Так. Наприклад всі суб’єктивні ідеалісти (Берклі, Юм, Кант) були агностиками, а серед матеріалістів агностиків немає. Чи є агностики серед матеріалістів? – Немає


Скачати 294.25 Kb.
Назва Так. Наприклад всі суб’єктивні ідеалісти (Берклі, Юм, Кант) були агностиками, а серед матеріалістів агностиків немає. Чи є агностики серед матеріалістів? – Немає
Сторінка 1/3
Дата 14.03.2013
Розмір 294.25 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
  1   2   3
Шпаргалки з філософії
I. Альтернативні тести (так чи ні, пояснення) (перша версія)

  1. Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні? – Немає. Філософія може бути лише або матеріалістичною, або ідеалістичною, оскільки першоначалом (первинним) може бути або матеріальне (природа), або ідеальне (свідомість, дух).

  2. Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму? – Так. Наприклад всі суб’єктивні ідеалісти (Берклі, Юм, Кант) були агностиками, а серед матеріалістів агностиків немає.

  3. Чи є агностики серед матеріалістів? – Немає. Агностики заперечують об’єктивне існування речей, явищ і процесів, а матеріалісти визнають об’єктивність світу, природи.

  4. Чи є серед ідеалістів моністи? – Так. Наприклад Гегель. Він за єдине начало світу визнавав абсолютну ідею, яка існувала до появи світу і людини, тобто був об’єктивним ідеалістом. Те саме можна сказати і про об’єктивного ідеаліста Платона, який за першоначало (первинне) брав світ ідей.

  5. Чи може об’єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу? – Так. І Платон, і Гегель визнавали об’єктивне існування речей.

  6. Чи визнає суб’єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини? – Ні. В цілому суб’єктивний ідеалізм (Берклі, Юм) не визнавали об’єктивного існування матеріального світу, бо для них існує тільки те, що дане людині у відчуттях, тобто існує тільки те, що сприймається суб’єктом (“Існувати значить бути сприйманим” Берклі).

  7. Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки? – Так. Упродовж всього історико-філософського процесу в центр філософії ставиться (залежно від вимог часу) різні проблеми: походження світу, його сутність (Стародавні Індія, Китай), космос (Греція), людина (Відродження), людське існування (екзистенціалізм) тощо.

  8. Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму? – Ні. До появи марксизму існували матеріалістичні течії в філософії: чарвака в Індії, атомістична теорія Демокрита в Греції, французький матеріалізм 18 ст., антропологічний матеріалізм Фейєрбаха.

  9. Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість? – Так. Це брахманізм, буддизм, гілозоїзм стародавніх греків (Анаксімандр), Дідро, Кабаніса (18 ст.).

  10. Чи може за Аристотелем матерія існувати без форми? – Так. За Аристотелем внизу як першооснова всього лежить матерія без форми (субстрат), а вгорі – існує форма без матерії, або форма всіх форм (Теос). Вчення про неї він назвав теологією.

  11. Чи тотожні філософські поняття “мова” й “мовлення”? – Ні. Мова – це соціально закріплена лексична і граматична системи, які для індивіда виступають як об’єктивно існуючі, а мовлення – це спілкування людей між собою за допомогою мови, тобто мовна діяльність. Воно завжди має індивідуальний характер. Під мовленням розуміють як сам процес говоріння, так і його результат. Мова реалізується через мовлення.



  1. Чи існує у світі суб’єктивна компонента? – Так. Суб’єктивною компонентою у світі виступає свідомість людини, весь комплекс внутрішнього світу суб’єкта.

  2. Чи є загальне в одиничному? – Так. В одиничному завжди присутнє загальне як те спільне і істотне, що об’єднує його з іншим одиничним.

  3. Чи тотожні поняття “причинність” і “каузальність”? – Так. Казуальність (від лат. кауза – причина) – це те саме, що й причинність.

  4. Чи може необхідне водночас бути випадковим? – Так. Необхідність і випадковість є діалектичними протилежностями – необхідність реалізується тільки через ряд випадковостей, а випадковість є формою існування необхідності.

  5. Чи тотожні поняття “народонаселення” і “суспільство”? – Ні. Народонаселення – це все населення певного краю чи країни. Це поняття є категорією етнічною, а суспільство – категорія соціальна, що означає історично визначений тип соціальної системи.

  6. Чи тотожні поняття “індивід” і “особистість”? – Ні. Індивід – це неповторні риси людини, якими вона наділена від природи, а особистість – це соціально сформовані особливості людини.

  7. Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії? – Ні. Немає науки індійської, німецької, української, а філософія є. Не може існувати наук, які взаємно заперечують одна одну, а такі філософські вчення є – матеріалістичні і ідеалістичні.

  8. Чи тотожні поняття “культура” і “цивілізація”? – Ні. Хоча поняття “культура” і “цивілізація” тісно пов’язані між собою, вони не є тотожними, бо культура – це насамперед сфера духовного в суспільстві і людині, а цивілізація – це в першу чергу сфера громадянського суспільства, рівень розвитку техніки, правових і політичних норм, ступінь захищеності прав і свобод людини, міра гуманізованості суспільства. Водночас неправомірно протиставляти цивілізацію і культуру, як це робили Шпенглер та Бердяєв.

  9. Чи є в істині релятивне? – Так. Всяка істина містить у собі елемент релятивного (відносного). Адже істина – це процес, в ході якого окремі сторони істини уточнюються, розширюються чи звужуються, або й відкидаються зовсім.

  10. Чи є в істині абсолютне? – Так. В усякій нетривіальній істині поруч з відносним існують і зерна абсолютного знання, тобто такого, яке з розвитком науки і практики залишатиметься сталим.

  11. Чи може свобода бути абсолютна? – Ні. Свобода не може бути абсолютною, оскільки вона кінчається там, де починається свобода і право іншої людини.

  12. Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа? – Не визнає, бо вважає, що сутність Христа і його природа є виключно божественною, духовною, а не тілесною, земною. Офіційний погляд церкви – Христос має дві природи – божественну і тілесну, оскільки був народжений людиною (земною жінкою).

  13. Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога? – Так, визнає. Таких поглядів дотримувались зокрема Джордано Бруно, Бенедикт Спіноза і Григорій Сковорода.

  14. Чи визнає апологетика античну філософію? – Так, визнає. Бо апологетика проголошувала сумісність грецької філософії з принципами віровчення Христа. Апологети, тобто ранньохристиянські письменники 2 ст. (Юстин, Афіногор), широко використовували твори античних авторів для захисту християнства від нападок язичницьких володарів і вчених.

  15. Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля? – Так. Схоластика надзвичайно широко застосовувала філософські ідеї Платона і Аристотеля як для раціонального обґрунтування буття Бога, так і для обґрунтування середньовічного реалізму. Твори названих філософів використовували як представники ранньої схоластики (Ансельм Кентерберійський, П’єр Абеляр), так і пізньої схоластики (13-14 ст. – Фома Аквінський, Дунс Скот, Вільям Оккам та ін.).

  16. Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля? – Так, визнає. Як твердить Гегель у 3-й кн. “Лекцій по історії філософії” в Сирії, особливо в містах Бейрут, Антіохія, Едес, існували потужні наукові центри, які становили собою з’єднуючу ланку між грецькою філософією і арабською вченістю. Араби старанно студіювали твори Аристотеля. Вони головним чином коментували твори Стагіри (Альфарабі, Авіценна, Аверроес).

  17. Чи погоджуються номіналісти з вченням Платона про ідеї, поняття? – Ні. Номіналісти вважали, що загальним поняттям (універсаліям) в дійсності нічого не відповідає; що вони є лише назвами (номенами) для класів однорідних предметів, які існують як індивіди.

  18. Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття? – Так, погоджуються. Їхні погляди на універсалії збігалися з поглядами Платона на ідеї (поняття).

  19. Чи може об’єкт пізнання існувати без суб’єкту пізнання? – Так. Об’єкти існують незалежно від того, чи сприймаються вони об’єктами чи ні. Існування об’єктивного світу не залежить від пізнання його суб’єктами.

ІІ. Альтернативні тести (друга версія)

  1. Особистістю народжуються, або стають? – Стають. Народжуються індивідом, а особистість формується суспільством, середовищем і власною волею та самовдосконаленням.

  2. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою, або світоглядом? – Є світоглядом, але на рівні світорозуміння, коли філософія виступає теоретичним ядром світогляду.

  3. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості, або поняття кількості? – Поняття якості, оскільки кількість може бути тільки кількістю певної якості. Саме якість робить предмет тим, чим він є.

  4. Що є більш багатим за змістом – одиничне, або загальне? – Одиничне, бо одиничне містить в собі ще багато неповторних, індивідуальних ознак і водночас має ті ознаки, які входять у загальне.

  5. Що відображає сутність явища за Кантом – “річ у собі” або “річ для себе”? – "Річ у собі". За Кантом, "річ для нас" - це тільки світ явищ, або феноменів, а світ сутностей, або ноуменів, є для нас недоступним, в силу чого кожна річ залишається "річчю в собі". Саме їй належить світ сутностей.

  6. Гегель був представником об’єктивного ідеалізму, або представником суб’єктивного ідеалізму? – Гегель був представником об’єктивного ідеалізму, оскільки вважав, що до природи і людини вже об’єктивно існувала абсолютна ідея.

  7. Декарт розробив індуктивний метод, або дедуктивний метод? – Декарт розробив дедуктивний метод мислення. Він пропонував все наше знання виводити логічно із безсумнівних і ясних принципів.

  8. Світосприйняття відноситься до релігійного або філософського відображення світу? – Світосприйняття відноситься до релігійного відображення світу, бо в основі релігійного світогляду лежить не раціональність, а сфера чуттєвого та емоцій, світ почуттів і переживань.

  9. Світорозуміння характеризує міфологічне або філософське відображення світу? – Світорозуміння характеризує філософське відображення світу, а міф обмежується лише світовідчуттям, сферою чуттєвого, тоді як філософія грунтується на раціональному витлумаченні світу.

  10. Світорозуміння характеризує релігійне або філософське відображення світу? – Світорозуміння характеризує філософське відображення світу. Філософія спирається на розум, на знання, а релігія - на віру, на почуття.

  11. Марксизм створив формаційний або культурологічний підхід вивчення історії філософії? – Марксизм створив формаційний підхід до вивчення історії філософії. Кожний етап історико-філософського процесу він ставив у залежність від певної суспільно-історичної формації: філософія рабовласницького ладу, філософія доби феодалізму, філософія буржуазного суспільства, філософія доби розвинутого соціалізму.

  12. Схоластична філософія була теоцентричною або космоцентричною? – Схоластична філософія була теоцентричною, оскільки центральним поняттям схоластики був Бог (Теос).

  13. Антична філософія була космоцентричною або антропоцентричною? – Антична філософія була космоцентричною, бо всі філософські школи античності в центр своїх учень ставили поняття космосу.

  14. Філософія Відродження була “техноцентричною” або антропоцентричною? – Філософія Відродження була антропоцентричною, бо в центрі цієї філософії стояла людина (антропос) і все, що пов’язане з її діяльністю.

  15. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою або угода між кількома державами? – Суспільний договір є договором між народом і владою.

  16. Що для софістів було головним: досягнення істини або засіб доказу? – Для софістів головним було не досягнення істини, а способи її доведення, які часто за видимістю логічної правильності приховували навмисне перекручення істини: істину видати за хибність, хибність - за істину, добро-за зло, зло - за добро і т.п.

  17. Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості або причинності? – Детермінізм надає перевагу причинності. Головне для детермінізму - з’ясувати об’єктивно існуючі причинно-наслідкові зв’язки. В цьому він вбачає головне завдання як наукового, так і всякого пізнання взагалі.



  1. Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості або причинності? – Індетермінізм надає. перевагу випадковості, оскільки він взагалі заперечує об’єктивне існування причинності.

  2. Апологетика є характеристикою патристики або схоластики? – Апологетика є характеристикою патристики, бо вона відноситься до того раннього періоду становлення християнського богослов'я, коли отці церкви (патери) змушені були захищати християнське віровчення (бути його апологетами) від численних нападок світської влади і язичницьких філософів.

  3. Хто засновник томістської філософії: Фома Невіруючий або Фома Аквінський? – Засновником томістської філософії є Фома (Тома) із Аквіну.

  4. Що відроджує філософія Відродження: гармонійну людину доби античності, або політеїзм стародавніх греків? – Філософія Відродження (Ренесанс) відродила гармонійну людину доби античності, бо це збігалося уявленнями Ренесансу про сутність і призначення людини. Адже в центр своєї філософії Відродження поставило саме людину.

  5. Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцентризм або геліоцентризм? – Натурфілософію Відродження характеризує геліоцентризм, бо саме в цю добу Миколай Копернік створив свою геліоцентричну систему.

  6. Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оцінок або законів? – Макіавеллі абстрагувався від морально-етичних оцінок норм і законів права і політики, чим вперше в європейській філософії і юриспруденції відділив мораль від політики і права.

  7. Що може стимулювати людську працю за Мором: примус або висока мораль? – За Томасом Мором стимулювати людську працю може тільки висока мораль, а не примус. Там, де примус, там немає ні свободи праці, ні моральних стимулів до підвищення її продуктивності, як це було в добу рабовласництва чи феодалізму.

  8. Які якості за Локком є первинними: смак, звук, колір або форма, простір, рух, спокій? – За Локком, первинними-якостями є форма, розмір, довжина, вага і т.п., тобто ті якості, які є об’єктивними і не залежать від будови і стану органів чуття суб’єкта, які відбивають властивості предметів у об'єктивній формі.

  9. Які якості є вторинними за Локком: густина, протяжність, число або колір, смак, звук? – Вторинними якостями, за Локком, є колір смак, звук, запах.

  10. Як можна подолати “відчуження” за Марксом: шляхом знищення приватної власності або шляхом підвищення свідомості людей? – За Марксом, відчуження можна подолати тільки шляхом знищення приватної власності, бо лише вона дає можливість привласнювати результати праці інших людей (товари, .вироби ремісників, твори мистецтва і літератури).

  11. Що є основою неповторності людини за Юркевичем: розум або серце? – Основою неповторності людини, за П.Д. Юркевичем, є не розум, а серце, бо тільки в ньому зосереджена сутність людини і її духовний стрижень.



  1. Світ символів за Сковородою: це Біблія або логіка? – За Сковородою, світ символів - це Біблія. На його думку, Біблія є не звичайна книга, де написане слід розуміти прямо (буквально, текстуально), а переносно, символічно, бо текст Біблії - це прихований зміст і зібрання символів, які нам треба навчитись розшифровувати, за видимим бачити невидиме.

  2. Чим є праця за Лютером: покликом або тягарем? – За Лютером, праця є покликанням, а той, хто працює за покликанням, не сприймає працю як тягар, а як Боже благословення, як Божий заповіт.

III. Тест на пошук визначеного поняття (дефініендума) по його визначенню (дефініенсу)

  1. Що визначається марксистами як об’єктивна реальність, яка дана нам в почуттях? - Матерія

  2. Що у філософії визначається як єдність сутності і існування? - Буття

  3. Що у філософії визначається як теорія пізнання? - Гносеологія

  4. Що у філософії визначається як вчення про світ? - Світогляд

  5. Що у філософії визначається як система цінностей і життєвих сенсів? - Аксіологія

  6. Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття? - Методологія

  7. Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософії? – Історія філософії

  8. Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами? - Міра

  9. Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів? - Час

  10. Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших? - Простір

  11. Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов’язковість зв’язків, явищ, подій? - Випадковість

  12. Яка філософська категорія відображає обов’язковість, стійкість зв’язків, неминучість явищ і подій? - Необхідність

  13. Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості? - Стрибок

  14. Яка філософська категорія відображає полярну спрямованість тенденцій, явищ процесів, що є взаємовиключними? - Протилежність

  15. Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об’єкту або процесу, що відрізняють їх від інших об’єктів або процесів? - Якість

  16. Яка філософська категорія визначається як сукупність елементів, що знаходяться у певних зв’язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність? - Кількість

  17. Яку філософську категорію визначають як соціально організоване виробництво різновиду знання? - Наука

  18. Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціально значущі матеріальні та духовні цінності? - Творчість

  19. Що у філософії визначають як образ, адекватний відображуваному об’єкту? - Істина

  20. Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб’єкту й об’єкту, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об’єкта відповідне до потреб суб’єкта? - Практика

  21. Що у філософії визначають як міру людського у людині? - Гуманність

  22. Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності? - Ідея

  23. Що у філософії визначають як активну діяльність конкретно-історичного суб’єкта, у ході якої він здійснює матеріальне перетворення об’єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змінюється сам? - Праця

  24. Що у філософії визначають як діяльність на грунті пізнання необхідності? - Свобода

  25. Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку? - Прогрес

  26. Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості входять у нову якість? – Зняття (діалектичне заперечення)

  27. Що у філософії визначається як джерело розвитку? – Боротьба протилежностей

  28. Що у філософії визначають як здійснену можливість? - Дійсність

  29. Яка філософська категорія відображає відносність істини? - Релятивність

  30. Що у філософії визначається як перехід у протилежну нову якість? - Антитеза
  1   2   3

Схожі:

Тема : «Шкідливим звичкам немає місця серед нас»
Наявність плану підготовки та проведення заходу, його продуманість, доцільність, завершеність
Контрольна робота з Історії зарубіжної літератури
Наприклад, серед епічних творів найчастіше виділяють такі жанри (види): казка, байка, легенда, оповідання, новела, повість, роман,...
Добрий вечір, шановні батьки, вчителі, гості!
Свято, якого немає в жодному календарі, але про нього знають всі, його завжди всі чекають
А чи замислювалися ви над тим, що собою становлять гриби?
Риби одні з найдавніших мешканців нашої планети. Вони освоїли всі можливі середовища життя: ґрунт, водойми. Багато грибів оселяється...
Інструкційна картка
Виберіть параметри нового документу: Файл –Новый- орієнтація – книжна, розвороту немає, всі поля – 5мм
І. Альтернативні тести (1-8)
Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні? Немає. Філософія може бути...
Боже мій, і мій батько. Я молюся і молюся за всіх людей на землі,...
Хіба не всі ми працюємо разом, щоб очистити те, що ваші найсвятіші руки створені з любов'ю. S, любов цвісти батька в справжнє братерство....
Реферат на тему: Цивільно-правові угоди
Цивільно-правові угоди є основною підставою виникнення зобов'язально-правових відносин (зобов'язань); він установлює певні суб'єктивні...
Лекція ДЕЯКІ ПОПЕРЕДНІ ВІДОМОСТІ З МЕТРОЛОГІЇ, МАТЕМАТИКИ І ФІЗИКИ
У побуті і виробничій діяльності швидкість обертального руху, наприклад, колінчастих валів двигунів, прийнято визначати у обертах...
ПРОЕКТ КОНЦЕПЦІЯ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2020...
Так, у 2008 р за світовим індексом людського розвитку Україна посіла 82 місце серед 179 країн, за якістю життя 68 місце серед 104...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка