Застосування мультимедійного програмного забезпечення в гуртковій діяльності позашкільного навчального закладу”


НазваЗастосування мультимедійного програмного забезпечення в гуртковій діяльності позашкільного навчального закладу”
Сторінка2/4
Дата06.03.2016
Розмір0.53 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4

РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАМАТЕРІАЛІВ  

в гуртковій роботі пнз 

    1. Застосування комп’ютера як мультимедійного засобу.

Формування аудіолінгвальної компетенції засобами мультимедійного комплексу «Комп’ютер - аудіосистема»

На сьогоднішній день існує широкий доступ до навчальних аудіо записів, створених у цифровому форматі, що дає змогу відтворити їх на комп’ютері або DVD – програвачі. Переваги цифрового запису очевидні: це і вища якість відтворення аудіо файлу у порівнянні з магнітофонним записом, можливість створення резервної копії високої якості за допомогою DVD – приводу, редагування файлу за допомогою відповідного програмового забезпечення, створення на основі готового запису презентацій та фільмів у середовищі PowerPoint та Movie Maker. Тому під час підготовки та проведення уроків доцільно використовувати такі ресурси:

Слід зазначити, що на сьогоднішній день на ринку засобів навчання існує широкий вибір подібних аудіо записів; крім того, автори НМК, зокрема – Оксана Карп’юк, розробили аудіо диски з супроводом своїх підручників, які поширюються через мережу книжкових магазинів. Таким чином, проблема обмеження сприймання мовлення, яке подається носіями мови з відповідною його специфікою, знаходить один із доступних варіантів вирішення. Фонетичні та інтонаційно забарвлені зразки мовлення, які учні відтворюють за диктором під час уроку, можуть слугувати як опорою при самостійному опрацювання навчального матеріалу, так і підготовці домашнього завдання за межами навчального кабінету, адже цифрові носії з ліцензійними копіями записів є доволі доступними за ціною. За наявності відповідного обладнання – а саме, мікрофона та аудіо редакторів, ба навіть диктофона чи мобільного телефону з функцією запису звуку, можна створювати власні аудіо записи і учителю, і учню – і таким чином порівнювати отримані зразки мовлення, виявляти помилки, формувати адекватне критичне ставлення до власного рівня володіння мовою.

Використання комплексу «Комп'ютер - проектор» для дидактичного супроводу заняття.

Одним з важливих етапів підготовки керівника гуртка до заняття є підбір ілюстрацій та зорових опор для подачі навчального матеріалу. Жодна поліграфія (а якісні поліграфічні матеріали на сьогодні надто дорогі) не передасть враження від цифрової фотографії так, як зробить це екран достатньої потужності; до того ж, організувавши фото у слайд-шоу, можна підключити звуковий ресурс оформлення показу, що робить можливим створення позитивного емоційного стану на занятті. Таким чином, дібравши відповідну колекцію ілюстративного матеріалу, незалежного від тих продуктів, які створюють видавництва, можна мати чудове наочне забезпечення подачі матеріалу з будь якої теми будь-якого предмету. Під час подачі матеріалу ми залучаємо такий важливий фактор засвоєння навчального матеріалу як створення асоціативного ряду поняття (слово) – ілюстрація – емоція, що дає змогу посилити враження від сприйняття матеріалу. До того ж при наявності підключення до Інтернету можна завантажувати матеріали на свій смак та відповідно до потреби, а це дає змогу готувати матеріали до занятті швидко та вчасно. Особливо цінними є ресурси мережі для керівників, які працюють у школах, віддалених від спеціалізованих книжкових крамниць. Навички користування пошуковими системами на кшталт Google та Bingo набуваються досить швидко, а віртуальні енциклопедії рівня Вікіпедії дають змогу отримати не лише зображення, а й коментар та додаткову інформацію щодо нього.

Окремо слід окреслити необхідність вироблення методики використання навчальних відеофільмів. Їх дидактична цінність значна, адже дозволяє поглибити як навички аудіювання при прослуховуванні висловлювань диктора чи дійових осіб художнього фільму, так і удосконалити соціокультурну компетенцію учнів у середовищі реалій, переданих у фільмі. Проте заняття, під час яких відбувається перегляд відеофільмів чи сюжетів, своєю методикою проведення дещо відрізняються від традиційних. Тому слід дотримуватися певних правил:



Перед початком перегляду відео фрагменту необхідно ставити перед аудиторією певну проблему. При цьому такий перегляд не повинен займати більше 5-10 хвилин заняття, тому що це може призвести до перенапруження зорового та слухового аналізаторів учнів та як наслідок до зниження працездатності в цілому.
Презентації POWER POINT на заняттях
Вже ні для кого не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання у під час вивчення будь-якого предмету. Це – навіть не твердження, а практично догма, якої вимагає час, адже вчителю у його прагненні популяризувати, мотивувати увагу учнів до вивчення свого предмету доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа, який яскраво, талановито і нав’язливо спонукає дитину до безкінечного перегляду телепрограм, мандрів «бродилками» та « стрілялками» , фанатського руху – список принад залежить від віку дитини та можливостей батьківського гаманця. Крім того, витрачаючи великі кошти на придбання комп’ютера для дитини з метою насамперед забезпечити нащадка гарним засобом навчання, багато хто з батьків не розуміє, що сам по собі комп’ютер – це своєрідна tabula rasa, яка буде виконувати лише ті функції, які у неї закладуть, тому дуже часто комп’ютер стає не помічником у навчанні, а потужною, часом – непереборною перепоною останньому, коли у дитини виникає ігрова або Інтернет залежність. Тому саме керівник гуртка має виховувати бажання застосувати улюблену іграшку для здійснення навчання. І хоча на сьогоднішній день існує безліч програмових засобів для вивчення предметів, проте більшість із них орієнтовані на індивідуальну роботу плюс вартість якісних зразків часом є захмарною, до того ж в будь-якому разі дитина потребуватиме консультацій та керівництва у їх використанні. На допомогу можуть прийти засоби PowerPoint (складової Microsoft Office) – програми, яка дозволяє створювати та демонструвати яскраві презентації на будь-яку тему, що цікавить вас, тут і зараз. І хоча технологію створення мультимедійних презентацій вивчають сучасні студенти педагогічних вузів, для досить великої кількості практикуючих учителів подібний засіб є незнайомим. Отже, що ми можемо досягти, створивши та продемонструвавши учням презентацію?

  • Інформація, яку учитель прагнете донести, може бути проілюстрована матеріалами з високою якістю картинки, яка не буде залежати від якості друку вашого принтера – а саме, репродукціями, діаграмами, фото, а також аудіо та відеоматеріалами.

  • Переваги, викладені у попередньому пункті, приваблять увагу учнів, дозволять їм створити свої, індивідуальні асоціації відповідності інформації тому ілюстративному матеріалу, який ми підібрали - це дає можливість диференціювати підбір матеріалу відповідно до потреб конкретної групи дітей.

  • Вибудувавши процес показу презентації «по кліку», тобто коли перехід до чергового пункту відбувається після клацання лівою клавішею мишки чи натисканням на клавішу «пропуск», можливо пристосувати темп подачі матеріалу до потреб аудиторії безпосередньо у процесі демонстрації і залишити час для можливих пояснень та уточнювань, чого не дозволяє, наприклад, перегляд фільму.

  • Учителю не доведеться витрачати час на організацію матеріалів перед уроком – створивши презентацію один раз та зберігши її на електронних носіях, отримуємо можливість використовувати її будь-коли.

  • Оскільки ми не залежимо від автора, як це відбувається у випадку використання готових програм для вивчення мови, учитель може створити таку презентацію, яка відповідає саме його вимогам, потребам учнів та стилю подачі матеріалу.

  • Створивши власну презентацію, яка відповідає програмовим вимогам саме цього класу, учитель отримує змогу надати її у користування учням для самостійного опрацювання вдома, адже не секрет, що комп’ютерних програм, орієнтованих на прийняту у школі систему роботи практично не існує – в більшості випадків вони створені відповідно до авторських методик і є не дуже зручними для застосування в процесі уроку.

  • І не остання річ - робота в середовищі PowerPoint вивчається у курсі інформатики, відповідно, це є ще одним приводом для співпраці з учнями, ділячись набутим досвідом, прохаючи про допомогу чи залучаючи до роботи – а це вже працює на імідж і є аж ніяк не останньою перевагою у поданому списку.

Відповідно, виходячи з досвіду підготовки та впровадження презентацій PowerPoint на заняттях гуртків, пропоную деякі поради зацікавленим колегам щодо опанування згаданим ресурсом:

  • Перегляньте готові учнівські презентації, які було створено на попередніх заняттях гуртків. Знайдіть такі, які є найближчими вам за естетичними оформленням та змістом – їх автори можуть стати вашими консультантами.

  • Залучившись підтримкою інших керівників гуртків, створіть декілька пробних спільних презентацій – на своєму власному досвіді я переконалась, що саме такий шлях – найлегший порівняно з самостійними спробами оволодіти PowerPoint за допомогою підручника чи навчаючої програми.

  • Організуйте свою роботу за таким планом:

  1. Підготовчий етап.

Виберіть навчальну тему та мету створення презентації: введення матеріалу та демонстрація наочності до нього чи практичне застосування знань (заповнення пропусків у поданих словах та реченнях, відповіді на питання відповідно до поданого матеріалу, опис ілюстрації з застосуванням щойно вивчених слів, дискусія щодо коментарів до фото або картини тощо) або й поєднання обох аспектів, продумайте, яке місце має займати презентація у структурі заняття.

  1. Створення презентації.



  1. Застосування презентації на занятті.

Готуючись до заняття, потренуйтесь у керуванні презентацією – незручно виглядати некомпетентним. Під час підведення підсумків заняття попросіть дітей висловити своє враження від застосування нового засобу навчання, щоб врахувати їх зауваження у подальшій роботі.

2.2.         Мультимедійні засоби навчання та їх застосування у навчальному процесі

 Навчання професії – це, зазвичай, вивчення прийомів і способів праці, різного роду технологій та обладнання. Структурна оформленість процесів операційного моделювання, параметричного і системного способів задання орієнтованої основи дій, надання їм чітких візуальних форм, динамічності об’єктів значно полегшують учню завдання сприйняття, осмислення, запам’ятовування і відтворення необхідної інформації, роблять перцептивні образи, що формуються, більш сталими. Всі ці вимоги знайшли своє вирішення в концепції мультимедіа. Під цим терміном розуміють сукупність програмних і апаратних засобів, котрі забезпечують таке подання інформації, коли вона сприймається одразу декількома органами чуттів паралельно, тобто так, як це відбувається в реальній дійсності.

Інформаційні технології навчання, на думку науковців, вже важко уявити без технології мультимедіа (від англ. Multimedia – багатокомпонентне середовище) – об’єднання кількох засобів подання інформації в одній комп’ютерній системі: тексту, звуку, графіки, мультиплікації, відеоілюстрацій (зображень), просторового моделювання. Окремі форми мультимедіа, такі, як подання інформації у вигляді слайдів і магнітного запису, інтерактивне відео та відеопродукція, використовуються досить давно. Але термін мультимедіа став популярним порівняно недавно, у зв’язку з появою потужних недорогих комп’ютерівоснащених моніторами з великими операційними можливостями. Нині є  ПК, що здатні працювати зі звуковою та відеоінформацією, маніпулювати нею для одержання спеціальних ефектів, синтезувати і відтворювати звуки та відеоінформацію, створювати всі види графічної інформації, включаючи анімаційні зображення, і поєднувати все це в єдиному поданні мультимедіа. Навіть ті особи, які мають недостатній досвід, можуть стати художниками, видавцями чи виробниками відеопродукції. Однак, мультимедіа програми – наукомісткий і дуже дорогий продукт, адже для їх розробки необхідне поєднання зусиль не лише фахівців у предметній галузі, педагогів, психологів і програмістів, а й художників, звукооператорів, сценаристів, монтажерів та інших фахівців.

Персональні комп’ютери за останні десятиліття показали свою високу ефективність в управлінні, промисловості й торгівлі, військовій справі та космосі. Для них знаходяться все новіші й новіші сфери вжитку. Природно, що множаться сфери використання комп’ютерів і в освітніх цілях.

Ціла низка таких провідних університетів за кордоном як Гарвардський, Стенфордський, Каліфорнійський, Іллінойський та ін., починаючи з 60-х років минулого століття проводять експерименти з використання ПК у різних освітніх проектах. Подальший розвиток засобів обчислювальної техніки призвів до виникнення в технології навчання двох основних напрямів – дистанційного навчання, яке базується на електронній пошті та Інтернеті, та навчання із застосуванням засобів мультимедіа.

У повсякденній практиці під мультимедіа розуміють комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користовачу працювати в діалоговому режимі з різнорідними даними (графікою, текстом, звуком, відео), які організовані у вигляді єдиного інформаційного середовища.

Нині в розвинутих країнах є дуже багато мультимедійних продуктів, що дозволяють ефективно реалізовувати освітню діяльність, зокрема, в низці загальноосвітніх предметів, юриспруденції, медицині тощо. В іноземних публікаціях уже давно вживаються терміни медіаграмотність (media literacy), медіакомпетентність (media competency), медіаосвіта (media education)

Тенденція до застосування мультимедіа в освітніх цілях спостерігається також у Росії. В Московському університеті інформаційних технологій усі бажаючі можуть одержати безкоштовне навчання в мережі Інтернет, підвищити свою професійну кваліфікацію або освоїти нову спеціальність. Відвідування віртуальних лекцій вільне. Застосування сучасного обладнання і досконалих способів і засобів передавання даних в Інтернет дозволяє вже нині перейти від режиму „off-line” до „on-line”, тобто реалізувати інтерактивну взаємодію користувачів, що призвело до появи зовсім нової форми навчання - дистанційної .

Значного розповсюдження набули нині пакети, що здійснюють графічні (малювальні) функції та анімаційні (мультиплікація).  Особливо популярні пакетиякі дозволяють малювати, макетувати видання, будувати графіки та діаграми, демонструвати зображувальні матеріали, редагувати фотографії.  Застосування засобів мультимедіа значно змінює роль керівника гуртка ПНЗ. Його робота стає більш творчою. Він може більше уваги приділяти індивідуальній допомозі учням, розвивати у них дослідницький підхід.

Досвід показує, що для формування професійних умінь учнів доцільно використовувати не лише тексти з гіпертекстовими посиланнями, а й мультиплікацію.

Пошуки реалізації підтримки властивості комп’ютера формувати цілісний образ у поєднанні з усвідомленням можливості об’єднання всередині одного комп’ютера одночасного виведення на екран тексту, високоякісних картинок, відеофільмів, анімації, відтворення звуку, а також покращеного керування голосом, мишкою чи з клавіатури призвели до розвитку технології мультимедіа. Інформаційна технологія мультимедіа, окрім звичайних вербальних текстів включає комп’ютерну графіку (навіть трьохвимірну), анімацію („оживлення” зображення) та звукові ефекти (навіть синхронний звуковий супровід). Більш того – синтезувавши всі ці аудіовізуальні засоби, мультимедіа дає змогу користувачу не лише бути пасивним споглядачем навчальної інформації, а й активно втручатися в її окремі фази, тобто забезпечує інтерактивний (діалоговий) режим роботи.

Значний ефект в інтенсифікації та індивідуалізації навчання мають саме мультимедійні технології та мультимедійні програмні продукти, які розглядаються в навчальному процесі в декількох аспектах: як предмет вивчення учнем; як інструмент учня для досягнення поставленої мети.

Мультимедійні технології в освіті сприяють:

-     розкриттю, збереженню індивідуальних здібностей і особистісних якостей учнів;

-    формуванню в учнів пізнавальних здібностей, прагнення до самовдосконалення;

-  забезпечення комплексності вивчення явищ дійсності, нерозривності зв’язку між природознавством, технікою, гуманітарними науками та мистецтвом;

-   постійному динамічному оновленню змісту, форм і методів  навчання і виховання.

Проте технології навчання зорієнтовані, насамперед, на використання комп’ютера і відповідно програмного забезпечення в якості засобів навчання. Ця галузь педагогічної діяльності викладача нині ще недостатньо освоєна в навчальному процесі. В перспективі науково-обгрунтоване поєднання досконалих типів комп’ютерів з мультимедійними програмними дидактичними засобами дозволить найбільш повно використовувати педагогічні можливості мультимедіа, орієнтованих на реалізацію таких дидактичних проблем:

-   інтенсифікацію та оптимізацію навчального процесу;

-    індивідуалізацію і диференціацію навчальної діяльності педагогів і пізнавальної діяльності учнів;

-    вдосконалення способів представлення учням навчальної інформації різного виду;

-     активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їхньої самостійності в розв’язанні конкретних задач;

-      об’єктивізацію поетапного та підсумкового контролю результатів навчання і розвитку учнів на основі діагностування знань, умінь, навичок, творчих компонентів діяльності та їх співставлення з цілями навчання з наступним оцінюванням ефективності навчального процесу і (за необхідності) його корекції.

У комплекс мультимедіа входять такі компоненти:

  • персональний комп’ютер;

  • програвач компакт дисків (CD ROM Drive);

  • звуковий контролер (Audio card) з гучномовцями або головними телефонами;

  • компакт-диски (CD) з відповідною інформацією;

  • відеокамера;

  • деякі інші технічні засоби.

Нині майже всі навчальні заклади мають змогу придбати мультимедійні комплекси, що  дає нам змогу використати їх на заняттях різної форми.

Мультимедійні системи можуть представляти учню наступні види інформації: текст (у форматах: *.doc, *.txt, *.html); зображення (*.bmp, *.gif, *.jpeg,...); анімовані картинки (*.gif, *.flc, *.fli, *.swf); аудіокоментарі (*.wav, *.mp3, *.au, *.MIDI); цифрове відео (*.avi, *.mpeg) та інші.

Безперечною перевагою і особливістю є наступні можливості мультимедіа, які активно використовуються в представленні інформації:

  • можливість „вільної” навігації за інформацією і виходу в основне меню (укрупнений зміст), на повний зміст або зовсім з програми в будь-якій точці продукту;

  • можливість виділення в супроводжувальному зображенні, текстовому або іншому візуальному матеріалі слів-посилань, за якими здійснюється негайне одержання довідкової або будь-якої іншої пояснювальної інформації, зокрема й візуальної (технології гіпертексту і гіпермедіа);

  • можливість роботи з різними застосуваннями (текстовими, графічними і звуковими редакторами, картографічною інформацією);

  • можливість зберігання значного обсягу самої різної інформації на одному носієві (до 20 томів авторського тексту, близько 2000 і більш високоякісних зображень, 30-45 хвилин відеозапису, до 7 годин звуку);

  • можливість збільшення (деталізації) на екрані зображення або його найцікавіших фрагментів, іноді в двадцятикратному збільшенні (режим "лупа") за збереження якості зображення. Це особливо важливо для презентації електро- та радіо- схем і їх окремих вузлів;

  • можливість порівняння зображення та обробки його різноманітними програмними засобами з науково-дослідницькою або пізнавальною метою;

  • можливість здійснення неперервного музичного або будь-якого іншого аудіосупроводу, що відповідає статичному або динамічному візуальному ряду;

  • можливість використання відеофрагментів з фільмів, відеозаписів, функції „стоп-кадру”, покадрового „перегортування” відеозапису;

  • можливість включення в зміст диска баз даних, методик обробки образів, анімації тощо;

  • можливість створення власних „галерей” (вибірок) з інформації, що представляється в продукті (режим „кишеня” або „мої позначки”);

  • можливість „запам’ятовування пройденого шляху” і створення „закладок” на екранній „сторінці”, що зацікавила;

  • можливість автоматичного перегляду всього змісту продукту („слайд-шоу”) або створення анімованого і озвученого „путівника-гіда” по продукту („інструкції користувача, що говорить і показує”); включення до складу продукту ігрових компонентів з інформаційними складовими.

Зоровий канал за своїми можливостями набагато перевершує можливості всіх інших каналів сприйняття інформації людиною. У зв’язку з цим уведення відеоінформації в комплекс навчально-методичних матеріалів для сприйняття навчального матеріалу, його засвоєння і запам’ятовування має виняткове значення. Сучасні комп’ютерні технології дозволяють створювати засоби навчання не лише з використанням барвистих ілюстрацій, а й різні види відеофільмів (анімацію, документальне та ігрове кіно).

Документальні відеофільми (фрагменти „живого” відео) зарекомендували себе як найбільш ефективний засіб для первинного знайомства з предметом вивчення. Вони знайшли широке застосування під час демонстрації технологічних процесів, роботи машин. Для пояснення роботи механізмів, що лежать в основі процесів, які вивчаються, особливо тих, котрі не можуть бути відтворені у вигляді відеофільмів, найбільш відповідним інструментом є анімація (намалювати можна, що завгодно). Для пояснення теоретичних побудов дуже доцільною є так звана анімаційна графіка – графічне розгортання процесів, що вивчаються, заданих, наприклад, аналітично. Сучасні пакети прикладних програм дозволяють графічно зображати досить складні дво- і тривимірні залежності. Фіксація відповідних слайдів, доповнених текстами пояснень і графікою, дозволяє  створити прекрасні навчальні матеріали у вигляді анімаційних фрагментів.

Аудіокомпоненти засобів мультимедіа доповнюють  і збагачують  відео фрагменти. Проте вони можуть мати і важливе самостійне значення, наприклад, як засіб активізації уваги, акцентування на окремі моменти навчального матеріалу. Ще більший ефект дає застосування аудіосупроводу тестуючих фрагментів. Перші проекти з мережевого підключення учнів до віртуальних лабораторій показали перспективність таких технологій. У процесі цього можливе проведення лабораторних робіт і дослідження тих процесів, які в реальних умовах неможливо реалізувати практично або навіть у принципі.

Трансляції словесних та абстрактних задач, а особливо опису процесів, в образну форму, в тому числі з елементами анімації і відеозйомки, оснащення короткими й чіткими описами, суттєво полегшують реалізацію базових операцій. Мультимедіа програми впливають на поглиблення фантазії та емоційної чутливості, на розвиток здібності пізнавального передбачення, імпровізації, формування естетичних оцінок задачі чи розв’язку, а також  дають можливість створювати ефекти інтерактивного спілкування користувача і комп’ютера, інтерактивного навчання. Останнє дозволяє моделювати ситуації реальної взаємодії учня та викладача з контролем, оцінюванням, зворотним зв’язком.  Ефективність інтерактивного навчання полягає в тому, що тут учень не затиснутий процедурою контролю і необхідністю підкорятися певній дисципліні комунікації. Це створює ефект природного включення навчальної діяльності в мотивовану діяльність самого учня, яка керується особистою метою і самостійним пошуком орієнтовної основи засвоєної дії чи організації знань.

Важливим є використання елементів мультимедіа керівником гуртка під час  підготовки навчального матеріалу, а також самим учнем під час виконання індивідуальних завдань, що стає доступним завдяки появі численних достатньо простих презентаційних пакетів. Ефект підготовленого таким чином реферата з текстом, музикою, картинками, фотографіями, мовою, елементами анімації дає набагато сильніший дидактичний ефект, ніж  переписування з книг та енциклопедій.

Сучасний стан розвитку апаратного та програмного забезпечення й ІКТ дає змогу перевести окремі навчальні курси на якісно новий рівень, що передбачає якнайповніше використання в них мультимедійних технологій. Використання інтерактивних мультимедійних програмних засобів дозволяє створювати та підтримувати курси, що будуть реальніше подавати навчальний матеріал та гнучкіше вести опитування (оцінювання набутих знань) учнів.

Зважаючи на те, що „використання мультимедійних технологій у навчанні може позитивно впливати на якість комунікативної взаємодії, виступаючи засобом підвищення емоційного фону, зацікавленості у спілкуванні, інструментом більш зручного обміну інформацією, встановлення комунікативних зв’язків на великій відстані, а також засобом організації різних видів навчальної роботи.

У даний час технічний рівень апаратної частини більшості сучасних ПК повністю відповідає вимогам мультимедіа. З’явилась реальна можливість для більшості користувачів створювати власний мультимедійний контент. Грунтовне знайом­ство з використанням усіх згаданих вище пристроїв тепер може бути забезпечене опрацюванням відповідних посібників.

Термін «анімація» – дослівно «оживлення» – пов'язаний зі створенням фільмів, у яких намальовані персонажі «оживають».

Термін «мультиплікація» відображає власне спосіб досягнення цього ефекту – повторення зображення з поступовою його модифікацією і швидкий перегляд кадрів, які змінють один одного, що дає ефект руху.

Використання комп'ютерних засобів спростило технологію створення анімацій. Програми для створення «рухомих картинок» дають змогу використати різні види рухів намальованих об'єктів: переміщення в одному напрямку, обертання, рух фрагментів об'єкта в різних напрямках (ефект вибуху) тощо.

Використання мультиплікації з навчальною метою має призначення

- наочно продемонструвати;

- показати послідовність кроків виконання деякої процедури;

- проілюструвати теоретичний матеріал шляхом демонстрації поведінки моделі деякого процесу, явища або об'єкта;

- сконцентрувати увагу учня на основних моментах шляхом абстрагування від конкретних деталей.

Створюючи анімаційний фрагмент, керівник гуртка може зосередитися на демонстрації найбільш істотних характеристик і вибрати найбільш дієвий спосіб пояснення — наприклад, роз'яснюючи етапи роботи з програмним забезпеченням, потрібно комбінувати реальне зображення екрана з коментарями окремих його фрагментів, вилучити неважливу інформацію на початковому етапі, щоб не відволікати увагу учнів.

Подальший розвиток анімації відбувається в напрямі створення інтерактивних моделей, тобто моделей які дають змогу користувачу керувати їх роботою. Учень може змінювати параметри системи або розташування об'єктів і таким чином бути не пасивним спостерігачем, а дослідником.

Анімаційні ефекти можуть бути використані для привертання уваги учня і досягнення емоційного впливу — наприклад, рухомий яскравий знак оклику швидше приверне увагу, ніж звичайний символ, а рухомий напис «молодець!» допоможе стимулювати вивчення предмета.

Рухоме зображення впливає на периферійний зір людини.

Вкрай важко зосередитися на читанні тексту, розташованого в центрі сторінки, якщо в її верхньому куті вміщено переливчастий логотип. Анімовані зображення мають право на існування у web-дизайні, однак у загальному випадку використання анімації найкраще обмежувати. Не можна допускати відтворення анімації в нескінченному циклі - досить, щоб вона відтворювалася кілька разів.

Мета застосування анімації 

- для передачі перехідних процесів;

- для вказівки на спрямованість дії;

- для передачі змін, що відбуваються з часом;

- для зміни відображуваної в окремій частині сторінки інформації;

- для покращення графічного зображення;

- для візуалізації об'ємних структур;

- для привертання уваги.

Якщо об'єкт може знаходитися в кількох різних станах, перехід з одного стану в інший легше зрозуміти, якщо передати за допомогою анімації. Це допомагає учневі відстежувати зміни візуально, а не уявляти їх.

Іноді можна використовувати анімаційні послідовності з протилежною спрямованістю для демонстрації переміщення у визначеному напрямку. Наприклад, під час перегляду якогось ряду об'єктів можна застосувати анімацію, що моделює перевертання сторінок книги. При переході до різних об'єктів, що не входять до складу послідовності, можна використовувати інші види анімації. Так, наприклад, при переході за допомогою гіперпосилання до зноски можна використовувати анімацію, що вказує на напрямок руху вниз. Перехід до зовнішнього об'єкта гіперпростору може бути проілюстрований анімацією, що імітує розкриття бутону квітки.


    1.  Застосування мультимедійного програмного забезпечення в проектній діяльності

Застосування комп'ютерних презентацій у процесі навчання дозволяє аналізувати засвоєння навчального матеріалу і проводити заняття на якісно новому рівні, використовуючи замість аудиторної дошки проектування слайдів з екрана комп'ютера на великий настінний екран або телевізійні приймачі. Можливість використання презентації на занятті, що проходить у класі, де учнівські місця обладнані персональними комп'ютерами, що разом з учительським комп'ютером об'єднані в мережу. Можливість використання презентації як елемента сучасного заняття інформатики не виключає провідної ролі керівника гуртка в навчально-виховному процесі, а лише спрямована на підвищення ефективності заняття, урахування індивідуальних особливостей учнів.

На сьогоднішній день найбільш популярною темою є створення мультимедійного проекту. У ньому кожен проявити на повну силу свою творчу індивідуальність, інтелект, знання, художній смак. Мультимедійний проект - це дуже схоже на документальний фільм, тільки на комп'ютері. Тут є музика, кольорові ефекти, рухи(анімація), звук. Головним в мультимедійному проекті є сценарій.

В даний час розробці мультимедійних продуктів приділяється багато уваги, особливо коли мова йде про енциклопедії, розважаючі і навчаючі програми. Мультимедійний проект - це, по-перше, програмний продукт, який обов'язково надає користувачу інтерактивний, діалоговий режим роботи, що припускає обмін командами і відповідями між людиною і комп'ютером. По-друге, - це середовище, де використовуються різноманітні відео - і аудіо ефекти. Отже, мультимедійний продукт - це інтерактивна комп'ютерна розробка, в склад, якої можуть входити музичне супроводження, відео кліпи, анімація, галереї картин і слайдів, різноманітні бази даних і т. д.

Щоб продукт був цікавіший можна використати різноманітні додаткові програми, які зроблять роботу користувача кращою для сприйняття. Щоб добитися такого ефекту необхідно звернути увагу на такі критерії:

  • простота вводу інформації;

  • зручність пошуку, перегляду і відбору інформації;

  • можливість використання інформації з інших програмних продуктів;

  • можливість перенастройки проекту(добавлення нової інформації чи стирання її);

  • дружній інтерфейс, який забезпечує інтерактивний режим;

  • наочність подання інформації.

Розробку мультимедійного продукту в навчальних цілях можна вести на базі додатків Microsoft Office, а для підготовки матеріалу використати додаткові програмні продукти. Саме для демонстрації малюнків чи кліпів доцільно скористатися додатком PowerPoint.

Доведіть, що за допомогою переглянутих презентацій в учнів дійсно формуються знання та вміння: усний виступ перед аудиторією, вміння коротко сформулювати свою думку, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми, гіперпосилання на інші веб-сайти або файли) для повідомлення про результати самостійного дослідження. Необхідно, щоб при обговоренні вказаних запитань керівник давав аргументовані відповіді на те, що конкретно робили в проекті учні, використовуючи при цьому таблиці.

Шляхи використання мультимедійних презентацій у навчальному проекті доцільно провести як обговорення в групі конкретних презентацій учнів, які могли дати можливість з'ясувати керівнику ідеї щодо використання у навчальному процесі презентацій.

Планування вмісту учнівської мультимедійної презентації передбачає заповнення учнем плану та сценарію презентації. Вибірково перегляньте результати планування та особливо зверніть увагу, яким чином у презентації подаються дії учнів (одного чи групи): план дослідження, інтерпретація фактів, подій, процесів, що вивчаються; порівняння, оцінювання, аналіз, діаграми або графіки тощо.

Розробка сценарію учнівської мультимедійної презентації. При розробці сценарію презентації обмежте учнів у створенні лише 6-7 слайдів, інакше вони намагатимуться, як свідчить практика, планувати великі презентації, що містять багато тексту, взятого із Інтернету чи інших джерел, і не відображають самостійної дослідницької роботи учнів. Обов'язково запропонуйте їм використати в презентації організаційну діаграму будь-якого типу, звичайну діаграму чи графік, що відображатимуть результати дослідницької діяльності учнів, елементи порівняння процесів чи фактів, посилання на інформаційні джерела та висновки.

Дуже важливо при початковому знайомстві з новою комп'ютерною програмою та при виконанні перших вправ у відповідному середовищі, щоб користувач мав перед собою орієнтир очікуваного результату та намагався прагнути до його одержання. Тому запропонований приклад для створення учнівської презентації доцільно роздрукувати для кожного керівника гуртків, який слугуватиме орієнтованою основою дій. Далі доцільно надати учням можливість закріпити одержані знання та вміння та створити заплановану власну учнівську презентацію за підготовленим сценарієм.

Нагадайте керівникам гуртків, що учнівська презентація не повинна бути великою і нагадувати інформаційний довідник з деякої теми, хоча може і з дуже цікавим матеріалом, що інформація на слайдах подається здебільшого у вигляді тез, а не повних речень, текст із слайду повинен читатися на відстані 6–8 м від екрану.

Як свідчить практика, учні потребують більше часу на сценарну та змістовну роботу з презентацією як на технічне її виконання. Вони ще не один раз звертатимуться до її доопрацювання та вдосконалення, це дає змогу глибше засвоїти правила роботи в середовищі Microsoft PowerPoint. Застосування таких методичних прийомів формує у учня вміння та навички по створенню презентацій, а саме головне – у результаті вони починають розуміти, чим відрізняється презентація від великого твору, методичних розробок, як вона може доповнювати доповідь учня чи вчителя та які дидактичні та методичні функції вона може виконувати, які навички формуються у дитини при створенні та використанні презентації. Важливо, щоб керівник гуртка у подальшому намагався наполягати, щоб презентацію учень використовував для наочного подання результатів своєї самостійної.
1   2   3   4

Схожі:

ТЕМИ ДЛЯ САМООСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Методика колективних творчих справ в освітньому процесі позашкільного навчального закладу
Користувача програмного забезпечення по створенню замовлень на виготовлення...
Даний пункт меню дозволяє проводити всі операції з заявками для навчального закладу: 15
ІННОВАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ОСВІТИ, ЯК СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО...
Влінських проблем на основі впровадження сучасних принципів та інноваційних технологій, розглянуто стан і шляхи розвитку навчального...
ВАРІАНТИ ФОРМУЛЮВАНЬ, ЩО МОЖУТЬ БУТИ ВИКОРИСТАНІ У САМОЗВІТІ ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
...
21 грудня 2012 року м. Кіровоград ПРИСУТНІ
Затвердження річного плану державних закупівель на 2013 рік комунального позашкільного навчального закладу «Кіровоградський обласний...
ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПТНЗ
Метою діяльності навчального закладу системи ПТО є забезпечення підготовки до життя та продуктивної діяльності нового – конкурентоспроможного...
Тема: Огляд спеціалізованого програмного забезпечення для обробки цифрового звуку
До видів звуку та використання спеціалізованого програмного забезпечення з метою: підготовки нотних партитур, створення фонограм,...
Виробничі функції, типові завдання діяльності та уміння, якими повинен...
Вищого навчального закладу з кваліфікацією “Менеджер-економіст”, “Менеджер у галузі діяльності”
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ГУРТКА ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Метою випуску даного Інформаційного Вісника є надання допомоги педагогам-позашкільникам у підготовці та проведенні навчально-виховного...
Калейдоскоп ідей методиста позашкільного навчального закладу ( з...
Автор-укладач: Кудін Валентина Семенівна, методист лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка