|
|
Скачати 377.43 Kb.
|
|
Школа дає знання,а позашкільна освіта творить ту душу дитини, з якою вона іде у світ. Ю.Завалевський. Робота позашкільного закладу з народознавства, українознавства, сучасної української мови. Одним із завдань, які ставить перед нами, позашкільниками, держава, визначених у Законі України «Про позашкільну освіту», є виховання у дітей патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу, а також інших націй і народів. Народ України – це понад двісті різних національностей, які мають свою етнічну самосвідомість, яка не заперечує готовності свідомо служити інтересам спільної Батьківщини – України, збагачувати її своєю культурою та сприяти її розквіту. Саме, виходячи із цього принципу, плануємо та проводимо роботу з народознавства, краєзнавства, з національного виховання дітей. Першотравневий район розташований у південно – західній частині Донецької області . На півночі він межує з Володарським районом, на сході – з землями Запорізької області, на півдні омивається водами Азовського моря, на сході прилягає до земель міста Маріуполь. Історія виникнення Першотравневого району пов’язана з переселенням греків Криму в Приазов’я в кінці 18 століття. Вони прибули в Азовську губернію та принесли з собою назви тих поселень, звідки прийшли. Традиційно, села Урзуф та Ялта – місця компактного проживання греків. Інші села засновували запорізькі, донські козаки та переселенці із різних губерній Росії,які приїздили в промисловий край на заробітки. Історія району – це історія його мешканців, доля цілих поколінь,наших дідів та прадідів,які своїм трудом і талантом внесли неоціненний внесок в розвиток рідного краю. На території району мирно живуть і співпрацюють більше, як 27 тисяч людей. Це українці, росіяни, греки та люди інших національностей: вірмени та азербайджанці, молдавани, білоруси та інші. У 2011 році Першотравневий район відзначив своє 45- річчя. У програмі розвитку району на 2012 рік у галузі освіти визначено, що освітянам треба посилити увагу до здійснення комплексу заходів по функціонуванню державної мови, формуванню національної самосвідомості учнівської молоді. Висвітлення теми українознавства, народознавства є актуальним саме сьогодні, коли наша славетна Донеччина готується відзначити свій 80 річний ювілей. До 75 річниці області позашкільний заклад започаткував та провів не зовсім звичний за жанром тематичний фестиваль художньої творчості дітей району «Ялтинські зорі». Учасники його змагалися у жанрі театрально - хореографічно – вокальних постановок за власними сценаріями, у яких висвітлювали історію своїх сіл та селищ за роки перебування у складі Донецької області. Ця традиція буде мати продовження у наступні ювілейні роки. Питання використання народознавчої тематики в навчально - виховному процесі є об’єктом розгляду методичних нарад та педагогічної ради закладу. (Виховна система позашкільного закладу, Духовні цінності в системі позашкільної освіти, Формування громадянина України та інш.) На одній із нарад було прийняте рішення впроваджувати у виховний процес обласну програму виховного курсу «Донеччинознавство» . На основі цієї програми творча група педагогів ЦДТ на чолі з директором розробили проект «Мангуш – рідне селище» (додаток 1) Ознайомлення дітей з основами народознавства слід починати з раннього віку. Навчання у формі занять, виховних заходів, театралізації казок проводиться у нашому закладі з дітьми, починаючи з п’яти років, коли малюкам легко засвоїти матеріал. Метою народознавчої роботи у школі всебічного раннього розвитку дитини є виховання інтересу та позитивного ставлення до національної мови, до традицій, культури народів, які живуть в регіоні. На заняттях з розвитку мовлення, української мови, художньої праці та малювання діти знайомляться з жанром декоративно - прикладного мистецтва, з творами українських письменників, поетів, з народним фольклором, звичаями та обрядами, вивчають теми за програмою навчання дітей дошкільного віку «Я у світі» («Українські казки», «Моя країна - Україна», «Українські свята та традиції», «Українські страви,посуд,одяг» «Державна символіка», «Рушники - обереги», «Щедрівки»), виконують малюнки та аплікації на теми: «Калинове диво», «Писанки», «Український глечик», «Килимок», «Віночок», «Соловейко на калині»,тощо. Дозвілля – це сфера пізнання і розваги, спілкування і розвитку, відпочинку і ініціативи, творчості ,самореалізації та ще багато чого. Гра позитивно впливає на внутрішній світ дітей, розвиток її ціннісних ставлень. Інколи вихователі недооцінюють роль цього виду діяльності в житті дитини, особливо дошкільного віку. В рамках роботи за цільовою програмою «Здоров`язберігаючий освітній простір» культорганізатор закладу разом із керівниками гуртків школи всебічного раннього розвитку дитини щоденно проводять веселі перерви, з використанням українських та інших національних ігор та хороводів. Залюбки діти грають в обрядово – ритуальні ігри, традиційні дитячі народні ігри та забавки, народні розваги, тощо. Педагоги при проведенні ігор користуються методичними рекомендаціями, викладеними в посібнику «Дзиґа» (Українські дитячі й молодечі народні ігри та розваги /Композиція П.Г. Черемського, Укладачі:В.І., Семеренський, П.Г, Черемський. Х: Друк, 1999.). В цьому виданні наведений класифікатор ігор(близько 500), висвітлений механізм запровадження ігрових методів у навчально-виховний процес. Засадничі вимоги ґрунтуються на тому, що дуже важливим для педагога є усвідомлення ним провідної концепції використання народних ігор у виховному та навчальному процесі. Ця концепція випливає з природних уявлень про суспільну потребу виховання молодого покоління на засадах щирості, духовної єдності, патріотизму, прагнення до самовияву, самоутвердження, творчого ставлення до праці, взаєморозуміння та толерантності, співпраці і взаємодопомоги, стійкості до несприятливих умов життя для забезпечення повноцінності нашого особистого і національного існування. Крім рухливих ігор діти полюбляють «ігри словом»: лічилки, пустощі, утішки, забавки, нескінчухи, скоромовки, прозивалки, тощо. Хоровод – найдавніша форма народного мистецтва, основа української та російської народної хореографії. Вони тісно пов’язані з обрядовими дійствами. На уроках співу вивчаємо з дошкільнятами прості народні пісеньки з невеликим співочим діапазоном, які потім використовуються у іграх.(«Іде дід», «Ой, на горі мак», «А ми просо сіяли», та інші) Музичне та пісенне мистецтво – важливий чинник естетичного розвитку людини. На жаль, сучасні засоби масової інформації залучають молодь до переважно низькопробної масової культури, деформують естетичний музичний смак, дезорганізують у визначенні пріоритетів щодо національної музичної та пісенної спадщини. В нашому сільському районі бракує спеціалістів культури цього напрямку,бракує навіть вчителів музики та співів з вищою освітою. Намагаємося створити у позашкільному закладі умови для пропаганди народних пісень, українського та іншого національного фольклору,скарбниці класичного вокального мистецтва. Проводимо роботу по вивченню пісенного фольклору та сучасної пісні грецького народу. Не зважаючи на вказані об’єктивні причини, не відмовляємося від проведення районних етапів обласних та Всеукраїнських конкурсів «Україна – зоре моя», «Українське бельканто», «Солов’їний світанок», проводимо започаткований нами відкритий районний фестиваль козацької пісні «Дивоцвіт» виявляємо обдарованих дітей у своїх гуртках ,у сільських школах, навчаємо їх чи супроводжуємо навчання методично. Трапляється,що діти добиваються значних успіхів. Є в нас вихованці, які навчаються в музичних училищах,мистецьких вищих закладах і навіть в консерваторії. Діючий та перспективний репертуар нашого зразкового вокального колективу «Соло» на 30-40 відсотків складається з народних українських,російських,грецьких пісень та пісень сучасних українських авторів. Щедро обдарований український народ створив багатожанрове мистецтво. І серед усіх видів мистецтва танець займає особливе місце. Народно – сценічний танець у виконанні наших вихованців - це не тільки твір народної хореографії (української, російської, грецької та інших), але й заново створений керівником колективу танець, що не рідко поєднує в собі ознаки і властивості кількох жанрів. Керівники хореографічних колективів, що працюють у Першотравневому центрі дитячої творчості, часто звертаються до своєрідності ліній, руху, положень корпусу, тощо, характерних для національної хореографічної культури нашого регіону. Наприклад: керівник хореографічного колективу «Стиль» Мельникова В.В у своїй постановці українського танцю «Молодичка» використовувала танцювальні рухи, притаманні етнографічній зоні «Слобожанщина»: кадрильний хід, вибиванець з притупом, повороти з дробітками. При постановці російського танцю «Калинка» хореограф використовувала російський ковзний крок з підбивкою каблучками по підлозі. Цей крок використовуається і в народній хореографії Приазов’я. Танець України, як і всяке мистецтво відображає в собі всю історію і життя українського народу. Завзята, тривала боротьба з татарами, польською шляхтою, переселення греків у Приазов`є – усе все наклало відбиток на всю народну творчість, особливо танцювальну. Керівник хореографічного колективу «Спектр» Цивіль Л.А у своїй постановці грецького танцю «Бузука» використовувала весь спектр етнографічної культури греків Приазов’я (звернулася до історичних джерел, зробила музичну фонограму з використанням народних музичних інструментів, фольклорних костюмів та обрядових дії). Не зважаючи на певну структурну єдність танцювальних рухів, навіть у близьких хореографічних культурах виконання деяких «па» має свої відмінності. Ці відмінності керівники хореографічних колективів вивчають на уроках. Програма хореографічного гуртка основного рівня, 1-4 року навчання розроблена на основі Програми МОН України «Програми для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів» (керівник Мельникова В.В) містить в собі розділ «Тренаж народно-сценічного танцю». Гуртківці в обсязі програми вивчають лексику українського, російського, грецького та інших танців, народні танцювальні жанри, особливості сценічного народного костюма, біографії метрів народного танцю – видатних хореографів: П.Вірського, І. Моісєєва, Н. Надєждіной, О. Сегаля, Н.Уварової та інш. Колективи Першотравневого центру дитячої творчості приймають участь у фестивалях та конкурсах, присвячених народному танцю: - Міжнародний фестиваль російського мистецтва «Російські візерунки» (м. Маріуполь);
Керівники гуртків хореографії підвищують свою професійну майстерність на семінарах різного рівня, присвячених народному та фольклорному танцю:
У діючих репертуарних планах хореографічних колективів Першотравневого центру дитячої творчості ( жанр «народно - сценічний танець» та «народна стилізація» - український танець « Молодичка»; - російські танці « Калинка», «Бариня»; - єврейський танець « Хава Нагіла»; - грецький танець « Сіртакі»; - італійський танець «Тарантела» (Хореографічний колектив « Стиль» ( керівник Мельникова В.В.) - грецькі танці «Бузука», «Сіртакі»; - український танець « Калина» (Хореографічний колектив « Спектр» (керівник Цивіль Л.А.); - українські танці « Жартівлива полька», «Гопачок»; - російський танець «Кадриль»(хореографічний колектив « Калейдоскоп» керівник Зарудна Г.В.) Отже, народний танець – невичерпне джерело нових ідей і тем, а з ними й нової лексики для їх відтворення. І в зв’язку з цим керівники та їх вихованці не ставлять крапки у дослідженні цього надзвичайного цікавого явища у природі хореографічного мистецтва, а вивчають його й далі. Українці здавна шанували та поважали своє житло, предмети побуту та одяг. Національний костюм – це частина національної культури. Український національний костюм дуже яскравий та оригінальний. У ньому є багато елементів, що виражають самобутність, неповторність, охайність та смак народу. За бюджетні та батьківські кошти у нашому закладі кожного року поповнюється фонд національних та стилізованих сучасних костюмів. Їх у нас понад 20 різновидів. Національні костюми виготовляємо на замовлення у театральних комбінатах Донецька та Львова. В дизайні стилізованих костюмів приймають участь вихованці вокального, хореографічного колективів та модельного клубу. У театралізованих заходах, які проводяться у рамках роботи модельного клубу, дівчатка демонструють моделі сучасного молодіжного одягу з елементами національного костюму, презентують напрями діяльності сучасних українських дизайнерів. Роботу з народознавства проводять керівники гуртків усіх напрямків,бо це настільки насичена тема,що стосується усіх сфер життєдіяльності людини. На заняттях театральної студії «Лукомор`є» використовуються постановки на теми українських та російських казок,фрагменти обрядових дійств. Вихованці відвідують Маріупольський драматичний театр та знайомляться з виставами на теми народних казок. На заняттях в інтелектуальних клубах закладу ,під час проведення районного чемпіонату з інтелектуальних ігор керівники гуртків та організатори ігор розробляють та використовують тематичні добірки – блоки питань: «Державні та народні символи України», «Дорогами козаччини», «Ріки мого дитинства», «Символіка української квітки», «Українські обереги», «Ходить гарбуз по городу», «Народні звичаї та обряди», «Народні герої», «Лікарські рослини рідного краю», «Соборність України». Змістовний матеріал з народознавства, українознавства пропонують педагогам програми МОН з образотворчого мистецтва, якими широко користується керівник гуртка студії образотворчого мистецтва «Веселка» Караянова Н.В. та залюбки приймають її вихованці:
Це лише деякі елементи, які використовуються на заняттях. За останні роки бажаючих навчатися у студії набагато збільшилося, бо завдяки керівнику гуртка, яка прийняла участь у обласному конкурсі міні – проектів місцевого розвитку та перемогла, власними трудовими ресурсами був здійснений ремонт студії, а також придбані мольберти та інше сучасне обладнання. Для сільської дітвори – це не аби що, бо вони відчувають себе справжніми художниками. Функціонування гуртків художньо-естетичного циклу, які працюють за напрямами декоративно - ужиткове мистецтво та образотворче мистецтво тісно пов’язано з народною творчістю і народними традиціями. На вибір видів декоративно-прикладної творчості, якими із захопленням займаються діти, має вплив розташування Першотравневого району, його природні особливості, господарська діяльність населення, соціальні умови життя. Виходячи з цього, ми маємо природну матеріальну базу для проведення занять, якою є: мушля, пісок, галька, солома, сухі степові рослини. З цих матеріалів діти виготовляють різноманітні сувеніри, панно та композиції на теми: «Пам’ятки архітектури», «Духовна спадщина рідного краю», «Море», «Барви Азовського краю» . Цей вид творчості викликає у дітей не тільки задоволення, але й не абияку цікавість щодо походження мушлі, символіки та лікарських властивостей степових рослин. Тому гуртківцями та керівниками гуртків центру дитячої творчості зібраний та вивчений матеріал «Солярні знаки та оберегова символіка», «Легенди Криму», «Узбережжям Азовського моря», створений «Музей мушлі», в якому представлені експонати з Чорного та Азовського морів. В музеї зібрана інформація про походження мушлі, про розмаїття рослин та живих організмів, які населяють морське лоно. Нещодавно у закладі знайомляться з прийомами і технологією роботи з випалювання , яка є однією з традиційних українських технік оздоблення предметів декоративно-ужиткового мистецтва. У роботах гуртківців ця техніка виконує більш декоративну функцію. Випалюванням діти прикрашають сувеніри, виготовляють художні панно. Почесне місце серед видів дитячої творчості займає виготовлення м’якої іграшки, домовиків, вепської ляльки,та сучасних текстильних ляльок, ляльок з кукурудзяного листя. Для цього використовуються такі матеріали, як: хутро ,тканина , шкіра, мішковина та інші текстильні оздоблювальні матеріали. Морські водорості та степові рослини, квіти, згідно з традиційною народною обереговою символікою, використовують, як наповнювач для іграшок, декоративних духмяних торбинок, оберегів. Знання в цьому напрямку задовольняють пізнавальну активність дітей та підвищують рівень їх загальної ерудиції. Близько 5 років функціонує в ЦДТ творче об’єднання декоративно-прикладної творчості «Петриківський розпис». Діти вивчають багаторічну історію, основи петриківського розпису, технологію розпису, Знайомляться з історією українського та російського промислів: димківської та опішнянської іграшок, хохломського, городецького, мезенського розписів. Під час занять вихованці також ознайомлюються із спадщиною видатних майстрів народної творчості, вивчають закономірності побудови композиції, навчаються техніці мазків, особливостям виконання основних елементів розпису, візерунків та орнаменту. Після вивчення прийомів малювання, коли діти набувають певних навичок, на заключному етапі реалізації програми навчання, вони створюють малюнки звірів, птахів, людей, вчаться будувати жанрові та пейзажні композиції. Популярною технікою серед дітей, які займаються у творчих об’єднаннях «Фантазія» і «Сувенір», є техніка «витинанка», історія виникнення якої теж має глибокі народні корені. Гуртківці працюють над створенням декоративних композицій: «Різдвяна зоря», «Україночка», «Магічні мальви», «Дерево життя», «Берегиня». Крім того,за програмами гуртків вивчаються теми: «Українські символи та обряди», «Види декоративно-прикладного мистецтва в Україні», «Народний календар та його виховні традиції». Перші кроки у Центрі дитячої творчості роблять вихованці в освоєнні ще одного з українських народних промислів –писанкарства. Діти набувають поняття про узгодженість і контраст силуетної форми, про символічність і призначення писанки, орнаментальні знаки – символи української писанки, роблять пробні роботи на папері, потім на натуральному предметі, опановують техніки «дряпанка», «крапанка», «крашанка з рослинними елементами», «мальованка». Діти залюбки приймають участь у конкурсах з декоративно- прикладного та образотворчого мистецтва: обласного значення («Дитячі фарби Донеччини», «Таємниці народних ремесел», «Від уміння до майстерності», «До зірок Всесвіту», «Благовіст»),Всеукраїнського рівня ( «Знай і люби свій край», «Воскресни,писанко!», «Україна очима дітей» та інших.) Велика увага приділяється екскурсіям. Під час екскурсій рідним селищем, в природу діти виконують ескізи майбутніх композицій, малюють з натури. Проводяться «заняття-споглядання», «заняття - милування», на яких діти вчаться помічати прекрасне в оточуючому світі. Гуртківці відвідують Маріупольський краєзнавчий музей та виставкову залу ім. Куїнджі з метою ознайомлення з історією та традиціями рідного краю, його культурним надбанням. Набуті знання вихованці успішно використовують у подальшому розвитку своїх здібностей, під час виготовлення предметів традиційного та сучасного прикладного мистецтва у техніках: аплікація з паперу, сухих квітів, квілінг, краклє, клаптикове шиття, мала пластика, плетіння гачком, макраме, декупаж та інших. У Центрі функціонують 6 краєзнавчих гуртків, метою роботи яких є пробудження пізнавального інтересу до історії рідного краю, народу, звичаїв і традицій, формування національної самосвідомості, внутрішньої культури, шанування та примноження матеріальних та духовних цінностей рідного краю. Діти старшого шкільного віку є слухачами секції історичного краєзнавства історико - географічного відділення МАН, де діти займаються науково-пошуковою роботою. Робота вихованки Юркової Ксенії «Мова, побут, звичаї грецького населення Першотравневого району» стала кращою серед інших робіт учнів, представлених на районний етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН у 2012 році і направлена на обласний етап конкурсу-огляду у м. Донецьк. У 2011 році слухач секції МАН Лемеш Микола –переможець районного етапу, направив до участі в обласному етапі роботу «Основні аспекти розвитку позашкільної освіти в Першотравневому районі». Окрім того, він прийняв участь у роботі наукової конференції «Електрифікація,енергозбереження і екологія» у Маріупольському гуманітарному університеті. Його робота «Екологічне виховання у школах та позашкільних закладах району» посіла 2 місце у конкурсі тематичних робіт,які проводилися у рамках заходу. Цікавий досвід роботи за темою « Побут, обряди, звичаї рідного краю» пропонує вихованцям керівник гуртка «Пам’ять» Челпан В.І. Особливим видом народознавчої роботи у гуртку є проведення інтегрованих занять, театралізація свят греків селища Ялта, таких як: «Ай, Василь», «Панаір» та інші. Структура програми літературно – краєзнавчого гуртка «Дивокрай» розроблена так, щоб були охоплені всі аспекти етнографічної та краєзнавчої роботи. В програмі є розділи, за якими вихованці вивчають історію розвитку села, його видатні постаті, культурну та духовну спадщину. Краєзнавчий напрям спрямовано на вивчення тем народознавчого характеру, ознайомлення з народною вишивкою, вивченням особливостей вишивки Донецького регіону, іншими видами мистецтва рідного краю, а також планування зустрічей з народними умільцями, майстрами села та району, відвідування етнографічних відділів краєзнавчого музею. Літературний напрям гуртка передбачає вивчення культурної спадщини, ознайомлення з поетичною творчістю наших земляків, вірші яких увійшли до поетичних збірок, виданих у районі, а також вивчення художніх та фольклорних творів про рідний край. Змістовну та насичену роботу з народознавства та краєзнавства проводять методисти з еколого-натуралістичного та туристсько-краєзнавчого напрямків, які забезпечують участь наших гуртківців та школярів району у Всеукраїнських краєзнавчих та природоохоронних заходах: «Мій рідний край-моя земля», «Первоцвіт», «Джміль та бджілка», «Птах року», «Збережи ялинку», «Мій рідний край – моя земля» та інші. Сьогодні Україна розбудовує власну державу. Відроджується історична пам'ять народу, його мова,культура. Однією з найцікавіших сторінок української історії є Козаччина. Маємо десятирічний досвід роботи по плідній співпраці гуртківців закладу та школярів району з Першотравневим районним товариством «Окремий козацький полк імені Івана Мазепи». Згідно плану основних статутних заходів окремого козацького полку ім. Мазепи, який розроблений на підставі обласної Програми розвитку козацтва, згідно спільній угоді між полком та позашкільним закладом (додаток 2) у районі проводиться цілеспрямована робота по національному вихованню молоді. При полку уже десятиріччя функціонує дитячий курінь під керівництвом директора центру дитячої творчості, полковника Українського козацтва Климової Г.В у складі 10 загонів джур та козачат, які базуються у школах району. Щороку проводиться фестиваль-конкурс козацької слави «Я джура», започаткований полком ім. Мазепи Кальміуської паланки Українського козацтва в 2001 році, за підтримкою райдержадміністрації (додаток 3). У рамках плану із школярами та молоддю проводяться вікторини, олімпіади, творчі конкурси із історії козацтва: «Володарі Гетьманської булави», «Відгомін козацтва у слові письменному», «Козацтво Донецького краю» та тематичні свята та заходи : «Козацькому роду нема переводу», «Покрова святої Богородиці», «Ми всі браття козацького роду», «Україна козацька», «Козацькі забави». У рамках роботи гуртків МАН щорічно проводиться конкурс юних дослідників у напрямку: козацька історія та культура малих сіл регіону. У 2009 році наш заклад разом із районним культурно – освітнім товариством «Ліра» та жіночою спілкою полку «Азовська козачка» започаткували регіональний фестиваль козацького мистецтва «Дивоцвіт» у номінаціях: вокал, хореографія, козацька усмішка у вікових категоріях: діти, молодь, дорослі. У рамках фестивалю проводиться окремий конкурс: «Краща козачка» (додаток 4). За активною участю працівників та гуртківців закладу у 2009 році в селі Стародубівка нашого району було проведене свято, присвячене відкриттю пам’ятного знаку Азовському козацькому війську та висаджений дубовий гай. У 2011 році у селі Захарівка відкрита алея козацької слави та обеліск. Не залишилися осторонь від урочистих заходів і наші гуртківці. Нещодавно педагогічний колектив ЦДТ вирішив доповнити нішу районних масових заходів для учнівських колективів з народознавства художньо-естетичного напрямку. Розуміючи, що знання свого історичного та культурного минулого потрібне не лише для підвищення національної свідомості та гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення, методична служба центру розробила Положення про районний фестиваль обрядової культури «Дивосвіт»(додаток 5), який вперше було вирішено провести 1 грудня 2008 року у День національної згоди. Бо саме у цей день в 1999 році відбувся Всеукраїнський референдум,на якому Акт проголошення незалежності України дістав переконливе підтвердження і схвалення. Мета фестивалю: - ознайомлення учнів з народними святами та обрядами; - виховання почуття національної гідності та гордості за свій народ; - збереження специфічних рис культури народів Приазов’я. Завдання для учасників фестивалю : в театралізованій формі відтворити обряди та традиції народів,що проживають на території Приазов’я. Вистави, які презентують учнівські колективи,мають велике пізнавальне і естетичне значення. Ці вистави цікаві для всіх, тому глядачі заходу - діти різного шкільного віку. За роки проведення фестивалю глядачі побачили інсценування свят: «Івана Купала», «Свята Катерина», «На Андрія», «Новорічний обряд греків Ай – Василь », «З Різдвом Христовим!», «Святий Миколай», «Українські вечорниці». З кожним роком зростає кількість учасників фестивалю, розширюється діапазон вивчення обрядів, поліпшується якість виступу. Це справжні театралізовані вистави з піснями, танцями, реквізитом, декораціями і костюмами. В обрядових театралізованих дійствах колективи – учасники відтворюють елементи родинних, сусідських, товариських стосунків, народні вірування та календар народних свят. Головне і для учасників і для глядачів - розуміння того, що обряди, традиції можуть гармонійно вплітатися у сучасне життя, роблячи його змістовним та цікавим. Шкільне краєзнавство – важлива ділянка учбової та позакласної роботи у школі. Як показує досвід, найкращою базою організації краєзнавчої роботи є шкільний музей. В районі функціонують 4 краєзнавчих музеї при закладах освіти , а етнографічні куточки є в кожній школі. Вони створені спільними зусиллями педагогів та вихованців, постійно поповнюються новими експозиціями та експонатами. Розділи музеїв відтворюють хронологію створення та історія розвитку села, школи. В музеях Ялтинської ЗОШ №2 і Урзуфської ЗОШ створені «Куточки грецької кімнати», а в музеях на базі Бердянській ЗОШ та Ялтинської ЗОШ №1 – відтворено інтер’єр української хати. В цих експозиціях зібрані предмети домашнього вжитку, одягу, посуду,елементів національного вбрання, іграшки. Експозиції цих музеїв та окремі експонати представляють наш район на Всеукраїнському фестивалі грецької культури «Мега Юрти», беруть участь в оформлені виставок обласного значення, а також є постійними учасниками виставок до Днів селищ, інших фольклорних свят. Методичний супровід роботи музеїв та етнографічних куточків проводить методист з туристсько–краєзнавчої та військово – патріотичної роботи нашого закладу Оношко О.І. У виховній роботі керівники гуртків,культорганізатори,методисти проводять багато заходів з українознавства та народознавства у різних формах: бесіди,виставки,спектаклі,концерти,зустрічі, інтелект - шоу,тощо. Сформований тематичний банк методичних розробок заходів із народознавства,які використовуються у закладі (додаток 6). Три любові у серці дитини,за визначенням В. Сухомлинського, має плекати сучасний навчально - виховний заклад: культ матері,рідної мови та рідної землі. Любов до Батьківщини, до свого народу,відповідальність за долю України,готовність служити їй – найсвятіше громадянське почуття, що дістало назву « патріотизм». Первісне значення цього грецького слова - «земляк,співвітчизник» . Слово «патріот» утворене від слова, яке звучало,як «патріа» - батьківська земля. Справжніми патріотами називають тих людей,чия любов була і є дієвою,хто не на словах,а самовідданою працею дбав про розквіт України, її культури,мови,духовності. Тож, будьмо ними, колеги! Додаток 1 Проект «Мангуш – рідне селище» Автор проекту:
Творча група:
|
|
«Ліцейське життя – особливе життя» Дину, якою можна пишатися, яка гідно пройде з високо піднятою головою через усе життя. Виховати таку людину непросто – тут замало... |
Виступ на батьківських зборах Виховання дитини починається від її народження. Якою вона виросте значною мірою залежить від батьків. Батьки в родині мають виконувати... |
|
Лекція «Статут Храму Дитинства» Вправа «Квіти і бур’ян» Мета: підкреслити значущість дитинства у становленні майбутньої людини; допомогти батькам усвідомити свою роль в особистісній педагогіці;... |
Перша книжечка Драконеняти Му Му їде до Європи Його матуся, Ро, була напрочуд гарною: вона мала золотисту шкіру й крила пурпурового |
|
1. Пам’ятати, що стан дитини багато в чому залежить від емоційного клімату, що панує в їх сім'ї Усвідомити, що страхи – не каприз розпещеної дитини, не слабкість, а серйозна проблема, біда, з якою потрібно боротися, що в першу... |
Планетарна свідомість передбачає формування нового типу мислення, яке після праць М. Бахтіна А також формування в зростаючій особистості самоповаги і альтруїзму, перетворення її в рівноправний суб’єкт навчання, виховання творця,... |
|
Дякуємо вам за те, що ви вирішили взяти участь у нашому родинному святі Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові і добра, тут вона вчиться... |
Урок Доброти. 4 клас Тема: «Той, хто творить добро, творить саме життя» Василя Сухомлинського; розвивати уявлення про добро і зло, уміння творити добро у повсякденному житті; виховувати бажання бути добрими,... |
|
Конкурс «Хата моя, рідна хата» Ми зібралися з вами на свято родини. Родина, сім'я – найдорожче для кожного. Людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить... |
Десять правил виховання дитини!!! ЛЮБИ СВОЮ ДИТИНУ! Радій, що вона є, сприймай її такою, яка вона є, не ображай її, не принижуй, не підривай її впевненості в собі,... |