«Використання комп’ютерно – орієнтованих технологій й програмних засобів у формуванні вмінь і навичок дослідницької діяльності на уроках трудового навчання у СЗШ ІІІ-го ступеня»

Скачати 366.33 Kb.

Назва	«Використання комп’ютерно – орієнтованих технологій й програмних засобів у формуванні вмінь і навичок дослідницької діяльності на уроках трудового навчання у СЗШ ІІІ-го ступеня»
Сторінка	2/3
Дата	07.04.2013
Розмір	366.33 Kb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Інформатика > Урок

1 2 3

Варіант Д. Г. Левітеса (узагальнення дидактичних розробок учених і педагогів-практиків) [8, с. 110]:

знайомство з літературою;
виявлення (бачення) проблеми;
постановка (формулювання) проблеми;
з’ясування незрозумілих питань;
формулювання гіпотез;
планування і розробка навчальний дій;
збирання даних (накопичення фактів, спостережень, доказів);
аналіз і синтез зібраних даних;
зіставлення даних і умовиводів;
підготовка до написання повідомлень;
виступи з підготовленими повідомленнями;
переосмислення результатів у ході відповідей на запитання;
перевірка гіпотез;
побудова нових повідомлень;
побудова висновків і узагальнень.

Варіант В. А. Бухвалова [8, с. 123]:

систематизація наукової інформації;
аналіз наукової інформації;
побудова моделі проблеми;
розв’язання проблеми на основі її модулі з використанням одного або

декількох методів (аналіз протиріч, системний аналіз, вепольний аналіз).

А. М. Алексюк розкрив особливості застосування дослідницьких методів навчання в школі [8, с. 42]. На нашу думку, доцільно (відповідно до технологічного бачення навчального процесу) його розробки подати у вигляді спеціальної таблиці, наведеної нижче (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2

Особливості застосування дослідницьких методів на уроках ТН

Діяльність учителя

Діяльність учня

Організує діяльність учнів, спрямовану на розв’язання грамотно побудованої системами логічних завдань, аби вони оволодівали досвідом пошукової діяльності інформації з трудового навчання.
Спрямовує учнів на осмислення проблеми виконання виробу в цілому.
Використовує наочність як засіб учнів до самостійних досліджень для створення виробу.
Створює для учнів практичні можливості ознайомитися з логікою і прийомами використання дослідницького методу при виконані креслень та технологічних карток.
Керує конструкторського-раціоналізаторською роботою учнів при складаннія виробів. Допомагає в організації самостійної пошукової діяльності учнів.

Самостійно визначає проблему, висловлює припущення, гіпотези, обмірковує план і засоби їхньої перевірки, фантазує, організовує розробляє план здійснення виконання виробу, самостійно вирішує нові дослідницько-пізнавальні завдання або шукає інші засоби розв’язання проблемних завдань, що виникают під час роботи на виробом.
Виявляє у виконуваній роботі власну ініціативу, використовує наявні знання й уміння для одержання й осмислення нових, оволодіння методами і прийомами творчого розв’язання проблем.
Виявляє самостійність у пошуковій роботі, спрямованій на розв’язання цілісної проблеми при виконанні виробу.
Самостійно складай кресленя та технологічні картки
Вчиться самостійно вирішувати суб’єктивно нові для нього проблеми, що виникают під час виконання роботи.

РОЗДІЛ 2

ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У ФОРМУВАННІ ВМІНЬ І НАВИЧОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ТН

Використання проектної технології як засобу формування вмінь

навичок дослідницької діяльності
У наш час ідея методу проектів, що народилася з ідеї вільного виховання, є інтегрованим компонентом системи освіти. Проте суть її не змінюється – стимулювати інтерес учнів до проблем, які вимагають певних знань; розвиток навичок розв’язування цих проблем, вміння практично застосовувати отримані знання через проектну діяльність; розвиток рефлекторного (за термінологією Дж. Дьюї) або критичного мислення; оволодіння навичками роботи у співпраці, навичками пошуку й аналізу інформації, навичками прогнозування наслідків своєї діяльності тощо.

Суть методу проектів – його спрямування на кінцевий результат, який можна побачити, усвідомити, застосувати в реальній практичній діяльності. Як зазначає Є. С. Полат, „щоб досягнути такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і розв’язувати проблеми, застосовуючи для цієї мети знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати й можливі наслідки різних варіантів розв’язання, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Метод проектів завжди орієнтується на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим (cooperative learning) підходом до навчання” [9, с. 67].

Враховуючи все вище сказане, приходимо до висновку, що проектна техноогія навчання відрізняється від інших форм діяльності такими чинниками:

наявність ідеї, що передбачає нове розв’язання існуючої проблеми;
„відчутні” форми кінцевого результату: якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження;
необхідність реалізації проекту;
можливість масового використання результатів проектування.

Наше дослідження дає змогу констатувати, що в основу проектної технології навчання покладено такі принципи:

індивідуальна зацікавленість учнів;
значущість проекту в соціальному, науковому або практичному розумінні, що вимагає дослідницького пошуку для розв’язання проблеми;
творча самостійність;
матеріальність результатів проектування;
практична реалізація теоретичних знань.

Безперечно, вміння застосовувати під час навчання метод проектів – показник високої кваліфікація педагога. Тому, на думку Є. С. Полат, педагогові потрібно дотримуватися основних вимог щодо використання методу проектів [9, с. 68]:

наявність важливої в дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання;
практична, теоретична, пізнавальна вагомість передбачуваних результатів;
самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
структурування змістової частини проекту (з указуванням поетапних результатів);
використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.

Для правильної та раціональної організації проектної діяльності важливо чітко уявляти структуру проекту: суб’єкт, об’єкт, результат проектування.

Суб’єктом проекту може бути студент або група студентів. Об’єктом – навчальна проблема. Можливі різні підстави для вибору тематики проекту. Її можуть сформулювати фахівці, викладач (з урахуванням навчальної ситуації з своєї дисципліни, інтересів і здібностей учнів). Тематику проекту можуть запропонувати й самі учні [10, с. 152].

Тематика проектів може бути пов’язаною з будь-яким аспектом життя учня в школі і за її межами:

дослідницька, виробнича, навчальна діяльність;
організація зв’язків з іншими СЗШ, ПТНЗ, з виробництвом;
оформлення, обладнання аудиторій, коридорів тощо;
розв’язування проблем працевлаштування тощо.

Як показує власний педагогічний досвід, сформулювати тему, проблему проекту, варіанти її вирішення, технологію здійснення, перспективи можливо, використовуючи технологію „мозковий штурм”.

Так, наприклад, під час розробки проекту проведення позакласного предметного заходу в СЗШ планування заходів можна здійснити за допомогою інтерактивної технології „мозковий штурм”. Кожен учень висловлює пропозиції щодо вибору тематики і ходу перебігу заходу. Серед усіх висунутих пропозицій за допомогою технології „мозковий штурм” обираються найбільш цікаві і доцільні. Студенти об’єднуються в групи за напрямами роботи і починають планування своєї діяльності. Результати проектів – сценарії перебігу позакласних предметних заходів; предметні газети; конкурси ребусів, кросвордів, цікавих задач тощо; випуск радіопрограми; електронної або стінної газети тощо.

Результати проектування, як зазначалося вище, повинні бути матеріальними, представленими у вигляді посібника, доповіді, альбому, макету, таблиці, відеофільму, алгоритм комп’ютерної газети, моделі, створені вироби, вистави тощо.

У педагогічній літературі існують різні підходи до класифікації проектів, проте будь-який проект реалізується за певною схемою, послідовністю [12, c. 14]. Технологію здійснення проектної діяльності представлено на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Схема технологічної моделі проектної діяльності
Як правило, учні із задоволенням включаються в роботу над проектами. Часто такі дослідження оформлюються у вигляді доповідей, рефератів, електронних або стінних газет, тематичних вечорів та інших заходів. Але варто зауважити, що функцією вчителя є обов’язкова корекція роботи учнів на проміжних етапах, консультації зі складання плану дослідження, вибору джерел й оформлення інформації. Метою діяльності учнів під час роботи над проектом є не тільки отримання знань з певної галузі, але й формування навичок самостійного пошуку, відбору інформації, набуття навичок аналізу, узагальнення, систематизації і презентації отриманої інформації. Саме ці навички роботи з інформацією необхідні для майбутніх фахівців будь-якого профілю.

Як показує практика використання проектної технології, принципи організації проектної діяльності можна сформулювати таким чином[20, c. 90]:

посильність проекту для учнів;
наявність необхідних для успішного виконання проекту умов (сформованість відповідної бібліотеки, медіатеки, доступ до мережі Internet тощо);
проведення підготовчої роботи (передпроектна діяльність);
забезпечення керівництва проектом (безпосереднього або прихованого) з боку педагога на кожному етапі проективної діяльності;
ведення учасниками проекту щоденника, в якому відзначається хід думок, ідей, результатів, відчуттів (рефлексія). Щоденник у майбутньому допоможе учням скласти звіт (якщо проект не є письмовою роботою);
індивідуальна оцінка роботи кожного учасника проективної діяльності;
обов’язкова орієнтація проекту на практику (отримання реального практичного результату) та майбутню професійну діяльність;
обов’язкова презентація результатів роботи над проектом в тому чи іншому вигляді.

Ключовою ознакою проектної діяльності є самостійність вибору, завдяки чому відбувається підвищення мотивації й розвиток творчих здібностей студентів, підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу. Формування відповідальності відбувається підсвідомо: студент намагається довести собі й іншим, що він зробив правильний вибір і справився із завданням. Варто зауважити, що, на нашу думку, прагнення самоствердитися є головним чинником ефективності проективної діяльності. При розв’язуванні практичних задач природно виникають відношення співробітництва між учнями і вчителем завдяки тому, що для всіх учасників проектування завдання є змістовно цікавим і стимулює до знаходження ефективного розв’язку.

Автором однієї з схем дослідницької діяльності педагогічних цілей був американський вчений Б. Блум [8]. Ним розроблена перша частина «Таксономії» (1951р.), у якії описуються цілі пізнавальної (когнітивної) діяльності. Блум окреслив шість рівнів освітніх цілей, які використовуються для визначення розвитку в учнів навичок мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання).

Рис. 2.2. Піраміда Блума

Таблиця 2.1

Таксономія Блума

Навички мислення	Означення	Діяльність вчителя	Навчальна діяльність учнів
Знання	Ідентифікація та переказування	Розказує, показує, керує, вказує	Слухають, запам'ятовують, засвоюють, вивчають напам'ять, впізнають, згадують, називають; цитують, розпізнають (щось вже знайоме раніше), реєструють, відносять до певної категорії
Розуміння	Розуміння наданої інформації; переказування власними словами	Звіряє з правильним (правилом), зпівставляє, демонструє	Обговорюють, розпізнають, переказують, пояснюють, роблять повідомлення, демонструють приклади
Використання	Використання концепцій, ідей в нових ситуаціях	Спостерігає, звертає увагу, сприяє, допомагає, критикує	Використовують, вживають, розраховують, демонструють, інсценують, розглядають, перевіряють, ілюструють, наводять приклади, тлумачать, визначають співвідношення, складають перелік, описують в загальних рисах
Аналіз	Розбиття інформаційних даних на зв'язані між собою частини	Супроводить, наставляє, допомагає робити спроби, допомагає з джерелами інформації	Аналізують, упорядковують, систематизують, порівнюють, встановлюють зв'язки (між словами, частинами цілого), протиставляють, розрізняють, диференціюють, виділяють частини, виводять (висновки, наслідки, тощо ), впорядковують, ставлять запитання, визначають співвідношення, відокремлюють, впорядковують
Синтез	Об'єднання інформаційних даних для створення нового цілого	Розширює , оцінює, відображає, впливає	Приводять в систему, компонують, з'єднують, створюють, проектують, розробляють, придумують, конструюють, створюють (принципи, правила), об'єднують в одне ціле, укрупнюють, надають завершеного вигляду, трансформують, модифікують, підправляють, систематизують, приводять до робочого стану, перебудовують, перерозподіляють, переробляють, споруджують, використовують замість чогось, формулюють гіпотези
Оцінювання	Визначення цінності на основі критеріїв	Прояснює, вносить ясність, допускає, визнає, узгоджує, приводить до згоди	Оцінюють, розцінюють, аргументують, наводять докази, визначають (величину, цінність, користь, шкоду), віддають перевагу; роблять вибір, приводять у відповідність (вимогам, стандартам, критеріям), роблять висновки, переконують, приймають рішення, відстоюють, виправдовують (заходи, вчинки, тощо), судять, приписують (клас, ранг), стають арбітрами, передбачають, прогнозують, розподіляють місця, надають рекомендацію, підкріпляють доказами, свідчать на користь (чогось/когось)

Деякі вчені модернізують таксономію Блума, вважаючи категорії аналізу і синтезу рівнозначними, однаковими за когнітивною вагою (Г. Мадер), указуючи, що вона має досить загальний характер і не відображає особливостей конкретних методичних аспектів, зокрема – формування уміння розв'язувати задачі.

У 2001 р. Л. Андерсон і Д. Кратволь по-новому оцінили таксономію Блума у своїй книзі [7]. Вони виділили когнітивні (мисленнєві) процеси вимірювання рівня знань.
Сьогодні широковживаною педагогами-практиками у світі є система

Б. Блума у когнітивній області через її простоту і зрозумілість для використання вчителями у повсякденній практиці, саме ця таксономія служить для розробки цілей навчального проекту, маючи на меті розвиток навичок мислення учнів, звертаючи особливу увагу на навички мислення високого рівня, а саме – аналіз, синтез, оцінювання.

Навчальний проект на уроках трудового навчання складається з практичної і теоретичної частини. Практична частина навчального проекту, як відомо, передбачає виготовлення учнем виробу, а до теоретичної частини необхідно віднести проектно-технологічну документацію, тобто звіт про розробку та виготовлення виробу, в якому зазначається актуальність, будова і містяться усі відомості, що потрібні для виготовлення, контролю й експлуатації проектованого виробу.

До звіту, в залежності від вікових та індивідуальних особливостей учнів, входить опис виконання учнем всіх етапів проектно-технологічної діяльності, тобто учень має викласти на папері свої думки щодо виготовлення та способів реалізації об'єкту проектування.

У проектно-технологічній документації з трудового навчання учнями 10-11 класів мають бути висвітлені наступні питання:

1. Визначення проблеми. Необхідно визначити проблему, яка постала перед проектувальником.

2. Обгрунтування вибраної проблемної сфери. На цьому етапі необхідно розкрити, навіщо, для чого і яке значення майбутнього проекту для самого учня, а також і для суспільства.

3. Формування ідей та варіантів конструкції. На цій стадії потрібно зобразити ескізи варіантів відомих (можливо і невідомих) конструкцій майбутнього об'єкту (не менше 3-х варіантів).

4. Формування параметрів та граничних вимог. Необхідно вказати, які функції має виконувати майбутній виріб, який матеріал доцільно використовувати з метою його виготовлення.

5. Вибір оптимального варіанту. Здійснюється шляхом вибору найкращих, найвдаліших сторін запропонованих конструкції. Необхідно сформувати свій оптимальний варіант.

6. Макетування виробу. За результатами, одержаними під час проектування, складається макет спроектованої конструкції.

7. Вибір матеріалу оформлюється у вигляді схеми (необхідно вказати кожну деталь з якого матеріалу виготовленна і які розміри).

8. Технологія виготовлення та оздоблення. Необхідно вказати, за якою технологією будуть виготовлятись деталі певного виробу, їх з'єднання та оздоблення.

9. Розробка технологічної картки на виріб, що оформлується у вигляді таблиці.

10. Економічний розрахунок. Здійснюється розрахунок собівартості виготовленого виробу. Необхідно підрахувати, скільки коштує кожна деталь виробу, а потім їх підсумувати. В екологічному обгрунтуванні необхідно вказати, чи відповідає екологічним стандартам виріб, а також зазначити екологічні умови роботи під час обробки деталей.

11. Оцінка якості сконструйованого та відомих виробів. Розраховується за формулою:

Kn = Kід – Квідх max, де

Кn - коефіцієнт якості п-ого виробу;

Кід - ідеальний коефіцієнт якості виробу (теоретичний) =1;

Квідх max = 1/b, де b - кількість поставлених позитивних вимог. Коефіцієнт максимально можливий Кmax розраховується:

Кmax = Кід - 1/с, де с - кількість вимог;

12. Мінімаркетингові дослідження. Необхідно вказати (після вивчення попиту та пропозиції) чи знайшов використання виготовлений виріб, якщо так, то де.

13. Самооцінка виробу. Здійснюється самооцінка виробу, тобто вказуються позитивні сторони (позначають +) і негативні (позначаються -).

14. Формулювання висновків.

Оформлення документації учнями на уроках трудового навчання під час проектування виробу може здійснюватись не в строгій послідовності дотримування вище наведених пунктів, а можлива зміна структури та змісту звіту в залежності від віку учнів, їх підготовленості, школи, самого вчителя.

При визначенні змісту навчання проектуванню принципово важливим і складним питанням є педагогічно правильний вибір об'єктів проектування. Складність підбору творчих проектів пов'язана з багатьма факторами: вікові і індивідуальні особливості школярів, навчально-матеріальна база шкільних майстерень для виконання, досвід вчителя та ін.

При виборі проектних завдань необхідно враховувати принципи дидактики, специфічні для трудової діяльності в шкільних майстернях (політехнічна, профорієнтаційна і виховна спрямованість, поєднання навчання з продуктивною працею, формування творчого ставлення до праці, науковість та ін.)

З огляду на все вище сказане нами розроблено веб-сайт, який містить матеріали, які можуть допомогти учням, 11-го класу під час проектної діяльності з розділу навчальної програми «Проектування професійного успіху».

Передбачається, що матеріали цього веб-сайту, розроблені вчителем трудового навчання, можуть слугувати для здійснення ним передпроектної (підготовки) діяльності з метою подальшої дослідницької роботи учнів з теми. Зокрема, у цьому контексті учні досліджують основні функції, галузі і види допрофесійнрї діяльності людини. З'ясовують сутність таких понять, як «культура праці», «професійне ставновлення особистойсті», «професійна кар’єра»; вимагають основні компоненти процесу вибору майбутньої професії й чиники, що впливають на професійну кар’єру

1 2 3

Схожі:

«ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ РЕЛЯЦІЙНИХ БАЗ ДАНИХ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У СЗШ ІІІ-ГО СТУПЕНЯ»	М.І. Базелюк ОСОБЛИВОСТІ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Постановка проблеми Тому сучасне суспільство ставить перед системою освіти низку нових завдань, пов’язаних з оновленням змісту освіти, розробкою та впровадженням...
О. А. Мільченко ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ... Ьтурної і наукової організації. Нині перед середніми загальноосвітніми школами (СЗШ) постали завдання виховання вільної, творчої,...	Розділ Комплексневикористанняпедагогічнихпрограмних ікомп’ютерно-орієнтованихзасобівупідготовцімайбутніхучителів... Розділ Комп’ютерно-орієнтовані технологіїта використання їх в підготовцімайбутнього вчителя технологій
Розділ Комплексневикористанняпедагогічнихпрограмних ікомп’ютерно-орієнтованихзасобівупідготовцімайбутніхучителів... Розділ Комп’ютерно-орієнтовані технологіїта використання їх в підготовцімайбутнього вчителя технологій	«Впровадження проектних технологій у викладанні трудового навчання в школі.» Учителю надається роль організатора процесу навчання консультанта й фасилитатора. Ефективними є уроки із застосуванням комп'ютерних...
ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК ТА ПРОБЛЕМА СИСТЕМАТИКИ КОМП'ЮТЕРНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ Резюме. У роботі запропоновано аналіз поняття “електронний підручник”. Розглянуто структурний аспект підручника, що передбачає виявлення...	ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ... Обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів і технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Навчання з використанням...
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ... Обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів і технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Навчання з використанням...	Комп‘ютер на уроках англійської мови Використання комп‘ютерів в навчальній та позакласній діяльності сприяє підвищенню мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання