|
|
Скачати 379.76 Kb.
|
Зарубіжний досвід профілактичної освіти: висновки ВООЗ Програми санітарної, зокрема профілактичної просвіти дітей шкільного віку, підлітків та юнацтва до цього часу головну увагу приділяли питанням боротьби з наркоманією, палінням та алкоголізмом. Однак тепер вже визнано, що програми, які зосереджують усю увагу на будь-якій одній проблемі і ставлять задачу проведення роботи зі всією молоддю одночасно, не відповідають існуючим потребам. Дослідження з оцінки ефективності програм показали, що перевагу слід надавати більш широким комплексним програмам, що охоплюють все коло питань санітарної просвіти, тобто тим, що акцентують увагу на поведінці індивіда, який свідомо ставиться до свого здоров'я [4]. Висновки ВООЗ щодо апробованих програм санітарної просвіти (тепер - превентивної, профілактичної освіти) спираються на таку аргументацію: 1) переконання у тому, що для зміни поведінки людей досить лише забезпечити їх необхідною інформацією, є хибним; 2) підхід, орієнтований на патологію, є малоефективним; 3) поблажливе ставлення типу "вчитель-учень" в ході надання інформації дає негативний ефект, незалежно від якості інформації; 4) хоча причини зловживання наркотичними речовинами і пов'язані з соціально-економічними детермінантами, однак вирішальним фактором є погана комунікація та неадекватні міжособистісні стосунки, які притаманні тим, хто належить до групи ризику; 5) санітарна профілактична просвіта повинна відходити від "соматичної" моделі та все більше наближатися до "міжособистісної" моделі (хоча впливи і тієї, й іншої співіснують та доповнюють один одного); 6) у ході санітарної, профілактично-просвітницької роботи необхідно не просто надавати інформацію, а впливати на життєві позиції підлітків, формувати їхню поведінку, використовуючи для цієї мети спеціальні прийоми, що сприяють організації дискусій та виробленню у підлітків відповідальності за свою поведінку перед собою та суспільством. У відповідності з цими висновками зараз в ряді країн Європи розроблені програми для дітей та підлітків, спрямовані на формування здорового способу життя. Тут теми про шкідливість алкоголю, тютюну та наркотиків розглядаються разом з іншими традиційними темами санітарної просвіти в рамках поведінки людини взагалі. Наприклад, у Великобританії пройшли апробацію дві програми: 1) для дітей 5-8 річного віку - "Все про мене"; 2) для дітей та підлітків 9-13 років - "Добре поміркуй". Програми розраховані на групову роботу з дітьми. Вони складаються з посібника для вчителів, комплекта практичних вправ для учнів та набору матеріалів для групової роботи. Мета програм полягає у тому, щоб допомогти дітям засвоїти необхідну інформацію шляхом застосування дискусій, а головне, розігрування з дітьми таких ситуацій, які привчали б їх своєчасно та свідомо приймати правильні рішення. Як відмічається у висновках ВООЗ, "ідеї та матеріали, що пропонуються дітям, покликані допомогти їм усвідомити свою сутність, свої потенційні можливості та здатності. Робота, яка проводиться, готує їх до прийняття в майбутньому житті рішень, інколи нелегких, які будуть впливати на їхнє здоров'я, показує їм позитивним чином, як вони можуть стати відповідальними за свої вчинки індивідами в суспільстві чоловіків і жінок, які надають один одному взаємну підтримку та повагу". Принципи профілактичної освіти Таким чином, сучасний рівень розв'язання психологічних аспектів проблеми профілактики алкоголізму та наркоманій неповнолітніх заснований на таких принципах: 1. Інформацію про шкідливість вживання психотропних речовин не слід надавати учням ізольовано, у вигляді лекцій, спеціальних бесід на цю тему тощо. Така інформація повинна бути складовою частиною різноманітних освітніх програм для дітей, підлітків та молоді. 2. Комплексне та систематичне викладення всіх знань в області профілактичної освіти повинно стати частиною обов'язкового навчання у школі, починаючи з молодших класів. 3. Профілактична освіта повинна, перш за все, виховувати в учнів почуття відповідальності за своє здоров'я та за свою поведінку, яка впливає на здоров'я. 4. Профілактична освіта не повинна фіксуватися на якійсь одній ізольованій інформації про той чи інший фактор (або про негативну поведінку), який вважається шкідливим для здоров'я, а повинна охоплювати всі фактори, що впливають на здоров'я, з обов'язковим урахуванням соціальних детермінант, психологічних орієнтацій та поведінки людини. 5. У ході профілактичної освіти пропаганда тверезості повинна концентруватися не на фіксації шкідливих наслідків вживання алкоголю, а на реальних перевагах, які несе в собі тверезе життя. Зауважимо, що вже походження слова "пропаганда" - від латинського "рго", тобто "за" - означає, що інформація повинна переконувати на користь чогось, агітувати "за", а не "проти". Напрями профілактичної освіти Профілактичну освіту слід проводити у трьох напрямах: 1) через засоби масової інформації; 2) у ході вивчення шкільних предметів, які традиційно включено в навчальні програми; 3) як окремий самостійний учбовий предмет, метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя. 1. Пропаганда здорового способу життя є і зараз однією із задач засобів масової інформації. Однак у силу того, що такого роду радіо- та телепередачі, брошури та статті готують люди, некомпетентні в області психології (а тим більше вікової психології), ефективність їхня невелика. Підлітки та молодь просто не цікавляться такого роду передачами, не читають статті та брошури про шкідливість алкоголю та наркотиків. Умовою дієвості пропаганди знань з профілактичної освіти через засоби масової інформації є психологічна грамотність авторів теле- та радіопередач. Доцільне використання методів непрямого впливу (вплетене повідомлення, приєднання тощо), принципів нейролінгвістичного програмування тощо. Тільки за таких умов буде ефективним створення книжок (за типом коміксів), плакатів, радіо- та телепередач, відеосю-жетів та відеокліпів, комп'ютерних ігор, а також значків та наклейок для цільових груп та груп високого ризику. 2. У ході викладання шкільних предметів також повинні бути присутні елементи профілактичної освіти. Правда, і зараз вчителям рекомендується говорити про шкідливість алкоголю, паління та наркотиків. Але вчителі це роблять (або не роблять) за своїм уподобанням. Інша справа, якщо ця вимога буде обов'язковою, починаючи вже з початкової школи. Наприклад, про негативні наслідки вживання алкоголю діти можуть замислитися у результаті розв'язання задачі про автокатастрофу, де буде потрібно виконати розрахунок мінімальної відстані, необхідної водію, щоб зупинити автомобіль перед перешкодою. Розрахунок слід зробити для тверезого водія і для того, який був за кермом після вживання алкоголю (в різних дозах) з урахуванням зміни часу реакції. 3. Спеціальні заняття з профілактичної освіти, які доцільно включити у курс валеології, повинні містити широке коло питань. Метою цих занять є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя. Це, перш за все, знання, що сприяють умінню учнів зробити правильний вибір в ситуаціях, що стосується здоров'я: * відомості про найважливіші фізіологічні, психологічні та соціальні сфери, які допомагають вести здоровий спосіб життя; * відомості про фактори, які можуть перешкоджати нормальному способу життя: шум, забруднення, паління, переїдання, алкоголь та інші психотропні речовини, недостатня фізична активність тощо; * інформація про інфекційні захворювання та профілактичні щеплення; * причини нещасних випадків та перша допомога; * питання охорони психічного здоров'я: стрес, фрустрація, перевтома. Уміння створювати позитивні, конструктивні та взаємопідтримуючі міжособистісні стосунки як умова збереження психічного здоров'я; * питання сексуальності: фізіологічні та психологічні аспекти, відхилення від норми, венеричні захворювання, СНІД, протизаплідні засоби, аборти, безплідність тощо. Форми профілактичної освіти Ураховуючи те, що підлітки та молодь звичайно мають тенденцію ігнорувати проблеми збереження здоров'я взагалі та проблему профілактики адиктивної поведінки зокрема, викладання курсу профілактичної освіти слід проводити не у традиційній формі, а створюючи умови для самостійної, творчої діяльності учнів з розпізнання та здобуття знань, побудови логічних висновків. З цією метою заняття краще проводити в невеликих групах (10±2 учня). Деякі теми (секс, питання гігієни) доцільно розглядати окремо з хлопчиками та дівчатами. Атмосфера обговорення на заняттях повинна бути невимушеною; спілкування - у формі діалогу. Неприпустимо в ході занять накладати обмеження на будь-які висловлювання учнів, вимагати від них слухняності, притаювання своїх справжніх думок. За структурою заняття з профілактичної освіти слід також будувати нетрадиційно. Наприклад, після оголошення теми уроку викладач пропонує розіграти ситуацію, що відображає згадану проблему. Після того, як ситуація буде 2-3 рази розіграна різними учнями, починається групове обговорення того, що побачили, вибір (спільними зусиллями) правильного розв'язання проблеми, представленої підліткам. При цьому дорослий, що веде заняття, виступає в ролі консультанта, забезпечуючи учнів інформацією, яка необхідна для того, щоб вони самі могли прийняти правильне рішення. При цьому ведучий ні в якому разі не повинен нав'язувати його підліткам, не повинен повчати їх. Окрім цього роду занять, з кожної теми слід також проводити вікторини, обговорення рефератів, конкурси саморобних "агітплакатів", інтерв'ю, ігрових сюжетів та інших форм роботи з пропаганди здорового способу життя, які створені самими учнями. Наступною формою занять, що допоможе правильно оцінити оточуючий світ, буде встановлення контактів з установами, де підлітки побачать реальні підтвердження отриманим знанням: комітетами у справах неповнолітніх, судами, виправними закладами для неповнолітніх, наркологічними, венеричними, психіатричними диспансерами тощо. "Техніка безпеки" Пропонуємо ряд рекомендацій, які можна дати батькам, - свого роду "техніку безпеки" щодо поводження з алкоголем в сім'ї. 1. Доки дитина маленька, її краще взагалі позбавити участі у святковому застіллі дорослих, під час якого можливі алкогольні ексцеси. Тим більше, що діти й самі раді швидше вийти з-за столу та зайнятися більш цікавими справами: грати, стрибати, бігати, дивитись мультфільми тощо. Питання про алкогольні напої для дитини поки що не актуальне, і краще не привертати до нього увагу. Інша справа, коли син або донька починають самі виявляти свідому цікавість до факту вживання дорослими спиртного. Щоб питання не захопили батьків зненацька, слід заздалегідь обміркувати відповіді на них, самим проаналізувати своє ставлення до алкоголю. 2. Основною умовою присутності підлітків за святковим столом з алкоголем повинна бути гарантія, що нікому з присутніх не спаде на думку запропонувати неповнолітньому, навіть молодій людині до 21 року скуштувати алкогольний напій. Цей момент батьки обов'язково повинні обговорити зі своїми гостями. 3. Батьки повинні твердо дотримуватися простого правила: ніколи не умовляти гостей "випити ще". Не можна умовляти або висміювати тих гостей, хто не п'є. Не слід розпитувати їх про причини відмови. Найправильніше в такій ситуації - взагалі не акцентувати увагу на цьому фактові. Найкраще, щоб алкоголь сприймався нейтрально, нарівні з іншими стравами та напоями, тобто не викликав у присутніх за столом більших емоцій та розмов, ніж новий салат або смажена курка. 4. Велике значення має поведінка батьків у ході алкогольного застілля, де присутні діти Вони не мають права розслаблятися та поводитися так, як заманеться, бо за ними постійно пильнують очі сина або доньки, які беруть з батька та матері приклад Тому батькам не тільки не слід напиватися, але вони повинні й запобігати таким ексцесам у гостей. 5. Корисно хоча б декілька разів на рік влаштовувати безалкогольні свята. Готувати їх слід особливо ретельно, щоб і дорослим, і дітям тут було веселіше, ніж за щедрим частуванням з горілкою та вином. Це потрібно для того, щоб знецінити в очах підлітків роль алкоголю, підкреслити свою байдужість до цього напою, продемонструвати, що відсутність його за святковим столом анітрохи не знижує настрою. 3. Профілактика раннього алкоголізму, наркоманій і токсикоманії. Відповідно до класифікації ВООЗ, профілактику прийнято поділяти на первинну, вторинну та третинну. Первинна профілактика спрямована на попередження виникнення хвороб. У підлітковій наркології вона включає заходи боротьби із зловживанням алкоголем, наркотиками й іншими токсичними речовинами -по суті справи, боротьбу з адиктивною поведінкою у підлітків. Вторинна профілактика передбачає заходи, спрямовані на те, щоб затримати розвиток хвороби. У підлітковій наркології сюди відносять не стільки ранню діагностику і своєчасне лікування, скільки сукупність заходів для запобігання рецидивів після лікування раннього алкоголізму, нар-команій і токсикоманія, включаючи спеціальне протирецидивне лікування. Третинна профілактика ставить за мету запобігання інвалідності шляхом, головним чином, реабілітаційних заходів. У підлітковій наркології вона охоплює обмежену, але дуже важку сферу - важкі випадки наркоманій, які вже далеко зайшли, після кількаразових рецидивів і безуспішного лікування. З.А. Бабаян (1988) первинну профілактику розділив на радикальну, що включає зміну соціально-культурних умов життя населення (пропаганда здорового способу життя, спорт, санітарна освіта і т.п.), а також заходи, що забороняють і контролюють, і ранню, під якою малося на увазі виявлення зловживання без залежності і попередження її розвитку. Вторинну і третинну профілактику З.А. Бабаян відніс до умовної, тому що вона спрямована вже на виявлення ранніх стадій хвороби (спізніла профілактика), на запобігання рецидивів (пізня профілактика) і примусове лікування хронічних випадків, що далеко зайшли (термінальна профілактика). Запропонований також інший поділ профілактики на первинну, вторинну і третинну залежно від поля діяльності [Єгоров В.Ф., Вруб-левський А.Г., Воронін К.З., 1989]. До первинної профілактики відносять усе, що адресується до всього населення (від системи заборон і покарань до санітарної освіти), вторинна профілактика спрямована на виявлення групи ризику, а третинна - уже на тих, хто зловживає. Ключовим фактором у розробці заходів психопрофілактики адик-тивної поведінки у підлітків є вивчення її мотивації. Мета полягає у пошуку шляхів і засобів корекції й усунення істинних мотивів зловживання, а також тих соціально-психологічних факторів, що сприяють адиктивній поведінці. Первинна наркологічна профілактика Первинна профілактика в наркології використовує, по суті справи, два основних методи - систему заборон і покарань та санітарну освіту. Допоміжним, але важливим прийомом є виявлення контингентів високого ризику адиктивної поведінки. Система заборон і покарань Подібна система досить ґрунтовно розроблена відносно наркотичних речовин, певною мірою - алкоголю і меншою мірою сформована відносно інших токсичних речовин. Існує спеціальна служба в органах внутрішніх справ для боротьби з поширенням наркотиків і наркоманій. Що стосується речовин, не включених у список наркотиків, міри покарання, передбачені Кримінальним кодексом, обмежені. Законом переслідуються незаконне виготовлення, придбання, збереження, перевезення і збут сильнодіючих і отруйних речовин. Систему заборон і покарань при зловживанні алкоголем, наркотиками й іншими токсичними речовинами перед підлітком найчастіше уособлюють працівник Кримінальної міліції і служби у справах неповнолітніх. Звичайно підлітки волею-неволею змушені давати згоду на стаціонарне обстеження і лікування, інакше їм погрожує направлення у спеціальну виховну установу. Тому перебування в наркологічному стаціонарі неминуче починає розглядатися підлітком як форма покарання, що ускладнює лікування, особливо психотерапію. При всій необхідності системи заборон для профілактики адиктивної поведінки у підлітків тільки цією системою обмежуватися неможливо, тому що вона сама по собі є недостатньою. Існує точка зору, що заборони, накладені на наркотики, тільки стимулюють зловживання ними, особливо у підлітків та молоді, для яких зловживання ними стає формою протесту. Висловлюється також судження, що скасування заборон на наркотики буде сприяти зменшенню числа ненавмисних важких отруєнь, у тому числі смертельних, знизить злочинність, зумовлену незаконним споживанням наркотиків, видобутком грошей на них. Однак усі ці судження нічим не доводяться. Разом з тим та чи інша легалізація вживання наркотиків здатна спричинити широке зловживання ними, подібно алкоголю, і як наслідок - значне зростання кількості наркоманій. Тому подібні пропозиції не мають широкої підтримки. |
| 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ Організація та проведення первинної профілактики адитивної поведінки серед дітей у навчальних закладах |
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ «Про затвердження плану заходів профілактики дитячої безпритульності та бездоглядності на 2012 рік у Луганській області» і з метою... |
| Про затвердження Плану заходів відділу освіти щодо профілактики правопорушень... З метою виконання наказу головного управління освіти і науки від 16. 10. 2012 року №125 «Про затвердження Плану заходів головного... |
Профілактика девіантної поведінки підлітків у процесі самовиховання... РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ |
| Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності... З метою розв'язання проблем профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ пр. Перемоги Україні, Міністерство зосереджує увагу на питаннях профілактики правопорушень та злочиності серед дітей та учнівської молоді |
| План заходів щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської... Провадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь |
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ Міністерства освіти і науки України від 13. 09. 2010 №1/9-623 «Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної... |
| МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАУКИ,... Про посилення заходів з профілактики гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь серед |
Лекція № Особливості проявів соціальної дезадаптації у дітей та молоді Мета: усвідомити сутність девіантної поведінки; формувати вміння розрізняти різні типи девіації; здійснити класифікацію причин девіантної... |