Україно! Ти для мене диво! Подорож столицею нашої Батьківщини Робота Вчителя початкових класів Доброжанівської ЗОШ Гринько Алли Володимирівни

Наочні матеріали підготувала Гринько Алла Володимирівна Доброжанівка – 2013р. Україно! Ти для мене диво! Подорож столицею нашої Батьківщини Робота Вчителя початкових класів Доброжанівської ЗОШ Гринько Алли Володимирівни с. Доброжанівка – 2013 Гарна, велика країна моя, Є в ній озера, річки і моря, Гори високі, степи та ліси, - Скільки багатства і скільки краси! 2 Використана література О. В. Ломака «Вознісся у височінь наш древній Київ – град.» Журнал „Розкажіть онуку” №12. 2007. Т.Лагунова, Д.Корольков, В.Мірошникова, Л.Михайленко «Моя країна Україна." ТОВ „Видавництво „ МАПА” 2006р. 19 18 3 Зміст 1. Слово до читача 5 2. Як тебе не любити Києве мій 6 3. Подорож сторінками життєпису Києва 8 а) Як виник Київ 8 б) Хрещата долина 10 в) Дніпро – Славута 11 г) Софіївський собор 12 ґ) Києво – печерська лавра 13 4. Сучасний Київ 15 5. Використана література 19 4 17 Київ – сучасне місто зі своїм ритмом життя, зі своєю неповторною красою. Якщо ви приїхали сюди навесні, в пору буйноцвіття каштанів, то вас зачарує біле цвітіння міста в океані зелені. Якщо влітку – то пройдете тісними вулицями та бульварами, що здадуться нескінченними алеями саду. Восени місто огорне вас ошатним багрянцем придніпровських парків і скверів. Личить йому й зимове мереживо паморозі. Втім, якої б пори ви не відвідали Київ, у вас надовго залишаться незабутні враження. Київ гостинно відкриває перед вами свої унікальні витвори, свої визначні пам’ятки. Прекрасно про це сказав відомий український письменник Олесь Гончар: «Не можу надивитися на святі київські пагорби у веснянім цвітінні чи в осінніх багрянцях, на пам’ятки багатющої нашої історії і звитяги народної». Золоті грони стародавніх куполів, люстри травневих каштанів, стрункі світлі квартали Лівобережжя, бузкові алеї, справжня окраса Києва – дніпровські мости - це все образ головного міста, де сива давнина й новітні творіння поєдналися гармонійно, радуючи людину, тішачи зір, хвилюючи так, що справді: «Як тебе не любити, Києве мій?». 16 Слово автора до читача На карті світу Україну відшукати нескладно. Ця древня земля лежить на південному заході Східноєвропейської рівнини — «Проти сонця, головою до Чумацького Возу (сузір’я Великої Ведмедиці), ногами до синього моря», як співали в старовину кобзарі та лірники, і населяє цю землю талановитий і стійкий народ з унікальною історичною долею, неповторними духовними якостями, прекрасною самобутньою душею й особливим характером, у якому степова волелюбність і непокірливість поєдналися з європейською раціональною поміркованістю. Бути українцем — значить пишатися своєю Вітчизною. І нам є чим пишатися. Ми пишаємося красою української природи, древніми традиціями і мудрістю предків, найбагатшою культурною спадщиною, що нам дісталася, славними сторінками вітчизняної історії. Ми пишаємося й тим, що будуємо незалежну Державу і духовно «повертаємося» у родину народів Європи, виконуючи заповітну мрію багатьох поколінь українських патріотів. Бути українцем — значить беззавітно вірити в Україну, як вірили в неї генії, безстрашні захисники українського народу. Така віра робить людину щасливою від свідомості того, що вона разом зі своїм народом, що вона — частка його загального життя і служить своїй Батьківщині. 5 Тільки почуття любові й глибокої гордості за Вітчизну разом із твердою вірою в її світле та величне майбутнє, у святість цієї прекрасної землі дає кожному українцеві, незалежно від того молодий він чи сивий, чи живе він в Україні, чи в інших краях, право стверджувати: це моя країна, мій народ, моя Україна! Як тебе не любити, Києве мій! Я стільки чув похвальних слів про Київ, Такі захоплені чув голоси. І це – не чемності самої вияв, А лиш визнання справжньої краси. М. Рильський 6 Сучасний Київ Нині Київ – столиця України. Тут знаходиться Верховна Рада і уряд України. Депутати Верховної Ради збираються на свої засідання у великому світлому будинку, щоб вирішувати найважливіші питання життя країни. В цьому будинку була прийнята Конституція України. В Києві є багато красивих вулиць. На всіх вулицях уздовж тротуарів висаджені дерева – липи, тополі, клени, та найбільше – каштанів. Саме гілка каштана вважається символом Києва. Також місто має символи, такі як герб і прапор. На гербі зображений святий архистратик Михаїл – покровитель Києва. За давньою легендою він вибрав покровительство над землею, вкритою синім небом та золотавим листям, - Україною. Прапор – синього кольору, символізує мирне, чисте небо над головою. Київ – великий науковий і культурний центр. У ньому виробляють літаки, оптичні прилади, медичне обладнання, верстати, товари для харчової промисловості. Місто славиться активним спортивним життям. Відродження духовних святинь, історичних пам’яток приваблюють до Києва багато туристів. Його історичні пам’ятки вражають, їх знає весь світ. 15 П ро жодне інше місце в Україні не розповідають стільки легенд, дивовижних історій, як про неї. Тут все овіяне легендами: печери, церкви, дзвіниці, а найбільше – життя людей, котрі здійснювали свій духовний подвиг. Більше сотні печерських ченців визнані святими. У печерах покояться їхні мощі – нетлінні тіла. Тому лавра приваблювала до себе тисячі віруючих людей, які йшли сюди поклонитися Божим угодникам. Та якщо й не вірити у святість печерських отців, вони все одно гідні найвищої шани. Адже серед печерських святих знамениті художники, письменники, будівничі, лікарі Київської Русі. Ченцем лаври був Нестор – літописець, що уклав найдавніший руський літопис «Повість временних літ». 14 Датою заснування міста вважається 482 рік, а його засновником — легендарний князь Кий. На території Києва збереглося біля тисячі пам’ятників історії, археології, містобудування й архітектури, монументального мистецтва. У Києві працює Президент України, тут зосереджені усі вищі органи влади та управління — Верховна рада України, кабінет міністрів, міністерства і відомства. Але Київ — не лише центр керування нашою державою, це й гігантський сучасний мегаполіс з населенням у два з половиною мільйона чоловік, а також індустріальний гігант, найбільший культурний, науковий та освітній центр. У місті ведеться маштабне житлове будівництво, яке оновлює його обличчя. 7 Перша сторінка. Як виник Київ? Багато легенд написано про Київ, його заснування. Першим описав історію заснування Києва чернець Нестор у літописі, а називається цей літопис «Повість минулих літ». Берегами річки Рось до річки Почайни простяглася Полянська земля, за Ірпенем починалась Древлянська земля, а за Дніпром по Десні – Сіверянська. Жили тут різні племена – поляни, древляни, сіверяни – родами кожен на своєму. І були у полян три брати: одному ім’я Кий, другому – Щек, а третьому – Хорив, а сестра у них була Либідь. Кий не раз бував на Ірпені й на Почайні. Його вражала дика велич тутешньої природи. Все йому здавалося цікавим, незвичайним, не таким, як на Русі. Якось, стоячи над урвистою кручею, Кий зі своїми супутниками побачив прекрасно-дивну країну, помережену ріками, заводями, вкриту зеленими лісами й травами, країну, котру можна вимріяти лише в казці або побачити уві сні. 8 За бажанням Ярослава Мудрого собор вінчали тринадцять куполів, суворий сірий колір яких добре гармоніював з блідо-рожевими стінами 1240 року полчища Батия зруйнували Київ. І тільки свята Софія вціліла. Як писав Павло Загребельний, вона «стояла над пожарищем, над попелом і руйновищем, і підносила Богоматір свої руки в молінні» Саме завдяки Софії люди усвідомили силу Божого захисту, повірили в те, що вічно здійматиме, захищаючи їх, свої руки Марія Оранта. Із самого початку у середині собор був оздоблений чудовими фресками і дивовижною мозаїкою. У своїй більшості то були твори на релігійну тематику, але й не бракувало картин із зображенням свят, ігор, полювань. Оздоблення собору цінне своєю мозаїкою, яка і сьогодні вражає своєю довершеністю композиційного вирішення, свіжістю та яскравістю барв. Минула майже тисяча років від того часу , коли собор був збудований, але й досі він викликає захоплення майстерністю стародавніх зон, довершеністю форм. П’ята сторінка Києво-Печерська лавра Києво-Печерська лавра стала найбільшою святинею українського народу. У православному світі її пошановують найбільше після Єрусалиму та Святої гори Афон у Греції. 13 Четверта сторінка. Софіївський собор Україна багата на стародавні пам’ятки, які є свідками формування історичної самосвідомості українського народу. Їх споруджували наші обдаровані предки, втілюючи в них народні мистецькі ідеали. Так у XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого був побудований головний храм Київської Русі – Софіївський собор. Саме тут відбувалися пишні церемонії посадження князів на київський престол, урочисті прийоми послів іноземних держав. Прямокутну споруду Софії Київської в давнину оточували два ряди відкритих галерей. 12 І вирішив князь Кий з братами Щеком і Хоривом тут оселитися. І по світу рознеслася вість про нове місто над Дніпром – місто Київ, що назване ім’ям князя Кия. Над Подолом – районом Києва – висяться ще дві гори – одна називається Хоревиця, а друга Щекавиця, де жили брати Кия. А на честь сестри річку було названо Либідь. Важко сказати, де закінчується легенда і де починається дійсність, але до наших днів збереглися назви і гір, і річки. А засновникам міста народ поставив пам’ятник. 9 Друга сторінка. Хрещата долина Хрещатик. Що в Києві краще за тебе? Тут юрби проходять, як хвилі ріки. Тут стільки людей під задуманим небом: Закохана юність, і діти й батьки. Раніше вулиця Хрещатик була долиною, вкритою лісом, якою протікав струмок. Ця долина була місцем полювання киян. Тут вони розвішували і перевішували сітки для вилову диких звірів. Тоді ця місцевість називалася Перевісите. 10 Пізніше вона стала називатися Хрещатою долиною, бо її перетинали, перехрещували яри. Вздовж струмка по Хрещатій долині пролягав шлях на Васильків, із Старого міста на Печерськ. Перші житла на Хрещатику з’явилися у XVIII ст. (1797 р.) біля нинішнього Майдану Незалежності. Хрещатик – головна вулиця столиці. Він з’єднує всі частини міста. Під час війни Хрещатик був зруйнований. У післявоєнні роки його відбудували. Хрещатик став ще кращим. Мальовничості вулиці надає бульвар із каштанів. На цій вулиці відбуваються святкові та урочисті заходи. Третя сторінка Дніпро – Славута Не можна уявити Київ без його окраси – Дніпра. Дніпро був дуже зручним шляхом: на північ, вгору проти течії попливеш – до сіверянських народів попадеш, тобто до варяг, на південь попливеш по течії – до греків попадеш. Ось з тих часів і стали говорити, що Київ стоїть на шляху з варяг у греки. А значить, купці могли в Київ приїжджати і з півночі, і з півдня, різний товар возити. Древні греки називали Дніпро красивим словом Борисфен (той, що тече з півночі). Славута – син слави – таку назву дали наші предки, древні слов’яни. Було й так, що називали сивого діда – Данапріс, що означало «вічна, невмируща, незнищенна вода». 11

Схожі: