|
|
Скачати 379.76 Kb.
|
|
Тема 4. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД МОЛОДІ
1. Соціальні технології організації та проведення профілактики адиктивної поведінки Виходячи із загальнонаціональної політики, необхідною є розробка і реалізація конкретної політики щодо проведення профілактичної роботи в регіонах. У кожному випадку політика попередження наркотизму повинна бути розроблена з урахуванням реальних конкретних місцевих умов. Очевидно, що кінцевою метою розробки і здійснення подібної політики є соціальна технологія профілактики адиктивної поведінки, що призводить до покращання наркологічної ситуації. Соціальна технологія - це визначення науково обґрунтованих способів реалізації образу майбутнього суспільного стану. Вихідним етапом є соціальне проектування - це формування образу майбутнього об'єкта й обчислення принципової можливості його досягнення. Соціальна технологія визначає способи його досягнення, а соціально-інженерна діяльність трансформує соціально-наукове знання безпосередньо в практичну, перетворюючу діяльність. Об'єктом такої діяльності є ті стани суспільних явищ і процесів, які планується досягти. Оскільки повне утримання суспільства від вживання адиктивних речовин не може бути реальним станом, метою соціальної технології профілактики адиктивної поведінки є зниження споживання і зв'язаних з ним проблем. Тут прийнято розрізняти два типи цілей: Зменшення пропозиції. Спрямоване на запобігання поширення наркоманії і легкодоступності наркотиків. Зниження пропозиції відбувається, в основному, через зменшення можливості придбати наркотик потенційним споживачем. В ідеалі ця стратегія прагне до повного виключення наркотиків з незаконного обігу. І, незважаючи на практичну недосяжність цієї мети, зменшення пропозиції відбувається за рахунок збільшення ціни наркотику на вулиці за допомогою класичних ринкових сил. Тут необхідно мати на увазі той факт, що наркоман швидше буде урізати споживання продуктів харчування, щоб здобувати наркотик по більш високій ціні, ніж зменшить його споживання. Слід зазначити, що попит на наркотики є еластичним і відповідає змінам ціни. Звідси - успішне зменшення пропозиції може, у принципі, знизити попит. Тут використовуються бар'єрні методи. Зменшення попиту. Спрямовані на зменшення шкоди і несприятливих наслідків уживання наркотиків для наркозалежних і суспільства. Об'єктом тут є як споживачі наркотиків, так і ті, хто ще не почав їх споживання. У першому випадку проводяться заходи лікувально-реабілітаційного характеру, що мають на меті усунення потреби в адиктивній речовині у її споживача. У другому випадку зусилля спрямовані на формування адекватної установки на запобігання первинному прийому наркотиків. Тут використовуються, в основному, профілактичні освітні методи. Подібна діяльність повинна існувати в двох формах - у формі програми, що містить процедури й операції (способи і засоби діяльності) і у формі власне діяльності, побудованої відповідно до конкретної програми. Для побудови програми соціальної технології необхідно використовувати соціальні показники - це такі якісно-кількісні характеристики об'єкта, що відбивають міру наближення об'єкта до необхідного нормального стану. Іншими словами, для здійснення профілактики необхідна методично правильно проведена оцінка існуючої практики і потреб чи нестатків у конкретному регіоні, причому варто використовувати як наявні відомості, так і проводити власні спеціальні дослідження. Профілактичні програми не можна а ні починати, а ні проводити, а ні оцінювати без моніторингу показників епідеміологічної ситуації, а також показників, що більш швидко виникають у процесі реалізації такої програми. Подібний моніторинг уже проводиться нами. Так як населення є не тільки об'єктом профілактичної роботи, але й суб'єктом, що бере участь у ній, його необхідно активно залучати до цього процесу. З цією метою доцільно проводити науково обґрунтований маркетинг профілактичної програми (визначення потреб у профілактиці населення, пріоритетних каналів інформації для її проведення, соціальних інститутів, які необхідно з цією метою задіяти). Визначатися повинні також цільові групи профілактики, щодо яких повинен здійснюватися диференційований методологічний підхід. Це, насамперед:
Усе викладене свідчить про необхідність створення в регіонах міжсекторальних коаліцій партнерів, між якими повинен бути досягнутий консенсус не тільки на рівні ідейного об'єднання, але й на рівні об'єднання ресурсів, що можуть бути спрямовані на профілактику. Таким чином, у регіонах назріла необхідність створення регіональних координаційних центрів з профілактики адиктивної поведінки серед дітей, підлітків та молоді. У його склад повинні ввійти представники всіх залучених у профілактичну роботу служб як медичного сектора, так і немедичного - юридичного, освітнього й інших секторів, зацікавлених у подоланні проблем, пов'язаних з поширенням наркотиків. 2. Основні підходи до профілактики адиктивної поведінки підлітків та молоді Міжнародний рівень розв'язання проблеми профілактики У відповідності з документами, прийнятими ВООЗ, країни-учасниці повинні розгорнути широку роботу з профілактики адиктивної поведінки. Більшу увагу рекомендовано приділяти медико-санітарній просвіті. Розробляються спеціальні програми та підручники як для педагогів, так і для учнів з питань превентивної освіти, куди входить інформація з медико-санітарної просвіти, охорони психічного здоров'я, профілактики алкоголізму, наркоманій, СНІДу. Передбачена апробація освітніх програм та інших підходів до профілактики зловживання психотропними речовинами. На сьогодні вже у 50 спеціально вибраних державах-членах ВООЗ були проведені дворічні випробування з оцінки ефективності різноманітних розроблених там програм профілактики. В кінці 1994 року в цей список країн, обраних для участі в апробації програм превентивної освіти, увійшла й Україна. Інші підходи до профілактики адиктивної поведінки включають:
Пропонуються також заходи юридичного плану:
Крім того, ВООЗ приділяє велику увагу досвіду вивчення взаємодопомоги населення. Так, силами провідних спеціалістів розробляються два спільних проекти: "Міжнародне спільне дослідження Анонімних Алкоголіків як соціального руху"; дослідження стратегій підвищення ефективності допомоги особам, які потерпають від шкоди, що завдана алкоголем. Основні напрями профілактики Профілактика адиктивної поведінки на професійному рівні серед підлітків та молоді здійснюється за наступними напрямками. 1. Профілактична освіта. Мета цього напрямку полягає у тому, щоб кожна людина ще до першої спроби якоїсь психотропної речовини мала об'єктивні відомості про те, що це таке, які причини і наслідки вживання цих речовин. Сутність профілактичної освіти у тому, щоб отримані знання стали реально діючими мотивами поведінки. Складність цієї основної задачі першого напрямку зумовила створення спеціальних методик та програм, застосування яких забезпечує формування у людини готовності зробити правильний вибір. 2. Психокорекційна робота з підлітками "групи ризику". Успішність процесу переходу знань у переконання залежить не тільки від якості виховання. Велике значення має особистість того, кого навчають. Якщо у підлітка чи молодої людини же сформована орієнтація на вживання психотропних речовин, то переконаність в істинності інформації, яка міститься в курсі профілактичної освіти, навряд чи виникне. Крім того, якщо в силу своїх особистісних особливостей підліток часто відчуває потребу в зміні свого психічного стану (зняти напруженість, тривогу; покращити настрій; позбавитися нудьги тощо), інформація про негативні наслідки вживання психотропних речовин його навряд чи утримає. Тому з підлітками "групи ризику" необхідно проводити спеціальну роботу, спрямовану на корекцію їхньої особистості. 3. Психологічна допомога дітям, підліткам та молоді із сімей, обтяжених алкогольним чи наркотичним узалежненням. В Україні, на жаль, проблема дітей, у яких хоча б один з батьків п'є або вживає наркотичні речовини, не розглядається у зв'язку з питаннями профілактики залежності. Незважаючи на те, що вже давно доведено, що основний контингент майбутніх алкоголіків складають діти з алкогольних сімей, у нас вкрай мало програм роботи з ними. Між тим, вивчення рушійних механізмів патологічного розвитку дитини в сім'ї, обтяженій проблемою алкоголю чи наркотиків, дозволяє вести мову про психопатизуючий вплив такої соціальної ситуації розвитку дитини. З часом, коли дитина виходить за межі сім'ї, психогенні фактори продовжують діяти. Тому навіть у дорослих дітей алкоголіків існують серйозні проблеми. 4. Психологічна підтримка родини - батьків, дружин, матерів або інших близьких людей, що проживають разом з узалежненою людиною. Існують спеціальні програми щодо соціально-психологічної допомоги співзалежним членам родини. Наукові дослідження та життєві спостереження доводять серйозну значущість того, впливу, який справляють члени сім'ї один на одного. Відомо, що ставлення дружини, іі реакція на зловживання чоловіком спиртними напоями, що розпочалося, іноді відіграє вирішальну роль в тому, що він припиняє пиячити. Інколи буває й навпаки. Другий аспект цієї проблеми - стосунки того з батьків, хто не п'є і не вживає наркотики, з дітьми. Тут теж необхідна психологічна допомога. 5. Психокорекційна робота з дорослими дітьми алкоголіків. У людини, що виросла в сім'ї, обтяженій алкогольним узалежненням, відбувається патологічна трансформація особистості, яку слід розуміти як реалізацію "психопатичного циклу". Сутність цього процесу полягає у тому, що наростання психопатичних рис відбувається за рахунок психогенних реакцій на мікросоціальні ускладнення, причиною яких є сама людина в силу власного дисгармонійного складу. Зміст та форми профілактичної освіти Засвоєння норм поведінки по відношенню до алкоголю (як і інших психотропних речовин) неможливо відокремити від загального процесу соціалізації індивіда. Цей процес починається дуже рано, і (як зазначалось вище) вже у дошкільному віці у дітей виявляються елементи засвоєння алкогольних звичаїв. Особливо бурхливо формування психологічної орієнтації по відношенню до психотропних речовин відбувається у підлітковому віці. У процесі формування у дітей орієнтації по відношенню до вживання спиртного провідна роль на сьогодні належить сім'ї. Це стосується не тільки загального контуру алкогольної поведінки (первинні орієнтири), а й вторинних орієнтирів, тобто ставлення до спиртного вже на основі особистих вражень після його вживання. Те, що перші досвіди алкоголізації відбуваються в сім'ї, в принципі - позитивний факт. Але погано тут те, що у нас, на жаль, батьки занадто рано дозволяють дітям вживати спиртні напої. Часто батьки ставляться поблажливо до того, що 13-15-річний син або донька інколи вживають спиртне. Йдеться не тільки про "питущі сім'ї", а й про цілком благополучні. Широко розповсюджений звичай за святковим столом дозволити підлітку випити трохи вина, шампанського, пива. "Нічого страшного, натуральне вино - це еліксир сонця", - каже хтось з гостей. "Налийте йому, він вже великий", - підтримує інший. "Та я в його роки!.." - хвацько промовляє третій. Так відбувається за сімейним столом "посвячення в дорослі". Не дивно, що потім, зібравшися на вечірку або святкування дня народження, підлітки теж вживають спиртне, наслідуючи батьків або інших шановних дорослих. На перший погляд, тут дійсно немає нічого страшного, і, мабуть, багато з читачів на підтвердження цього можуть привести свій власний підлітковий досвід. Так, у більшості людей існує переконання, що п'яницями стають діти з сімей п'яниць, а нормальній, "помірно питущій" сім'ї нічого не загрожує. Тому багато батьків дозволяють 12-15-річним (а тим більше старшим) дітям випити за святковим столом 50-100 г сухого вина або шампанського. При цьому дорослі розмірковують приблизно так: "Нічого страшного не скоїться, хай вип'є трошки, бо в натуральному вині багато корисних речовин, і я теж в його віці інколи випивав". Це пояснюється тим, що багато батьків не знають про існування біологічної схильності до алкоголізму, коли навіть перша доза алкоголю, вжита випадково або "з лікувальною метою", або в результаті потурання батьків може стати "стартовою" в розвитку алкоголізму. А звідки вони могли про це дізнатися? Профілактична освіта для батьків Тут доречно обговорити питання про необхідність профілактичної освіти. Вона необхідна не тільки дітям, але й дорослим, у всякому разі, тим, хто має відношення до виховання дітей. "Ніде, ні з ким і ніколи!" - ось гасло, яке пропонують наші автори публікацій з профілактики алкоголізму. Виходячи з цього, батьки повинні повністю вилучити зі свого життя алкоголь, сподіваючись таким чином відгородити від нього і своїх дітей. Звісно, це мабуть був би ідеальний варіант. Але, на жаль, в нашому реальному житті цього ідеалу важко досягнути з двох причин: 1) рідко які батьки дійсно повністю відмовляються від вживання алкоголю; 2) рідко яка дитина, що виросла в такому штучно-безалкогольному середовищі, не зіштовхнеться надалі з реальністю, зі всіма її складними та негативними сторонами, у тому числі і зі зловживанням алкоголем. З "легкої руки" пропагандистського підходу до цієї складної проблеми батькам рекомендували просто не пити спиртні напої, а ставити на святковий (або скорботний) стіл соки, квас, мінеральну воду тощо. Звісно, наївно було б вірити, що все наше населення відразу наслідує цим благим побажанням, і проблема "діти за святковим столом" буде розв'язана. На жаль, алкоголь займає міцне місце в нашому реальному житті. Тому неправильно заплющувати очі на те, що майже всім батькам доводиться зіштовхуватися з питанням: "Як поступати з дітьми під час святкового застілля?" Не пускати взагалі за "дорослий" стіл? Відправити їх до окремої кімнати або посадити за "дитячий" стіл (якщо є така можливість)? Чи можна наливати їм мінеральну воду (або сік, компот) в фужери, чарки, чи слід неодмінно давати їм для цього тільки чашки? Чи можна дозволяти дітям "цокатися" своїми чарками, наслідуючи дорослих? Чи варто дорослим виголошувати тост, присвячений дитині (наприклад, день народження сина або доньки)? А як пояснювати дітям безглузду поведінку шановних дорослих, коли вони сп'яніють, випивши понад міру? Не маючи відповідей на ці питання, батьки розв'язують їх по-своєму, хто як може, залежно від сімейних традицій, звичок та інших обставин. Багато хто з батьків взагалі не замислюється над цим, поступаючи в подібних ситуаціях "як Бог на душу положить". А потім виходить, що до 14-15 років практично всі діти вже мають досвід вживання алкоголю, і отримали вони свою першу чарку спиртного з рук власних батьків. Звісно, давати будь-які поради з антиалкогольного виховання дітей у сім'ї є сенс лише тоді, коли застосовується диференційований підхід до цього питання. Якщо сім'я знаходиться на рівні споживання алкоголю незначного ступеня ризику, то особливих ускладнень у забезпеченні формування у дитини правильної орієнтації на спиртне звичайно не виникає. Цілком природно, що така сім'я товаришує з людьми, які дотримуються таких самих рівнів споживання алкоголю. Тому, збираючись за святковим столом, діти можуть разом з дорослими "цокатися" красивими чарками, вислуховувати тости на свою честь, але тут нікому не спаде на думку налити дитині спиртне, навіть якщо син або донька на вигляд уже зовсім дорослі. Складніше, якщо хтось з членів сім'ї (або друзі, родичі) знаходяться на небезпечному рівні вживання алкоголю. Навіть якщо помірно питуща сім'я в силу обставин змушена спілкуватися з людьми, що зловживають спиртним (сусіди, які приходять в гості, співробітники, батьки однокласників сина або доньки), то слід приділити вже спеціальну увагу формуванню правильних алкогольних орієнтацій v дітей. Профілактична освіта батьків (як і інших дорослих, які мають відношення до виховання дітей) дуже рідко буде здійснюватися як самоосвіта. Цьому перешкоджає не тільки постійна нестача часу у батьків, але й те, що у кожної дорослої людини вже існує своя алкогольна орієнтація, і питання про її зміну викликає у людини опір (як, між іншим, і питання про зміну будь-яких інших орієнтацій). Тому такого роду знання необхідно пропагувати, перш за все, за допомогою засобів масової інформації; телебачення, радіо тощо. Зміст і форми подачі інформації про алкоголь повинні бути такими, щоб не викликати у більшості людей звичної недовіри та байдужості до наданих відомостей. Наприклад, у Франції, доки алкоголь асоціювався з пороком, тяжкими соціальними наслідками, особистісною деградацією, психічними розладами, ця проблема здавалася занадто віддаленою, що не загрожує широкому колу осіб. Однак нова теоретична модель, що змальовує понадмірне вживання алкоголю як приклад неправильного харчування, виявилася більш дієвою, оскільки прийняла більш респектабельний вигляд для французів. Завдяки цьому за останні п'ять років у Франції значно знизилося вживання алкоголю (в перерахунку на чистий етанол). Багато французів відмовилися від міцних спиртних напоїв (тобто таких, що містять алкоголь понад 13°). Зараз 80% алкогольних напоїв у Франції вживаються у вигляді пива та натурального вина. У той самий час розв'язна поведінка в стані алкогольного сп'яніння викликає різкий осуд у оточуючих. |
|
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ Організація та проведення первинної профілактики адитивної поведінки серед дітей у навчальних закладах |
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ «Про затвердження плану заходів профілактики дитячої безпритульності та бездоглядності на 2012 рік у Луганській області» і з метою... |
|
Про затвердження Плану заходів відділу освіти щодо профілактики правопорушень... З метою виконання наказу головного управління освіти і науки від 16. 10. 2012 року №125 «Про затвердження Плану заходів головного... |
Профілактика девіантної поведінки підлітків у процесі самовиховання... РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ |
|
Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності... З метою розв'язання проблем профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ пр. Перемоги Україні, Міністерство зосереджує увагу на питаннях профілактики правопорушень та злочиності серед дітей та учнівської молоді |
|
План заходів щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської... Провадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь |
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ Міністерства освіти і науки України від 13. 09. 2010 №1/9-623 «Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАУКИ,... Про посилення заходів з профілактики гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь серед |
Лекція № Особливості проявів соціальної дезадаптації у дітей та молоді Мета: усвідомити сутність девіантної поведінки; формувати вміння розрізняти різні типи девіації; здійснити класифікацію причин девіантної... |