УРОК №4 Тема. Топоніміка. Географічні назви та імена людей в історичній науці


НазваУРОК №4 Тема. Топоніміка. Географічні назви та імена людей в історичній науці
Сторінка1/4
Дата26.10.2013
Розмір0.59 Mb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Географія > Урок
  1   2   3   4
Клас 5 ДАТА: 23.09.09 УРОК № 4

Тема. Топоніміка. Географічні назви та імена людей в історичній науці.

Мета. Формування початкових уявлень про етноніміку та топоніміку, знайомство з історичною картою, формування навичок роботи з нею. Виховувати в учнів інтерес до історії.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, стінна карта.

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Перевірка д\з

ІV.Засвоєння нового матеріалу

Розповідь вчителя

Слово топоніміка в перекладі з грецької мови означає місце та ім'я, тобто Імена (назви) МІСЦЬ. Слово етноніміка в перекладі з грецької означає народ та ім'я, тобто назва народів. Досліджуючи минулі часи, історики раз по раз натрапляють на всілякі назви. Одні з них стосуються міст і містечок, сіл, річок, озер, урочищ тощо, тобто е географічними, або, як кажуть вчені, топонімами. Інші назви - цс назви народів, або етноніми. Походження назв досліджують науки топоніміка та етноніміка. Назви мають різну долю: одні відомі здавна н збереглися дотепер, інші назавжди зникли у вирі історичних подій, залишивши ио собі відгомін у легендах і переказах. Назви народів тісно пов'язані з географічними назвами: назву території можуть переносити на народ, що мешкає на ній, або ж навпаки – назва народу згодом стає назвою земель, які він заселяє. Отож, досліджуючи назви, історики довідуються про території давніх народів, з'ясовують обставини подій, дізнаються про природні умови певних країн тощо.

Найдавнішими назвами, якими користувалися наші предки для називання своєї землі та себе самих, були Русь тарусичі. Саме назва Русь передувала назві Україна на позначення землі, заселеної українцями-русичами.

Назву Україна вперше вжито в літописі під 1187 роком до Київщини, Переяславщини й Чернігівщини. Вона походить від слова країна, що означало рідниіі край, країна, земля. Згодом назва Україна поширилася на всю нашу землю й дала найменування нашому народові, витіснивши з ужитку давнішу — Русь.

До українців часто застосовують назву слов'яни, адже укра- їнський народ належить до слов'янських. Крім українців, до слов'ян належать білоруси, росіяни, чехи, словаки, поляки, болгари, македонці, словенці, чорногорці та серби. Вчені умовно поділяють усіх слов'ян на три гілки: західну, східну та південну. Українці разом з білорусами та росіянами належать до східної

гілки слов'янських народів.
ІV. Закріплення нових знань

Бесіда за питаннями

І. Що досліджує наука «етноніміка»?

2. Назвіть предків українців (Поляни, древляниряни, дреговичі.)

3. Звідки походили назви племен? (Від назв тієї місцевості, де вони жили, або ж, навпаки, — назва народу давала назву землям, що їх населяли. Через деякий час всі племена стали називатися русичами, а земля Русь.

4. Коли вперше було вжито слово «Україна» і що воно значить?

5. Давайте на стрічці часу зазначимо дату першої згадки слова «Україна»
V. Підсумки уроку

Метод «Мікрофон»

VІ. Домашнє завдання

§4-5

Клас 5 ДАТА: УРОК № 8

Тема: Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви «Русь».

Задачи: 1. познайомити учнів з життям і діяльністю перших київських князів, створити їхні образні портрети

2. продовжити формування навичок самостійної та групової роботи, розвивати уміння чітко й логічно вислолювати свої думки, продовжити формування хронологічних навичок.

3. Виховувати в учнів інтерес до історії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, стінна карта.

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

  • Назвіть Імена київських князів, про яких ви читали в підручникудома?

Учні згадують імена перших київських князів, учитель записує їх на дошці в порядку їх правління. (Розвиток хронологічних умінь)

Учитель пропонує учням розповісти, що з прочитаного удома вони запам'ятали. Коли всі відповіді прозвучали, учням дається завдання записати в зошитах імена київських князів в порядку їх правлінню
ІV.Засвоєння нового матеріалу

Розповідь вчителя

  1. Нестор-літописець та його головна працю «Повість минулих літ».

Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість минулих літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. У «Повісті»містяться записи про події без їх датування по роках. Містяться відомості про походження і розселення східних слов'ян, утворення Київської держави та її сусідів. Такі записи часто представляють собою спогади про давно минулі часи.


  1. Києвичі

Князь Аско́льд (860-882) — київський князь, володар давньоруської держави, і. Ян Длугош стверджував, що Аскольд походив з князівської династії, започаткованої Києм, і був рідним братом князя Діра. За іншою версією - був воєводою Діра і успадкував владу після його смерті. Деякі дослідники вважають Аскольда нащадком засновника Києва князя Кия.

У 860 році Аскольд очолив перший документований вдалий похід Русі на Константинополь.. Причиною і приводом для походу на Константинополь могли бути, зокрема утиски київських послів і купців або ж напад на руських рибалок біля острова Березань і Білобережжя Частиною угоди з Візантією стало хрещення Аскольда і принаймні частини його вояків.

Аскольд воював не лише з візантійцями. У літописі є відомості про його походи проти уличів і печенігів.

За повідомленням літопису Аскольд був вбитий князем Олегом, який передягнувся торгівцем і підступом виманив князя з Києва. Не виключено, що перемогу Олега забезпечила підтримка київських язичників, невдоволених наверненням Аскольда до християнства.


  1. Рюриковичи

Олег Віщий (882-922) - князь Київської Русі.

Найбільш ймовірно, що Олег був одним з ватажків шведських варягів-вікінгів, який вступив у союз з Рюриком, скріпивши його шлюбом Рюрика з своєю сестрою.

У 882 Олег здобув Київ, попередньо зайнявши Смоленськ (Гніздово) та Любеч. При взятті Києва він убив київського князя Аскольда. У 883 р. Олег змусив платити данину древлян, у 884-885 рр. — сіверян, у 885 р. — вів війну з тиверцями. Можливо, що у цих війнах йому допомагали угорці. Вірогідно, що Олегу вдалось спрямувати союзні йому угорські орди на землі волинських і хорватських князівств. Об'єднавши землі вздовж шляху «з варяг в греки», Олег мусив зіткнутися з Хозарським каганатом, котрий контролював шлях зі сходу через Нижню Волгу та Каспій («срібний шлях»).

Підготовку морських походів Олег розпочав з перших років свого правління. Як і Аскольд, Олег свій погляд спрямував на південний схід. Його перший морський похід історія зафіксувала в 905-910 в Каспійське море. Спочатку похід Олега складався досить успішно. Русичі встигли захопити декілька міст на каспійському узбережжі, але об'єднані війська намісника та начальника міста Сарі розбили дружину Олега а частину його воїнів взяли в неволю.

Наступного року Олег повторив похід на Каспій. У 910 ті ж руси зайняли Сарі. Але під Гілянами князь знову зазнав невдачі і в подальшому він переносить напрям своєї військово-політичної діяльності на південь, у бік могутньої Візантійської імперії.

У 912/13 руський флот на 500 човнах через Керченську протоку ввійшов в Азовське море. Результатом походу був розгром мусульманської торгівлі на Каспії, хоча масштаби його дозволяють припускати, що мова йшла все-таки про завоювання одного з портів і перетворення його в руську факторію. Коли ескадра повертала назад, руси погодились віддати половину здобичі кагану. Але мусульманська гвардія кагана почала вимагати розправи. Каган скорився на вимогу гвардії, хоча і попередив вождів русів.

Вершиною його політики вважають похід на Константинополь і угоду з Візантією 911 р.Бачучи не можливість чинити опір русичам, місто здалось і князь Олег в знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста. Руські дружинники були обдаровані великими дарами. Однак угоду про пільги для руських купців з візантійцями вдалося підписати лише в 911 році, коли пригрозили другим походом проти Константинополя.

ПВЛ відносить смерть Олега до 912 р., вказуючи на його могилу на Щекавиці. Там же наведено і відому версію про смерть князя від укусу змії. За Новгородським Першим літописом Олег помер 922 р. від укусу змії, але в околицях Ладоги, де і був похований.
Ігор Рюрикович (913-945)— Великий князь. «Повість временних літ» називає Ігоря сином Рюрика.

В 941 році князь Ігор розпочав війну з Візантією. Причини цієї війни залишилися невідомими. Достовірно відомі походи Ігоря на Константинополь (Царьград) у 941 та 943 роках. Проте перший з них був невдалим —руська ескадра була спалена грецьким вогнем. У 944 році між Києвом і Царгородом було досягнуто згоди і укладено союзну і торговельну угоду, та вже з більшими обмеженнями для Русі ніж це було оговорено при Олегові. Русь зобов'язувалася допомагати імператорові військами та не посягати більше на його володіння у Криму.

Та невдача в поході на Царгород не зупинила військових дій князя Ігоря. У вересні 943 року він проводить великий похід на Каспійське море. Союзниками русичів виступили алани (черкеси) та лезгини. Розбивши мусульманські війська, князь Ігор зайняв столицю Карабаху — велике і багате місто Бердау і в ньому розмістив свою ставку. За короткий час він фактично опанував всю країну. Через півроку епідемія дизентерії у війську, викликана надмірним вживанням субтропічних фруктів, примусила таки його повернутися на Русь.

Другий похід на Візантію, у якому окрім полян взяли участь загони варязьких найманців, печенігів, словен, крівичів, тіверців, тощо, завершився укладанням більш вигідної угоди з Візантією, яка значно розширила торгівельні можливості слов'ян у Візантії.

В останні роки князювання Ігор вів війну з деревлянами. Це завзяте поліське племя не хотіло погодитися з владою Київа, хоч було у найближчому сусідстві столиці Руси. Вже перше Олег і Ігор вели з ними війну, тепер боротьба почалася наново. Причиною невдоволення деревлян була велика дань, яку наложив на них Ігор. І під городом Іскоростенем зробили засідку й убили Ігоря разом з його товаришами. Переказ каже, що привязали його до стовбурів двох нагнутих дерев і дерева роздерли його тіло на дві частини. Літопис подає смерть Ігоря на 945 р., — нові історики вказують 948 р.
Ольга (948-969) — дружина князя Ігоря, київська княгиня, канонізована Православною Церквою. Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. 945 р. над деревлянами, які його вбили. Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава (до кінця 50-х років X ст.). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). Близько 955 прийняла християнство, але не змогла зробити його державною релігією. 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Константином VII Багрянородним.Зміст [сховати]

Повість минулих літ містить епічне сказання про помсту Ольги деревлянам за вбивство чоловіка (Ігоря). деревляни надіслали до Києва послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. Перше посольство княгиня живцем поховала в човні, друге — спалила в мийниці. Третьою помстою став похід в землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники «посікли п'ять тисяч» п'яних деревлян, після чого відбулась річна облога міста Іскоростень, яка завершилась спаленням міста.
Святослав Ігорович (964-972) — Великий князь київський. Значно розширив територію Київської Русі, провадив активну зовнішню політику.

У 964 - 966 роках дружини Святослава воюють на Оці і середній Волзі, підкорюють в'ятичів і завдають фатального удару колись могутньому Хазарському каганату. Святослав взяв штурмом і його столицю Саркел.

У 964 році князь Святослав Ігоревич здійснив свій перший похід на землі слов'янського племені в'ятичів, які платили данину хозарам: вони перестали платити данину хозарам і підкорилися Києву.

Навесні наступного 965 року Святослав відправив хозарському кагану свое знамените історичне послання: «Иду на вы» (тобто «я йду на вас»). Хозарський каганат на той час займав територію Північного Кавказу, Приазов'я і Донських степів і представляв для Русі велику небезпеку. Літописець просто говорить про перемогу князя Святослава: "Переміг хазар".

Святослав здійснив безпрецедентний для тієї епохи військовий похід, подолавши кілька тисяч кілометрів, захопивши цілий ряд фортець і розгромивши не одне сильне вороже військо. З карти Європи зникла величезна Хозарська держава і були розчищені торгові шляхи на Схід.

У 967 році Святослав рушив до берегів Дунаю. Поява війська Святослава була несподіваною для болгар. Русичі перемогли.

У той час у Києві знаходилася старіюча княгиня Ольга, яка правила Руссю за сина, і троє синів Святослава. Навесні печеніги осадили Київ (це був перший набіг степових кочовиків на Київ) і стали спустошувати його околиці. Осадженим вдалося послати звістку про це у Переяславець.

Князь Святослав, здавалося, зробив неможливе. Він швидко зібрав своє військо, що стояло гарнізонами по болгарських фортецях, і стрімко рушив по Дунаю, Чорномор'ю і Дніпру до Києва. Печеніги не чекали такої швидкої появи київського князя на Русі - імператорські посланці запевняли їх у неможливості цього. Небезпека для печенігів була ще й у тому, що князь Святослав чудово знав тактику своїх нещодавніх союзників. Військо Святослава з тріумфом увійшло в Київ, розгромивши печенігів.

В 969 році померла княгиня Ольга. Поховав її Святослав так, як вона й бажала - за християнським звичаєм і дуже сумував за нею. Перед новим походом проти Візантії князь Святослав поділив свої землі між своїми синами - Ярополком (землі полян) - Київ, Олегом (землі древлян) та Володимиром (Новгород).

Навесні 970 року військо русинів стрімко перетнуло болгарську землю і Балканські гори.

До 964 року літопис відносить початок самостійного княжіння Святослава, що може свідчити про відхід Ольги від державних справ. Коли 968 року печеніги прийшли вперше на Руську землю, а Святослав перебував в Переяславці на Дунаї, Ользі з малолітніми онуками довелось організовувати оборону Києва.

IV. Узагальнення знань

Бесіда

1) «Хай Київ буде матір'ю містам російським»

2) «Якщо повадиться вовк до овець, то перетягне все стадо, якщо не уб'ють йото, так і тут, якщо не уб'ємо його він нас всіх погубить»

3) «Ти, князь, чужої землі шукаєш і охороняєш, а свою покинув, тільки нас не забрали печеніги...»

4) «Йду па ви...»

5) Прибив щита на воротах Царьграда та прийняв смерть «від коня свого»

А) Святославу за відсутність у Київі під час небезпеки печенігів

Б) Олег перед убивством Аскольда і Діра

В) Святослав

Г) Олег

Д) Древляни перед вбивством Ігора


V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника С. 41-46

Клас 5 ДАТА: УРОК № 9

  1   2   3   4

Схожі:

Урок №4 Тема. Джерела географічних знань. Сучасні географічні дослідження
Мета: сформувати в учнів поняття “жерело географічних знань”, продовжити формувати уявлення про географічні відкриття в сучасному...
Урок в 10 класі Тема: Федеративна Республіка Німеччини
Мета: сформувати в учнів систему знань про економіко-географічні особливості Німеччини
Урок української мови. 3 клас Загальне поняття про іменник. Іменники,...
Тема: загальне поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот та неістот
В історичній науці досі не вирішене питання про походження того народу,...
Придніпров'ї. В письмових джерелах цей народ називають гунами. Більшість істориків нашого часу вважає їх зайдами зі сходу. Після...
УКРАЇНА Д Н І ПРОПЕТРОВСЬКАОБЛАСТ Ь СИНЕЛЬНИКІВСЬКА МІСЬКА РАДА ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ Р І ШЕНН Я
Керуючись статтею 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Законом України „Про географічні назви” та з нагоди відзначення...
Урок №1. Тема уроку: Їжа. Продукти харчування
Практична: повторити вивчені у попередніх класах назви продуктів та ввести нові лексичні одиниці до теми, формувати навички читання...
Урок прес конференція
Обладнання: творчі звіти експедиційних загонів, географічні атласи, мультимедійна дошка, контурні карти
Тема 3: Географічні дослідження на території України

УРОК №9 Тема. Відрізок. Довжина відрізка
Мета: закріпити і поглибити знання учнів про властивості довжини від­різка і назви нових понять; відпрацювати навички розв'язання...
Урок економіки 3 клас Тема: Трудові ресурси. Професії
Мета: Ознайомити учнів з поняттям «трудові ресурси» та їх роллю в економіці,з відмінностями у праці людей різних професій, поповнити...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка