“Виховувати, граючи

“Виховувати, граючи –

• 
  учень як особистість;
  

• 
  батьки учня;
  

• 
  класний колектив;
  

• 
  класний керівник;
  

• 
  вчителі-предметники;
  

• 
  органи самоврядування;
  

• 
  гуртки, секції;
  

• 
  рада „Музею козацької слави”;
  

• 
  батьківський комітет;
  

• 
  рада профілактики правопорушень;
  

• 
  просвітницькі програми „Рівний – рівному”, „Молодь на роздоріжжі”, „Діалог”, „Молодь за здоров`я”;
  

• 
  педрада, МО класних керівників, учителів-предметників.
  

• 
  Центр соціальних служб для молоді;
  

• 
  Україно-Голандський благодійний фонд „Escape”;
  

• 
  Багатопрофільний молодіжний центр;
  

• 
  станція юних туристів;
  

• 
  станція юних техніків;
  

• 
  заклади культури;
  

• 
  спортивні школи;
  

• 
  музичні школи;
  

• 
  бібліотеки;
  

• 
  ЦДЮТ;
  

• 
  театри, кінотеатри.
  

• 
  вплив „вулиці”;
  

• 
  екологія;
  

• 
  спадковість;
  

• 
  телебачення, ЗМІ, відеопродукція;
  

• 
  реклама негативних звичок.
  

• 
  громадянське виховання;
  
• 
  військово-патріотичне виховання;
  
• 
  моральне виховання;
  
• 
  превентивне виховання, формування здорового способу життя;
  
• 
  екологічне виховання;
  
• 
  трудове виховання;
  
• 
  художньо-естетичне виховання;
  
• 
  сприяння творчому розвитку особистості;
  
• 
  родинно-сімейне виховання.
  

• 
  головну мету впровадження виховної системи [створення комфортних, безконфліктних і безпечних умов для розвитку особистості учня, реалізації його можливостей та здібностей, формування інтелектуального, морального, комунікативного, естетичного і фізичного потенціалів кожного учня, який має оволодіти цілісною системою знань про навколишній світ, практичними уміннями і навичками, засобами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісним ставленням до себе, до соціуму та навколишнього середовища],
  
• 
  розроблено модель особистості ідеального випускника [творчо розвинена, соціально-орієнтована особистість, здатна до самореалізації],
  
• 
  розроблено „Положення про комплексну гру „П’ятнашки” та положення до окремих творчих конкурсів в рамках комплексної гри;
  
• 
  протягом 2001-2002 н.р. започатковано окремі елементи системи, а з 2002-2003 н.р. виховна система впроваджена у навчально-виховний процес. Результатом впровадження системи стало подальше удосконалення системи учнівського самоврядування, участь більшої кількості учнів у позакласній роботі, виявлення обдарованих дітей, розвиток творчих здібностей підлітків, створення умов для самореалізації особистості тощо;
  
• 
  ведеться робота по урізноманітненню творчих конкурсів на різних етапах гри „П’ятнашки”, уточнення критеріїв результативності участі в ній окремих учнів та класних колективів.
  

1. 
   Принципово така система не нова, вона являє собою сукупність традиційних заходів, проте, як і кожна система, вона упорядковує всю виховну роботу.
   
2. 
   Практично кожна дитина (а не виключно активні, талановиті, розумні) може взяти участь в позаурочній роботі. Така система дає можливість дитині проявити себе, реалізувати приховані можливості, стати “гордістю класу” хоча б на короткий період. Один із принципів гри “П’ятнашки”: “Себе показати, на інших подивитись”.
   
3. 
   Послідовно готуючись до кожного з етапів, підлітки вчаться спілкуватися. Крім комунікативних навичок, розвивається почуття колективізму, відповідальності за доручену справу.
   
4. 
   Плануються не поодинокі заходи (за принципом: „підготували – провели – забули”), а ті, що потребують постійного самовдосконалення, адже через рік дитина отримає більш важке завдання, готуватися до нього треба систематично.
   
5. 
   Як і кожні змагання, ця система “затягує”, викликає азарт. Наприклад, інтелектуально слабкий клас, добре показавши себе у спортивних змаганнях, із сил виб’ється, але візьме участь у конкурсі „Поетом можеш ти не бути” чи „Інтелектуальний марафон” , що, безперечно, веде до розвитку творчої особистості.
   
6. 
   Школа буде знати своїх “героїв”, які через скромність і сором’язливість не завжди проявляють свої таланти.
   
7. 
   Старшокласники (9 – 11 кл.) більшу частину роботи беруть на себе: вони можуть допомагати при проведенні змагань і конкурсів, бути консультантами, членами журі тощо. Бажано, щоб кожний конкурс закінчувався показовими виступами старшокласників. В школі, де на належному рівні самоврядування школярів, учні старших класів можуть стати цінними помічниками в цій справі.
   
8. 
   Працюючи за цією системою, кожний класний керівник має багаті перспективи: коли протягом року діти виступають в різних конкурсах, можна планувати “звіти перед батьками”. Батьків це дуже зворушує і викликає почуття гордості за свою дитину. Наступного разу батько знову прийде на батьківські збори, знаючи, що йому не будуть дорікати за погані вчинки сина чи доньки.
   

10. 
    Наприкінці навчального року проводиться “Заключний фестиваль „Чемпіон “П’ятнашок”, на якому визначається клас-переможець в кожній паралелі, а також учень-переможець в кожному класі, тобто першість не тільки командна, а й особиста.
    
11. 
    Робота кожного класного керівника має бути підпорядкована цій системі. Плануючи виховні години, бесіди, заходи, диспути тощо, класний керівник допомагає учням отримати певні знання та навички, що стануть у пригоді під час участі в конкретному загальношкільному етапі гри „П`ятнашки”. Наприклад, конкурси „Юний гросмейстер”, „Поетом можеш ти не бути...”, „Богатирські розваги” та інші проводяться спочатку на рівні класу, а потім переможці захищають честь класу на рівні школи. Готуючи матеріал до виховних годин, „Годин спілкування”, „Усних журналів”, класний керівник має на меті розвиток кругозору учнів, які покажуть свої знання під час проведення інтелектуальних конкурсів.
    
12. 
    Для учнів 5 – 11 класів передбачається також підведення підсумків участі у предметних тижнях. Таким чином, здійснюється певний зв’язок між навчанням та вихованням. Учителі-предметники, складаючи план проведення предметного тижня, враховують можливості тих класних колективів, в яких вони працюють, оцінюють активність класів при проведенні запланованих заходів, оригінальність підходу та нестандартність виконання певних завдань тощо. Найбільш цінним у цьому є те, що під час проведення предметних тижнів більшість учителів активно використовують інтерактивні види роботи: КВК, інтелектуальні вікторини, брейн-ринги, самостійні наукові дослідження тощо. На нашу думку, це важливий крок до переосмислення змісту навчання. Саме це допоможе перейти від звичайного викладання предмету до фасилітації навчання. І це не данина моді, а нагальна потреба часу, коли людина живе в умовах науково-технічного прогресу і неспроможна осягнути необмежену кількість знань. Крім того, треба враховувати, що з розвитком науки деякі [навіть догматичні] ствердження кардинально змінюються. Це стосується і фізики, і хімії, і генетики, і біології, і історії, і економіки... Тож в сучасних умовах стає актуальним не стільки навчання, скільки уміння отримувати знання самостійно, здатність адаптуватися до нових умов існування, усвідомлення цінності своєї особистості і можливість самореалізуватися за будь-яких умов. А фасилітація і передбачає створення умов до цього (to facilitate – полегшувати, сприяти, створювати оптимальні умови).
    
13. 
    Важливим компонентом виховної системи школи є превентивне виховання та формування здорового способу життя. Здійснюється ця робота в декількох напрямках:
    
    • 
      формування правового світогляду підлітків;
      
    • 
      формування правової культури підлітків;
      
    • 
      формування відповідної активної позиції підлітків;
      
    • 
      робота з батьками учнів з питань виховання, надання педагогічних консультацій.
      

1. 
   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
   

• 
  забезпечення і захист прав та інтересів учнів школи;
  
• 
  забезпечення виконання ними своїх обов’язків;
  
• 
  сприяння навчальній та творчій діяльності учнів;
  
• 
  створення різноманітних учнівських гуртків, товариств, клубів за інтересами.
  

• 
  “Країна Барвінкова” об’єднує учнів 1 – 3 класів;
  
• 
  “Веселка” – учнів 5 – 6 класів;
  
• 
  “Краяни” – учнів 7 – 8 класів;
  
• 
  “Старшокласник” – учнів 9 – 11 класів.
  

• 
  законодавчий та виконавчий орган самоврядування, звітний загальним зборам по центрах;
  

3. 
   ПАЛАТА РАДНИКІВ:
   

• 
  голова Палати Радників;
  
• 
  заступник голови Палати Радників по роботі з учнями 9 – 11 класів;
  
• 
  заступник голови Палати Радників по роботі з учнями 5 – 8 класів;
  
• 
  радник “Сузір’я інтелектуалів”;
  
• 
  радник “Сузір’я правозахисників”;
  
• 
  радник “Сузір’я “Добре серце”;
  
• 
  радник “Сузір’я спортивних чемпіонів”;
  
• 
  радник “Сузір’я організаторів дозвілля”.
  

4. 
   Для надання педагогічних консультацій активу шкільної дитячої організації на загальних зборах обирається Опікун самоврядування з числа педагогічних працівників.
   
5. 
   Основні напрямки діяльності Палати Радників: