Схематично процес планування і забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так

Скачати 164.89 Kb.

Назва	Схематично процес планування і забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так
Дата	16.03.2013
Розмір	164.89 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Історія > Документи

Тести:
Тема 19

Схематично процес планування і забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так:

а) визначення головних характеристик продуктів, що відображають їх якість або ступінь задоволення потреб споживачів → встановлення обсягу потреб споживачів → виявлення бажаних параметрів виробів → обґрунтування шляхів досягнення цих характеристик і параметрів;

б) виявлення бажаних параметрів виробів → обґрунтування шляхів їх досягнення → визначення головних характеристик продуктів, що відображають їх якість або ступінь задоволення потреб споживачів → визначення потреб споживачів;

в) визначення потреб споживачів → встановлення головних характеристик продуктів, що визначають їх якість або ступінь задоволення потреб споживачів → виявлення бажаних параметрів виробів → обґрунтування шляхів досягнення цих характеристик і параметрів;*

г) визначення потреб споживачів → виявлення бажаних параметрів виробів → встановлення головних характеристик продуктів, що визначають їх якість або ступінь задоволення потреб споживачів → обґрунтування шляхів досягнення цих характеристик і параметрів.

Головні принципи управління якістю у фірмах США можна узагальнити такими положеннями:

а) робота, спрямована на підвищення якості, повинна бути обов’язковою складовою стратегії фірми; постачальники повинні бути партнерами; покупці нашої продукції – наші найкращі друзі;

б) робота, спрямована на підвищення якості повинна бути обов’язковою складовою стратегії фірми; головне в управлінні конкурентоспроможністю продукції – не контроль, а бездефектна робота; постачальники повинні бути партнерами;*

в) постачальники повинні бути партнерами; покупці нашої продукції – наші найкращі друзі; головне в управлінні якістю продукції – не контроль, а бездефектна робота;

г) робота, спрямована на підвищення якості повинна бути обов’язковою складовою стратегії фірми; головне в управлінні якістю продукції – не контроль, а бездефектна робота; споживачі нашої продукції мають бути нею задоволені.

Серед економічних методів управління якістю продукції є:

а) пільги в оподаткуванні продукції високої якості; надання державних кредитів на налагодження виробництва високоякісної продукції;

б) сприяння розвитку конкуренції; створення ефективного механізму правового захисту національних виробників і споживачів;

в) втілення в життя положень законодавства про антимонопольну діяльність; державна закупівля високоякісної продукції за вигідними для виробника цінами;

г) втілення в життя положень законодавства про антимонопольну діяльність; створення ефективного механізму правового захисту національних споживачів.

Згідно українського законодавства монопольним вважається таке становище підприємства, коли його частка на ринку перевищує:

а) 30%;

б) 35%;*

в) 40%;

г) 45%.

У третьому розділі Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності ” зазначено, що першим напрямом недобросовісної конкуренції є:

а) порушення державної і комерційної таємниці;

б) надання споживачу неправдивої інформації, яка може зашкодити діловій репутації конкурента;

в) неправомірне використання чужого товарного знаку;*

г) неправомірного використання чужих каналів збуту продукції.

В склад Антимонопольного комітету України входять:

а) голова і п’ять державних уповноважених;

б) голова і вісім державних уповноважених;

в) голова і десять державних уповноважених;*

г) голова і дванадцять державних уповноважених.

Державним органом, що розглядає справи про недобросовісну рекламу є:

а) Торгово-промислова палата України;

б) Ліцензійна палата України;

в) Державний комітет захисту прав споживачів;

г) Антимонопольний комітет України.*
Тема 20

Естетичні параметри конкурентоспроможності продукції характеризують:

а) властивості продукції, які регламентуються обов’язковими нормами;

б) продукцію з точки зору її відповідності властивостям людського організму;

в) сферу використання продукції та рівень задоволення смаків (потреб) споживачів;

г) досконалість виробничого виконання продукції і стабільність товарного вигляду.*

Параметри конкурентоспроможності продукції за її призначенням поділяються на :

а) класифікаційні, естетичні, технологічні;

б) класифікаційні, технічні, конструктивні;*

в) конструктивні, демонстративні, довговічні;

г) технічні, технологічні, естетичні.

Оптимальні умови конкурентоспроможності товару виражаються відношенням:

а) корисного ефекту товару до ціни (експлуатаційних витрат) споживання;

б) корисного ефекту до ціни (експлуатаційних витрат) споживання, яке прямує до мінімуму;

в) корисного ефекту ( від використання товару) до ціни (експлуатаційних витрат) його споживання, яке прямує до максимуму;

г) корисного ефекту ( від використання товару) до ціни (експлуатаційних витрат) його споживання, яке прямує до максимуму.*

Алгоритм оцінки конкурентоспроможності продукції насамперед передбачає:

а) визначення переліку параметрів виробу, який підлягає оцінці і врахування запитів потенційних покупців;

б) визначення цілей аналізу конкурентоспроможності, збір даних про конкурентів;

в) вивчення ринку, збір даних про конкурентів, врахування запитів потенційних споживачів;*

г) вибір бази порівняння продукції конкуруючих підприємств, вивчення ринку, аналіз споживчих цін.

Інтегральний показник конкурентоспроможності продукції розраховується відношенням:

а) групового параметричного індексу споживчих параметрів продукції до групового параметричного індексу її економічних параметрів;*

б) групового параметричного індексу економічних параметрів продукції до групового параметричного індексу її нормативних параметрів;

в) групового параметричного індексу нормативних параметрів продукції до групового параметричного індексу її технічних параметрів;

г) групового параметричного індексу економічних параметрів продукції до групового параметричного індексу споживчих параметрів продукції.

Метод розрахунку конкурентоспроможності продукції за допомогою параметричних індексів називається:

а) параметричним;

б) комплексним;*

в) системним;

г) розрахунковим.

Диференційований метод оцінки конкурентоспроможності продукції базується на:

а) порівнянні одиничних параметрів окремо взятого товару і найкращого його аналогу;

б) порівнянні окремих продуктів за споживчими властивостями, тобто за здатністю задовольнити потреби споживачів;

в) порівнянні одиничних параметрів окремо взятого продукту і повного зразка;*

г) встановленні рівня вимог споживачів до того чи іншого товару і виявленні наскільки цей рівень витримується виробником.

Експертними методами оцінки конкурентоспроможності продукції не здійснюється:

а) розробка класифікації оцінюваної продукції;

б) визначення коефіцієнтів вагомості показників конкурентоспроможності продукції;

в) атестація продукції;

г) визначення номенклатури показників програми виробництва продукції.*

При аналізі макросередовища підприємства враховують таких ініціаторів його (макросередовища) факторів:

а) економіку, природу, техніку;

б) керівництво фірми, уряд, випадок;*

в) суспільство, населення, політику;

г) науку, техніку, уряд.

Досліджуючи та аналізуючи конкурентне середовище попередньо слід відповісти на запитання:

а) на якій стадії життєвого циклу знаходиться галузь в якій ви і ваші конкуренти функціонують?

б) яку частину своїх доходів витрачають потенційні покупці на купівлю продукції галузі в якій працюєте ви і ваші конкуренти?

в) наскільки ефективні програми маркетингу ваших конкурентів?*

г) наскільки ефективні стратегічні програми розвитку підприємств ваших конкурентів?

Аналіз характеристики основних конкурентів доцільно провадити за розділами:

а) ринок, покупці, продукт, організація збуту та розподілу продукції;

б) ринок, ціни, покупці, організація роботи по ефективному продажу продукції;

в) сегментація ринку, ціни на конкуруючі продукти, організація збуту та розподілу продукції;

г) ринок, продукт, ціни, просування продукту на ринку, організація збуту та розподілу продукції.*

У бланку оцінки конкурентоспроможності фірми стосовно провідних конкурентів є такі розділи:

а) ринок, продукти, ціна, канали збуту;

б) продукт, ціна, канали збуту, просування продукту на ринок;*

в) конкуренти, партнери, продукт, просування продукту на ринок;

г) продукт, якість, ціна, канали збуту.

В розділі “продукт” бланку оцінка конкурентоспроможності фірми стосовно провідних конкурентів оцінюються такі фактори конкурентоспроможності:

а) система контролю виробничих запасів, рекомендацій по використанню;

б) зручності у використанні, престиж торгової марки;*

в) гарантійний термін використання, ступінь охоплення ринку;

г) рівень ремонтного обслуговування, підприємства-виробники.

У розділі “канали збуту” бланку оцінки конкурентоспроможності фірми стосовно провідних конкурентів оцінюються такі фактори конкурентоспроможності:

а) підприємства-виробники, ступінь охоплення ринку, систем контролю запасів;*

б) демонстрація продуктів, премії торговим посередникам, стимули для споживачів;

в) форми та терміни платежу, умови кредиту, торгові посередники;

г) система транспортування, стимули для споживачів, навчання та підготовка персоналу збутових служб.

У розділі “просування продукту каналами торгівлі” бланку оцінки конкурентоспроможності фірми стосовно провідних конкурентів оцінюються такі фактори:

а) стимули для споживачів, демонстраційна торгівля;

б) показ зразків виробів, навчання та підготовка персоналу збутових служб;

в) телевізійний маркетинг, нагадування про вирів у ЗМІ;

г) демонстрація продуктів, купони, рекомендації по використанню.*

Оцінка конкурентоспроможності підприємства може проводитися методами:

а) ідеалу, різниць, “еталону”, балів;

б) різниць, рангів, балів, “еталону”;*

в) графічним, “еталону”, табличним, сітковим;

г) балансовим, нормативним, різниць, рангів.

Для наочного відображення зон конкурентних переваг та недоліків підприємства при оцінці його конкурентоспроможності використовується метод:

а) рангів;

б) сітковий;

в) “еталону”;*

г) балів.

Суть методу різниць оцінки конкурентоспроможності підприємства полягає у:

а) наочному відображенні зон конкурентних переваг та недоліків підприємства;

б) визначенні узагальнюючої кількісної оцінки становища підприємства в конкурентній боротьбі;

в) визначенні загальних положень, сильних і слабких сторін підприємства, що оцінюється;

г) визначенні переваг та недоліків підприємства за окремими показниками, що порівнюються.*

Загальні положення, сильні та слабкі сторони підприємства, що оцінюється, в боротьбі з конкурентами визначає метод:

а) різниць;

б) балів;

в) “еталону”;

г) рангів.*

Застосування методу балів при оцінці конкурентоспроможності підприємства дозволяє:

а) наочно відобразити зони конкурентних переваг та недоліків;

б) визначити узагальнюючу кількісну оцінку становища підприємства в конкурентній боротьбі;*

в) визначити переваги та недоліки підприємства за окремими показниками, що порівнюються;

г) визначити загальні положення, сильні та слабкі сторони підприємства, що оцінюється в боротьбі з конкурентами.

Тема 13

Існуючі канали розподілу продукції передбачають такі основні методи збуту:

а) прямий, непрямий, системний;
б) прямий, опосередкований, комплексний;

в) прямий, непрямий, змішаний;*

г) прямий, непрямий, цільовий.

Схема варіантів каналів розподілу включає:

а) однорівневий, дворівневий канали;

б) канал нульового рівня, одно та дворівневий канали;

в) однорівневий, дво та трьох рівневий канали;

г) канал нульового рівня, одно, дво та трьох рівневі канали.*

Підходами до визначення числа торговельних посередників є:

а) розподіл на правах власності та селективний вибір;
б) інтенсивний вибір і розподіл на правах власності;

в) інтенсивний розподіл та виняткове дилерство;*

г) винятковий розподіл та селективний вибір.

Оптовий торговець виконує ряд функцій, які виробник не здатний виконувати самостійно, а саме:

а) організація виробництва продукції;

б) забезпечення підприємства сировиною;

в) організація зберігання продукції;*

г) визначення номенклатури виробів.
5. За класифікаційною ознакою “форми товарної спеціалізації” підприємства роздрібної торгівлі діляться на:

а) магазини з індивідуальним обслуговуванням; магазини, що реалізують товари за зразками і каталогами;

б) магазини, що обслуговують міських жителів; магазини, що обслуговують сільських жителів;

в) магазини середнього рівня цін; магазини низьких та високих цін;

г) універсальні, комбіновані.*

Колесо роздрібної торгівлі” має такі компоненти:

а) маркетинг, вразливість, пристосованість;

б) інновації, стабільність, зростання торгівлі;

в) вразливість, нововведення, зростання торгівлі;*

г) чутливість, вразливість, зростання.

У процесі планування товарного асортименту враховуються наступні внутрішні фактори:

а) виробництво та збут продукції;

б) персонал та оплата праці;

в) виробнича програма та збутові канали;

г) матеріально-технічні ресурси та постачальники.*

Першим компонентом алгоритму формування перспективного товарного асортименту є:

а) аналіз потреб, який включає прогноз можливості отримання держзамовлень та дослідження кон’юнктури ринку;

б) діагностика виробничого потенціалу;

в) довгострокові цілі підприємства, його місія;*

г) оцінка можливостей нарощування виробничого потенціалу підприємства.

Тема 21

Багатокритеріальна оцінка виміру ефективності використовує наступні критерії:

а) фондовіддачу, матеріаломісткість;

б) кількість, якість;

в) умови роботи, впровадження нововведень;*

г) затрати, умови роботи та відпочинку.

Одним з критеріїв виміру ефективності функціонування підприємства є дієвість, яка означає:

а) рівень досягнення системою поставлених перед нею цілей;*

б) досягнення цілей з найменшими сукупними витратами;

в) рівень досягнення системою стратегічних цілей і завдань;

г) найбільш повен використання явних і прихованих можливостей розвитку підприємства.

Оцінку ефективності діяльності підприємства доцільно робити за наступними групами показників:

а) мета, стратегія, політика і цінності, фінанси, попит споживачів;

б) мета, стратегія, політика і цінності, фінанси, виробництво, споживчий результат і екологія;*

в) мета, стратегія її досягнення, фінансове забезпечення, виробництво та реалізація продукції;

г) виробництво, фінансове забезпечення, споживчий результат і екологія, соціальні стандарти та їх дотримання.

Ефективність за сферою застосування розрізняють як:

а) народногосподарську та госпрозрахункову;

б) ефективність діючого виробництва, зовнішньоекономічних зв’язків;

в) загальну, локальну, часткову;*

г) абсолютну та порівняльну.

Відповідно до об’єктів призначення, ефективність ділять на:
а) ефективність охорони довкілля, ефективність розвитку науки і техніки;*
б) ефективність виробничої та комерційної діяльності підприємства;
в) ефективність транспортного відділу, ефективність складського господарства;

г) ефективність маркетингової діяльності, соціально-культурних заходів.

В умовах ринкової економіки, на думку фахівців, за критерій економічної ефективності діяльності підприємства доцільно приймати:

а) максимальне задоволення потреб споживачів при мінімальних виробничих затратах;

б) максимально можливе використання потенційних можливостей по виробництву і реалізації продукції;

в) максимізацію прибутку від виробництва та реалізації продукції при середньо галузевому рівні відповідних видатків;

г) максимізацію прибутку від виробництва та реалізації продукції при мінімальних відповідних видатках.*

Загальними показниками ефективності менеджменту підприємства є:

а) фондовіддача, темпи зростання продуктивності праці, матеріаломісткість;

б) виробництво продукції на 1 грн. витрат, відносна економія: основних виробничих фондів, фонду оплати праці;*
в) економія чисельності працівників, темпи зростання продуктивності праці, фондовіддача;

г) зниження трудомісткості виробів, питомі капітальні вкладення на 1 грн. приросту продукції.

Абсолютна ефективність управління підприємством є відношенням:

а) суми прибутку, отриманого підприємством до відповідної величини відповідних витрат;

б) фактичного використання потенціалу підприємства до середньогалузевих можливостей розвитку бізнесу;

в) фактичного використання потенціалу підприємства до потенційних можливостей виробництва продукції;*

г) приросту прибутку до суми відповідних капітальних вкладень, викликаючих цей приріст.

Критерій ефективності функціонування недержавного сектору характеризується:

а) максимізацією прибутку;

б) рівнем розвитку підприємницької діяльності і зростанням прибутку;*

в) зростанням прибутку та виконанням соціальних програм для своїх працівників;

г) збільшенням обсягу продукції, що виробляється і продається.

Серед 15 критеріїв активізації діяльності працівників у процесі управління двома першим є:

а) кожна людина прагне до успіху; для кожного контроль збоку неприємний;

б) будь-які дії повинні бути осмисленими; кожен прагне виразити себе в праці;

в) більшість людей відчуває радість від роботи; людям подобається відчувати свою значимість;

г) будь-які дії повинні бути осмисленими; більшість людей відчуває радість від роботи.*

Серед 15 критеріїв активізації діяльності працівників у процесі управління одинадцятим і дванадцятим є:

а) більшість людей прагнуть в процесі роботи набути нових знань; чи дозволяє робота бути самому собі шефом?

б) кожному потрібна інформація про якість власної праці; для кожного контроль з боку неприємний;*

в) успіх без визнання приводить до розчарування; людям подобається відчувати свою значимість;

г) кожна людина прагне до успіху; більшість людей прагнуть в процесі праці набути нових знань.

Концепція, спрямована на ліквідацію “вузьких місць”, орієнтована на майбутнє відповідно до поставлених цілей і завдань одержання визначених результатів є системою:

а) системного аналізу;

б) облікової політики підприємства;

в) контролінгу;*

г) стратегічного менеджменту.

Ефективність управлінської праці на підприємстві вимірюється відношенням:

а) досягнутого результату до затраченої суми основних і обігових коштів;
б) досягнутого підприємством результату до витрат управлінської праці;*

в) досягнутого підприємством результату до його максимально можливої величини;

г) чисельності управлінських працівників до витрат на оплату їх праці.

Серед підходів до визначення ефективності управління організацією є:

а) застосування синтетичних показників ефективності управління ( коефіцієнт оперативності, надійності тощо);*

б) використання теорії багатокритеріального аналізу функціонування організації;

в) порівняння планових показників з нормативними;

г) розраховують абсолютні показники ефективності капітальних вкладень.

Ефективність організації управління в організації можна оцінити за:

а) динамікою витрат на управління порівняно із загальними витратами виробництва;

б) коефіцієнтом стабільності кадрів;*

в) співвідношенням витрат на удосконалення управління і на сам процес управління;

г) порівнянням витрат на раціоналізацію з результатами діяльності об’єкта управління.

При оцінці ефективності системи управління підприємством використовують групу показників продуктивності управлінської праці, до яких включається:

а) вихід валової продукції на одного середньорічного працівника підприємства;

б) питома вага витрат на управління в собівартості продукції;

в) прибуток, отриманий в розрахунку на одного працівника підприємства;

г) виробництво валової продукції на одного управлінського працівника.*

Діючі або запроектовані системи управління підприємством можна оцінити відношенням:

а) результату від діяльності (який визначають як різницю між виручкою від реалізації продукції і собівартістю її виробництва) до величини затрачених зусиль (сума поточних і капітальних затрат);

б) ефективності виробництва (визначають відношенням фактичної маси прибутку до планової) до економічності персоналу підприємства (фактичної чисельності до нормативної);

в) ефективності господарської діяльності (визначають відношенням прибутку до собівартості) до економічності апарату управління, яку визначають як відношення фактичної чисельності працівників апарату управління до нормативної;

г) ефективності виробництва (яку визначають як відношення фактичної маси прибутку до планової) до економічності апарату управління, яку визначають як відношення фактичної чисельності працівників апарату управління до нормативної.*

Коефіцієнт ефективності управління відображає ступінь використання потенційних можливостей підприємстві розраховується відношенням:

а) фактичного обсягу реалізованої продукції до потенційних можливостей виробництва валової продукції;

б) фактично використаної величини потенціалу підприємства до його сумарної величини;

в) фактичного валового доходу до потенційних можливостей його виробництва;*

г) фактичного обсягу прибутку до його середньогалузевої величини.

Ефективність управлінської праці за річним обсягом товарної продукції розраховується відношенням:

а) річного обсягу готової продукції до середньооблікової чисельності управлінського персоналу;

б) річного обсягу валової продукції до середньооблікової чисельності постійних працівників підприємства;

в) річного обсягу товарної продукції до середньооблікової чисельності управлінського персоналу основних цехів підприємства;

г) річного обсягу товарної продукції до середньооблікової чисельності управлінського персоналу підприємства.*

Загальні річні витрати на управління виробництвом (приведені сумарні витрати на управління) є:

а) сумою річних поточних і відповідних капітальних (одноразових) витрат;

б) сумою річних поточних витрат і добутку нормативного коефіцієнта ефективності на відповідні одноразові витрати;

в) сумою річних поточних витрат і добутку нормативного коефіцієнта ефективності на відповідні одноразові витрати та середньооблікову чисельність управлінського персоналу основних цехів підприємства;

г) сумою річних поточних витрат і добутку нормативного коефіцієнта ефективності на відповідні одноразові витрати і середньооблікову чисельність управлінського персоналу підприємства. *

Схожі:

Планування виробничої програми в натуральному виразі. Планування... Номенклатура продукції, [ 51,-c. 259 ], це склад продукції, що виготовляється по її видам (найменуванням)	«Рихтування та відновлення капоту легкового автомобіля» Так, рихтування авто може включати в себе тонку рихтовку, електровитягіваніе. Також це може бути рихтування кузова від дрібних ушкоджень...
ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇХ ВИКОНАННЯМ При продажу продукції зі складу підприємства–виробника, ціна контракту може бути зведена до відпускної вартості продукції або включена...	Віктор Вікторович Тринчук Відповідно, функціонування страхової компанії відбувається в умовах невизначеності. А від так управління ризиком не може бути зведено...
С. А. Ткаченко, А. В. Гапєєва Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв Сучасні правила бухгалтерського обліку породили ілюзію, що в умовах поглиблення та трансформації ринкових відносин в економіці України...	Авторський договір може бути змінений тільки за взаємною згодою сторін.... В авторському договорі може бути передбачена умова про його конфіденційність, за якою сторона зобов'язується не розголошувати інформацію...
2. Чому визначена проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів? Шполянської міської ради „Про плату за користування земельними ділянками до укладення договорів оренди на території м. Шпола”	Запит може бути поданий: на поштову адресу: 26000, м. Новомиргород,... Система обліку, що містить інформацію про документи, які перебувають у володінні Новомиргородської районної державної адміністрації...
ПОРЯДОК складання та подання запитів на інформацію Синельниківської міської ради в усній чи письмовій формі або шляхом надання електронною поштою: e-mail:, факсом (05663)4-35-61 або...	Так. Наприклад всі суб’єктивні ідеалісти (Берклі, Юм, Кант) були... Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні? – Немає. Філософія може...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання