|
Скачати 100.39 Kb.
|
Тема. Київська Русь і монголо-татарська навала Мета: з’ясувати, в чому полягала сила й небезпека монголо-татар і слабкість руських земель; познайомити учнів з героїчною обороною Києва; продовжувати розвивати вміння працювати з історичною картою, оцінювати інформацію історичних джерел, складати розповідь, працювати в групах, прогнозувати події; формувати почуття гордості за свій народ. Тип уроку: комбінований. Обладнання: Мисан В. Вступ до історії України.— К.: Ґенеза, 2005; історичні документи, ілюстрації, дидактичний матеріал, настінна карта, атласи, контурні карти. Поняття: монголо-татари, орда, Золота Орда, монгольське іго, баскаки (записані на дошці). Дати: 1223 р.- битва на р.Калка 1237 р.- перший похід Батия на руські землі 1239 р.- другий похід Батия на руські землі 6 грудня 1240 р.- захоплення Києва Хід уроку: І. Організаційний момент. 1) Активізація уваги учнів. Пролунав дзвінок, Починаємо урок. Працюватимем старанно, Щоб почути у кінці, Що у нашім 5 класі Учні просто молодці! 2) Вправа «Запрограмуй результат». Девіз уроку: Не просто слухати, а чути. Не просто дивитися, а бачити. Не просто відповідати, а міркувати. ІІ. Актуалізація знань учнів Завдання: 1. Гра «Перепутанка». Вчитель роздає дітям картки, на яких написані імена руських князів. - Поставте імена Київських князів у хронологічній послідовності їх перебування при владі: Ярослав Мудрий, Кий, Ігор, Аскольд і Дір, Ольга, Володимир Великий, Святослав, Олег, Володимир Мономах. (Діти стають біля дошки в порядку правління князів). 2. Гра «Хронологічний листопад». В класі стоїть дерево з датами (на дереві висять картки з датами). - Знайдіть на дереві дат роки початку і кінця правління Володимира Мономаха, позначте їх на стрічці часу. Яке це століття? 3. Бесіда. - Яка подія відбулася у 1197 році? - Хто був ініціатором Любецького з'їзду? - З якої причини князі зібралися у Любечі? 4. Гра «Літописці». - Щоб легко пригадати назву запеклих ворогів жителів Київської держави, ми звернемось до літопису. На одній його сторінці були записані назви кочових народів, які нападали на Київську Русь. Але з часом деякі літери стерлися. Вам необхідно відновити втрачене. _ЕЧЕ_ІГ И П_Л_В_І - Як повелися русичі з ними? ІІІ . Мотивація навчального процессу. - У ХІІ ст. Київська Русь хоч і розпалась на окремі землі-князівства, однак залишалася багатою й квітучою державою. Проте зі Сходу нависла нова загроза. Вам необхідно прочитати їх назву. ІV. Оголошення теми і мети уроку. 1) Оголошення теми уроку. - Войовничі племена монголо-татар вже підкорили собі багато народів і дійшли аж до половецьких степів. Чому їм це вдалося? У чому була їх сила? На ці питання будемо намагатися дати відповідь. Тема. Київська Русь і монголо-татарська навала ( записати в зошити) План: 1. Витоки монгольського народу. 2. Битва на річці Калка. 3. Вторгнення хана Батия на українські землі. 4. Утворення Золотої Орди. 2) Вправа «Очікування». -У нас є «хмаринка очікувань». -Що часто падає із хмар восени? - Запишіть на краплинах, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку, що хочете дізнатися нового? (Краплини прикріплюються до хмаринки). V. Вивчення нового матеріалу 1. Витоки монгольського народу. - Після смерті Володимира Мономаха Київська держава знову пережила часи чвар та міжусобних воєн. Більш ніж за сто років вона розпалась на дрібні князівства. 1) Формування просторових умінь. - За допомогою карти історичного атласа назвіть удільні князівства та їхні центри. 2) Працюємо з поняттями. - Завдяки цьому українські землі стали ласим та легкодоступним шматком для ворогів. Уявіть собі таку картину: на Русь суне чужоземне, численне, дисципліноване військо. Чи здатні були русичі успішно протистояти ворогу? Чому? Монголо-татари — войовничі азійські племена. Орда — військо монголо-татар. Золота Орда — держава монголо-татар. 3) Робота з ілюстраціями (Додаток) у группах. Перед початком роботи в групах учні повторюють правила: • брати активну участь у роботі групи; • поважати інших учасників; • уважно слухати доповідачів, вчителя; • роботу починати й закінчувати за командою вчителя. Кожна група визначає організатора, доповідача, доповнювача. На основі ілюстрацій скласти розповідь про: І- спосіб життя монголо-татар; ІІ- озброєння монгольських воїнів; ІІІ- вправність монголо-татар в бою. 2. Битва на річці Калка. 1) Працюємо з історичним текстом (с.60). «Руські дружини про рухливість і боєздатність монгольської армії дізналися ще задовго до нападу на їхні землі. У тому, що монголи— вправні воїни, дисципліновані та безжальні, вони переконалися під час битви на річці Калці. Ще в 1222 р. монгольське військо на річці Сіверський Донець розгромило половецьких ханів. Останні відступили до Дніпра і звернулися до руських князів по допомогу. Вісім князівств вирішили допомогти колишнім ворогам, оскільки розуміли, що біда не за горами. Об’єднане русько-половецьке військо налічувало близько 50–60 тисяч воїнів, тоді як монголи мали 25 тисяч. 31 травня 1223 р. русько-половецьке військо виступило назустріч монголам. На річці Калці відбулася битва, яка тривала три доби. Наслідки її були жахливі: шестеро князів загинуло, лише десята частина воїнів повернулася назад, окремі монгольські загони переслідували русичів аж до Переяславщини». 1. Знайдіть на дереві дат дату битви на річці Калка, позначте її на стрічці часу, визначте століття. 2. Що стало причиною того, що руські князі допомагали половцям- вчорашнім ворогам, у боротьбі з монголо-татарами? 3. Як ви думаєте, чому русько-половецькі війська програли? 2) Творче завдання. - Розгляньте ілюстрації про битву на р.Калка (Додаток). Якими автор зображує руських князів? 3) Робота з картою. - Позначте місце і дату битви на р.Калка. 3. Вторгнення хана Батия на українські землі. 1) Розповідь учителя супроводжується роботою з картою Перемога на Калці відкривала кочовикам дорогу на Русь. Проте несподівано монголо-татари повернули назад, додому, щоб прийти знову через 14 років. Очільником походів став онук Чінгісхана- Батий або Бату. (Портрет Батия) У хана Батия булла вишколена кіннота. Вона нападала зненацька і знищувала та спалювала все на своєму шляху. Новий похід монголів на Русь розпочався 1237 р. Одне за одним були спалені й пограбовані руські міста, але жодне з них не здавалось без бою. Тих, хто противився ворогу, всіх вирізали, навіть жінок, дітей і старих. У полон монголи брали лише ремісників і частину молодих людей, яких використовували, нападаючи на інші руські міста. Після походу монгольські війська відступили в південноруські степи, щоб відпочити та відгодувати своїх коней. У 1239 р., під час нового наступу, були підкорені Переяслав і Чернігів. Яскравим прикладом мужності руського народу стала оборона Києва у 1240 р. 2) Робота в группах (Додаток) (нагадати правила роботи). На виконання завдання групам надається 5–6 хв. Доповідачі представляють результати роботи своїх груп. 3) Вправа «Мікрофон». - Визначте причини поразки руських військ у боротьбі з монголо-татарами. 4) Пояснення учителя. - Татари прийшли на Русь і зробили велике нищення в землі руській: зруйнували міста, фортеці, повбивали людей. Просуваючись сюди, вони своїми боями спустошили всю Русь. Але сили монголо-татар в боротьбі з руськими князівствами настільки ослабли, що, захопивши Волинь, Галичину і землі Польщі, вони не могли вже просуватися далі, і Західна Європа була врятована від руйнувань. 4. Утворення Золотої Орди. 1) Розповідь учителя супроводжується роботою з картою. - Знесилені походом монголи через південноукраїнські степи повернулися на схід- до Волги. Там Батий створив величезну державу- Золоту Орду. Її столицею стало місто Сарай у пониззі Волги. Під владу Золотої Орди потрапило багато народів від р.Іртиш на сході аж до нижньої течії Дунаю на заході. На північно-східних руських землях установилося важке і принизливе ординське панування- монгольське іго. Завойовані народи змушені були платити данину, яку збирали золотоординські урядники- баскаки. Хани втручались у внутрішні справи князівств, примушували тих князів, які хотіли правити своїми землями, їхати до них й уклінно просити дозволу на володіння. Епізодично монголо-татари здійснювали військові походи проти деяких князівств з метою їх ослаблення. 2) Робота з контурною картою. - Позначте кордони Золотої Орди. 3) Робота з репродукцією С.Іванова «Баскаки» (Додаток). - Яку подію відобразив художник на історичній картині? - Як ви вважаєте, у яких землях відбувається дія? - За якими деталями ви це визначили? 4) Вправа «Мозковий штурм». - Чому монголи за короткий термін змогли завоювати величезні території та утворити одну з найбільших в історії імперій? VІ. Перевірка, систематизація й узагальнення нових знань 1) Вправа «Знайди помилку». На початку ХІІ ст. над Руссю нависла нова загроза- зі Сходу наступали войовничі племена печенігів. У 1210 р. вони розбили об’єднане русько-половецьке військо біля річки Дніпро і далі пішли на Русь. У 1239 р. захопили Чернігів. У 1240 р. почалася оборона Києва. Щоб захистити місто від пограбування, кияни вирішили здати місто без бою. Пограбувавши Київ, монголо-татари пішли далі на Галичину, Волинь. Ними були підкорені країни Західної Європи. 2) Гра «Оплески.» Учитель називає будь-які твердження, поняття уроку. Якщо вони стосуються теми уроку, учні плескають у долоні. Якщо ні, то оплесків немає. Батий, Ярослав Мудрий, монголо-татари, християнство, баскаки, Золота Орда, Дніпро, Калка, Київ, іго, народ, квітка, вершник, слов'яни, хан, тарани, Десятинна церква, Чорне море, Волга, Альта, мозаїка, Руська правда, язичники, данина, Нестор. VІІ. Підсумок уроку. Вправа «Очікування». VІІІ. Домашнє завдання Читати та переповідати текст підручника, дати відповіді на запитання до нього (Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 9, С. 57–58 (читати, переповідати); С. 61 (3–4 запитання)). С.Іванов. Баскаки. Монгольські вершники Монгольські лучники Кінний всадник Монгольські тяжкооороєні всадники в бою Битва на р.Калка Руська дружина в поході 1-а група. Історичні джерела про монголо-татар та їхню владу Літописець описує, як ішла татарська орда. Сунула вона, як чорна хмара. Попереду їхала татарська кіннота, що палила всі села і грабувала все майно. За кіннотою рухалася головна орда з возами, стадами худоби й верблюдів, з табунами коней, зі своїми жінками і дітьми. Куди йшла орда, там усе горіло- лиш одна чорна земля та руїни-згарища зосталися. Дорогою лежали трупи, бо татари забирали в неволю (в ясир) жінок і дівчат та й часом малих дітей, а старців і чоловіків убивали. Вбивали й дітей-немовлят. Плач і стогін стелилися тими дорогами, куди переходила татарська орда… Полонених в’язали докупи і гнали наперед себе, як отару,- і не мали для них милосердя… Підкорені народи вимушені були платити татарам данину… І ось чого вони (монголи) від них вимагають: ходити з ними, коли їм необхідно, на війну проти всіх і давати десятину від усього- як з людей, так і з речей... Хто не заплатить, залишається у рабстві. Завдання учням 1. Опишіть монголо-татарське військо. 2. Як монголо-татари ставилися до підкорених народів? 2-а група. «Літописи про оборону Києва» Наступного 1240 р. монголо-татари підійшли до Києва. Батий, оповідає літопис, задивився з-за Дніпра на його кам’яні церкви із золоченими банями і звернувся до киян із пропозицією здатися. Пропозицію було з обуренням відхилено. Монголо-татарське військо отаборилося на лівому березі Дніпра, чекаючи морозів, щоб перейти скуту кригою річку. На початку грудня 1240 р. вони підійшли під мури міста, розпочався штурм. Тяжкою була оборона Києва. День і ніч били ворожі тарани-пороки у міські стіни, жорстока битва розгорнулась на мурах. Літописець розповідає: «...І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, і ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами». Пробоїни в стінах мешканці закладали кошиками з глиною і піском. Тілами монголо-татар і киян були сповнені рови й підніжжя мурів, кров заливала землю. Відважно билися кияни, але ординці перемогли. Ворог увірвався в місто. Завдання учням Опишіть оборону Києва, використовуючи розповідь літописця (6- 7 речень). 3-я група. Археологічні джерела про оборону Києва. Відчайдушна боротьба киян проти монгольських нападників засвідчена археологічними знахідками. Так, наприклад, під час розкопок Десятинної церкви було знайдено сховок, який раніше служив для зберігання церковних коштовностей, а під час нападу кочівників став прихистком для кількох киян. Тут поряд із кістяками людей, учені знайшли меч і шолом, 6 срібних медальйонів, а також 37 ливарних формочок, що належали майстрові-ювеліру на ім’я Максим. Шукаючи порятунку, той киянин прибіг із своєї майстерні до церкви і захопив із собою свій найбільший скарб. На дні сховку археологи виявили також два заступи, якими люди намагалися прорити собі хід під землею в бік Дніпра. Однак для цього їм забракло сили й часу — вони встигли прокопати лише з метр важкої київської глини. Від ударів муроломних машин церква впала, уламки завалили сховок, і всі люди в ньому загинули. Завдання учням 1. Опишіть оборону Києва, використовуючи дані археологічних джерел (6–7 речень). Словничок Монголо-татари- войовничі азійські племена. Орда- військо монголо-татар. Золота Орда- держава монголо-татар. Монгольське іго- ординське панування. Баскаки- золотоординські урядники. |
1. Вступ до курсу історії держави і права України Предмет і завдання... Адже саме право є одним із найважливіших знарядь забезпечення справедливості прав і інтересів людини, це частина культури народу,... |
Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки... Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в... |
Історія України як наука. Періодизація історії України. Історичні джерела Методологія історії України. Основоположні принципи історичного пізнання. Етнополітичний контекст української історії |
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський... Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень... |
Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програма... Завданням зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінити знання і уміння випускників |
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра теорії та історії держави і права Укладачі ВСТУП |
Конспект практичного заняття №3 з вступу до історії України для 5 класу на тему Мета : на основі зібраних в музеї історії села Михля матеріалів, показати ба- гату та різнобарвну історію нашого краю; виховувати... |