|
|
Скачати 0.59 Mb.
|
Довідковий матеріалГолонасінні належать до насіннєвих рослин. На відміну від вищих спорових рослин, у яких спори одноклітинні в насіннєвих рослин насіння багатоклітинне. У насіннєвих рослин відбувається редукція гаметофіту. У голонасінних чоловічий гаметофіт утворюється із мікроспори у мікроспорангії і складається всього із двох клітин — сифоногенної (від грец. сифон — трубка і генао —народжувати), або клітини пилкової трубки, і генеративної, або спермагенної клітини (від грец. сперма — сім'я). Жіночий гаметофіт формується з мегаспори в мегаспорангії, який знаходиться всередині насінного зачатка і називається нуцелусом (від лат. нуцелла — горішок), зверху нуцеллус вкритий покривами, або інтегументами (віл лат. інтегументум — покрив) які на верхівці не зростаються і утворюють пилковхід, або мікропіле (мікрос — малий, піле — ворота). Поживна тканина нуцелуса називається первинним ендоспермом. Як правило всередині жіночого гаметофіту міститься два архегонія. Статевий процес у голонасінних не залежить від наявності води, що дає їм значну перевагу над вищими споровими рослинами. Голонасінні переважно дерева, рідше чагарники, або здерев'янілі ліани. Для них характерно моноподіальне галуження стебла. У більшості голонасінних відсутні судини, деревина утворена лише трахеїдами, з яких тонкостінні виконують провідну функцію, а товстостінні — механічні. За будовою листків голонасінні поділяються на дві групи — з дрібними та великими листками. За деякими винятками голонасінні вічнозелені рослини. Найчисленніша група голонасінних — клас Хвойні. Гілки хвойних розміщуються кільцями, листки голчасті, або лускоподібні. Мікро- та макроспорофіли зібрані в шишки (чоловічі та жіночі стробіли). Типовим представником хвойних є сосна звичайна. Сосна має два типи пагонів: вкорочені та видовжені. Вкорочені пагони несуть хвоїнки, які зібрані попарно. На верхівках видовжених пагонів розміщуються дрібні, поодинокі (рідше по дві-три) шишки зеленого кольору з темно-червоним, або буруватим відтінком. При основі однорічних видовжених пагонів розміщуються мікростробіли, які мають золотисто-жовтий колір. Крім того, на гілках сосни є ще зелені конусоподібні шишки із закритими лусками (дворічні) та коричнево-бурі дерев'янисті шишки (трирічні) з відкритими лусками, при основі яких знаходиться достигле насіння. Шишки складаються із осі та лусок. У однорічних шишках можна побачити покривні та насінні луски, які пізніше зростаються. Чоловічі шишки складаються також із осі та лусок, які мають вигляд плоских листочків із загнутими угору широким зовнішнім краєм. На зовнішньому боці луски розміщуються по два великих опуклих пилкових мішки, де дозріває пилок. Дозріле пилкове зерно вкрите двома оболонками: екзиною (зовнішньою) та інтиною (внутрішньою). У сосни звичайної екзина на протилежних полюсах пилку відшаровується і утворює дві повітряні камери. Пилкове зерно, потрапивши на насінний зачаток проростає за допомогою сифоногенної клітини. У пилкову трубку входить генеративна клітина, в якої утворюються чоловічі статеві клітини. У насінному зачатку, як правило запліднюється лише одна яйцеклітина, а другий спермій та архегоній гинуть. У насінні поєднані спорофіт (зародок) та гаметофіт (ендосперм). ХІД РОБОТИ1. Вивчити розміщення шишок на трирічній гілці сосни, яку зрізали наприкінці травня — на початку червня. 2. Розглянути та зарисувати будову мікростробіла та мегастробіла сосни, позначити : 1) мікростробіл; 2) шишку першого року; 3) другого року; 4) третього року; 5) мікростробіл у повздовжньому розрізі: а) вісь мікростробіла; б) луску (мікроспорофіл); в) пилкові мішки (мікроспорангії); б) пилкове зерно (головний гаметофіт): а) екзину; б) інтину; в) сифоногенну клітину; г) спермагенну клітину; 7) макростробіл у повздовжньому розрізі: а) вісь шишки; б) покривну луску; в) насінну луску (мегаспорофіл); г) насінний зачаток; 8) : а) інтегументи; б) мікропіле; в) нуцелус (мегаспорангій); г) первинний ендосперм з архегоніями (жіночий гаметофіт); 9) насінину з крилатими придатками. 3. Розглянути гербарний матеріал голонасінних, колекції шишок, ілюстрації. Виписати представників по систематичних групах, до яких вони належать. |
| Тема : Квітка. Будова і різноманітність квіток ... |
Тема: Будова статевих клітин. Форми розмноження організмів Закріпити раніш отримані знання про будову статевих клітин. Вміти робити порівняльну характеристику |
| Будова клітин прокаріот і еукаріот Обладнання: таблиці-схеми будови клітин рослин, тварин, бактерій, грибів; світловий мікроскоп, мікропрепарати: "Луска цибуля", "Мукор",... |
Тема: Будова статевих клітин Основні терміни і поняття: гамети, сперматогенез, овогенез, сперматозоїд, яйцеклітина, статеве та нестатеве розмноження, гаплоїдний... |
| Тема 16. Одержання, очистка та властивості колоїдних розчинів Окрема клітина живого організму є гетерогенною колоїдною системою. Кров, протоплазма, м’язові й нервові клітини, біологічні мембрани,... |
Урок біології в 10 класі Тема : будова та функції ядра Мета: сформувати уявлення про будову ядра, показати основні функції ядра і його взаємозв’язки з іншими органелами клітини; розширити... |
| Урок на тему: Різноманітність земноводних. Їх значення та охорона Мета: розкрити різноманітність земноводних, пов’язану з пристосуванням їх до умов існування в різних середовищах, показати необхідність... |
Лекція №5 Тема : Цитологія наука про будову і функції клітин Мета: навчальна: розглянути основні методи цитологічних досліджень та загальний план будови клітин, сформувати поняття про основні... |
| Урок 1 Будова речовини. Атоми і молекули. Будова атома. Рух і взаємодія атомів і молекул Наочність і обладнання: таблиці(слайди) з зображеннями атомів і молекул, модель хаотичного руху молекул, моделі молекул води, водню,... |
Тема уроку. Будова та функції шкіри й похідних шкіри. Лабораторна... Кроскопічною і мікроскопічною будовою шкіри, основними функціями шкіри й основних її похідних, розвивати допитливість в учнів, розв’язувати... |