|
Скачати 0.79 Mb.
|
ЛІТЕРАТУРА
КОНТРОЛЬНІ ВОПОСИ
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2 СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ З ЧАСТОТНИМ РОЗДІЛЕННЯМ КАНАЛІВ Мета роботи: Вивчити принципи побудови систем зв'язку з частотним розділенням каналів. Завдання роботи:
ВВЕДЕННЯ. Одне з найважливіших завдань вирішуваних в телекомунікаційних системах – завдання розділення сигналів передаваних по одній фізичній лінії зв'язку спільно. Розділення здійснюється по заздалегідь відомих і незмінних ознаках, індивідуальних для кожного з сигналів, що розділяються. Найчастіше при створенні систем зв'язку застосовується розділення сигналів за частотною ознакою. На основі частотного розділення реалізуються системи багатоканальної телефонної і радіозв'язки, системи супутникового зв'язку, системи радіомовлення і телебачення. Такі системи містять в своєму складі групу передавачів і приймачів сигналів, що взаємодіють через загальне середовище розповсюдження (кабельна лінія, навколоземний і космічний простір – «ефір» і так далі). У простому випадку кожна пара передавач – приймач і середовище, що зв'язує їх, складають окремий канал. Для забезпечення можливості одночасної передачі повідомлень по всіх каналах необхідно виконати умови незалежності їх роботи, виключення впливу один на одного, що і складає завдання розділення сигналів і відповідних каналів зв'язку. Основою частотного розділення каналів є наступні положення: - Кожен з передавачів формує і видає в середу розповсюдження сигнали, що мають спектри що не перекриваються із спектрами інших передавачів; - Кожен з приймачів має засоби виділення спектрів сигналів тільки потрібного передавача і придушення спектрів інших; - Середовище розповсюдження сигналів володіє лінійними властивостями. Дана робота направлена на вивчення реалізації цих положень на прикладі простої двоканальної системи зв'язку, що моделюється засобами пакету System View. ПОСТАНОВКА ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ. Об'єктом дослідження в даній роботі є модель двоканальної системи зв'язку. У роботі передбачається дослідження двох версій системи і, відповідно, двох версій моделі - перша, для передачі безперервних повідомлень (Див. рис.1) і друга, - для передачі дискретних (Див. рис.2). Повідомлення для першої моделі представлені гармонійними коливаннями різних частот. Фізично це може відповідати передачі по кожному з каналів звукових сигналів, що відображають звучання нот різної тональності. Для другої моделі повідомлення представлені імпульсними послідовностями з різною тривалістю імпульсів. Фізично це може відображати передачу послідовності «точок» телеграфної азбуки по одному каналу і «тире» - по іншому. До складу обох моделей системи входять модулі передавачів, представлених на лівій частині малюнків і приймачів, – на правій частині. Середовище розповсюдження – лінія зв'язку, представлена суматором і джерелом Гауссова шуму, в центральній частині малюнка. Передавач представлений модулятором (модулі 2,19,23 для першого каналу і модулі 2,24 для другого), що здійснює перенесення передаваного повідомлення (генерується модулями 7 і 8 для відповідних каналів) на гармонійне коливання (генерується модулями 0 і 1), що несе, шляхом управління його амплітудою. Приймач кожного каналу представлений фільтром (модулі 6 і 9), проникним тільки частотні компоненти свого передавача, і детектором тієї, що огинає (модулі 14, 16 і 15, 17). У свою чергу кожен детектор містить нелінійний елемент (двонапівперіодний випрямляч) і фільтр, проникний частотні компоненти відновлюваного в детекторі повідомлення. Слід мати зважаючи на, що перша умова розділення сигналів, згадана у Введенні, в реальних системах виконується з відомим ступенем наближення. Спектри реальних сигналів в тому або іншому ступені перекриваються. Це можна пояснити своєрідним «витоком», оскільки реальний сигнал завжди змінюється і, отже, в нім не можна виділити протяжну стаціонарну ділянку. Через вказаний енергія реального сигналу завжди розподілена в деякій частотній області, згрупованій в околиці частоти коливання, що несе. У міру видалення від цієї області енергія частотних компонент сигналу зменшується. Кількісною мірою ширини смуги частот, займаної сигналом, може служити так звана істотна смуга частот (ширина спектру), на межах якої рівень енергії (потужності) частотних компонент складає задану, достатньо малу частину (соту, тисячну і т.п) енергії найбільш могутніх компонент центральної частини спектру. Згадане вище явище витоку приводить до того, що деяка частина енергії передавача потрапляє в смугу частот сигналу «не свого» приймача. Таким чином, сусідні канали створюють перешкоди один одному. Що б такі перешкоди були неістотними, необхідно щоб рівень перешкоди, що просочується, був малий порівняно з корисним сигналом. Кількісно це оцінюється ступенем перекриття спектрів суміжних каналів, визначуваним як відношення потужності істотної частини корисного сигналу, сконцентрованої, як правило, в центральній частині його спектру, до потужності суміші сигналу і перешкоди на межі смуги пропускання фільтру приймача. Завдання даної роботи реалізуються шляхом аналізу сигналів в різних точках системи, їх зіставлення і оцінки, як в тимчасовій, так і в частотній областях. ХІД ВИКОНАННЯ РОБОТИ. 1 .Загрузить исполняющий файл chrch..svu (Рис.2). Зарисовать структуру модели, записать параметры ее модулей и параметры системного времени. 2.Запустити модель на цикл моделювання. Отримати графіки початкових повідомлень. (Sink 12,13) і оцінити параметри сигналів, які їх представляють (Sink 20,22) (максимальне і мінімальне значення рівня що огинає, її період і частота, період і частота гармонійного заповнення). 3.Отримати спектри модульованих сигналів на виході передавачів. Для отримання детальної картини спектру в області частоти, що несе, слід використовувати зміну масштабу по осі абсцис. Оцінити ширину спектру кожного сигналу на рівні –20дБ щодо рівня коливання, що несе. 4.Отримати графік сигналу в лінії зв'язку (Sink21) і спектр цього сигналу. Оцінити ступінь перекриття спектрів сигналів різних передавачів. Зробити виводи про можливість розділення сигналів, якщо допустимий рівень просочування не повинен перевищувати –20дБ порівняно з енергією (потужністю) істотної частини спектру корисного сигналу. Оцінити можливості зближення частот коливань обох передавачів, що несуть, без порушення умов частотного розділення. Обгрунтувати значення коливань, що несуть, для випадку допустимого перекриття спектрів на рівні –-20дБ. 5.Отримати графіки прийнятих повідомлень на виходах приймачів (Sink10,11) і порівняти їх з передаваними (Sink12,13). Оцінити час розповсюдження повідомлень по каналу зв'язку. У звіті досить привести один з отриманих графіків. 6.Встановити среднеквадратическое відхилення Гауссова шуму рівним 0,1В і запустити модель на цикл моделювання. Отримати графік сигналу в лінії зв'язку (Sink21) і спектр цього сигналу. Виконати п.5 “Ходу виконання роботи”. Зробити вивід про можливість відновлення переданого повідомлення. 7.Виконати п.6 “Ходу виконання роботи” для среднеквадратического відхилення Гауссова шуму рівного 0,3В і 1В. Зробити вивід про можливість відновлення переданого повідомлення. Графіки спостережуваних сигналів для цього випадку в звіті не приводити. 8 .Выполнить пп.1…8 “Хода выполнения работы” для второй модели системы, обрабатывающей дискретные сообщения. Исполняющий файл chrch1.svu (Рис.3). |
Постановка проблеми та визначення завдань для виконання проекту.... Тем 1: Постановка проблеми та визначення завдань для виконання проекту. Робота з інформаційними джерелами |
Постановка проблеми та визначення завдань для виконання проекту.... Тем 1: Постановка проблеми та визначення завдань для виконання проекту. Робота з інформаційними джерелами |
План-конспект заняття з трудового навчання студента Теоретичні відомості: Визначення завдань проекту. Міні маркетингові дослідження. Пошук інформації, її аналіз відповідно до поставлених... |
Система планування діяльності промислового підприємства Змістом (сутністю) планування є постановка конкретних завдань на визначений період, а також встановлення порядку та умов їх виконання... |
ВСТУП. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ В статті розглянуті задачі галузі дослідження якості каналів мовної комунікації. Складено десять артикуляційних таблиць слів української... |
О. Л. Бойчук СУТНІСТЬ ТА МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Постановка проблеми Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючі останні наукові дослідження та публікації можна відзначити зацікавленість вивчення... |
О. Л. Бойчук СУТНІСТЬ ТА МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Постановка проблеми Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючі останні наукові дослідження та публікації можна відзначити зацікавленість вивчення... |
Виклад основного матеріалу дослідження Постановка проблеми. Інвестиції – це широка категорія, що охоплює багато аспектів підприємницької діяльності. Для суб’єкта господарювання... |
МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НАЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Постановка проблеми Постановка проблеми. У ХХІ сторіччя людство ввійшло у стадію розвитку, яке одержало назву постіндустріального або інформаційного... |
Тема Сутність педагогічного дослідження На практиці, як правило, дослідник використовує як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Таке дослідження прийнято називати... |