|
|
Скачати 0.62 Mb.
|
Тема 2. Стародавній ЄгипетЄгипет Раннього і Давнього царств. Єгипет у додинастичну епоху. Утворення централізованої єгипетської держави. Суспільно-економічний розвиток Єгипту доби Старого царства. Єгипет в епоху Середнього Царства. Особливості соціально-економічного і політичного розвитку Єгипту Середнього Царства (завершення будівництва іригаційної системи, урбанізація, зміни в зовнішній політиці, ускладнення соціальної структури). Єгипет під владою гіксосів. Вигнання гиксосів. Тенденції внутрішнього і зовнішнього розвитку Єгипту Нового царства. Ехнатон і його релігійна реформа. Єгипет в період XIX-XX династій. Особливості єгипетського варіанту становлення державності Тема 3. Стародавній Китай Періодизація історії Стародавнього Китаю за сучасною синологією. Найдавніши китайські держави: Ся, Шан-Інь та Західне Чжоу. Китай за часів Східного Чжоу. Реформи Шан Яна. Поява філософських вчень і шкіл: конфуціанство, легізм, моїзм, даосизм. Перша централізована держава в Китаї – імперія Цінь. Імперія Хань. Загальне та особливе в історії Стародавнього Китаю. Тема 4. Стародавні держави Середнього та Близького Сходу Виникнення держави у мідян і стародавніх персіст. Утворення держави Ахеменідів. Реформи Дарія I. Соціально-економічне становище держави Ахеменідів. Культура і релігія Стародавнього Ірану. Утворення класового суспільства і перших держав в Північній Індії. Господарський і суспільний устрій Стародавньої Індії у I тис. до н.е. Держава Маур’я. Релігія Стародавньої Індії. Особливості розвитку індійської цивілізації. Етнодемографічні процеси в регіоні Східного Середземномор’я.. Найдавніший період історії. Економічний прогрес ІІІ – ІІ тис. до н.е. Розквіт Фінікії та Сирії у І тис. до н.е. Фінікійська колонізація. Утворення об'єднаного хетського царства. Особливості політичного і соціально-економічного розвитку. Суспільний устрій. Особливості хетського варіанту формування державності. IV. ІСТОРІЯ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ Тема 1. Греція у добу Крито-мікенської цивілізації та архаїки Географічне положення, природні умови, найдавніше населення Стародавньої Греції. Періодизація історії Стародавньої Греції. Умови виникнення та розвиток Крито-мікенської цивілізації. Греція гомерівської доби. Проблема континуітету гомерівського періоду у сучасному антикознавстві. «Гомерівське» питання у сучасній історіографії. Тема 2. Греція класичної доби та у елліністичний період Велика грецька колонізація. Проблема греко-варварських стосунків та взаємовпливів культур. Результати та наслідки колонізації. Особливості полісного строю у Греції. Особливості політогенезу у Спарті. Соціальна структура та державний устрій. Зовнішня політика Спарти. Виникнення Афінської рабовласницької демократії Розпад родового ладу та соціальна боротьба в Аттиці. Реформи Солона. Тиранія Пісістрата. Законодавство Клісфена. Розквіт Афінської рабовласницької демократії. Політична боротьба в Афінах у першій половині V cт. Реформи Перикла. Політична система Афін у V ст. Особливості економічного розвитку Греції у V-IV ст. до. н.е. Рабовласницька економіка. Проблема кризи грецького полісу IV ст. до н.е. у сучасному антикознавстві. Греко-перські війни та Афінський морський союз. Греція та Ахеменідська держава напередодні війн. Початковий період. Марафонська битва. Причини перемоги греків. Наслідки греко-перських війн. Установлення в Греції Македонської гегемонії. Соціально-економічний розвиток Македонії у V-IV ст. до н. е. Реформи Філіпа II. Еллінізм як новий етап історії Греції та Сходу. Сучасні концепції. Східний похід Олександра Македонського. Історичне значення походів. Тема 3. Римська республіка Періодизація історії Стародавнього Риму. Етруски та ранній Рим. Виникнення Риму ( легенди та історична реальність) у VIII–VI ст. до н. е. Еволюція римського суспільства епохи ранньої розвинутої республіки. Соціальна еволюція римського суспільства. Утворення італійського союзу. Загострення соціальних протиріч. Повстання рабів на Сицилії. Аграрні реформи та законодавство братів Гракхів. Класичне рабство в Італії. Тема 4. Римська імперія Криза Римської республіки І ст. до н.е. Громадянські війни 80-х років I ст. до н. е. Диктатура Сули: причини виникнення, історична суть. Перший тріумвірат та диктатура Гая Юлія Цезаря. Проблема диктатури Цезаря у історіографії Соціальна політика Ю. Цезаря. Аграрний закон Ю. Цезаря. Роль армії у системі диктатури. Оформлення влади та республіканські установи. Особливості політичного устрою Риму за часів Августа. Соціальна політика так законодавство Августа. Римська імперія у І ст. н. е. Посилення системи принципату за часів правління династії Юліїв-Клавдіїв. Політична криза та громадянська війна 68–69 рр. н. е. Перемога Віспасіана. Посилення центральної влади за правління Флавіїв. Велике переселення народів та падіння Західної Римської імперії. Внутрішні причини послаблення Західної Римської імперії. Племінний світ Центральної та Східної Європи, «велике переселення народів» та їх вплив на розвиток Римської імперії. Макс Вебер про соціальні причини загибелі античної цивілізації та історичне значення античності. IV. Історія середніх віків Тема 1. Раннє середньовіччя. Падіння Західної Римської імперії та варварські королівства Поняття «середні віки» та його зміст у науковій літературі XVI–XX ст. Феодалізм як суспільна система. Характеристика, раннього, класичного, пізнього Середньовіччя та ранньої нової доби. Особливості політичної історії Західної Римської імперії у IV–V ст. Поділ імперії 395 р. Імперія та варвари; етапи занепаду; причини. Велике переселення народів та його роль в історії Європи. Тема 2. Особливості політичної історії західноєвропейських держав у ранньому Середньовіччі Франкська держава за Меровінгів. Франкська держава за Каролінгів. Імперія Карла Великого та її значення. Франція у IX – X ст. Німеччина у IX – XI ст. Східно-Франкське королівство, Германське королівство. Діяльність Саксонської династії. Італійська політика, церква та Оттони. Країни Піренейського півострова у VIII – ХV ст. Періодизація історії Піренеїв у V – XV ст. Весготське королівство. Вторгнення арабів та утворення ісламської держави. Реконкіста та її особливості у VIII – XIII ст. Британія у переддень варварських вторгнень. Англосаксонська доба. Початок династичних завоювань. Денло. Тема 3. Місце Візантії в історії Середньовіччя Етапи історії Візантії. Місце Візантії в історії Середньовіччя. Періодизація історії Візантії та характеристики основних етапів (395–1453 рр). Протистояння західної та східної церков. Хрестові походи. Хрестові походи XI – ХІІІ ст. та Візантія. IV Хрестовий похід та його значення. Утворення Латинської Романії. Останні хрестові походи. Тема 4. Країни Європи у XI–XV ст. Початковий етап централізації у Франції у XI–XIII ст. Перші територіальні надбання Людовіка VIII. Філіп II Август та його реформи. Людовік IX та удосконалення бюрократичної системи. Столітня війна та ї місце в історії Франції. Хронологічні межі та періодизація війни (1337–1453 рр.). Передумови війни та основні учасники, головні битви та наслідки. Жанна д’Арк. Підсумки війни для Англії та Франції. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики Людовіка XI, завершення територіального об’єднання Франції. Норманське завоювання Англії 1066 р. та його значення. Заходи Вільгельма з централізації Англії. Плантагенети та їх діяльність. Генріх II Плантагенет, його реформи. Англія за Джона Безземельного, Велика Хартія Вольностей. Ричард II Левове Серце. Сутність середньовічного парламенту; передумови виникнення англійського парламенту та етапи його розвитку у XIV–XV ст. Війни Троянд (1455–1485 рр.) їх підсумки та прихід до влади Тюдорів. Формування Кастилії та Аргону як провідних іспанських королівств. Найвище піднесення Реконкісти у XIII ст. та відвоювання Іспанії. Гранадський емірат. Об’єднання Іспанського королівства. Відвоювання Гранади. Тема 5. Ранній новий час XVI–XVII ст. Великі географічні відкриття (ВГВ). Падіння Візантії 1453 р. та його значення. Технічні відкриття та наукові здобутки. Основні здобутки ВГВ: морські плавання португальців у др. пол. XV ст., Енріке Мореплавець. Б. Діаш. Васко да Гама. Х. Колумб та відкриття Амереки. Навколосвітня подорож Ф. Магеллана. Наслідки та значення ВГВ. Тема 6. Реформація в Європі Реформація в Німеччині. Німеччина напередодні Реформації: політичне становище, адміністративний устрій; імператор та його влада; соціально-економічний розвиток імперії. Мартін Лютер та його вчення. Селянська війна у Німеччині. Аугсбурзький релігійний мир Розвиток Швейцарії у XVI ст. Ульріх Цвінглі. Жан Кальвін. Місце кальвінізму у поширенні Реформації. Франція за Франциска I. Реформація у Франції. Релігійні війни 1562–1598 рр.: їх етапи та підсумки. Нантський едикт. Тема 7. Європа наприкінці XVI–XVII ст. Франція наприкінці XVI–XVII ст. Генріх IV. Діяльність Ришельє: прихід Людовика XIII до влади. «Політичний заповіт» Ришельє. Франція за Людовіка XIV (1643–1715 рр.). Кольбер. Абсолютизм за Людовіка XIV. Політика протекціонізму та меркантилізму.. Англія XVI–XVII ст. Генріх VIII та реформація. Особливості англійського абсолютизму, Акт про супрематію 1534 р. Єлізавета Тюдор та її політика. “Ірландське питання». Англіканський символ віри за Єлизавети. Іспанія з Карла I (1519–1555 рр.). Умови появи Габсбургів на троні та характер їх європейської політики. Антиіспанські заходи Карла I. Повстання комунерос. Особливості іспанського абсолютизму. Іспанія та національно-визвольна боротьба у Нідерландах. Передумови та етапи національно-визвольного руху у Нідерландах: політичне та соціально-економічне становище Нідерландів. Республіка Об’єднаних провінцій. Тема 8. Міжнародні відносини у XVII ст. Тридцятирічна війна Характер міжнародних відносин на початку XVII ст. Національні держави та зміст міжнародної політки Нової доби. Роль протестантизму у системі взаємин. Розвиток колоніальної системи. Тридцятирічна війна 1618–1648 рр. Передумови (протистояння католицьких та протестантських держав; економічні інтереси). Етапи війни та їх характер, основні учасники та їх мета. Підсумки війни. Вестфальський мир. V. Історія Росії Тема 1. Соціально-економічна модернізація Російської імперії у XVIII ст. Передумови соціально-економічної модернізації. Модернізаційні процеси у Росії та Західній Європі: спільне та відмінне. Початок промислової модернізації за часів Петра І. Російська металургія у XVIII ст. Мануфактурне виробництво. Розвиток нових галузей промисловості. Урбанізація та розвиток міст Росії у XVIII ст. Сільське господарство: суперечності екстенсивного шляху розвитку. Внутрішня та зовнішня торгівля Росії у XVIII ст. Фінансова політика царського уряду та грошові реформи XVIII ст. Тема 2. Становлення абсолютизму в Росії XVIII ст.: від реформ Петра І до «освіченого абсолютизму» Катерини ІІ Розвиток державно-політичних інституцій Російської імперії XVIII ст. у контексті політичних процесів у Європі. Теоретичне обґрунтування ідеології абсолютизму в Росії. Реформи Петра І, перетворення Росії на імперію та становлення імперського централізованого адміністративно-бюрократичного апарату. Нові органи центральної та місцевої влади. Правительствуючий Сенат і Святіший Синод. Губернські реформи Петра І та Катерини ІІ. «Освічений абсолютизм» Катерини ІІ: ідеологія та практика. «Наказ» Катерини ІІ та Уложенна Комісія. Абсолютизм як інструмент російської модернізації: проблеми та протиріччя. Тема 3. Трансформації соціально-економічного розвитку Російської імперії в 60–90-х рр. ХІХ ст. Основні положення і зміст селянської реформи 1861 р. Земська, міська, судова, військова реформи та їх значення. Фінансова та освітянська реформи. Олександр ІІІ: політика «контрреформ». Громадська думка і суспільний рух в імперії. Промисловий переворот і утвердження капіталізму в Російській імперії. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, втягування Росії у світовий ринок. Фінансово-економічна урядова політика, роль іноземного капіталу в розвитку економіки Російської імперії. Соціальна структура, збереження станового устрою, майнова диференціація. Руйнування монархічної парадигми у свідомості народу. Тема 4. Росія на початку ХХ століття: революція і реформи Реформи С. Ю. Вітте і їх значення. Наростання нестабільності в країні. «Кривава неділя» 9 січня 1905 р. Посилення репресій і наростання революційних настроїв. Маніфест 17 жовтня 1905 р. Грудневе повстання. Політичні свободи: декларація і практичне втілення. Наділ Державної думи законодавчими функціями. Об’єднаний уряд, його функції. Акти 20 лютого 1906 р., перетворення Державної ради у верхню законодавчу палату. Нова редакція «Основних законів Російської імперії» від 23 квітня 1906 р. Принцип розділення властей. Формування політичних партій в Росії. Типи партій, їх політичні цілі й програми. Найбільші партії: Союз 17 жовтня, конституційно-демократична партія, соціалісти-революціонери, соціал-демократи, союз російського народу. Відкриття I Державної думи 27 квітня 1906 р., її склад, результати роботи. Розпуск Думи і Виборзька відозва (липень 1906 р.) II Державна дума, обговорення аграрного питання. Державний переворот 3 червня 1907 р.: розпуск II Думи і зміна виборчого закону. ІІІ Дума і політичний курс та реформи П. А. Столипіна. VІ. Історія СРСР Тема 1. Утворення Радянської держави та її розвиток у повоєнний період Росія після Лютневої революції. Тимчасовий уряд і Ради. Кризи Тимчасового уряду в період березень – жовтень 1917 р. Жовтневе збройне повстання в Петербурзі. Скликання і розпуск Установчих зборів. Причини виникнення громадянської війни. Перша радянська Конституція і її основні положення. Політика «воєнного комунізму» та її сутність. Криза в Росії наприкінці 1920 – на початку 1921 рр. X з’їзд РКП(б). Нова економічна політика: сутність, основні цілі та особливості реалізації. Процес утворення СРСР. В. І. Ленін та Й. В. Сталін про принципи об’єднання радянських республік. Юридичне оформлення утворення СРСР. Перша Конституція СРСР. Посилення позицій Й. В. Сталіна. Боротьба за владу в партії і державі упродовж 1920-х рр. Курс на індустріалізацію. П’ятирічні плани розвитку народного господарства СРСР. Фінансові джерела індустріалізації. Соціалістичне змагання та стахановський рух. Праця ув’язнених і спецпоселенців. Підсумки й уроки індустріалізації країни. Курс на колективізацію сільського господарства. Підсумки, наслідки й уроки колективізації. Політичне життя країни та формування режиму особистої диктатури Й. В. Сталіна упродовж 1930-х років. Антисталінські угрупування в більшовицькій партії. Вбивство С. М. Кірова. Політичні процеси 1936-1938 рр. Конституція 1936 р. Зовнішня політика СРСР та курс на створення системи колективної безпеки. Мюнхенський договір. Радянсько-японські відносини. Радянсько-німецькі договори 1939 р. та їх наслідки. Початок Другої світової війни. Тема 2. Радянський Союз в 1940-х – на початку 1950-х рр. Початковий період Великої Вітчизняної війни. Причини й масштаби поразок Червоної армії влітку-восени 1941 р. Битва за Москву. Воєнно-політичне й історичне значення розгрому німецько-фашистських військ під Москвою. Бойові дії навесні – влітку 1942 р. Причини поразок Червоної армії. Сталінградська битва та її значення. Бойові дії взимку-весною 1943 р. Прорив блокади Ленінграда. Плани сторін на літо 1943 р. Курська битва та її значення. Наступальні операції радянських військ влітку і восени 1943 р. Окупаційний режим. Розгортання партизанського руху. «Рейкова війна». Антигітлерівська коаліція. Конференції союзників та рішення, прийняті у ході їх роботи. Утворення Організації Об’єднаних Націй. Бойові дії Червоної армії в Європі. Берлінська операція. Капітуляція Німеччини. Празька операція. Вступ СРСР у війну з Японією. Закінчення Другої світової війни. Причини і значення перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні. Політичний розвиток країни у повоєнний період. Посилення режиму особистої влади Й. В. Сталіна. Нові репресії та переслідування. Боротьба радвлади з інтелігенцією в 1946-1948 рр. Зовнішня політика Радянської держави. Нова розстановка сил на міжнародній арені після закінчення Другої світової війни. «Холодна війна». Створення воєнних блоків. Ядерна зброя як чинник міжнародних відносин. СРСР і країни соціалістичного табору. Німецьке питання. Тема 3. СРСР в 1953–1985 рр. Боротьба за владу в радянському керівництві після смерті Й. В. Сталіна. Прихід до влади М. С. Хрущова. «Відлига». XX з’їзд КПРС і його значення. Реабілітація жертв сталінізму: суперечність процесу. Партійна і державна діяльність М. С. Хрущова. Проголошення про «повну і остаточну перемогу соціалізму». XXІІ з’їзд КПРС. Третя програма партії. Курс на «побудову комунізму». Зародження дисидентства. Правозахисний рух. Розвиток радянської економіки. Реформи управління 1957 р. Найбільші будівництва країни. Освоєння цілинних земель. Радянська наука і культура в період хрущовської одинадцятирічки. Перший політ людини в космос. «Відлига» в літературі і мистецтві. Зовнішня політика Радянської держави. СРСР і країни соціалізму. Організація Варшавського договору. Радянсько-американські відносини. Проблема Західного Берліна. Карибська криза. Жовтневий Пленум ЦК КПРС 1964 р. Усунення М. С. Хрущова від влади. Суть і стиль брежнєвського керівництва. Конституція СРСР 1977 р. Ю. В. Андропов. Спроби модернізації радянського суспільства. Пріоритети економічного розвитку. А. М. Косигін. Вересневий пленум ЦК КПРС 1965 р. Початок економічної реформи. Промисловість. Основні будівництва. БАМ. Радянський військово-промисловий комплекс. Проблеми ефективності сільського господарства. Зниження темпів зростання промислового і сільськогосподарського виробництва. Посилення репресій проти інакомислення і дисидентів. Зростання еміграції. Зовнішня політика СРСР. А. А. Громико. Початок розрядки міжнародної напруженості і роль в цьому процесі Радянського Союзу. СРСР і країни світової системи соціалізму. Радянсько-американські відносини. Договори про обмеження стратегічних озброєнь. Загострення міжнародного стану наприкінці 70-х – початку 80-х рр. Війна в Афганістані. Новий виток гонки озброєнь. Тема 4. «Перебудова» та розпад Радянського Союзу Причини виникнення нового етапу в житті радянського суспільства. «Перебудова». Квітневий Пленум ЦК КПРС 1985 р. Курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Концепція перебудови господарського механізму. Дозвіл кооперативної, індивідуальної та приватнопідприємницької діяльності. Причини погіршення соціально-економічної ситуації в країні і провалу курсу на прискорення соціально-економічного розвитку. Наростання кризових явищ в економіці країни. Політична реформа в СРСР. XIX Всесоюзна партійна конференція. Вибори народних депутатів СРСР. З’їзди народних депутатів СРСР. Відміна 6-ої статті Конституції СРСР. Обрання Президента СРСР. Демократизація суспільного життя. Виникнення суспільно-політичних рухів і багатопартійності. Серпневі події 1991 р. Вихід республік із складу СРСР. Зміни в радянській зовнішній політиці. «Нове політичне мислення». Визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими. Радянсько-американські відносини. Підсумки і результати зовнішньополітичної діяльності радянського керівництва. VІІ. Історія Країн Азії, Африки та Латинської Америки в середні віки Тема 1. Особливості розвитку Середньовічного Сходу, Доколумбової Америки Схід та Середньовічний Схід. Хронологічні межі східного середньовіччя. Особливості періодизації історії країн Азії, Африки та Латинської Америки. Роль держави у розвитку східних суспільств. Проблема колоніалізму та його значення у розвитку колоніальних земель. Проблема Сходу та Заходу в історичній ретроспективі. Сходоцентризм і європоцентризм як світоглядні системи. Українське сходознавство: традиції і сучасні доробки. А. Кримський. Вивчення цивілізацій Доколумбової Америки у сучасній історіографії. Тема 2. Китай у середньовіччі Історична китаїстика. Особливості розвитку середньовічного Китаю: династичні цикли та їх ознаки, періодизація. Релігійні та етико-філософські системи Китаю (даосизм, буддизм, (чан-буддизм), конфуціанство) та їх вплив на державну ідеологію. Політична історія Китаю у період від падіння Хань до імперії Мін Від Хань до Суй (220-581 рр.). Розквіт середньовіччя у Китаї за імперій Тан (617-907 рр.) і Сун (960-1279 рр.). Державний та суспільний устрій, економіка. Монгольська династія Юань (1279-1368 рр.). Китай у завершальну добу Середньовіччя: Імперія Мін (1368-1644 рр.). Маньчжурське завоювання Китаю. Місце середньовічного Китаю у розвитку далекосхідного регіону та його культурні надбання. Тема 3. Середньовічна Японія Початковий етап японського середньовіччя. Періодизація. Держава Ямато. Сінтоїзм як національна релігія. Клан Сога та поява буддизму. Переворот Тайка 645 р. Нарська монархія (710-794 рр.) та завершення складання основ японської середньовічної державності. Період секкан (794-1086 рр.). Доба Хейян (794-1185 рр.) та її значення для розвитку японської культури. Інсей (1086-1156 рр.). Самурайство та формування системи сьогунату. Сьогунати Камакура, Муроматі, Токугава. Особливості економічного розвитку середньовічної Японії. Видатні пам’ятки культури середньовічної Японії. Тема 4. Араби та арабо-мусульманські держави у середньовіччі Природно-кліматичні умови та особливості господарського розвитку Аравії. Середньовічний арабський етнос. Періодизація історії арабо-мусульманських держав. Доісламська Аравія (політична, соціально-економічна, релігійна ситуація). Зародження ісламу: умови та джерела формування. Мухаммед та його діяльність. Основні засади віровчення. Хіджра, умма, хадж. Течії ісламу: хариджити, сунніти, шиїти. Коран та та його структура. Причини створення загальноарабської держави. Правління «праведних халіфів» (632-661 рр.). Політичний розвиток арабо-мусульманського халіфату. Халіфат Омейядів (Дамаський) 661-750 рр. Халіфат Аббасидів (Багдадський) (750-1258 рр.). Характерні риси розвитку ісламських держав Північної Африки та Піренейського півострова. Тема 5. Туреччина у середньовіччі. Османська Імперія Періодизація історії Туреччини. Виникнення держави турків-османів. Формування османської військово-експансіоністської держави. Турецькі завоювання XIV ст. Навала Тимура та її наслідки. Відбудова Османської держави. Падіння Константинополя. Створення Османської імперії та її розквіт. Занепад турецької могутності. Тема 6. Середньовічна Індія Періодизація історії Індії у середні віки. Характерні риси розвитку доісламської Індії. Північна Індія епохи Гуптів та Харші. Південна Індія до ісламу. «Індуїстська революція» та її наслідки. Ісламська держава в Індії: Ісламське завоювання. Делійський султанат (1206-1526 рр.). Держава Бахмані, Гуджарат, Віджаянагар. «Імперія Великих Моголів» (1526-1754 рр.). Пам’ятки середньовічної індійської культури. Тема 7. Латинська Америка у середньовіччі Історія країн Латинської Америки: особливості вивчення регіону. Поняття Доколумбових цивілізацій Латинської Америки. Амеріндологія (індіаністика) в Україні. Типологія та специфіка цивілізацій Доколумбової Америки. VІІ. Історія Країн Азії, Африки та Латинської Америки У новий ТА НОВІТНІЙ час Тема 1. Особливості соціально-економічного розвитку народів Сходу у ХVІІ – на початку ХХ ст. Загальна характеристика становища країн Сходу у ХVІІ-ХІХ ст. Створення колоніальної системи. Передумови виникнення визвольного руху народів Сходу на межі ХІХ–ХХ ст. Особливості розвитку країн Латинської Америки протягом ХVІІ – початку ХХ ст. Загальна характеристика становища народів Африки протягом ХVІІ–ХІХ ст. Посилення колоніальної експлуатації народів континенту. Початок економічного розвитку. Особливості політичного і соціально-економічного життя народів Африки на початку ХХ ст. Тема 2. Країни Далекого Сходу та Центральної Азії Особливості соціально-економічного розвитку Китаю напередодні нового часу. Проникнення західного капіталу до Китаю у ХVІІ – ХІХ ст. Опіумні війни. Тайпінське повстання. Китай у системі міжнародних відносин наприкінці ХІХ ст. Повстання іхетуанів. Криза маньчжурського режиму на початку ХХ ст. Синхайська революція. Китай у роки Першої світової війни. Особливості становища Китаю у міжвоєнний період. Політика Японії стосовно Китаю (1937-1945). Громадянська війна. Створення КНР. «Великий стрибок». «Велика пролетарська культурна революція». Економічні реформи 1980-1990 рр. Сучасне становище Китаю. Китайсько-українські відносини. Сьогунат Токугава. Капіталістичні елементи в економіці країни. Особливості розвитку Японії у системі східних країн. Буржуазна революція 1867–1868 рр. Смуга реформ. Конституція 1889 р. Мілітаризація країни. Японсько-китайська війна. Японія на початку ХХ ст. Економіка і соціальна структура. Русько-японська війна та її наслідки. Внутрішня і зовнішня політика країни у перші десятиліття ХХ ст. Японія у Першій світовій війні. Формування ідеології «кокутай». Японсько-німецький альянс. «Антикомінтернівський пакт». Японія в роки Другої світової війни. Період окупації. Сан-Франціський мірний договір. «Економічне диво». Японія на межі ХХ та ХХІ ст. Японсько-українські відносини. Тема 3. Народи Південної Азії у Новий час Криза та розпад Могольської імперії. Початок завоювання Індії англійськими колонізаторами. Економічний і суспільний розвиток Індії у ХІХ ст. Спроби реформування країни. Завершення завоювання Індії. Національне повстання 1857-1859 рр. Зародження і консолідація національно-визвольного руху. Утворення ІНК. Індія напередодні та у роки Першої світової війни. Індія у міжвоєнний період. Поширення національно-визвольного руху у роки Другої світової війни. Причини поділу Британської Індії на дві держави. Дж. Неру і «політика неприєднання». Індійсько-пакистанські відносини. Проблеми комуналізму. Сучасний стан розвитку Індії. Індійсько-українські відносини. Тема 4. Країни Близького та Середнього Сходу Економічне и політичне становище Ірану напередодні Нового часу. Боротьба європейських держав за гегемонію у Ірані у першій половині ХІХ ст. Внутрішня та зовнішня політика Ірану в середині ХІХ ст. Перетворення Ірану у напівколонію. Іран напередодні та у роки революції (1905-1911). Іран за часів Першої світової війни. Міжвоєнний період в історії Ірану. Країна за часів Другої світової війни. Повоєнний розвиток Ірану. «Біла революція». Спроба реформування економіки. Революція 1978-1979 рр. Перетворення Ірану на ісламську республіку. Ірансько-іракські відносини. Сучасний стан політичного, економічного та соціального розвитку країни. Османська імперія у ХVІІІ ст. Внутрішній розвиток та зовнішньополітичне становище. Східне питання. Реформи Селима ІІІ. Міжнародне становище Туреччини у І-й половині ХІХ ст. Кримська війна та її наслідки. Втручання закордонного капіталу у Туреччину. Об’єднання новоосманів. Соціально-економічний розвиток держави у 2-й половині ХІХ ст. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр., її наслідки. Перетворення Туреччини у напівколонію. Младотурецька революція. Туреччина напередодні та у роки Першої світової війни. М. А. Ататюрк і революційні перетворення у Туреччині. Друга світова війна в історії країни. Повоєнний розвиток Туреччини і її сучасне становище. Турецько-українські відносини. Загальні тенденції розвитку країн Сходу у нові часи. Економічний розвиток. Формування торгівельно-промислового капіталу. Зміни у соціальній структурі. Створення політичних партій. Перша світова війна як каталізатор боротьби народів колоній за національну незалежність. Розвиток національно-визвольних рухів у міжвоєнний період. Становище країн Азії та Африки за часів Другої світової війни. Створення незалежних держав. Особливості повоєнного розвитку країн Сходу. Їх сучасне становище: стан розвитку, проблеми, перспективи. VІІІ. Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ... «МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ» для випускників заочної форми навчання |
Робоча програма навчальної дисципліни Львівський національний університет... Робоча програма затверджена на засіданні кафедри давньої історії України та архівознавства |
|
Міністерство освіти і науки України Донецький національний університет... Розділ І. Історія розвитку українських народних дум Розділ II. Поетика повтору в українських народних думах |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ... ... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ... Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми,... |
Турпак Т. Г., ас. Корольова О.І Міністерство освгги і науки, молоді та спорту України Національний транспортний університет Кафедра «фінанси, облік і аудит» |
|
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра кореляційної оптики ЗВІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ Міністерство освіти та науки України Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Робоча навчальна програма / М.І. Неліп, О. Б. Костенко, Н. А. Вангородська. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка / юрид ф-т. – К.,... |
|
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка... |
Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний... Уміщені контрольні роботи з „Історії України” та методичні рекомендації до їх виконання |