|
|
Скачати 303.58 Kb.
|
|
Методика вільного вибору Форма: анкета "Побажання". Анкета "Побажання" є модифікацією відомого твору на тему "Що б ти зробив, якби був чарівником?" чи "Які три побажання ти б загадав золотій рибці?". Використовуючи невимушену атмосферу, поетичної гостинної чи години спілкування, вчитель пропонує дітям задумати три бажання з будь-якої сфери життя, які є найзаповітнішими. Кожна дитина має можливість усвідомлено і довільно обрати адресата і скласти побажання. Аналіз даних проведеної методики Відповіді учнів розподіляємо на дві групи в залежності від того, кому призначене побажання: "для інших" чи "для себе". У першій групі виділяємо: а) побажання, які виражають широкий соціальний погляд ("щоб зникли всі війни", "щоб люди перемогли всі хвороби" тощо); б) побажання близьким, рідним, товаришам ("щоб тато і мама ніколи не хворіли", "щоб бабуся не вмирала", "щоб наша футбольна команда перемогла"). У другій групі виділяємо: а) особисті побажання суспільного характеру ("на відмінно закінчити I курс", "піти з друзями в турпохід"); б) особисті побажання егоїстичного характеру ("поїхати на Чорне море", "купити мобільний телефон" тощо). Педагог може виявити зацікавленість послідовністю побажань та їх співвіднесенням в анкеті кожної дитини, зробити певні висновки. Які причини можуть вплинути на достовірність отриманого матеріалу? Чи завжди побажання вузько особистого характеру свідчать про переважання егоїстичних мотивів? Чи можуть бути показником справжньої спрямованості особистості всі три побажання широкого соціального характеру? Дані, отримані за допомогою методики вільного вибору, необхідно перевірити за допомогою інших методик, які мають широке поле використання і допоможуть учителеві зробити висновки про ідеали та моральні настанови учнів. Методика суспільної готовності Форма: анкета. 1. Чи можна групі, навчальному закладі розраховувати на твою підтримку участь у загальних справах? 2. Чи можна розраховувати на твою особисту участь у підготовці концерту до Дня вчителя (програмі "Декада історії " тощо). Ця методика дає можливість зробити наступний крок у вивченні спрямованості особистості учня вона ставить підлітків перед необхідністю не тільки висловити побажання, але й уявити собі запропоновану конкретну ситуацію, дію, обрати свою позицію, усвідомив відповідні вчинки, дії, які в разі позитивного вибору слід буде здійснити. Класний керівник з даної мінімальної кількості питань отримає дуже важливу інформацію. Які висновки про свою групу, його активність, байдужість чи зацікавленість громадським життям, може зробити класний керівник, якщо а) учні висловили повну готовність взяти участь у загальноучилищних справах, але з особистою участю визначилися 3 -5 чоловік; б) невелика кількість позитивних відповідей на перше питання співвідноситься з такою ж кількістю позитивних відповідей на друге питання; в) більшість учнів групи позитивно відповіли на обидва запитання? Методика "Колективного планування" Форма: бесіда за анкетою. Класний керівник розповідає про те, як важливо скласти колективний план роботи, в якому відобразяться побажання, інтереси, можливості всіх учнів класу, який стане компасом у морі цікавих справ, що очікують колектив. На допомогу учням може пропонуватися пам'ятка, в якій перераховані найважливіші і найцікавіші справи. Завдання: обрати 4 справи (можна додати одну власну за бажанням). Додаткове завдання: вказати, в чому буде полягати особиста участь у даній справі, вказати, з ким із учнів класу хотіли би готувати даний захід. Пам'ятка. 1. Трудовий десант по прибиранню училищної території. 2. Вечір шарад і пародій. 3. Диспут про дружбу. 5. Екскурсія до музею М. Пирогова. 6. КВК. 7. Вікторина. 8. Генеральне прибирання класу. 9. Дискотека. 10. Прес-конференція з представниками різних професій. 11. День самоврядування (чергування по школі без учителів). 12. Збір "Ніхто не забутий, ніщо не забуте". 13. Вечір розгаданих і нерозгаданих таємниць. 14. Музично-поетичний салон. 15. Політбій. Які умови повинен врахувати класний керівник, щоб досягти ефективності даної методики? У чому полягає не тільки діагностична (вибір школярами трудових, пізнавальних та розважальних справ, їх кількісне співвідношення), але й виховна функція даної методики? У вихованні дітей головне, щоб вони цього не помічали. Вихователь сам повинен бути вихованим. К. Маркс Педагогічні ситуації можуть бути спрямовані на вивчення стійкості переважаючих проявів спрямованості особистості. Вже в V - VI класах зростає значущість спілкування для учнів, прагнення завоювати авторитет, визнання класу, бути на рівні вимог однолітків, діяти у відповідності з тим, що очікують товариші. Зміцнюються вимоги підлітків один до одного. Предметом оцінки стають не тільки вчинки та дії, але й їх мотиви. Виникає інтерес до власної особи, прагнення дослідити причини вчинків. Складається самооцінка, і разом з нею зростає рівень вимог. Підліток прагне до самовираження, самореалізації. Погляди, оцінки, ставлення не тільки переважають, але й набувають нового якісного рівня. Моральна стійкість як інтегральна властивість спрямованості особистості і її критерії корегують єдність слова і справи, мотивів і вчинків, набуття засобів діяльності відповідно до моральних норм, зразків. Послаблюється залежність від ситуації конкретного характеру. І оцінки, і судження, і вчинки стають більш стабільними. Зростають можливості школярів протистояти негативним впливам. Виразним показником стійкості стають колізійні ситуації, в яких рішення може бути неоднозначним. Методика неоднозначних рішень Форма: колізійні ситуації. Варіанті. 1. Якщо я знаю, що вчинив неправильно, я ... 2. Коли мені важко самому визначитися в правильному рішенні, я 3. Обираючи між цікавим, але необов'язковим і нудним, але необхідним, я звичайно ... 4. Коли в моїй присутності ображають людину, я ... Варіанті!. 1. Завдання виконав тільки ти. Але дав товаришу списати. Викликали його. Чи будеш ти прямо чи натяками доводити, що робота виконана тобою, якщо вищий бал обіцяний тільки одній людині? 2. Ти виконав завдання правильно. В тебе є ще час (напр. 15 хв.): а) використаєш його за своїм уподобанням; б) будеш шукати більш вдалі варіанти рішення цього завдання; в) спробуєш виконати ще одне завдання. Відповідаючи на дані питання, учні проектують власні моральні вибори, засоби вирішення проблемних ситуацій, варіанти реагування на успіхи та невдачі. Класний керівник, аналізуючи моральні прояви, може зробити певні висновки про формування якостей особистості, її спрямованість. Наступна група методик вивчення спрямованості особистості -це рейтингові методики, за допомогою яких можна виявити та співвіднести оцінку, самооцінку та взаємооцінку важливих особистісних якостей. За допомогою цієї групи методик дані, отримані в природних ситуаціях, інтерпретуються точніше. Крім того, отримується додаткова інформація, корисна для самопізнання. Рейтингові методики Форма: анкета. 1. Вивчення мотивів навчання. Завдання: поставте одну з умовних оцінок проти кожного з мотивів, який спонукає вас до навчання, враховуючи, що: 4 - це високий ступінь дії мотиву; З - середній; 2 - низький. 1. Прагнення до знань, як цінності. 2. Захопленість процесом пізнавання нового. 3. Почуття відповідальності перед школою, родиною. 4. Навчатися цікаво разом з колективом. 5. Прагнення особистого успіху. 6. Оціночний мотив. 2. Вивчення якостей особистості. 1. Працелюбність. 2. Доброта. 3. Самостійність. 4. Незалежність думки. 5. Громадська активність. 6. Чуйність, турботливість. 7. Відповідальність. 8. Чесність. 9. Дисциплінованість. 10. Патріотизм. Як класний керівник може використати отриману за допомогою даних методик інформацію в навчально-виховному процесі? Якими методами вивчення особистості учня слід доповнити дані методики з метою отримання об'єктивної інформації? Гарне виховання - це коли іншим добре. В. Немирович-Данченко Гарні манери складаються з маленьких самопожертв. Р. Емерсон Класний керівник добре усвідомлює, що тільки через виховання особистості учня можна по-справжньому вирішити завдання навчання. Тому його робота по діагностуванню особливостей особистості кожного учня та індивідуальна робота з ним є неоцінною допомогою вчителям-предметникам. Учитель, як відмічав А.С. Макаренко, здійснює "проектування особистості". Отже, і в навчальному процесі засобами свого предмету вчитель повинен створити ті умови, за допомогою яких "проектування особистості" буде здійснюватись цілеспрямовано і усвідомлено. Для цього необхідно, перш за все, чітко бачити кінцеву мету "проектування" (що ми хочемо сформувати в учневі) та вихідні дані (яким є учень сьогодні). Розглянемо методику, яку класний керівник може використати як учитель-предметник з метою з'ясування причин успіхів чи невдач конкретного учня в навчальній діяльності. Учителю при вивченні особистості учня в умовах навчальної діяльності необхідно виявити взаємозв'язок трьох головних особистісних характеристик, які забезпечують успішність його навчально-пізнавальної діяльності. Це: • ставлення до предмету, змісту, процесу, результату навчально-пізнавальної діяльності, що виражається в мотивації навчання; • характер взаємовідносин учня з учасниками навчального процесу, який виявляється в емоційно-оцінному ставленні учня та вчителя один до одного, учнів між собою; • здатність до саморегуляції навчальних дій, станів та відносин як показник розвитку самосвідомості. Методика вивчення особистості учня в процесі навчання Форма: завдання з певного предмету, таблиця. На уроці учням пропонується самостійно виконати на вибір завдання, які розрізняються за: - складністю та характером діяльності (творча чи репродуктивна); - практична чи теоретична спрямованість пізнавальної діяльності; - характер виконання завдань (індивідуальне чи групове). Одночасно кожен учень отримує листок, в якому зазначає кружечком позиції, що відображають причину вибору учнем того чи іншого завдання. 1. Прагнення себе випробувати. 2. Краще знати свої можливості в даному предметі. 3. Інтерес до предмету. 4. Бажання знати якомога більше в даній сфері науки. 5. Корисно, знадобиться в майбутній роботі. 6. Цей предмет, його знання необхідні для подальшої освіти. 7. Впевненість в успіху з даного предмету. 8. Легко вчитися. 9. Прагнення долати труднощі. 10. Цікаво спілкуватися з товаришами на уроці з даного предмету. 11. Бажання мати авторитет серед товаришів, тому що цей предмет престижний у даному навчальному колективі. 12. Подобається вчитель. 13. Прагнення бути освіченою людиною, цікавою для друзів. 14. Бажання бути готовим до самостійного життя. 15. Бажання бути духовно багатим, культурним і корисним для суспільства. 16. Щоб не сварились батьки, вчителі, це неприємно. Результати дослідження вчитель заносить у таблицю на учнів всього класу, виділяючи домінуючий мотив за оцінкою самого учня.
Всі зазначені мотиви навчання вчитель розподіляє за основними 8 напрямками, що дозволяє зробити висновки про значущість для учня завдань, які він обирає. 1. Самовизначення: показники 5, 14,15. 2. Пізнавальні: 3, 4. 3. Вузькопрактичні: 5, 6. . 4. Саморозвитку: 1, 2, 9. 5. Спілкування з вчителем: 12, 6. Спілкування з товаришами: 10. 7. Самоствердження: 7, 11, 13. 8. Уникання неприємностей: 8, 17. Вибір учнями мотивів відображає різний підхід до отримання знань з конкретного предмету і пов'язаний з інтересами та цілями школярів тепер чи в майбутньому; життєвими планами; системою цінностей, що складається. Вчитель може, знаючи "обрані" мотиви навчання, перевіряти чи уточнювати їх дієвість під час перевірки домашнього завдання, різних його форм та обсягу, під час роботи на уроці. . Як той чи інший характер мотивації навчання впливає на характер навчальної діяльності та поведінки учня в навчальних ситуаціях? Як учитель може використати отримані результати в процесі навчання, якщо домінуючим мотивом є - саморозвиток; - самоствердження; - пізнання, самоосвіта; - спілкування з однолітками? Кожна людина - виняток. : К. Іжиковський Для мене одна людина - що цілий народ. Демокрит Людина і взагалі будь-яка розумна істота існує як мета сама по собі. І. Кант Характер взаємовідносин учня з вчителем, товаришами в навчальному колективі є дуже важливим фактором, що впливає на успішність навчання. Для з'ясування взаємовідносин учасників навчального |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Анкета для учнів «Мої життєві та професійні плани» ОДАНІ-2 (орієнтаційно-діагностична анкета інтересів створена С. Я. Карпіловською і Б. О. Федоришиним на основі модифікації анкети... |
Авторські побажання Ви відкрили інтерактивний електронний посібник Конструювання та технологія радіоелектронних систем |
|
Авторські побажання Ви відкрили інтерактивний електронний посібник Основи комп’ютерного проектування та моделювання РЕС |
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Економіка «Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (Постанова Кабінету Міністрів України від 14. 01. 2004 №24). Програма... |
|
Вельмишановні й серцю дорогі наші Українці! З нагоди великого національного свята нашої державності – Дня незалежності України! Прийміть найсердечніше вітання і побажання: Народ... |
Анкета учасника |
|
Анкета «Запитуйте відповідаємо» |
Анкета випускника школи |
|
Анкета учениці (учня) №1 |
Анкета учасника проекту |