«Роки, опалені війною…»
(позакласний захід, присвячений Дню Перемоги)
Мета: виховувати в учнів повагу до людей, які брали участь у Великій Вітчизняній війні; виховувати любов до української мови, патріотизм, естетичні смаки
Обладнання: екран, проектор, комп’ютер, електронна презентація, декорації (стіл, стільці, етажерка, фотокартки, статуетки військових часів, альбом з військовими фотокартками), військова форма, музикальний центр, пісні військових часів
У залі звучить довійськовий вальс, танцюють
3 пари, одягнуті в одежу тих часів
Слайд № 1
Голос за сценою:
Помните! Через века, через года – помните!
О тех, кто уже не придет никогда, - помните!
Мечту пронесите через года и жизнью наполните!
Но тех, кто уже не придет никогда, -
пожалуйста, помните!
Хвилиною мовчання вшануймо пам’ять тих, хто загинув у боях за волю та незалежність нашої Батьківщини.
На сцену під сучасну музику виходять хлопчик та дівчинка
Слайд № 2
Сашко: Олено, привіт! Ну що, ми сьогодні в кіно йдемо?
Олена: Звісно, Сашко, підемо! Тільки Любі зараз подзвоню.
Сашко: Максим також щось затримується.
Люба: Я вже тут, тільки не ображайтесь, будь ласка!
Олена: Та поки вас дочекаєшся, стрічка закінчиться.
Всі: О, пропаже, де ти застряг?
Максим: Привіт, друзі! Ви тільки подивіться, що я знайшов.
Люба: Оце так! А що це?
Слайд № 3
Максим: Це альбом мого діда. Він пішов на зустріч з ветеранами, а альбом на столі забув.
Слайд № 4
Люба: Так цікаво! А давайте зазирнемо в нього!
Слайд № 5
Відкривають першу сторінку, лунають постріли, вибухи, сирена та голос Левітана про початок війни
Слайд № 6
Сашко: Що відбулося? Нам це здалося чи…
Максим: Здається, це лунає з альбому…
Люба: Страшно…
Слайд № 7
Олена: Ми живемо в той час, коли доводиться переживати крах багатьох ідеалів та святинь, які ще вчора здавалися непорушними.
Слайд № 8
Сашко: Змінюється наше ставлення до давнього та недавнього минулого, Слайд № 9 але єдине залишається незмінним, - наше ставлення до тих, хто воював.
Слайд № 10
Максим: Це вони, вісімнадцятирічні, під час Великої Вітчизняної були тоді наймолодшими, потрапивши ми на фронт прямо зі шкільної лави.
Слайд № 11 - 15
Звучить пісня «Вспомните, ребята». Діти заходять за куліси. Замість них виходять підлітки
Слайд № 16
Максим: Той лютий 1941 рік, рік, коли радянські воїни прийняли на себе перший удар атаки німецько-фашистських загарбників.
Слайд № 17
Сашко: Перші поранені, перші вбиті. А попереду страшні бої, відступи, залишені міста та села.
Слайд № 18
Максим: З оточення з цілого полка вийшли тільки шість солдат, які одразу опинилися в глибокому тилу ворога.
Слайд № 19 - 23
Пісня «У деревні Крюково»
Слайд № 24
Максим: Таким вісімнадцятирічним юнаком і мій дідусь потрапив на фронт. Коли почалася війна, за його плечима була десятирічка. Слайд № 25 Він потрапив до танкової роти
Слайд № 26
Сашко:
Горів радянський танк – пряме це попадання,
А в танку командир поранен важко був.
Броня розпалена, з-під двигуна – палає,
В щілину оглядову не видно нічого.
Слайд № 27
Максим:
Рятує командира молоденький танкіст,
Двадцятирічний хлопець, він гарний і плечист,
Він старшого товариша на землю опустив,
Як ворог за ним стежив, він, звісно, пропустив.
Слайд № 28
Сашко:
Фашист на міцнім «тигрі» беззбройних їх чекав,
Повільно, вперто, із посмішкою під’їжджав,
І бути їм розчавленими під траками махіни –
Боєць не розгубився, стрибнув в свою машину.
Слайд № 29
Максим:
Вона ще горіла, дихала, жила,
Вона ще терпіла, немовби чогось чекала.
Ось молодий водій торкнувся важелів
І, протаранив «тигра», собой вбив ворогів!
Слайд № 30 - 36
Пісня «Три танкісти»
Слайд № 37
Олена: Дивіться – листи!
Слайд № 38
Люба: А скільки таких трикутників приходило з фронту!
Слайд № 39
Сашко: Їх чекали, їх боялися.
Слайд № 40
Олена:
Важко стукнуло в серці.
Мати в тривозі встає.
Хто погану їй звістку
Вночі пізно несе?
Слайд № 41
Люба:
Це синок з поля бою
Свою мати позвав,
Коли ранений кулею
Він на землю упав.
Слайд № 42
Олена:
- Ти пробач мене, мати, -
Ледве чутно шептав, -
Що не зміг повернутися,
Як тобі обіцяв…
Слайд № 43
Люба:
Принесуть запізніло
Цей трикутник листа:
«Повернуся я, мамо!
Дочекайся синка!»
Слайд № 44 - 59
Пісня «Ніжність»
Слайд № 60
Максим: А ось, подивіться, - це однокласник мого дідуся. Він потрапив у шоферську роту… але додому не повернувся.
Слайд № 61
Сашко: А тепер під Брянськом стоїть пам'ятник усім загинувши шоферам.
Слайд № 62 - 69
«Пісня фронтових шоферів»
Слайд № 70
Максим: Ось ця фотографія – весь клас дідуся.
Люба: Веселі, безтурботні, всі іспити складено, а завтра – завтра випускний!
Слайд № 71
Максим: Невже могли вони тоді передбачити, що через п'ять років на вечір зустрічі прийдуть далеко не всі…
Слайд № 72
Олена:
Вони, одягнуті в шинелі,
Змогли твоїй бідою жити.
Своїм життям вони зуміли
Вітчизну-матушку прикрити.
Слайд № 73
Люба:
І досі в подвигах безсмертних
Вони живуть в рідних краях,
Твоїй, Вітчизно, слави світлої
Не забруднивши у боях.
Слайд № 74
Сашко:
На дальніх підступах і близьких,
Де йшли запеклі ці бої,
Лежать під тінню обелісків
Твої улюблені сини.
Слайд № 75 - 86
Пісня «Журавлі»
Слайд № 87
Олена: Дізнавшись, що вороги вже близько, ми з подругами вирішили всіма силами допомогти рідній країні.
Слайд № 88
Люба: Рили окопи, потім закінчили курси медичних сестер та працювали в шпиталі.
Слайд № 89
Олена: Терпіли все: голод, тяготи та втрати, - але ні на хвилину не мали сумнівів у перемозі!
Слайд № 90
Люба: Під час війни на фронт добровольцями пішли 800 тисяч жінок.
Слайд № 91
Максим:
Мені здавалось, що вона несміла,
Важко дівчинці бути солдатом.
Але одного разу вранці вона перша
На ворогів побігла з автоматом.
Слайд № 92
Сашко:
Від осколків шурнула в чагарник,
Всюди вогонь, трава горить,
Я накрив її шинелькой, як пожежник,
Але почув голос:
Слайд № 93
Люба: Не дуркуй!
Максим:
Швидко встала, обтрусила ватник,
Підморгнула двічі, здвинув брів…
Слайд № 94
Люба:
Не труси, крокуй за мной, солдатику,
Та забудь на фронті про любов.
Слайд № 95 - 103
Пісня «Смуглянка»
Слайд № 104
Максим: А це фронтовий товариш діда.
Слайд № 105
Сашко: Всюди спалахи, свистять кулі. Раптом в очах потемніло і ніг не відчуваю. Прийшов у себе від того, що хтось мене несе. Я йому кричу: «Друже, кинь, загинеш!» А він все одно тягне. Пам'ятаю, він тільки сказав: «Нічого, ще поживемо!» Тиждень нам залишався до Берлину, а він не дійшов…
Слайд № 106
Олена:
Його зарили в земну кулю,
А був лише солдат,
Він, друзі, був солдат простий,
Без звань і нагород.
Слайд № 107
Люба:
Йому, як мавзолей, земля –
І на мільйон століть.
Чумацький Шлях горить
Круг нього із боків.
Слайд № 108
Олена:
Давним-давно закінчен бій.
Руками друзів всіх
Покладен хлопець в земну кулю,
Немовби в мавзолей.
Слайд № 109 - 118
Пісня «Бери шинель»
Слайд № 119
Максим:
Всім сьогодні зрозуміло, офіцери країни,
На кону вся Вітчизна, на кону ваша честь.
Україна опутана кров'ю, і поругана віра,
Вороги уже близько, вороги уже тут.
Слайд № 120
Сашко:
Так стіною же станемо за Вітчизну і віру.
Офіцери країни, вся надія на вас.
Слайд № 121 - 129
Пісня «Офіцери»
Слайд № 130
Максим:
Друзі, пам'ятаєте?
Сонце, так багато сонця –
У вікнах, на стріхах, в очах!
Сонце горить на знаменах,
Плещеться в орденах.
Слайд № 131
Небо, таке чисте небо,
Синє, хмаринок нема.
У день Перемоги Великої
Сонце, і друга, і небо –
Всіх обійняти готов!
Слайд № 132 - 158
Пісня «День Перемоги». На сцену виходять усі, хто брав участь у виставі, ветеранам дарують квіти
|