Урок – дискусія. Очікувані результати

• 
  визначати хронологічні рамки періоду десталінізації в Україні;
  
• 
  давати характеристику його складових частин;
  
• 
  пояснювати терміни та поняття, використані під час вивчення теми;
  
• 
  давати власну оцінку цьому періоду історії;
  
• 
  аргументовано доводити правильність своєї позиції;
  
• 
  розвинуть уміння вести дискусію;
  

Вчитель.

Представлення теми уроку

План дискусії.

1. 
   Десталінізація в Україні.
   
2. 
   Сільське господарство
   
3. 
   Реформа управління.
   
4. 
   Духовне життя і культура України в період десталінізації.
   

Вступне слово вчителя

1. 
   Десталінізація.
   

• 
  усунення Мельникова з посади першого секретаря ЦК КПУ
  
• 
  призначення Кириченка на цю посаду, першого українця за всю історію КПУ
  
• 
  суд та страта Берії – близького соратника Сталіна, керівника органів державної безпеки
  
• 
  критика культу особи Сталіна
  
• 
  початок реабілітації репресованих в 30 – роки, переважної партійних діячів
  
• 
  перегляд засуджених за статею 58 Карного Кодексу ( за контреволюційну агітацію і пропаганду)
  
• 
  припинення гучних справ “лікарів”, “космополітів” “генетиків”
  
• 
  рішучий осуд кривавого сталінського терору
  
• 
  реорганізація правоохоронних органів : ліквідація воєнних трибуналів міністерства внутрішніх справ та особливої наради МВС
  
• 
  введення більш гуманного характеру судочинства, зменшення термінів ув’язнення
  
• 
  1954 р. створюється комісія Президії ЦК КПРС з вивчення матереалів щодо масових репресій другої половини 30 –х років.
  
• 
  Перегляд прокуратурою сфальсифікованих справ так званими “трійками”
  
• 
  20 з’їзд КПРС 1956 року. Виступ Микити Хрущова “ Про культ особи Сталіна та його наслідки” Велика кількість прикладів сталінських репресій, особливо причетність Сталіна до вбивства Кірова в 1934 році, про прорахунки Сталіна на початковому етапі Великої Вітчизняної війни, про повоєнні репресії.
  
• 
  20 з’їзд розворушив суспільство.
  
• 
  тіло Сталіна винесли з Мавзолею і захоронили біля Кремлівської стіни.
  

• 
  десталінізація проводилась повільно.
  
• 
  реабілітувались в першу чергу переважно діячі партії, вищі чини, а прості люди, цього чекали роками, а де –хто так і не дочекався.
  
• 
  повстання в таборах ГУЛАГу, зокрема в Норильську свідчили про те що люди були доведені до відчаю і не сподівались на Хрущова і десталінізацію. Багато з них загинули.
  
• 
  Реабілітація не стосувалась цілих народів, які Сталіним були визнані як зрадники. Наприклад хоча і було визнано незаконність виселення кримських татар та всеодно вони довгий час залишались в становищі репресованих, їм заборонялось повертатись на свою історичну батьківщину в Крим.
  
• 
  Реабілітація проводилась обмежено
  
• 
  Десталінізація була обмеженою. Причетність багатьох партійних керівників до репресій, а саме Кагановича, Ворошилова, Маленкова та і самого Хрущова замовчувалась. У всьому звинувачували Сталіна. А це неправильно.
  
• 
  У доповіді Хрущова не було дано причин культу особи. Схема була така – винен Сталін. Радянській державі таке явище як культ особи не притаманне. Це теж неправда. Культ особи це ознака тоталітарної держави а саме такою і був СРСР, де все, або багато чого залежало від правлячої партії, її вождя та його оточення
  
• 
  Переважна більшість партійних та радянських керівників засудили розвінчання культу особи. Вони боялись що це зашкодить державі, приведе до її ослаблення, а насправді боялись за власну кар’єру. Приклад: той же Каганович, Ворошилов відмовляли Хрущова від виступу на 20 з’їзді. Проти десталінізації виступив секретар Київського міського комітету партії Синиця, який категорично виступив проти реабілітації творчих працівників звинувачених в націоналізмі. Проти десталінізації виступила значна частина рядових комуністів, вони вважали її зрадою, замахом на героїчне минуле якому вони віддали своє життя. Їх можна зрозуміти.
  
• 
  Писали листи В ЦК, Кириченку листи, в яких критика минулого називалася наклепом на радянську дійсність.
  
• 
  Доповідь Хрущова на 20 зїзді КПРС і постанова ЦК КПРС про культ особи Сталіна була надрукована в пресі лише в 1989 році. Це свідчить про те що партійне керівництво боялось говорити правду народу.
  
• 
  Опір десталанізації дуже великий . Приклад – 1957 рік невдала спроба усунення Хрущова на Пленумі ЦК КПРС.
  
• 
  На політичних в’язнів, засуджених за 54 статтею Кримінального кодексу – інакодумство, реабілітація не поширювалась
  
• 
  З 1959 року десталінізація фактично припинилась
  
• 
  Зявилась ностальгія за минулим. Де – хто казав: “ Не все там було погано”.
  
• 
  Розкриті злочини Сталіна, навіть в обмеженому варіанті не давали право хоронити його біля Кремлівської стіни. Це злочинець на совісті якого мільйони жертв, в тому числі і українців.
  
• 
  Десталінізація не змінила радянську систему яка породила таке ганебне явище як культ особи Сталіна. Не був би Сталін був би Троїцький чи ще хтось інший. Десталінізація - це лише красиве слово і своє головне призначення вона не виконала.
  

Вступне слово вчителя

• 
  цілина
  
• 
  поширення кукурудзи
  
• 
  тваринництво
  

• 
  відставання сільського господарства від промисловості
  
• 
  велика увага сільському господарству. З 1953 по 1964 роки питання розвитку с/г розглядалося на 11 пленумах ЦК КПРС та 14 пленумах ЦК КПУ, тобто на самому високу рівні.
  
• 
  50 –і роки період найбільшого піднесення колгоспно – радгоспного виробництва
  
• 
  Вперше с/г стало прибутковим – рентабельним
  
• 
  Валова продукція с/г в 1954 –1958 рр. зросла на 35% порівняно з попередньою п’ятирічкою
  
• 
  Зерно на 20%, буряків вдвічі, мяса - вдвічі, молока – втричі
  
• 
  Зростання закупівельних цін на зерно в 7 разів, картоплю в 8 разів, продукти тваринництва у 5,5 разів.
  
• 
  Зниження податків на колгоспи та колгоспників
  
• 
  Тверді суми оподаткування присадибних ділянок
  
• 
  Надання колгоспам більшої самостійності у вирішенні господарських питань
  
• 
  Забезпечення тракторами МТС. Якщо в 1951 році на придбання тракторів витратили 686 млн. крб., то в 1957 році 1 млрд. крб.
  
• 
  З 1951 по 1960 фінансування села збільшили в 6 разів
  
• 
  Підвищення рівня освіти керівників колгоспів. Якщо в 1953 році вищу освіту мали лише 3% то в 1960 – 65%
  
• 
  Отримання колгоспниками паспортів
  
• 
  Використання нових технологій, зарубіжного досвіду
  
• 
  За успіхи в розвитку с/г УРСР та її 15 областей, серед них і Черкаську в 1958 році нагородили орденами Леніна.
  
• 
  Освоєння цілини з 1954року з метою збільшення виробництва зерна
  
• 
  Тільки в 1954 - 1956 з України на цілину поїхали 80 тисяч механізаторів та 90 тисяч тракторів.
  

• 
  Політика щодо села непослідовна. Наприклад: 1956р. – пропозиція Хрущова, щоб селяни продали корів, а молоко брали в колгоспі, що призвело до скорочення поголів’я корів на 14%, свиней на 20%, овець і кіз на 53%
  
• 
  Поява нереалістичних програм. Девіз : “ Догнати та перегнати Америку”.
  
• 
  Особисте втручання Хрущова в управління С/Г
  
• 
  Освоєння цілини це помилка Хрущова. Використані великі кошти, які б можна було направити для зміцнення с/г у вже освоєних районах
  
• 
  Історик – аграрник Русинов переконаний що приріст врожайності по СРСР лише на 1 центнер з гектара був би рівнозначним освоєнню цілини.
  
• 
  За підрахунками істориків та економістів гроші витрачені на освоєння цілини призвели до падіння виробництва зерна у вже освоєних районах на 30 –40 млн тонн на рік, тобто в 1,5 – 2 рази більше ніж дала власне цілина.
  
• 
  Цілинна програма вичерпала з України ресурси і суттєво послабила с/г
  
• 
  Цілина - приклад екстенсивного шляху розвитку економіки
  
• 
  Необґрунтоване збільшення посівів кукурудзи з 2 млн га до 5 млн гектарів
  
• 
  1963 рік – вперше закупили зерно в Канаді та США
  
• 
  запровадження семирічного плану замість п’ятирічного 1958 – 1965 рр.
  
• 
  1964 р – спад продукції тваринництва до рівня 1958 року 92%
  
• 
  гонка за лідером виснажила українські сили, енергію та ресурси ? Для чого вона потрібна? Ідеологія – переваги соціалізму
  

Фактично кожна з розглянутих хрущовських програм, а саме:

• 
  освоєння цілинних земель (лютнево – березневий 1954 року Пленум ЦККПРС)
  
• 
  кукурудзяна епопея (червневий 1954 року Пленум ЦК КПРС)
  
• 
  тваринництво
  

2. 
   Реформа управління господарством
   

Ключові терміни: раднаргоспи, централізм

• 
  1957 році запроваджена нова система управління економікою –реформа управління. В її основі лежала відмова від вертикального управління економіки та перехід до горизонтального, територіального управління. Мета – знищити централізм і бюрократію яка заважала розвитку економіки
  
• 
  створено 105 економічних районів – з них на Україні 11. В них створювались нові органи управління – ради народного господарства (раднаргоспи)
  
• 
  В 1958 році секретар ЦК КПУ Підгорний заявив що реформа управління завершена
  
• 
  Під контроль раднаргоспів передано 10 000 промислових підприємств, 97% заводів України
  
• 
  Реформа управління сприяла вирішенню житлової проблеми. Мільйони людей отримали житло
  

• 
  Реформа великого значення не мала
  
• 
  гальмувалось впровадження нової техніки
  
• 
  централізм не зламали
  
• 
  укрупнення раднаргоспів в 1962 році та створення Вищої Ради н/г себе не виправдало
  
• 
  це косметична реформа – вона не зачіпала основ економічного ладу, який ґрунтувався на загальнонародній власності, на відсутності матеріальної зацікавленості та зрівнялівці в оплату праці.
  
• 
  1965 р ця реформа відмінена
  
• 
  Ліберман – учений - економіст Харківського університету звернувся до Хрущова з листом, в якому піддав гострій критиці основи радянської економіки. Запропонував не вигадувати велосипед, а взяти на озброєння перевірені світовою практикою принципи матеріальної зацікавленості, господарчого розрахунку, товарно – грошові відносини. Відмовились.
  
• 
  Грошова реформа 1961р. 10 до 1.
  
• 
  Так дійсно будувалось житло, так звані ”хрущовки”. Великі комунальні квартири де жило по кілька сімей. Будинки однотипні і зараз не знають що з ними робити.
  

5. 
   Духовне життя і культура.
   

Ключові терміни: русифікація, шістдесятники, дисиденти

• 
  духовне життя в період десталінізації бурхливо розвивалось. Розвінчання культу особи Сталіна, лібералізація, економічні та політичні реформи, відлига - все це справило величезний вплив на культуру і духовне життя України
  
• 
  1959 р. Закон “ Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти”. - реформа школи, запровадження 11 – річного навчання, створення політехнічної школи, школи, яка давала б дітям не тільки знання а й професію. Запровадження обов’язкової загальної восьмирічної освіти
  
• 
  зросла кількість студентів вузів 380 тисяч в 140 вузах в 1958р.
  
• 
  вечірня та заочна форма навчання. На 10 000 населення - 129 студентів
  
• 
  бурхливий розвиток науки. 1964 – збудовано найбільший у світі прискорювач електронів. Розвиток кібернетики - розроблені цифрові машини: Київ 1960, Промінь 1962, Мир 1964 р. Амосов. Патон.
  
• 
  Запуск штучного супутника Землі в 1957, перший політ людинив космос Ю.Гагаріна в 1961р
  

• 
  залишковий принцип фінансування
  
• 
  русифікація
  
• 
  комуністичне будівництво вимагало створення нової людини. Злиття націй. Знищення всього національного
  
• 
  боротьба з націоналізмом
  
• 
  войовничий атеїзм, знищення церков
  
• 
  не вистачає вчителів, особливо на селі, від 8 – річки прийшлось відмовитись, виробниче навчання яке давало учням спеціальність теж занепало
  
• 
  право батькам вирішувати якою мовою дитина має навчатися в школі. Це критикували і Рильський і Бажан в газеті “Правда”. Всі розуміли, що вирішуватимуть не батьки а місцеві партійні чиновники. Загроза українській мові.
  
• 
  Поширення російської мови. 21% учнів в містах навчались укр. мовою. З 2 366 газет що видавались на Україні тільки 765 укр. мовою.
  
• 
  Нестача гуртожитків
  
• 
  Серед студентів українці становили 60%. Для багатьох дітей з села, де навчання велося укр. мовою і не завжди спеціалістами, вузи були недосяжними.
  
• 
  Україна – наукова околиця(периферія) СРСР. В Росії на 10 000 чол – 33 наукові працівники а в Україні лише 16.
  
• 
  Космічні успіхи сприяли новому витку гонки озброєнь, виходу їх в космос.
  
• 
  Шістдесятництво знищене. Горська загинула при невизначених обставинах, Симоненка побили так що через деякий час помер. Некрасов змушений емігрувати за кордон. Цькували Костенко, Драча, Вінграновського. Довженка в Москву забрали примусово.
  
• 
  Шістдесятництво – новітнє укр. відродження – прояв політичних форм опору різних соціальних верств населення існуючому режиму.
  
• 
  В розмовах з діячами культура Хрущов влаштовував огульну критику, вживав нецензурну лайку, маючи низький рівень освіти і культури завдав багато шкоди
  
• 
  Поява дисидентів в Україні в 50 –і роки свідчила про незадоволення політикою українського керівництва і політикою КПРС. Відсутність політичних прав і свобод, русифікація, невиконання СРСР “ Загальної декларації прав людини”. Лук’яненко, Григоренко, Гайовий, Савченко, Чернишов
  

Підведення підсумків дискусії

Пам'ятка «Як вести дискусію »