Методика використання історичних джерел при вивченні історії України в 7 класі В. М. Підгірний
|
|
Скачати 271.68 Kb.
|
В .М.ПідгірнийТ.М.Чабан Методика використання історичних джерел при вивченні історії України в 7 класіВ.М.Підгірний Т.М.Чабан ”Методика використання історичних джерел при вивченні історії України в 7 класі“ Посібник на допомогу вчителям історії при проведенні уроків у 7 класі  Орининська ЗОШ І – ІІІ ступенів - 2011 - Схвалено на засіданні методичної ради Кам’янець-Подільського районного методичного кабінету (протокол № 5 від 15.09.2011р) Автори: Підгірний Володимир Михайлович, - вчитель історії Орининської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Кам’янець – Подільського району Чабан Тетяна Миколаївна, - вчитель історії Орининської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Кам’янець – Подільського району Рецензенти: Пронозюк О.В. – начальник відділу освіти Кам’янець-Подільської райдержадміністрації; вчитель-методист; Марчак Л.С. – заступник директора з навчально – виховної роботи Орининської ЗОШ І – ІІІ ступенів Кам’янець – Подільського району; вчитель-методист Підгірний В.М.,Чабан Т.М. ”Методика використання історичних джерел при вивченні історії України в 7 класі“: Посібник на допомогу вчителям історії при проведенні уроків у 7 класі, - 28 с. У посібнику подаються методичні рекомендації щодо практичного використання історичних джерел при проведенні уроків історії України. До посібника включено розробки завдань до шкільних тем історії України, що вивчаються у 7 класі загально-освітньої школи. Рекомендовано до друку рішенням методичного об’єднання вчителів гуманітарного циклу Орининської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів (протокол № 2 від 02.11.2011р.) © В.М.Підгірний, 2011 В Україні йде процес формування демократичної держави та громадянського суспільства. З'явилися нові завдання шкільної історичної освіти, яка має не лише дати учням нові знання, а й сприяти формуванню їхнього ставлення до ідей і цінностей громадянського суспільства та правової держави. Учні мають не просто запам'ятовувати дати, імена, події, фак-ти, а й учитися мислити, оцінювати та аналізувати, спираю-чись на свідчення з минулого. Вони мають не тільки знати, а й ефективно застосовувати свої знання на практиці. Практика свідчить, що на уроці краще запам'ятовується той матеріал, із яким учні працюють, аналізують його, роб-лять висновки, узагальнення, порівняння, висловлюють вла-сну точку зору, свої думки, самостійно пояснюють історичні події та явища. Знання, здобуті таким чином, добре засвою-ються. Найкраще цьому сприяє використання на уроках історичних джерел. Учні мають учитися більше працювати самостійно, вико-ристовуючи при цьому різноманітні історичні джерела. Від того, які історичні джерела використовує вчитель на уроці й наскільки ефективно він організує роботу з ними, і буде зале-жати успішне засвоєння знань учнями. Необхідно навчити учнів сприймати історичний процес як явище неординарне, а також дати зрозуміти, що оцінка істо-ричного явища може мати різні трактування. На уроках істо-рії учні мають учитися розуміти ці оцінки, а також усвідом-лювати, що з часом вони можуть змінюватися, оскільки з'являються зміни в житті суспільства, суспільній свідомості, політиці. Існування різних точок зору щодо історичних явищ, використання різних історичних джерел на уроках часто при-водить до дебатів та дискусій, а це, у свою чергу, спонукає -3- учнів учитися формулювати власні думки та судження, шукати власний шлях розв'язання якоїсь проблеми. Чим краще учень навчиться робити це на уроці, тим ретельніше він шукатиме власний вихід зі складної ситуації і в повсяк-денному житті. Найбільш поширеними та звичними для учнів є текстові джерела. Це можуть бути офіційні документи, свідчення оче-видців або учасників якихось певних історичних подій, їхні погляди, відомості дослідника, газетне або журнальне пові-домлення та ін. Ці історичні джерела відрізняються одне від одного походженням, авторством, ставленням автора до тієї чи іншої події. Тому для детального аналізу документа можна запропонувати учням дати відповіді на такі запитання: 1. Назвіть вид документа. 2. Хто є його автором (приватна або посадова особа, якої національності, професії, чи має відношення до політики тощо) і як це впливає на його ставлення до події? 3. Чи є автор очевидцем або учасником описаної події? 4. Визначте час написання документа стосовно описаної події. 5. Проаналізуйте документ і визначте; чи автор просто повідомляє нам про якусь подію, описує її, чи документ міс-тить якісь висновки, узагальнення, зроблені автором. 6. Чи об'єктивно викладаються події, про які йдеться в документі, і чи можна вважати його достовірним джерелом інформації? Для успішної організації роботи з історичними джерелами важливе значення має застосування різноманітних видів ро-боти на уроці, саме таких, які будуть спонукати учнів до активної праці. Це може бути індивідуальна, парна або гру - – 4 - пова робота. У посібнику запропоновано етапи уроків з історії України в 7 класі з використанням історичних джерел. Основна мета посібника – допомогти вчителеві в розробці поурочних конспектів уроків шкільного курсу. Більшість по-даних розробок, звичайно ж, можуть корегуватися вчителем, який може привносити до кожного уроку елемент творчості, доповнюючи вже запропонований. При застосуванні пред-ставлених розробок на практиці в учителя з'являються широкі можливості для творчої діяльності під час проведення уроків. -5- Актуальність використання історичних джерел інформації на уроці Метою викладання історії є не пере-давати загальноприйняті істини про минуле, а залучати учнів до процесу ре-конструкції та пояснення цього мину-лого. Для досягнення цієї мети суттєвим є використання й аналіз найрізноманіт-ніших джерел. Такі вправи одночасно і стимулюють розумову активність учнів, і значно розвивають їхні знання та на-вички. Е. Герагті Зараз в Україні йде процес формування демократичної держави й громадянського суспільства, тому з'явилися нові завдання шкільної освіти, яка має дати учням не лише знання, а й сприяти формуванню їхнього ставлення до ідей і цінностей громадянського суспільства та правової держави. Отже, нове суспільство — суспільство майбутнього — висуває нові вимоги до освіти. «Технології завтрашнього дня, — зазначав англійський філософ О.Тоффлер,— потребують не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на безкінечних монотонних роботах, не людей, які виконують накази, не змигнувши оком, а людей, що можуть приймати критичні рішення, знаходити свій шлях у новому оточенні та достатньо швидко встановлюють нові сто-сунки в реальності, що швидко змінюється». Відповідно до цього, основним завданням учителя на су-часному етапі є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх самонавчання, а не пасивне під - -6- корення його вимогам. Метою навчання має бути не здобуття знань як сукупності фактів, понять» теорій, історичних дат, прізвищ історичних діячів та інше, а зміна особистості учня внаслідок самостійного навчання. Тому використання джерел інформації на уроках історії є зараз надзвичайно актуальним. Завдання вчителя історії має зводитися не до простого запа-м'ятовування учнями дат, імен, подій, фактів, визначних місць. На уроках діти мають учитися мислити, узагаль-нювати, оцінювати та аналізувати, спираючись на свідчення з минулого, а також застосовувати свої знання на практиці. Практика свідчить, що на уроці краще запам'ятовується той матеріал, із яким діти працюють, аналізують його, роблять висновки, узагальнення, порівняння, висловлюють власну точку зору, свої думки, самостійно пояснюють події та явища. Таким чином, завдання вчителя зводиться до того, щоб навчити учнів, створивши такі умови, проявляти свою ініці-ативу. Коли до роботи на уроці залучається і слухова, і зорова пам'ять, збільшуються шанси задовольняти потреби різних учнів, чий спосіб сприйняття матеріалу може суттєво відріз-нятися. Але тільки слухової та зорової пам'яті недостатньо. Необхідно залучати учнів до активної роботи на уроці. Учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на підставі цього вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її та застосовувати для конкретних умов. Саме цьому й сприяє використання різноманітних джерел інформації на уроках історії. Понад 2400 років тому Конфуцій наголошував: Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію. -7- Ці прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Куди важливіше навчити, ніж просто розповісти. Хоча останній метод про-стіший, доступніший і, безумовно, швидший. За його допомо-гою можна швидко повідомити учням про те, що вони мають знати, але ж вони забудуть це ще швидше. Ще не так давно в нашій країні основним завданням учителя історії було роз-повідати учням про події минулого, і ця розповідь являла со-бою загальноприйняту наукову державну версію та нав'язу-валася владою. Ця розповідь була незмінною, без будь-яких відхилень у той чи інший бік. Успішність учнів визначалася тим, як добре вони запам'ятовували факти, події, дати, прізви-ща, викладені вчителем або на сторінках підручника. Але в останні роки в нашій історичній освіті відбулися величезні зміни в бік її демократизації, що спонукає вчителів історії викладати свій предмет по-іншому, у набагато ширшому кон-тексті. Відомий німецький педагог А. Дістервег говорив: «Поганий учитель пропонує істину, добрий учитель навчає її знаходити». Ці слова мають стати кредо кожного вчителя в його праці. І, звичайно ж, навчання не буде мати бажаної ме-ти без широкого впровадження інноваційних форм і методів роботи, суть яких зводиться до такого висновку: виступ учителя перед класом слід замінити на більш активне за-лучення учнів до процесу навчання. Вони мають учитися більше працювати самостійно, використовуючи при цьому різноманітні джерела інформації. Від того, які історичні джерела будуть використані на уроці й наскільки ефективно буде організована робота з ними, і, залежить успішне засво-єння знань учнями. Крім того, використання джерел інформа- - 8 - ції дає можливість виробити такий спосіб вивчення та ви-кладання історії, який би поєднував традиційне навчання, що включає загальноприйняті методи і технології передачі знань про минуле, із новими, більш сучасними підходами до викла-дання історії. Сучасний школяр прагне реалізувати свій потенціал у стінах школи, самоствердитися, а сучасний учитель має йому в цьому допомогти. Саме в шкільному віці відбувається ін-тенсивний розвиток тих внутрішніх процесів, які. приводять до формування самостійних поглядів, стійкої системи понять, суджень не тільки про навколишній світ і своє місце в ньому, а й про історичне минуле людства. Тому в школі мають бути створені всі умови для грома-дянського становлення та самореалізації особистості, розв'я-зання проблеми самовизначення старшокласників у системі загальнолюдських цінностей. Робота з джерелами інформації на уроках сприятиме набуттю школярами практичних умінь і навичок: привчання їх до самостійності, розвиток критичного мислення, висловлення власної точки зору чи позиції в про-блемних ситуаціях, прийняття свідомих та відповідальних рішень, розуміння правил поведінки в суспільстві, розв'я-зання конфліктних ситуацій, опанування культури спілку-вання, усвідомлення особистої відповідальності та грома-дянського обов'язку. Більшість учителів історії на запитання «Яким є завдання сучасної історичної освіти?» дадуть відповідь «Засвоєння за-гальнолюдських цінностей». А досягненню цієї мети сприяти-муть сучасні комунікаційні та інформаційні технології, і на-самперед, використання та опрацювання різноманітних дже - рел інформації. -9- Особливості роботи з історичними джерелами Робота з джерелами інформації має свою специфіку та особливості, тому, працюючи з ними на уроках, слід па-м'ятати:
• учитель не має випереджати учнівську ініціативу стверд-женням своїх ідей, а спочатку дати можливість висло-витися учням;
Такий підхід дає можливість наблизити процес навчання до якомога природнішого стану. При цьому завдання вчи-теля полягає не в тому, щоб засвідчити блискучий рівень власного володіння предметом, а в тому, щоб створити максимально сприятливі умови для усвідомлення запро-понованої інформації та самостійного її здобуття, кри-тичного перегляду та застосування на практиці творчих робіт шляхом партнерської співпраці учнів та вчителя. Ця робота є наступним пунктом, який складає мозаїку перелічених вище принципів методики роботи з джерелами інформації за схемою: обмін думками спочатку між учнями (у парах, у гру - - 10 - пах), далі між групами з корегуючою участю вчителя та врешті-решт із відкритим фіналом уроку, згідно з яким, навчання має тривати й після того, як пролунав дзвоник. Відомо, що ефективність навчання збільшується при соціальній взаємодії. Фактично пояснення матеріалу учневі зміцнює знання самого «вчителя». Спільна робота в команді або розробка проекту неоднорідною групою розвиває вміння мислити й здатність розв'язувати проблеми. Відомо, що знання — це складна структура, у якій вирізняють особливі завдання, об'єкти та операції (сукупність останніх утворює спосіб розв'язання завдань). Під час навчання відбувається засвоєння певних завдань і способів їх розв'язання. Від ступеня оволодіння ними залежить мож-ливість розв'язувати ширше коло завдань. У процесі навчання формується, розвивається особистість дитини, розкриваються її креативні здібності. Тобто знання, уміння, навички можна розглядати як засіб діяльності вчителя, засіб творчого про-цесу. Головне — навчити учнів вірити самим собі, своїм діям, уміння продуктивно витрачати свою енергію. У таких умовах учитель та учень перетворюються на творчий тандем, у якому вони діють разом. Роль ведучого, організатора дій належить учителю, який володіє методом, алгоритмом розв'язання поставленого завдання або проблеми і показує учню, як це робиться. Спостереження за процесом розв'язання проблем учителем, переймання дій, ходу думок із боку учня сприяє зародженню нових ідей та маленьких відкриттів у його душі. Навчання завжди було діяльністю соціальною, оскільки свої переконання й погляди люди завжди затверджували за допомогою діалогу. Сучасні освітні теорії свідчать про необхідність стимулювати зацікавленість учнів, що є наріж-ним каменем знання. Ці теорії містять такі компоненти. Конструктивізм — припускає вибір та обробку учнем інформації, створення гіпотез і досягнення результату через особисте засвоєння знань. Активне навчання — учні сприймають одержувані «згори» інструкції (лекції) не пасивно, а шляхом особистої участі в освітньому процесі (читання, письмо, обговорення, аналіз і самостійна оцінка матеріалу). -11- Колективне навчання — в освітній процес залучається весь клас: викладач фокусує увагу учнів і на власний розсуд вибудовує взаємодію окремих груп. Щоб мати добрі результати, також необхідно правильно організувати власне роботу на уроці з історичними джере-лами, ретельно спланувати її. Методика використання дже-рел інформації потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога. Починати треба з поступового використання цих технологій, якщо вчитель або учні з ними не знайомі. Педагогу й учням треба звикнути до них. Можна навіть розробити спеціальний план їх поступового впровадження. Можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» й розробити разом із ними «правила роботи в класі», налаштувати учнів на сумлінну підготовку до таких занять. Бажано використовувати спочатку прості джерела інформації та запитання до них:
Складіть розповідь про історичну подію (історичну особу), використовуючи пропоноване джерело інформації.
Коли в учителя та учнів з'явиться досвід такої роботи, ці заняття проходитимуть значно легше, а підготовка не забиратиме багато часу. Використання джерел інформації слід робити за такою схемою
↓ -12-
↓
↓
↓
↓
↓ -13-
На уроках можна використати завдання такого типу:
До цього переліку завдань слід також додати завдання, які б спонукали учнів формулювати свої погляди та висловлювати власну точку зору:
-14- Правильно організована робота на уроці, правильний підбір історичних джерел і завдань до них, ретельно спланований час — усе це сприяє успіху, а сам процес навчання викликатиме в учнів інтерес і зацікавленість історією. Вони починають краще розуміти історію й захоплюються нею, а також розвивають свої вміння та навички. Від того, наскільки грамотно буде організована робота з історичними джерелами, і буде залежати оста-точний результат, а також формуватиметься ставлення учнів до навчальної літератури, буде повною мірою розкрита роль історичного джерела. -15- Практичні завдання з використання історичних джерел при вивченні історії України в 7 класі Тема уроку: Найдавніші люди на території України. Мета: Розвивати вміння виділяти необхідну інформацію із джерел, узагальнювати отримані матеріали.
«На стоянці біля села Лука-Врублівецька, на березі Дністра вчені-археологи знайшли грубі кам’яні рубила,обточені кількома ударами та відщепи з каменю для різання, скребла».
а) про рівень розвитку знарядь праці б) про основні заняття людей, на основі чого визначити тип господарювання. Тема уроку: Повстання древлян. Мета: Розвивати вміння визначити причини на основі писемного джерела.
Року 945 сказала дружина Ігореві: "У Свенельдових отроків вдосталь і зброї, й одягу, а ми - голі. Піди, князю, з нами по данину, і ти здобудеш, і ми". Послухався їх Ігор, пішов на древлян по данину, прибавляв до колишньої данини. І чинив насильство над ними він і люди його. Коли повертався назад із зібраною даниною, то, передумавши, сказав дружині: «Ідіть з даниною додому, я ще походжу по данину". Відпустив дружину свою додому, а сам з невеликою дружиною повернувся, жадаючи ще більшої здобичі. Древляни, почувши,що він знову іде, вирі - -16- шили з князем своїм Малом: "Як занадиться вовк по вівці, то переносить усю отару, якщо не вбити його: так і тут, якщо не вб’ємо його, то всіх нас погубить." І вони послали сказати до нього:"Чого знову йдеш? Ти взяв усю данину». Не послухав їх Ігор, і древляни вийшли зі свого міста Коростеня, вбили Ігоря і перебили всю дружину його, адже мало їх було. І поховали Ігоря, і є могила та біля Коростеня, в землі древлянській і досі»
а) коли відбулося повстання древлян? б) чому повстали древляни? в) чому древлянам вдалося перебити дружину Ігоря і вбити його самого? Тема уроку: Князь Святослав. Мета: вміти аналізувати історичні події, працювати з документами. 1. Уважно прочитайте уривок з літопису про князя Святослава: "У походах він ходив легко, мов гепард, І багато воював. Не возив він з собою у походах ні воза, ні казанів, не варив м"яса, а тонко нарізав конину, або звірину, підсмажував на вогні і так їв. Не мав ні шатра, а спав, підстиляючи у голову пітник з сідлом. І такими були всі його воїни. А коли князь виступав походом, то посилав у інші землі послів із словами: "Іду на Ви". 2. Визначте:
-17- Тема уроку: «Руська Правда» - перший звід давньоруського права. Мета: формувати вміння порівнювати однотипні процеси вітчизняної і всесвітньої історії на основі історичних документів. Завдання: уважно прочитати і порівняти два документи: уривок із «Руської Правди» Ярослава Мудрого та «Салічної Правди» стародавніх франків. «РУСЬКА ПРАВДА» 18. Якщо уб’ють огнищанина навмисне, то вбивця платить 80 гривень. 21. А за князівського тіуна 80 гривень. 22. За князівського сільського старосту … платять 12 гривень, а за князівського рядовича – 5 гривень. 23. А за вбитого смерда або холопа – 5 гривень. «САЛІЧНА ПРАВДА» 1. Якщо хтось позбавить життя вільного франка … присуджується до сплати 200 солідів. 3. Якщо хтось позбавить життя людину, якаперебуває на королівській службі – присуджується до сплати 600 солідів. 5. Якщо хтось позбавить життя римлянина – співтрапезника … присуджується до сплати 300 солідів. 6. Якщо хтось позбавить життя римлянина, не королівського співтрапезника – 100 солідів.
-18- Тема уроку: Хрещення Русі. Мета: розвивати вміння давати власну оцінку подіям. Завдання:1. Уважно прочитати уривок з літопису про заходи Володимира щодо поширення християнства й освіти.
а) які заходи здійснював Володимир щодо поши-рення християнства? б) дайте власну оцінку заходам Володимира Вели-кого щодо запровадження християнства. в) як і чому сприйняло населення заходи Володимира Великого? Повелів він робити церкви і ставити [їх] на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву Святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. І почав він ставити по городах церкви, і попів [настановляти], і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах. І, пославши [мужів своїх] став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне. А матері ж дітей своїх оплакували, бо іще не укріпилися вони були вірою і, як померлого, вони оплакували. Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - К., 1990. - С. 66 Тема уроку: Розквіт Київської Русі. Мета: розвивати вміння аналізувати історичні події, давати їм власну оцінку, визначати історичне значення події. Завдання: 1.уважно прочитайте уривок з літопису про політику Ярослава Мудрого у сферах церковного життя та культури. 2. Визначте: а) які архітектурні споруди збудовано за Ярослава Мудрого? б) в чому виражалась просвітницька діяльність Ярослава Мудрого? в) яке історичне значення діяльності Ярослава Мудрого? -19- Заложив Ярослав город - великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, митрополію... І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з'являтися. І любив Ярослав церковні устави, і попів любив він велико, а понад усе любив чорноризців. І до книг він мав нахил, читаючи [їх] часто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов'янську мову і письмо [святеє], і списали багато книг. І придбав він [книги], що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова. Бо як ото хто-небудь землю зоре, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь, гак і сей. Отець бо його Володимир землю зорав і розм'якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє. Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що напоюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина. Ними бо в печалі ми втішаємось, вони є уздою стриманості. Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 89. Тема уроку: Правління Ярославичів. Любецький з’їзд. Мета: розвивати вміння виділяти необхідну інформацію, ана-лізувати, робити висновки. Завдання: 1. Уважно прочитайте уривок з документа (літо-пису) про ухвалу Любецького з’їзду князів 1097 року. 2. Виходячи з уривку літописа, визначте: а) про які події в історії Київської Русі йдеться? б) якими були наслідки міжусобиць? в) які рішення було прийнято на любецькому з’їзді князів 1097 року? г) в чому полягає історичне значення описаної події? І говорили вони (князі. -Авт.) один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи -20- нами війна донині. Відтепер з'єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк - Київ Ізяславів; Володимир - Всеволодів [уділ]; Давид, і Олег, і Ярослав - Святославів [уділ]; [іншим хай будуть] городи, які їм роздав Всеволод: Давидові - Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль - Володареві, а Теребовль - Василькові». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будемо ми всі і чесний хрест» Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 146 Тема уроку: Володимир Мономах. Мета: вміти аналізувати історичний документ, працювати з документом. Завдання: 1. Уважно прочитайте уривок з «Повчання дітям Володимира Мономаха». 2. Визначте: а) до чого закликав Володимир Мо- номах своїх нащадків? б) чому він закликав їх до цього? Усього ж паче - убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської... На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. І сторожів самі наряджайте, і [на] ніч лише з усіх сторін розставивши довкола [себе] воїв, ляж те, а рано встаньте. А оружжя не знімайте із себе в борзі... Лжі бережися, і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А куди ви ходите в путь [за даниною] по своїх землях, - не дайте отрокам шкоди діяти ні своїм [людям], ні чужим, ні в селах, ні в хлібах, а не то клясти вас начнуть. Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 457. -21- Тема уроку: Утворення Галицько – Волинської держави. Мета: розвивати вміння складати історичний портрет, робити висновки. Завдання: 1. Уважно прочитайте уривок з документа. 2. Виходячи з уривку: а) складіть історичний портрет Романа Мстиславича б) дайте власну оцінку історичної діяльності князя в) які риси характеру князя вам подобаються? Сей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний; з лиця гарний, очі чорні, ніс великий з горбом, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві; запинався, коли сердився, довго не міг слова вимовити... Воїн був хоробрий і вмілий на військові виправи; найпаче [це] він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув, а в одній був переможений. Через те всім навколишнім був страшний. Цит. за: Літопис Руський / За Іпатіївським списком перекпав Леонід Махновець. - С. 368. Тема уроку: Боротьба з монгольською навалою. Мета: розвивати вміння аналізувати історичні події, дотримуючись послідовності. Завдання: 1. Уважно прочитайте уривок про оборону Києва 1240 р.
-22- У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила [Київ] сила татарська, і був город в облозі великій. І не було чути [нічого] од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами... І поставив Батий пороки від город коло воріт Лядських, - бо тут підступили були дебрі, - і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, [а] стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни і сиділи [там] того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо [церкви] святої Богородиці [Десятинної]. А назавтра прийшли [татари] на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, [і] од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте [татарськими] воями. Дмитра ж вивели [до Батия], пораненого, але вони не вбили його через мужність його. Літопис Руський - С. 395-397. Тема уроку: Правління Данила Галицького. Мета: розвивати вміння висловлювати власну думку щодо історичної події. Завдання: 1. Уважно прочитайте уривок з літопису про по –їздку Данила Галицького до Батия в 1245 – 1246 рр. 2. Виходячи з уривку, визначте: а) чому Данило Галицький поїхав до Батия? б) висловте власну думку щодо поїздки Данила Галицького до Золотої Орди в 1245 – 1246 рр. в) яке історичне значення діяльності Данила Галицького? -23- І поклонився він за обичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він, [Батий], сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, - то й се добре. Чи п'єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис?» І він сказав: «Досі я не пив. А нині ти велиш - я п'ю». Він тоді сказав: «Ти вже наш-таки, татарин. Пий наше пиття!» І він, [Данило], випивши, поклонився за обичаєм їх... О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять, і погрози ідуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая! Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 405. -24- Зміст Попереднє слово ………………………………………………3 Актуальність використання історичних джерел інформації на уроці ………………………………………….. 6Особливості роботи з історичними джерелами ……………10Практичні завдання з використання історичних джерел при вивченні історії України в 7 класі ………..……………16 ________________ Формат 60х84 1/16  Для нотаток_______________________________Для нотаток_______________________________
|
Схожі:
|
Мисан В. Вступ до історії України Києва; продовжувати розвивати вміння працювати з історичною картою, оцінювати інформацію історичних джерел, складати розповідь, працювати... |
Уроку в 11-му класі Тема: Будова і властивості парафінів Реалізація проблемного підходу у вивченні хімії шляхом використання творчих задач |
|
Навчальна програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю 2015 Вона є продовженням програми вивчення інформатики у 9-му класі, базується на знаннях учнів, отриманих при вивченні інформатики у... |
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ... МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ФІЗИКИ |
|
Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів... Анотація: Стаття присвячена хімічним речовинам довкілля і їх впливу на організм людини. Її можна використати як додатковий матеріал... |
Упровадження інноваційних технологій у практику роботи Гадяцької... При вивченні окремих тем використовуються відео свідчення людей, які були учасниками історичних подій |
|
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНФОРМАТИКИ В СТАРШИХ КЛАСАХ Одним із методів, що суттєво збагачує навчальний процес нашої сучасної школи, є метод навчальних проектів, використання якого змінює... |
Напівпровідників, а в 1998 р. – докторську дисертацію за спеціальністю... Богдан Арсентійович Сусь, професор кафедри загальної і теоретичної фізики Національного технічного університету України "КПІ" |
|
Використання презентацій при вивченні фізики у середній школі Канівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 Канівської міської ради Черкаської області |
Урок алгебри для 9 класу на тему «Відсотки» Електронний матеріал може бути використаний на уроках алгебри у 9 класі рівня стандарт, а також для 9 класу з поглибленим вивченням... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua