта.
Практичне заняття. Міфи та релігія Стародавнього Єгипту
|
Учень/ учениця:
•називає хронологічні межі заснування, розквіту та остаточного занепаду держави в Стародавньому Єгипті, основні періоди історії, спорудження пірамід;
•показує на карті долину Нілу, територіальні межі та основні центри Стародавнього Єгипту, напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ;
•застосовує та пояснює на прикладах поняття: «ном», «держава», «реформа», «податки і повинності», «ієрогліф», «фараон», «чиновник», «вельможа», «іригація»;
•описує особливості повсякденного та духовного життя, культури
стародавніх єгиптян, життя і діяльність історичних постатей;
•наводить приклади впливу природно-географічних умов на зародження і розвиток держави та цивілізації в Єгипті;
•характеризує особливості розвитку Єгипту в різні періоди його історії, міфологічні та релігійні уявлення давніх єгиптян;
•оцінює внесок єгипетської цивілізації у світову культуру
|
1
|
Узагальнення
|
5
|
Тема ІІ.
ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІММЕРІЙСЬКОСКІФСЬКИЙ СВІТ
Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІ—ІІ тис. до Р. Х. Вавилон за часів Хаммурапі.
Фінікійські міста-держави.
Фінікійська колонізація.
Ізраїльсько- Іудейське царство. Біблія як історичне джерело.
Ново- Ассирійське та НовоВавилонське царства у першій половині І тис. до Р. Х. (оглядово). Перська держава Ахеменідів.
Залізний вік на території сучасної України. Кіммерійськоскіфський світ у взаєминах з цивілізаціями Передньої Азії.
Практичне заняття. Історичні джерела про скіфів. Геродот про скіфський похід Дарія І
|
Учень/ учениця:
•називає хронологічні межі розквіту Вавилона за правління Хаммурапі, ІзраїльськоІудейського царства — Давида і Соломона, Ново- Ассирійського царства — Ашшурбаніпала, Ново - Вавилонського царства — Навуходоносора ІІ, Перської держави — Дарія І;
•показує на карті територію Дворіччя, Вавилонського царства часів Хаммурапі, фінікійські міста- держави, кордони Ізраїльсько-Іудейського царства, Перської держави за часів Дарія І, території розселення кіммерійців та скіфів, напрямки фінікійської колонізації;
•застосовує та пояснює на прикладах поняття: «колонія», «метрополія», «колонізація»; «місто- держава», «клинопис», «закон», «Біблія», «пектораль», «скіфський курган»;
•характеризує діяльність Соломона та Дарія І, суспільне, господарське життя та культурну спадщину племен і народів залізного віку, що проживали на території України, внесок цих цивілізацій у культурну спадщину людства;
•описує спосіб життя населення різних цивілізацій Передньої та Центральної Азії і Кіммерійсько - Скіфського світу;
|
|
|
•наводить приклади впливу природно-географічних умов Дворіччя на зародження держави та цивілізації, ролі заліза в історії людства, природно-географічних умов Північного Причорномор’я на тип господарювання кіммерійців та скіфів;
•оцінює внесок цивілізацій Передньої та Центральної Азії, кіммерійців і скіфів у світову культуру
|
1
|
Узагальнення. Тематичне оцінювання
|
5
|
Тема ІІІ.
СТАРОДАВНІ ІНДІЯ
ТА КИТАЙ
Вплив природногеографічних умов на розвиток цивілізацій в Індії. Індська цивілізація. Ведійська цивілізація.
Суспільний устрій, релігія та повсякденне життя Давньої Індії. Будда та його вчення.
Вплив природногеографічних умов на розвиток
цивілізації в Китаї. Суспільний устрій та повсякденне життя Давнього Китаю. Конфуцій та його вчення. Давньокитайські імперії.
Практичне заняття. Наукові знання, освіта та писемність у Стародавньому Китаї
|
Учень/ учениця:
•називає хронологічні межі утворення та розквіту цивілізацій в Індії та Китаї;
•показує на карті долини Інду і Гангу, Хуанхе та Янцзи, територіальні межі й основні центри давніх Індії та Китаю;
•застосовує та пояснює на прикладах поняття: «веди», «імперія», «Великий шовковий шлях», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство»;
•описує спосіб життя людей стародавньої Індії та Китаю;
•наводить приклади впливу природногеографічних умов Індії та Китаю на зародження держави і цивілізації;
•характеризує суспільний устрій, релігійні погляди і культурні здобутки мешканців давніх Індії та Китаю;
•оцінює внесок цивілізацій Індії та Китаю у світову культуру
|
1
|
Узагальнення
|
Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
|
7
|
Тема І.
СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Вплив природногеографічних умов на розвиток античної грецької цивілізації. Населення Давньої Греції.
Практичне заняття. Давньогрецька міфологія і релігія як спосіб світосприйняття людей.
Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття Мінойської та
Ахейської палацових цивілізацій, їх основні центри; розквіт і занепад.
Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Боротьба демосу із знаттю. Грецька тиранія.
Велика грецька колонізація. Заснування античних грецьких поселень на території України. Взаємини греків і місцевого населення.
Об’єднання Аттики.
Законодавча реформа.
Ліквідація тиранії в Афінах. Завершення формування Афінського поліса. Спарта.
Практичне заняття.
Побут та виховання
спартанців
|
Учень/ учениця:
•називає хронологічні межі існування Мінойської та Ахейської палацових цивілізацій, гомерівського періоду, Великої грецької колонізації, заснування перших грецьких поселень на території України;
•показує на карті Балканський півострів та острови Егейського моря, основні центри Мінойської та Ахейської та античної полісної цивілізацій, основні області Балканської Греції, напрямки Великої грецької колонізації, античні грецькі поселення на території України;
•застосовує та пояснює на прикладах поняття: «елліни», «громадянин», «демос», «аристократія», «драконівські закони», «тиранія»;
•описує спосіб життя людей та культурні пам’ятки Стародавньої Греції;
•наводить приклади впливу природногеографічних умов Греції на розвиток цивілізації;
•характеризує і порівнює суспільний устрій, культурні досягнення Мінойської та Ахейської палацових держав, періоду розквіту і занепаду Мінойської та Ахейської цивілізації, реформи Лікурга і Солона;
|
|
|
•висловлює власне ставлення до спадщини давньогрецького суспільства, ролі античних грецьких поселень в історії України
|
6
|
Тема ІІ.
АНТИЧНА
ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ
Греко- перські війни. Марафонська битва. Похід Ксеркса.
Утвердження демократії в Афінах за Перикла. Права і обов’язки громадянина. Негромадянське населення афінського поліса.
Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції. Античні олімпійські ігри. Сім’я, освіта та виховання афінян.
Криза грецького поліса. Демосфен. Підкорення Греції Філіпом II.
Практичне заняття.
Мистецтво Стародавньої Греції
|
Учень/ учениця:
•називає хронологічні межі та дати Греко-перських воєн, Марафонської битви, перебування Перикла на чолі афінської демократії;
•показує на карті Перську державу і Грецію, перебіг Греко - перських воєн та місця основних битв;
•застосовує та пояснює на прикладах поняття: «демократія», «права і обов’язки громадянина», «фаланга»;
•описує пам’ятки давньогрецького
мистецтва, повсякденне життя
і традиції афінян, становище афінського громадянина;
•порівнює устрій та повсякдення Спарти й Афін, спосіб життя і виховання спартанців та афінян;
•характеризує розвиток науки, культури Греції класичної доби, наслідки Греко- перських війн;
•характеризує діяльність видатних діячів;
•висловлює судження про важливість афінської демократії, прав та обов’язків громадян;
•оцінює внесок античної грецької цивілізації в історію людства та України
|
1
|
Узагальнення
|
4
|
Тема ІІІ.
ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ
Практичне заняття.
Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами
Елліністичні держави. Основні риси еллінізму. «Зустріч цивілізацій». Культура за елліністичної доби.
Практичне заняття.
Суспільне, господарське життя та побут в античних полісах на території України
|
Учень/ учениця:
•називає дати Східного походу Александра Великого, хронологічні межі елліністичного етапу, існування грецьких поселень на території України;
•показує на карті кордони держави Александра Великого, центри античної цивілізації на території України, перебіг Східного походу, територіальні межі елліністичних держав, основні центри елліністичної цивілізації;
•характеризує діяльність видатних діячів;
•застосовує та пояснює на прикладах поняття: «еллінізм», «музей», «пергамент»;
•описує пам’ятки елліністичної цивілізації, життя та побут мешканців грецьких полісів на території України, повсякденне і духовне життя в Александрії;
•оцінює внесок елліністичної цивілізації в історію людства та України
|
1
|
Узагальнення
|
Розділ ІV. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ
|
8
|
Тема І.
СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ
Вплив природно-географічних умов на життя населення Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима. Царська доба в історії Стародавнього Риму.
Римська республіка V—І ст. до Р. Х. Боротьба плебеїв з патриціями за свої права. Соціальний устрій та організація влади. Права та обов’язки громадянина*.
Військова експансія Риму й утворення Римської середземноморської держави.
Релігія, сім’я і виховання.
Криза Римської республіки. Боротьба за республіку: реформи братів Гракхів.
Перший тріумвірат і диктатура Цезаря. (оглядово)
Практичне заняття.
Історичний портрет
Цезаря
|
Учень/ учениця:
•називає хронологічні межі заснування Рима, Римської республіки, роки Другої Пунічної війни, реформ братів Гракхів, диктатури Цезаря;
•показує на карті Апеннінський півострів, Рим, Карфаген, перебіг Другої Пунічної війни, кордони Римської середземноморської держави, римські провінції доби Республіки;
•визначає характерні риси суспільного устрою Римської республіки;
•описує побут і повсякденне життя за часів Республіки, римське рабовласницьке помістя, сім’ю і виховання у римлян;
•застосовує та пояснює на прикладах поняття: «республіка», «патриції», «плебеї», «сенат», «консул», «народний трибун», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «диктатор», «імператор», «тріумф», «овація»;
•порівнює становище патриціїв та плебеїв;
•характеризує особливості республіканського устрою в Римі, демократії, прав та обов’язків громадян, діяльність Цезаря;
•оцінює внесок Риму республіканської доби в історію людства
|
1
|
Узагальнення
|
8
|
Тема ІІ.
РИМСЬКА ІМПЕРІЯ
Римська імперія доби принципату. Октавіан Август. Марк Аврелій.
Місто Рим і його повсякденне життя.
Кризові явища в Римській імперії. Реформи Діоклетіана і Константина
Виникнення християнства та християнізація Римської імперії. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.
Практичне заняття.
Культура Давнього Риму.
Розпад Римської імперії на Західну та Східну (Візантію). Початок Великого переселення народів. Захоплення Риму варварами.
Практичне заняття. Історичні джерела про суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов’ян
|
Учень/ учениця:
•називає хронологічні межі існування Римської імперії, Боспорського царства, виникнення християнства, роки: встановлення принципату Октавіана Августа, поділу імперії на Західну та Східну (Візантію), занепад Західної Римської імперії;
•показує на карті кордони Римської імперії часів розквіту та занепаду, Західної і Східної римських імперій та м. Константинополь, Боспорського царства, а також основні провінції часів імперії, напрямки вторгнення готів і гунів, території, заселені давніми слов’янами та їх сусідами;
•застосовує та пояснює на прикладах поняття: «християнство», «Символ віри», «Святе письмо», «церква», «діаспора», «Велике переселення народів», «Візантія»;
•описує імператорський Рим, пам’ятки давньоримської архітектури, побут і повсякденне життя в імператорському Римі, становище перших християн, заняття, побут, духовне життя давніх слов’ян;
•оцінює внесок Римської цивілізації та культури в історію людства;
•характеризує реформи Діоклетіана та Константина, суспільний устрій Римської імперії, кризові явища в Римській імперії, зміни у ставленні держави до християнської церкви;
•характеризує діяльність видатних діячів;
|
|
|
•наводить приклади речових пам’яток історії давніх слов’ян, кризових явищ у Римській імперії, зміни у ставленні держави до християнської церкви
|
1
|
Узагальнення до курсу: «Внесок народів стародавнього світу в історію людства. Роль стародавнього періоду в історії України»
|
Учень/ учениця:
•пояснює, що таке історія стародавнього світу;
•називає хронологічні межі історії стародавнього світу;
•показує на карті місця зародження й розвитку давніх цивілізацій;
•визначає і характеризує основні цивілізаційні здобутки цивілізацій Стародавнього світу;
•висловлює судження щодо ролі та значення історії стародавнього світу в розвитку європейської та світової цивілізації
|
|