УРОК ІСТОРІЇ ТЕМА


Скачати 70.24 Kb.
Назва УРОК ІСТОРІЇ ТЕМА
Дата 28.10.2013
Розмір 70.24 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Історія > Урок


УРОК ІСТОРІЇ


ТЕМА. Голодомор 1932 – 1933 рр.
МЕТА: з’ясувати передумови, масштаби і наслідки голодомору 1932 – 1933 рр.; допомогти учням усвідомити трагедію народу, трагедію окремої людини того часу; розвивати в учнів уміння сумлінно і кваліфіковано аналізувати історичні факти; формувати і вдосконалювати навички роботи із статистичним матеріалом та документами, які є джерелами історичних знань.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: геноцид, голодомор, “чорні дошки”, розселянювання та “натуральний штраф”.

ОСНОВНІ ДАТИ: 7 серпня 1932 р. - Закон “Про охорону соціалістичної власності” (“закон про п’ять колосків”); 6 грудня 1932р.- прийняття постанови РНК УСРР і ЦК КП(б)У про занесення на “чорну дошку” сіл, які “злісно саботують хлібозаготівлі”; грудень 1932 р. - запровадження паспортної системи; січень 1933 р. - встановлення фіксованої поставки зерна державі колгоспами та одноосібниками; 1932 – 1933 рр. - голодомор.
ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Причини голодомору 1932 – 1933 рр.

2. Голодомор.

3. Наслідки голодомору.

ІІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Епіграфи до уроку:

Жить стало лучше,

Жить стало веселее!...

И.В. Сталин
...а одне під тином

опухла дитина, голоднеє мре...

Т.Г. Шевченко
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент

ІІ. Вивчення нового матеріалу




Вчитель. Зверніть увагу на ці слова, що належать людям антиподам, добре відомим в історії. Геніальний поет – гуманіст Шевченко правдиво розкрив усю трагічність людського життя за кріпацтва. Проте ці рядки виявилися пророчими для нашого часу. У “розквіті” соціалістичного будівництва в країні тиран Сталін проголосив це фальшиве гасло тоді, коли привид голоду вже навис над українським народом.

Учень. Не звільняється пам’ять, відлунює знову роками.

Я зітхну... Запалю обгорілу свічу.

Помічаю: не замки - твердині, не храми –

Скам’янілий чорнозем – потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам’яної гори

Надійшли. Придивляюсь: “ Вкраїна, двадцяте століття”

І не рік, а криваве клеймо: “тридцять три”.

Вчитель. Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Хай же наш урок сьогодні стане храмом духовності і храмом пам`яті.

(учні запалюють свічки)

Сьогодні на уроці ми повинні розглянути такі питання:

1. Причини голодомору 1932 – 1933 рр.

2. Голодомор.

3. Наслідки голодомору.
Аналіз статистичних даних

ЩОРІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО ЗЕРНА В СРСР (млн. т.)


1928 р. - 73,7 млн. т.

1933 р. – 68,4 млн. т.

1938 р. – 73,6 млн. т.

1929 р. – 71,7 млн. т.

1934 р. – 67,6 млн. т.

1939 р. – 73,2 млн. т.

1930 р. – 83,5 млн. т.

1935 р. – 75,0 млн. т.

1944 р. – 49,1 млн. т.

1931 р. – 69,5 млн. т.

1936 р. – 55,8 млн. т.

1945 р. – 47,3 млн. т.

1932 р. – 69,9 млн. т.

1937 р. – 97,4 млн. т.





Вчитель. Сухі, здавалося б, цифри, якщо їх проаналізувати, дають багато підстав для роздумів і цілком однозначних висновків. Спробуємо це зробити.

- У які роки було найменше зібрано зерна?

Як бачимо, голодні 1932 – 1933 рр. не назвеш неврожайними.

- У такому разі, може СРСР експортував у ці роки багато хліба?

Продаж і вивезення зерна за кордон протягом голодних років становив 3 млн. т. (у 1930 –1931 рр. – 10 млн. т.). Таким чином, це не могло принципово змінити продовольчий баланс країни.

Голод закінчився у 1934 р. Не було його й у 1936 р., коли врожай, як видно з таблиці, був значно менше ніж у 1932 і 1933 рр.

РОБОТА В ГРУПАХ.

1 група. Порівняти виробництво зерна в 1944 і 1945 рр. та в 1932 і 1933 рр., зробити висновки.

2 група. Чи був масовий голод під час війни, коли країна напружувала всі сили для визволення окупованих загарбниками значних територій?

3 група. Чи існували у 1932 – 1933 рр. економічні передумови для продовольчих труднощів?

4 група. Чи були об’єктивні причини, що робили неминучою смерть мільйонів людей від голоду, як це трапилося у 1932-1933 рр.?

(після роботи групи доповідають про результати)
Вчитель. (окреслює при допомозі учнів головні причини голоду)

1. Насамперед економічні - застосування “уральсько-сибірського” методу хлібозаготівель.

2. Примусова суцільна колективізація і масове створення колгоспів.

3. Голод як засіб упокорення селянства.

4. Відсутність реального економічного і політичного суверенітету республі-ки, повне підпорядкування центру.
Далі учні дослідники наводять такі факти:

1. 7 серпня 1932 року вийшла постанова ВЦВК та РНК СРСР “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності”. Згідно з нею передбачалася смертна кара за розкрадання соціалістичної власності, а за пом’якшуючих обставин - позбавлення волі на строк не менше 10 років.

2. Рішенням уряду УРСР від 20 жовтня 1932 р. за невиконання плану хлібозаготівель накладалися натуральні штрафи.

3. На початку грудня того ж року влада запроваджує у містах систему внутрішніх паспортів, селянам вони не видавалися, що робило їх безвиїзними. Така колгоспна система стала символом неволі.

Тоді ж, у грудні 1932 року, широко практикується занесення на “чорну дошку” сіл, що саботували хлібозаготівлю.

Вчитель. (задає питання всьому класу) Що єднає перелічені постанови і рішення партії та уряду?
Учень. Обдирали селян, наче липку

Мав коня - то вже був з куркулів.

Супротивних в Сибір, там, крізь шибку

Скільки глянеш, - дроти таборів

В таборах той, що землю лілеяв.

У буремні відстояв грудьми.

“Вождь великий” всю тундру засіяв

З України моєї кістьми.
Учень. У 1932 р. в Україні повністю вичерпалися запаси хліба, голод підкошував цілі райони й області. Частина партійно – державних керівників на власні очі бачила трагізм ситуації і закликала зменшити розмір хлібозаготівель. У відповідь – “за опір”, було знято з посад 20% голів колгоспів.

У січні 1933 року Й. Сталін змінив керівництво Харківського і Дніпропетровського обкомів КП(б)У. Другим секретарем ЦК КП(б)У і секретарем Харківського (столичного) обкому партії став особистий посланець Сталіна П. Постишев. Переїхавши в Україну, він зостався секретарем ЦК ВКП(б) і членом Політбюро ЦК. Саме П. Постишев очолював кампанію репресій проти тих, хто не хотів бути катом власного народу.
Вчитель. Якими були результати роботи надзвичайної комісії В. Молотова? (З листопада 1932 року до лютого 1933 року ця “комісія” додатково викачала з України 104,6 млн. пудів хліба, з республіки було вивезене майже все зерно.)

Учень. Що діялось? Буряк, кору, солому

Місив слізьми

Многостраждальний люд.

На чатах, смерть стояла

В кожнім домі,

Гнили мерці по лавах там і тут.

І це - вже після “року перелому”,

Коли село на вірну стало путь...

Косили люд “ пухлини безбілкові”.

Учень. Найстрашнішої сили масовий голодомор набув на початку 1933 р. Українське село гинуло мовчки, навіть випадків спонтанного протесту спостерігалося дуже мало. Один з таких випадків. Навесні 1933р. у селі Плешки Гадяцького району жінкам вдалося проникнути до зернової комори і забрати хліб. Міліція стріляла в них, вбивши кількох. Решту учасниць цього виступу було депортовано.

Офіційні органи влади замовчували трагедію українського села, згідно з установкою Й. Сталіна ставились до голоду як до неіснуючого явища.

Учень. А в той час гинули мільйони... Сталіну було забагато й тих, хто залишився, бо він, бач, не міг усіх вислати, бо Соловки і Сибір не нескінченні... Знайшов спосіб – геноцид. Тому через кожні 5 днів з обкомів партії під таємним грифом на ім’я Сталіна і Молотова йшли телеграми про те, скільки в областях померло селян і скільки опухло з голоду.

Вчитель. (аналізує результати анкетування проведеного напередодні уроку, де учні розповідали про те, як пережили голодомор їхні сім`ї)

(повідомлення учня дослідника)

Учень робить повідомлення про кількість жертв голодомору 1932 – 1933 рр. Називає імена відомих дослідників: В. Семененко і Л. Радченко, Н. Верт, С. Кульчицький, Р. Конвест (ці дослідники називають різні цифри втрат).
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Питання . Чого хотіли досягти організатори голодомору 1932 – 1933 рр.?

Кому було вигідно підрубати нашу хліборобську націю під корінь?

ІV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Таким чином, підсумовуючи розглянутий матеріал, можна сказати, що комуністичний режим не міг боротися з існуванням вільних, незалежних від нього людей. Вільних людей, основу особистої незалежності яких становила їх власна праця на власній землі, слід було знищити. Удари завдавались методично й цілеспрямовано. З українців виймали хліборобську душу, ламали хребет нації.

А тому наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам’ять про тих, хто помер від голодної смерті, пам’ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забувати.

Сьогодні ми маємо для себе чітко зрозуміти, що головною, неперехідною цінністю для нас усіх є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали, дали можливість встановити історичну правду та прийняти Закон України “Про Голодомор 1932– 933 рр. в Україні”. А це, є надійною гарантією того, що голодомор ніколи не повториться.

Хай же пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 56.

Підготувати відповіді на питання стр. 283.

Підготувати повідомлення про МТС.



Схожі:

Урок історії України у 10 класі
Романовський В. І. – вчитель історії, переможець ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року 2008» Колінковецького ЗНЗ І-ІІІ...
УРОК ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ В 6 КЛАСІ. Тема уроку
Обладнання: підручник, атласи, картки із завданнями, роздатковий матеріал, таблиці,ілюстрації до теми, комп’ютерна презентація
Урок з історії України на тему: «Проблеми голодомору в історії українського народу»
Якщо учні сформулювали самостійно тему уроку, ио вчитель пропонує смоделювати план уроку
Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки...
Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в...
УРОК-ПРОЕКТ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В 11 КЛАСІ «ОЛІМПІЙСЬКИЙ УРОК»
Мета і завдання проекту: Розширити й узагальнити знання учнів що до вивчення історії розвитку олімпійського руху, його ідеалів та...
Урок історії 6 клас Розділ : Стародавня Греція. Тема : Побут, традиції...
Навчальна: ознайомити учнів з основами культури та побуту Стародавньої Греції; навчити складати стислі розповіді
УРОК №4 Тема. Топоніміка. Географічні назви та імена людей в історичній науці
Мета. Формування початкових уявлень про етноніміку та топоніміку, знайомство з історичною картою, формування навичок роботи з нею....
Урок № Тема: Античні міста держави в Північному Причорномор'ї та Криму
Північного Причорномор’я; розвивати вміння аналізувати та систематизувати історичний матеріал, працювати з історичною картою, документами,...
Урок ТЕМА НАЙДАВНІШІ ДЕРЖАВИ ДВОРІЧЧЯ
Дворіччя, міста – держави Месопотамії, перший в історії людства збірник законів; вміти: розкривати значення шумерської цивілізації...
ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
Періодизація історії людства. Своєрідність епохи стародавнього світу як першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка