|
Скачати 0.69 Mb.
|
80Причини. В другій половині 80-х рр. поступово укладається нова політична і морально-психологічна обстановка, на формування якої впливав цілий комплекс чинників: а) обострение соціально-економічної кризи в товаристві; б) углубление кризових явищ у КПРС і КПУ, критика їхньої діяльності; в) возможность в умовах гласності вираження незадоволеності офіційним поясненням причин чорнобильської катастрофи і діями по ліквідації її наслідків, важким екологічним і демографічним станом республіки; г) серьезные проблеми в області національної політики, насамперед падіння статусу укр. мови; д) обостренное увага до «білих плям» укр.ой історії, національній символіці; е) рост значимості загальнолюдських цінностей і ін. У результаті в товаристві усе більш осознавалась необхідність і можливість перерв. З 1988 р. наступає новий етап національно-визвольного демократичного прямування на У (його відмітна риса - перехід від критики будуючи до політичних дій). Найбільше важливі процеси цього етапу: 1) с 1988 р. ріст «неформального прямування»; 2) создание нових політичних організацій і партій; 3) ликвидация політичного монополізму КПУ (потім заборона її діяльності після серпневих подій 1991 г) начало формування багатопартійності; 4) обострение політичної боротьби в республіці (страйки шахтарів Донбасу в 1989 г и в 1990 р, вибори в Ради різноманітних рівнів у березні 1990 р. політичне голодування студентів у жовтні 1990 р., референдуми 1990 р. і 1991 р, президентські вибори і т.д.); 5) деятельность Верховної Ради У (прийняття 16 липня 1990 р. «Декларації об гос. суверенітеті У», 24 серпня 1991 р. - «Акта проголошення незалежності У», розробка проекту нової Конституції, підготування і прийняття законів і т.д. Нові політичні прямування і партії на У виникають унаслідок росту політичної і національної самосвідомості населення: 1) организации «неформалов» (1989 р.); 2) образование НРУ («Рух») на початку 1989 р, програма якого відстоювала ідею суверенітету У, відродження укр. мови і культури, піднімала екологічні проблеми і підтримувала демократизацію політичної й економічної системи. Особлива увага оберталася на необхідність солідарності всіх етнічних груп на У. Появление Руху стало першим викликом монополії Компартії У на владу; 3) появление з 1990 р нових політичних партій (створені Укр. ая республіканська партія, Демократична партія У, Укр. ая Крестьянско-Демократическая партія, Партія «зелених» У и ін. - усього 16 партій) і суспільно-політичних формувань; 4) создание і діяльність громадських організацій («Зелений світ», історико-просвітительське товариство «Меморіал», республіканське товариство укр. мови ім. Т. Г. Шевченко «Просвіта» і др). Наприкінці 80-х - початку 90 років на У відбувається ріст національно-визвольного, демократичного прямування, посилюється соціально-політична активність народу, зростає його національну самосвідомість. У результаті цього провозглашается державний суверенітет У, починається новий етап розвитку Укр. держави. 82 Важливим аспектом демократизації суспільного життя в Україні є розвиток багатопартійності. Процес виникнення політичних партій почався на рубежі 90-х років. Саме через громадські рухи і партії до активної державотворчої діяльності залучилися значні прошарки населення, які зробили істотний внесок у формування засад демократії. Але становлення політичних партій і громадських рухів проходить в екстремальних умовах. Поглиблення економічної кризи, крах суспільних ідеалів спричинять стрімке зростання соціальної напруженості, девальвують в очах значної частини населення демократичні цінності. Перший період української багатопартійності, опозиційно-переддержавний, хронологічно охоплює відрізок часу од утворення перших сучасних українських партій (осінь 1989 року) до юридичного визнання статусу самостійності України (1 грудня 1991 року). з 11 партій усі, за винятком Комуністичної партії України, вистоювали ідеї парламентської демократії і приватної власності. Щодо державного статусу України, ті ж 10'партій (за винятком КПУ) прямували до суверенітету України — або в системі співдружності, або із самостійницьким статусом. Демократична партія України, Ліберально-демократична партія України, Народна партія України, Об'єднана соціал-демократична партія. Партія демократичного виродження України, Партія Зелених України, Соціально-демократична партія України, Українська республіканська, Селянсько-демократична та Християнсько-демократична партії були одностайними у боротьбі за суверенітет, демократію, ринок, плюралізм і проти комуністичної ідеології. Саме це, попри різні негативні тенденції, стало головною передумовою спільної діяльності, яка призвела до проголошення незалежної демократичної України. Нові партії були малочисельні, політично наївні, не залучені до механізмів державної політики. Між ними почалися розмежування, тертя, протиборство лідерів.Активізація політичного життя; політика гласності; виникнення неформальних громадських об’єднань (Укр.. Гельсінська спілка, Укр., студентська спілка, «Товариство Лева», «Громада»); початок релігійного відродження; проведення чисельних мітингів і масових акцій. Формування багатопартійної системи: лівоцентристські, правоцентристські, ліві, крайні ліві, праві, крайні праві, центристські, диктатура 84. Умови створення власної економічної системи України: докорінне реформування економіки на ринкових засадах, роздержавлення її, проведення приватизації, формування багатоукладної економіки, забезпечення рівноправних умов для всіх форм власності; структурна перебудова промисловості України, подолання її однобічної орієнтації на важку індустрію, ліквідація затратного характеру виробництва шляхом впровадження ресурсозбереження, новітніх технологій, досягнень науково-технічної революції, переорієнтація на задоволення соціальних потреб; створення на ринкових засадах системи економічної кооперації як в Україні, так і з державами близького і далекого зарубіжжя. Спроби реформування економіки: введення з 10.01.1992 р. купонів багаторазового використання; зняття контролю держави за ціноутворенням і дозвіл на вільну торгівлю продукцією промислового виробництва; спрямування на «поступовість», а не на форсування ринкових реформ. 85 Конститу́ція Украї́ни — основний закон держави Україна. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. 8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила закони про внесення змін до Конституції та (в пакеті до нього) про внесення змін до закону про вибори Президента (останні дозволили провести переголосування 2-го туру виборів Президента). Того ж дня Президент України Леонід Кучма підписав ці документи. Закон про зміни до Конституції (про політичну реформу) передбачає перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років. Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями закону, він мав набрати чинності з 1 вересня 2005 року в разі, якби на той час були ухвалені зміни до Конституції стосовно реформування системи місцевого самоврядування (законопроект 3207-1). Позаяк до 1 січня 2006 року ці зміни не були ухвалені, то (згідно з прикінцевими та перехідними положеннями) закон набув чинності самостійно з 1 січня 2006 року. 87 Партія Регіонів 32,12; Блок Юлії Тимошенко 22,27; Блок «Наша Україна» 13,94; Соціалістична партія України 5,67; Компартія України 3,66. |
1 Історія як наука. Періодизація історії України. Історичні джерела... Сторія вивчає події,явища,які допускають науковіобгрунтовані уявлення про головні тенденції розвитку людини,суспільства |
ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ Періодизація історії людства. Своєрідність епохи стародавнього світу як першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік... |
1.Історія як наука. Періодизація іст. У. Іст. Джерела Предмет вивчення-історична діяльність укр народу та його предків від найдавніших часів до сьогодення |
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ... |
Навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030401... Призначення курсу «Загальна історія держави та права». Предмет історії держави і права зарубіжних країн. Методологія науки та курсу.... |
ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ТЕМ І ПИТАНЬ Предмет, принципи, джерела й значення вивчення курсу «Історія України в контексті всесвітньої історії» |
Суцільна колективізація України (2 урок) Мета: Розкрити етапи колективізації і її наслідки; показати, що колективізація проводилася насильницькими, антигуманними методами;... |
1. Вступ до курсу історії держави і права України Предмет і завдання... Адже саме право є одним із найважливіших знарядь забезпечення справедливості прав і інтересів людини, це частина культури народу,... |
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Вивчення нормативного курсу «Історія України» в інституті проводиться протягом одного семестру. Для успішного вивчення дисципліни,... |
Про вивчення історії у 2009/2010 навчальному році У 2009/10 н р учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 12 класи” (Київ,... |