|
|
Скачати 93.79 Kb.
|
|
ПРОГРАМА з літературного читання У 3-4 класах під час вивчення предмета “Читання” продовжується реалізація його основних завдань: здійснюється мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток учнів, виховуються моральні, світоглядні, естетичні цінності. У процесі читацької діяльності на основі прочитаних творів формуються естетичні і моральні почуття, розвиваються уява, літературні здібності, розширюється літературний і соціальний кругозір молодших школярів; цілеспрямовано формується інтерес до книжки, до самостійної читацької діяльності.Нагадаємо, що змістовий компонент читання у початкових класах визначається на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого. Читання у сучасних початкових класах є пропедевтичним курсом до освоєння в основній школі навчального предмета “Література”. Таке його призначення зумовлює перевагу літературного читання, пріоритетність жанрового і авторського принципів. Особливо це стосується програми для 3-4 класів. Основою структурування програми у 3-4 класах, як і 2 класі, є змістові лінії Державного стандарту з читання: коло читання; формування й розвиток навички читання; літературознавча пропедевтика, усвідомлення жанрової специфіки творів; смисловий і структурний аналіз творів; засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення до змісту прочитаного; розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного. Реалізація змістових ліній здійснюється у взаємозв’язку. Особистісний, діалогічний підхід до презентації матеріалу поєднується з груповою і колективною діяльністю учнів. У змістовому і процесуальному розкритті цих ліній забезпечується наступність із програмою 2 класу, однак виразного втілення набуває принцип перспективності у підготовці випускників початкової школи до вивчення української літератури у 5 класі. У 3 і 4 класах кількість навчальних годин на читання – у І семестрі – 3 години на тиждень, у ІІ – 4 години. 4 клас (245 год.) Коло читання. У 4 класі коло читання розширюється і систематизується шляхом упорядкування і узагальнення раніше відомих жанрів і авторів, а також залучення нових жанрів, творів та імен. З метою забезпечення перспективності у підготовці учнів до вивчення літератури в 5 класі збільшується питома вага жанрового і монографічного підходів у відборі і конструюванні навчального змісту. Отже, жанрова і авторська різноманітність залишаються провідними принципами відбору змісту. Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: прислів’я, приказки, лічилки, загадки, усмішки; соціально-побутові казки, притчі, легенди, народні пісні. Міфи про створення світу і людей. Поезія: поетична палітра охоплює всі види віршів, з якими діти знайомилися у попередніх класах. Крім авторів, які вже відомі дітям, пропонуються твори Б.Лепкого, І.Малковича, В.Симоненка, І.Драча, П.Усенка, Л.Полтави, Б.Чалого, Г.Черінь та ін. Байки. Л.Глібов, Є.Гребінка, Г.Бойко, П.Глазовий. Притчі. Г.Сковорода, О.Паламарчук. Сходинки до монографічного вивчення творчості Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, П.Тичини, М.Рильського, Д.Павличка, Л.Костенко. Проза: оповідання, легенди, уривки з повістей – М.Гоголь, М.Коцюбинський, М.Вовчок, Б.Грінченко, Остап Вишня, О.Довженко, О.Гончар, Дніпрова Чайка, В.Близнець, О.Донченко, А.Григорук, В.Нестайко, С.Плачинда, К.Пасічна, І.Сенченко, В.Сухомлинський, Г.Тютюнник, А.Дрофань, В.Чухліб, Г.Храпач, Леся Храплива. П’єси. Я.Стельмах, В.Лучук. Науково-художні твори. А.Лотоцький, В.Скуратівський, А.Григорук, Б.Лепкий, Є.Шморгун, А.Кащенко, А.Коваль. Довідкова література в контексті завдань літературного розвитку і виконання творчих завдань. Сторінками дитячих журналів. Зарубіжна література. Казки, оповідання, уривки з повістей – А.Чехов, В.Гюго, М.Твен, Редьярд Кіплінг, Алан Мілн, Джек Лондон, А.Волков, А.Чехов, М.Пришвін, Е.Успенський. Формування й розвиток навички читанняУдосконалення навичок свідомого, правильного, виразного читання вголос з дотриманням основних норм літературної вимови. Самостійний вибір та правильне застосування під час читання інтонаційних та позамовних засобів виразності у відповідності зі знаковою структурою художніх, науково-художніх та науково-пізнавальних текстів, з допомогою яких учень виражає своє ставлення до змісту прочитаного. Удосконалення навички усвідомленого, у відповідному темпі читання мовчки різних за обсягом та жанровою специфікою текстів. Літературознавча пропедевтика Тема та основна думка твору. Розвиток умінь самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку твору; розуміти основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів. Сюжет і композиція (без уживання термінів). Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки. Усвідомлення взаємозв’язків: вчинок персонажа – розвиток подій у творі. Цілісність, зв’язність художнього, науково-пізнавального текстів. Герой (персонаж) твору. Головний і другорядні персонажі у творі, взаємозв’язки між ними. Мотиви вчинків персонажів. Самостійне визначення типу персонажа (позитивний, негативний), власне ставлення до героїв твору, обґрунтування своїх думок. Автор твору. Усвідомлення взаємозв’язків: письменники - теми; письменник – жанр; письменник – талановита людина; біографії, автобіографії письменників для молодших школярів. Мова художнього твору. Усвідомлене сприймання засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі. Спостереження за авторським вибором слова у творах різних жанрів під час діалогів, описів природи, зовнішності персонажів, місця, де відбуваються події; під час характеристики героїв. Жанр. Удосконалення умінь самостійно визначати жанрові ознаки творів, що вивчалися в 2-3 класах, обґрунтовувати свою думку. Ознайомлення школярів з елементарними жанровими ознаками соціально-побутових казок, легенд, історичних оповідань, автобіографічних, біографічних повістей. Гумористичні твори для дітей. Усвідомлення жанрової специфіки творів. Удосконалення знань, умінь школярів усвідомлювати казку як фольклорний або авторський твір, для якого притаманні вигадка, вимисел, фантазія; усталені вислови, постійні епітети, трикратні повтори і т.ін. Народні соціально-побутові казки. Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови цих казок. Герої, їх характери, вчинки, мотиви поведінки. Протиставлення персонажів. Відмінність соціально-побутових казок від казок про тварин та героїко-фантастичних (чарівних). Зв’язок літературної казки з фольклорною. Письменники-казкарі. Легенда як твір-переказ про якість події, факти, людей, оповитий казковістю, фантастикою. Герої легенд, їхні якості особистості. Відмінність легенди від казки. Систематизація знань учнів про основні жанрові особливості фольклорних творів, умінь самостійно їх розрізняти, називати, обґрунтовувати свою думку, наводити приклади. Збирачі фольклору. Розширення та систематизація знань, умінь школярів про жанрові особливості віршів, їх тематику, проблематику. Емоційна тональність вірша; динаміка почуттів поета у ліричному вірші. Удосконалення умінь школярів орієнтуватися в структурі оповідання, повісті. Художні описи в оповіданнях: описи природи, зовнішності людини, місця події, їх роль у творі. Ставлення письменника до зображуваних подій, до героїв твору. Типи персонажів: позитивні, негативні; мотиви їх вчинків. Історичні оповідання для дітей. Основні теми дитячих оповідань, повістей. Гумористичні твори для дітей. Гумор як добродушний необразливий сміх. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій і т.ін. Смисловий і структурний аналіз тексту За вимогами Державного стандарту з “Читання” основне завдання цієї складової читацької діяльності - домогтись повноцінного сприймання молодшими школярами тексту з урахуванням специфіки його жанру і структури. В зв’язку з цим у читанні художнього тексту основне завдання смислового і структурного аналізу – це сприймання художнього образу твору, у науково-пізнавальних текстах – передусім розуміння смислових зв’язків, істотних ознак, понять, висновків. Ці завдання розв’язуються у взаємозв’язку, однак залежно від жанру, обсягу, складності тексту одне з них висувається на перший план. Смисловий і структурний аналіз є основою досягнення учнями повного розуміння тексту. У 4 класі на новому змісті літературного матеріалу удосконалюються основні уміння смислового аналізу прочитаного: з’ясування значення слів і висловів у тексті; знаходження і пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів з метою їх характеристики і підготовки до виразного читання; читання в особах; з’ясування ролі пейзажу, середовища для розуміння художніх образів. З урахуванням змістових і жанрових можливостей прочитаних творів здійснюється робота з формування в учнів усього спектру загальнонавчальних умінь і навичок: формулювати запитання до текстів, будувати діалог, виділяти головні думки, доводити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати тощо. Особлива увага має бути приділена удосконаленню умінь здійснювати структурний аналіз тексту. Зокрема, спостереженню за будовою тексту, виділенню у творах різних жанрів їх структурних елементів; складання плану оповідання, казки, статті. Використання плану для підготовки розповідей, переказів. У взаємозв’язку смислового і структурного аналізу прочитаного відбувається проникнення учнів у його смисл. Процес розуміння тексту завершує діалогічна взаємодія читача з текстом, виявом якої є самостійна постановка ним запитань за змістом прочитаного. Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення читача до змісту твору Усі види роботи над текстом у цьому напрямі, що рекомендовані для 3 класу, зберігають своє значення і в 4 класі. Підкреслюємо переважаючу роль тих видів художнього аналізу тексту, які формують у дітей увагу до засобів створення художніх образів, серед яких одним з найголовніших є художня виразність мови, з’ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творчості поетів і прозаїків. Образність, як відомо, залежить не лише від лексичного значення слова, а й від його взаємозв’язку з іншими словами, мети, з якою воно використано автором. Ці особливості створюють варіанти художнього опису, основу для зіставлення різних способів художнього відображення. Однак у з’ясуванні ролі засобів художньої виразності аналіз тексту не повинен перетворюватись у “пояснювальне” читання. Формування в учнів емоційно-оцінного ставлення до прочитаного передбачає включення завдань на виявлення і оцінювання стану героїв твору шляхом формулювання власних оцінних суджень (моральних, естетичних), виявлення авторської позиції щодо зображеного. Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного Коло літературного читання і його методичне опрацювання створюють передумови для самовираження дітей у творчій діяльності в зв’язку з прочитаним. У 4 класі, як і в попередніх, рекомендуються з цією метою: словесне малювання та ілюстрування прочитаного, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, доповнення віршованих і прозових творів, зміни текстів; складання з допомогою вчителя казок, небилиць, творів-мініатюр, віршів, лічилок, загадок тощо. В організації цієї діяльності використовується комплексний вплив різних видів мистецтв: художнє слово, живопис, музика. Основні навчальні досягнення на кінець року Учні повинні знати: - правильно називати прізвища, імена українських письменників-класиків (Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко, Л.Глібов, М.Коцюбинський), а також тих письменників, з творами яких неодноразово зустрічалися під час навчання; - назви, сюжети 6-7 фольклорних казок, а також літературних творів, прізвища, імена їх авторів; - напам’ять 8-10 віршів; 8-10 прислів’їв, розуміти їх смисл та пояснювати, у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з прислів’їв; 2-3 уривки з прозових творів. Учні повинні вміти: - називати основні теми дитячої літератури; - володіти навичкою усвідомленого, правильного, виразного читання у темпі не менше 80 слів за хвилину; - володіти усвідомленим і достатньо вільним читанням мовчки, темп якого не нижчий 100 слів за хвилину; - самостійно підготуватись до виразного читання, користуватись під час читання, декламації, інсценізації мовленнєвими та позамовними засобами художньої виразності; передавати з їх допомогою своє ставлення до змісту тексту; - усвідомлено і достатньо повно сприймати і розуміти фактичний зміст, основний смисл того, що читає, розповідає вчитель або однокласники; - самостійно розрізняти та визначати доступні твори за жанровими ознаками, обґрунтовувати свою думку: - розрізняти види народних казок (про тварин, чарівні, побутові); - розрізняти фольклорні та авторські твори; - самостійно визначати тему та основну думку твору; - самостійно відтворювати зміст тексту (з урахуванням виду переказу), використовуючи елементи опису (природи, зовнішності персонажа), міркування; акцентувати увагу на головному; - виділяти засоби художньої виразності твору, усвідомлювати їх роль у тексті; свідомо використовувати у мовленні під час опису подій, природи, характеристики персонажів; - висловлювати власне ставлення до подій, вчинків персонажів, обґрунтовувати свої міркування; - визначати авторське ставлення до персонажа, пояснювати, як це виражено у творі; - самостійно ставити запитання до змісту прочитаного; - виділяти в науково-пізнавальних текстах основну й другорядну інформацію, наукові факти, події; вміти їх систематизувати та свідомо засвоювати. |
|
На уроки позакласного читання На текстуальне вивчення літературних творів, розгляд біографічних відомостей про письменників і огляди періодів (явищ) літературного... |
2-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською... В процесі вивчення «Читання» реалізується розвиток комунікативного, естетико-морального, літературного, інтелектуального розвитку... |
|
Мета проведення позакласного заходу «Байка у світовій літературі», згадати особливості байки як літературного жанру; показати вміння та навички виразного читання; прищеплювати... |
2. (З. М. №3) Методика читання. Уроки класного читання Добукварний період навчання грамоти. (З. М. №1) Тема (З. М. №3) Методика читання. Уроки класного читання |
|
Тема. Філософська проблема кохання та її знецінення в сучасному світі... Мета: розширювати знання учнів про казку як літературний жанр; формувати вміння та навички виразного читання та аналізу літературного... |
Українське читання. 3 клас Мета. Учити дітей самостійно добирати тексти для позакласного читання на задану тему, розвивати усне мовлення, удосконалювати техніку... |
|
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Зарубіжна література Зарубіжна література” – навчальний предмет, об’єктом вивчення в якому є кращі твори й головні етапи розвитку світового літературного... |
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим... «Зарубіжна література» – навчальний предмет, об’єктом вивчення в якому є кращі твори та головні етапи розвитку світового літературного... |
|
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим... «Зарубіжна література» – навчальний предмет, об’єктом вивчення в якому є кращі твори та головні етапи розвитку світового літературного... |
Тема уроку: Читання. Ю. Ярмиш. Їжачки Розвиток мовлення. Слова ввічливості. Діалог Мета Мета: читання: вдосконалювати навички правильного виразного читання; розвивати усне мовлення шляхом обґрунтування відповідей, групового... |