Навчально-виховний комплекс
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 – гімназія»
м. Копичинці
Конспект уроку
«Роман Іванчук «Яничари»
(позакласне читання)
Учитель української мови та літератури
Демків Ольга Миколаївна
2013 р.
Роман Іванчук «Яничари»
(урок духовності)
Мета:
познайомити учнів з історією написання та хресною дорогою роману; допомогти їм зрозуміти головні проблеми, моральну цінність твору; удосконалювати навички аналізу художнього твору; розвивати уміння бачити крізь наскрізні проблеми твору болючі питання сучасності, виховання культури, усвідомлення значення духовності для повноцінного розвитку суспільства та утвердження особливості
Цілі:
Після проведення уроку учні знатимуть:
історію написання роману; зміст, жанр і проблематику твору;
умітимуть:
визначати жанр твору, досліджувати основні проблеми, висловлювати власні судження з приводу порушених проблем, обговорювати їх з позицій сьогодення, дискусувати про їх актуальність.
Методи і прийоми:
метод передбачення, проблемний виклад, робота в групах, «Займи позицію», «Дискусія».
Обладнання:
текст роману, виставка творів Романа Іванчука, роздавальний матеріал(картки із завданнями).
Епіграф уроку
Людина повинна знати, звідки вона пішла у життя,
Людина не має права бути безбатченком
Олександр Довженко
- Основний зміст роботи
- Мотиваційний етап.
- З’ясування емоційної готовності до уроку (визначити настрій за допомогою 2-3 дієслів)
- Актуалізація суб’єктного досвіду ( Передбачення:» Я думаю, що урок буде цікавим, тому що… «Одне з учнівських передбачень: « Р. Іванчук у романі «Яничари» порушує проблеми, близькі нам сьогодні»)
Цілевизначення та планування.
- Ознайомлення з цілями уроку.
- Колективне планування діяльності.
Слово вчителя.
Сподіваюся, діти, що на сьогоднішньому уроці у ваші серця увійде глибокий жаль за долю нашої України. Ознайомившись із змістом роману, ви повинні глибше усвідомити, що значить для кожного з нас – мати, рідна земля, історична пам’ять.
Що ж єднає нс із предками?Історична пам’ять.
Вона живе у гронах калини, у спогадах, у кожному слові рідної мови. То ж звертаймось до неї, нашої пам’яті. В ній наше коріння і спасіння. Ця пам’ять дасть нам сили вистояти, не втратити гідності і честі.
Мета сьогоднішнього уроку — через осмислення образів, читання підтексту, психологічний аналіз характерів та вчинків персонажів, через авторське слово осмислити образ Марії – жінки, Матері, України і страждальної Богоматері, образ якої героїня пронесла крізь усе своє життя. Багато письменників перед цим образом запалювали свічку пам’яті і скорботи.
( на інтерактивній дошці висвічується образ Богоматері із дитям)
- Повідомленя учня про історію написання багатостраждального роману та його шлях до читача.
- Коментар вчителя:
1968 рік. Журнал “Вітчизна” опублікував Іваничукові “Мальви”
Твором захоплювалися, читали, бурхливо сперечалися. Завдячуючи "Мальвам ", Р. Іваничукстає поряд із такими іменами в нашій літературі як Ліна Костенко, I. Драч , М.Вінграновський , В. Шевчук.Пізніше Р. Іваничук у своїй статті «Як я шукав свої «
■
Мальви» скаже: «Та найбільша пригода у моєму творчому житті - це роман «Мальви», після написання якого я зрозумів, що до кінця днів своїх не матиму сили по кинути історичний жанр»
Та водночас із цим твір накликав громи і блискавки на голову автора. Яких тільки звинувачень не наслухався Роман Іваничук від компартійної критики: "У "Мальвах " спотворено історію українського народу, спекулятивно показано події минулого, не дано чіткої класової оцінки діянням і постаттям того часу".
Таке звинувачення супроводжувало автора у пресі , він став тим прикладом, на якому партійні ідеологи навчали : "Ось так ,як це зробив Р. Іваничук у " Мальвах" писати не треба". Твір спочатку піддали критиці, а потім просто не згадували і не видавали.
Письменника звинувачували в націоналізмі, найстрашніше на той час звинувачення . Тільке за те, що говорив у творі про любов до України.
Не одного Романа Іваничука спіткала така жорстока доля. Такою ж була доля В.Сосюри за вірш “Любіть Україну ”, Ю.Яновського за роман « Чотири Шаблі» , над оповіданнями та повістями Валерія Шевчука,Г. Тютюника, Б.Харчука .
Одним розчерком пера чи владним голосом по телефону вершилася розправа над творами Василя Стуса, і Симоненка, кінорежисера Сергія Параджанова , кіноактора Івана Миколайчука.
Отже, письменникові було дано знати, що інтерес до української прози, історії не заохочується, а навпаки – «Мальви» вилучились із бібліотек аби ніколи і нікому не потрапити до рук.
Дослідження учня про історичний період.
Це був надзвичайно складний період в Історії України Польска шляхта без міри почала тіснити український народ. Цілі села віддавали в оренду жидам, дітей козацьких в казанах варили, засипали чоловікам порох у пазуху і підпалювали.
Козацька автономія після розгрому Гуні була зовсім зломана. Козаки не мали права обирати ані гетьмана , ані старшину.
На Дніпрі знову виріс Кодак і не пускав людей на Запоріжжя„ розташоване на Вкраїні польське військо наглядало за тим, щоб було все тихо та смирно.
Народ український цілих 10 літ не ворушився. А за тих 10 літ польське панування зміцніло як ніколи. Люди мусили терпіти, бо не мали за плечима ніякої сили,на яку моглиб опертися.
Коментар учителя.
Початок 60 -тих років. Хрущовська відлига.Газетні публіцистики було заговорили, що для самопізнання людини , її виховання потрі бно розбудити в ній голос історичної пам"ят. Але це було на початку 60-тих р. Роман Іваничук із своїми «Мальвами» запізнився. Правда, деякі історичні твори друкували , але це були ілюстровані, поверхневі твори.
А «Мальви», відтворюючи картини минулого, гостро торкалися сучасних подій та ідей.
Про яничарство автор говорить не тільки, як про страшне лихо минулого, а й сучасного-забуття свого національного кореня.
Оповідаючи про минуле , Роман Іваничук поставив діагноз сучасному. Власне , називатися мав роман «Яничари». Але ця назва дуже налякала видавців. Вони застерігали: багато хто впізнає себе, треба щось нейтральне.
I тоді з"явився інший образ.
" Мальви " - це трагічний символ українського народу, гожого вродою, пишного на своїй землі і знищеного духовно і фізично на чужині, в бусурменській неволі. Це був жорстокий заголовок, але не менш жорстокою була доля України в те страшне десятиліття безгетьманства; «золотої волі, польської шляхти і українського з"яничарення» (1638 - I 1648 р.р).
У 1992 р. роману відновлено його первісну назву - «Яничари».
- Робота над текстом твору.
- З’ясування учнівських вражень від прочитаного твору.
- Незакінчене речення
Роман «Янчари», зацікавив мене, тому що…
- письменник порушує злободенні проблеми;
- я знайшла відповідь на болючі питання;
- автор пише сміливо і чесно.
- своїм твором письменник стукає у серця українців, нагадує їм - про духовний зв’язок між поколіннями, ототожнює минуле із сучасністю.
Учитель:
«Яничари» Р. Іванчука — роман запитань і пошуку відповідей на них автором, який і нас спонукає до роздумів.
- Робота над випереджувальним завданням.
- Про роль епіграфів у творі.
На домашнє завдання учні готували уривки роману, які справили найбільше враження ( зачитують їх).
(Епізод страти гетьмана Сулими, розлука Аліма з Нафісою, її гіркі сльози. Мудрі слова Хюсама, зустріч Селіма і Мальви, страта дівчини – русинки)
- Коментар учителя.
У романі багато епізодів, які не просто хвилюють, а викликають біль, сум і сльози на очах. Та найбільше вражає доля Марії та її дітей.
Життя – прекрасна річ, але у ньому є багато загадковості, є те, чого ми, люди, не можемо пояснити є Доля. Вона, як божа свіча, супроводжує людину цілий земний вік.
Хвилинна самозаглиблення.
( жіноча доля – одна з провідних тем у сучасній прозі)
- Інтерактивна техноголія
« Вільний мікрофон»
Яка вона, доля героїв роману?
Колективне визначення проблематики роману:
- Збереження духовних святинь, відповідальність сучасників за минуле й майбутнє
- Проблема виродження особистості. Безславний шлях яничарства
- Історична пам'ять у романі.
- Батьки і діти (цю проблему учні досліджують самостійно)
- Робота в малих групах
група - доля Марії;
група - доля Аліма;
група - доля Селіма;
V група – доля Мальви;
( Учні групуються відповіді до образів роману. Кожній групі пропонуються запитання і завдання, які допоможуть розкрити образи, висвітлити проблеми, порушені у творі)
Картка №1
- Який образ у романі є центральним? Чому? Яка його роль?
- Як сприймає Марія поняття «яничарська мати»?
- Чи втрачає Марія любов до України?
Узагальнення учнів.
(Образ Марії – символізує долю України. Він є центральним у романі. Поняття «яничарська мати» крає серце українки, гордої за свій народ. Навіть у найскладніші обставини долі Марія не втрачає любові до України. Вона прагне повернутись в Україну, «на ясні зорі і тихі води, у край веселий».
Вона не може потоптати хреста. А образ Пресвятої Богородиці у печерній церкві надавав її сили, допомагав жити)
Картка № 2
- Шлях другого сина Марії – Селіма.
- Як ви розумієте слова Марії «Пожалій свою землю, сину»
Узагальнення учнів.
(Шлях другого Маріїного сина був простим і чесним. Автор із симпатією зображає портрет цього шикороплечого юнака з синіми очима. Він прагне якось злагіднити риси суворого лицаря. Своїм ідеалом він вважає людей мужніх і мудрих. Його ідеали – Іслам Гірей , Богдан Хмельницький. Його немовлям викрали цигани, юнаком продали ханові. Він жадібно ковтає кожну звістку про Україну ,безнастанно роздумує над тайною свого родоводу. Він стриманий, розумний. Коли побачив Марію, у душі відчув болючий спогад, здригнувся. А, йдучи українською землею веслід за Хмельницьким, у нього вже не виникає запитання « Хто він». Він твердо знає , що це його земля, така м’яка під ногами, як постіль. А дивний запах столоченої пшениці, скошеного сіни, тужне квиління пташки! Розбудили в душі неспокій. Адже коли повернеться додому, то не почує більше запаху українського збіжжя і тужного шуму дібров, і земля така жорстка, в колючках, постелеться під ноги. Ні, це тут його земля, тут його славний рід! І він кидається у вир смерті бою за Україну під Берестечком, виконує благанне матері « Пожалій свою землю сину!»)
Картка № 3
- Трагічна і складна доля Аліма.
- Людська особистість, її реакція на життєві обставини.
- Безславний шлях яничарства веде у прірву
Узагальнення учнів.
(Трагічною і складною є доля Аліма. Орля буйноквітних степів України, забране в ясир ще підлітком старається вижити в клітці: (якщо можна так сказати). Все те, що заважає йому він хоче вирвати з корінням із душі і серця, заглушити всілякий спогад про Україну. Надзвичайно вражає епізод страти дівчини – русинки (ст.59),щоб заробити кар’єру у ворога. Або, коли вбиває названого батька .Но мить – розгубився і , здається, якби навколо не було яничарів, то гострий ятаган не проколов би горло старого ювеліра. Це нелегко зробити, бо в юнака козацький дух і завзяття.
Він іде на ці жахливі злочини, щоб доказати вірність яничарам. Після вбивства султана Ібрагіма, вбивають його самого, бо султанська кров повинна бути злита кров’ю чужинця
Учитель.
- Як склалася доля Мальви?
- Як ви ставитеся до Мальви?
- Чому вона все- таке ходить заміж за хана?
Дискусія. Рольова гра
( Учні висувають свої судження)
Коментар учителя
Діти , не судіть строго, адже Мальва немовлям попадає на чужину. А мала дитина, як той пагінець, куди похилить вітер, туди і гнеться. Вона жила у тому оточенні, а життя іде своїм руслом. Людська душа-невипита криниця. І не завжди буває так, як хочеться самій людині. Інколи доле жорстока і немилосердна, і не кожен може вистояти.
- А що нагадало Мальві про Україну, сколихнуло її душу
(зачитати)
звучить пісня
Учитель.
Діти! Цією піснею починається роман, нею закінчується, повторюється вона у творі декілька разів. Котиться ця пісня і над Україною, і над чужою тісною землею - широка, як дикі степи, могутня, як води Дніпра. Озивається у душах козаків терпким смутком, тривожить сни туманним дитячим спогадом і материнським болем . Саме в цій пісні Мальва бачить Україну. І стає цей край вже не вигадкою, не маминою казкою, а дійсністю, де небо синє-синє і зорі ясні, і тих і води
- Психологічний тренінг. Робота з асоціаціями
(інсценізація уривка)
/звучить бандура /
Невольник: Скажіть чи ще хтось залишився в Україні ?
Невольник : Чи можна знайти там хоч латку зеленого степу ?
Невольник : Чи птахи ще звивають гнізда ?
Розлилися круті бережечки,
гей та по роздоллі,
зажурились славні козаченьки ,
гей , та у неволі.
Мати:
Ну що ж твоя дума , доню? Ну що ж твоя надія на свою любов велику до ката мого народу ? Іди поглянь, невільнице постелі ханської на невільничий ринок під горою Ток-Кая.
Уже не в Кафі! Ні!В самій столиці продає хан своїх невільників. Та все за дукати, та все за таляри.
Нині хрестини внука мого ? То чому не кличеш мене в гості. Я б задушила його і хоч половину вини своєї змила кров'ю яничарською, бо тебе вбити не могла.
Залишайся, дочко, у хана, а я піду сина шукати. Чи то іти в Туреччину, чи то іти в Гуменію? А я піду в Україну, де мій Семен залишився. Знайду той шматокок землі, ,що накрився він нею. Його прокляли в мечеті, зате, може, хтось йому хрест поставить? А ти залишайся I наплоди ворогів - змієнят..
Мальва:
Не проклинай мене, мамо... Нащо змалку так казала, татарчатком називала ? Нащо, мамо ?
Бранець:
Куди ідеш, жінко сива, непокрита?
Мати:
Пустіть мене , яничари, пустіть свою матір за мур
Переконський. В мене грамота від хана. Заробляла її тяжко, усе спродала для неї :Бога святого, дітей своїх і здоров"я. Мушу вмерти на тій землі, де коноплі по стелю, а льон по коліна, де мальви вище соняхів ростуть- білі , голобі ,червоні …
(бандура затихає)
Учитель.
Повернемось до слів О.Довженка, які ми обрали епіграфом уроку «Людина повинна знати, звідки вона пішла у життя, людина не має права бути безбатченком».
На образах персонажів ви переконались , що це, дійсно , так.
І безславний шлях яничарства обов'язково приведе у чорну
страшну прірву.
Рефлексивно-оцінювальний етап
Що допомогли зрозуміти нам герої роману Роману Іванчука
Домашня завдання
- Написати твір-роздум
«Каліка той хто, не здатен предківщиною дорожити.»
|