|
|
Скачати 472.39 Kb.
|
|
ЗАЛЕЖНІСТЬ УЧНІВ ВІД ВІРТУАЛЬНОЇ ІНТЕРНЕТ-РЕАЛЬНОСТІ ЗМІСТ
ВСТУП Тема є актуальною, так як науково-технічний прогрес ще наприкінці ХХ століття набрав запаморочливу швидкість і став причиною появи такого дива сучасності, як комп'ютер і комп'ютерні технології. Винайдення комп'ютерів стало переломним моментом у розвитку багатьох галузей промисловості, на порядок підвищило міць і ефективність військової техніки, внесло безліч прогресивних змін у роботу засобів масової інформації, систем зв'язку, якісно змінило принцип роботи банків і адміністративних установ. Сьогоднішні темпи комп'ютеризації перевищують темпи розвитку всіх інших галузей. Сьогодні без комп'ютерів і комп'ютерних мереж не обходиться жодна середня фірма, не кажучи про великі компанії. Сучасна людина починає взаємодіяти з комп'ютером постійно – на роботі, вдома, в машині і навіть в літаку. Комп'ютери стрімко впроваджуються в людське життя, займаючи своє місце в нашій свідомості, а ми часто не усвідомлюємо того, що починаємо залежати від працездатності цих дорогих шматків кольорового металу. Уже сьогодні комп'ютери відповідають за наведення і запуск ядерних ракет, за банківські перекази багатомільйонних сум грошей і багато інших систем, помилки в роботі яких дорого обходяться людям. На жаль, лише робочими моментами не обмежується залежність людини від комп'ютерної мережі. Спілкування з залежними людьми показує, що багатьом захоплення комп'ютером зовсім не йде на користь, а деякі серйозно потребують психологічної допомоги. Більшість з них – люди з відомими психологічними проблемами: несклалось особисте життя, незадоволеність собою, і, як наслідок, втрата сенсу життя і нормальних людських цінностей. Єдиною цінністю для них є комп'ютер і все, що з цим пов'язано. Проблема існує і потребує вивчення. Гіпотеза: якщо людина надмірно використовує комп'ютер і зловживає перебуванням в мережі Інтернет, то у неї може сформуватися залежність від віртуальної реальності. Об'єкт дослідження: взаємодія учнів з комп'ютером та іншими Інтернет-активними гаджетами. Предмет дослідження: умови розвитку залежності учнів від віртуальної Інтернет-реальності. Мета дослідження: визначення умов розвитку залежності учнів від віртуальної реальності і розробка рекомендацій щодо її попередження. Завдання дослідження: - уточнити сутність поняття «залежність від віртуальної реальності» в інформаційних джерелах; - виявити умови розвитку залежності від віртуальної Інтернет-реальності і ознаки її прояву у підлітків; - розробити практичні рекомендації щодо попередження залежності підлітків від віртуальної Інтернет-реальності. Методи дослідження:
Практичне значення даної роботи полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використанні:
Структурні компоненти: наукова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Нами були вивчені наукові дослідження, опубліковані на сайтах Інтернету, в періодичних виданнях і науково-популярній літературі. Дискусія на порталі «Радіо Свобода», проведена Олександром Костінським на тему «Чи існує Інтернет-залежність?», показала суперечність думок її учасників. Багато психологів взагалі скептично відносяться до вживання виразу "Інтернет-залежність". Доктор Девід Грінфілд стверджує, що проблема залежності від Інтернету доки не актуальна. За його думкою більшість з нас схильні до надмірного використання цифрових технологій, але лише від 4% до 6 % людей відповідають критеріям справжньої Інтернет-наркоманії. Тоді як доктор Кимберлі Янге ще в 1999 р. стверджувала, що з 500 чоловік, що відповіли на її опитувальник, 400 є залежними [6; с.289]. Залежність від віртуальної реальності комп'ютера – новий вид залежної поведінки. Англійською мовою порочні пристрасті називаються addiction, так виник термін "адиктивна поведінка" про який писали В. Міллер, М. Ланді, Короленко Ц.П., Донських Т.А., Личко А.Е. Сам термін "адикція" стали використовувати як рівнозначний терміну "залежність". Серед видів адиктивної поведінки найбільш відомі: прийом алкоголю та інших речовин, що змінюють психічний стан (хімічні адикції). Менш відомі, але вже класифікуються: участь в азартних іграх, переїдання або голодування (нехімічні адикції). Ще менш вивчені: "роботоголізм", тривале прослуховування ритмічної музики. Практично не вивчена тема адикції, про яку піде мова – залежність від віртуальної Інтернет-реальності . Визначаючи адиктивну поведінку як відхід від реальності за допомогою зміни психічного стану, можна говорити, що створювана комп'ютером Інтернет-реальність, безсумнівно, змінює психічний стан [11; с.13]. Олена Щепіліна вважає, що Інтернет-залежність повинна розглядатися як звичайна поведінкова залежність (тобто не хімічна), поряд з такими, як ігроманія, трудоголія або харчові залежності. На її думку, залежними, як правило, стають люди самотні або такі, що мають проблеми в особистому і родинному житті [26;W]. Американські науковці дослідили, что підлітки, у котрих є проблеми з батьками чи з друзями у школі, частіше схильні до залежності від Інтернету, ніж їхні більш щасливі однолітки. А.Е.Войскунський на Інтернет-конференції порталу auditorium.ru, повідомляє, що феноменологія залежності від Інтернету і її дослідження викликають інтерес: дана тема постійно звучить в ЗМІ. Емпірична робота, наскільки відомо, ведеться як психотерапевтами, так і психологами та соціологами [5; с.2]. До кінця 1998 р., як справедливо відмітила К.Сурратт, Інтернет-адикція виявилася фактично легалізованою, хай не як клінічний напрям у вузькому сенсі слова, але як галузь досліджень і як сфера надання людям психологічної допомоги. У пресі також можна знайти повідомлення про дослідження тих, що доводять протилежні точки зору на проблему залежності від комп'ютера взагалі і Інтернету зокрема [23;W]. Як би не було важко батькам змиритися з цією думкою, гнати від комп'ютера своє дитя-тінейджера не варто – до такого висновку прийшли соціолог Дана Бойд з університету в Берклі (США) та її колеги. Вони виявили, що спілкування в мережі приносить підліткам чималу користь. Думка, згідно з якою людина, захоплена мережевим життям, втрачає інтерес до решти форм дозвілля, судячи з усього, невірна. 49% російських інтернетчиків, за даними ROMIR Monitoring, читають книги і журнали, 30% регулярно ходять у кіно і театр. Аналогічну картину фіксують американські дослідники [24;W]. В.А. Бурова, лікар-психіатр, психотерапевт, вважає, що використання комп'ютера з точки зору медицини абсолютно нешкідливо доти, поки це не загрожує здоров'ю фізичному чи психічному. Для психічного здоров'я найбільша небезпека проведення часу за комп'ютером полягає у виникненні залежності (1,5%), тобто відходу від реальності [22;W]. За словами психологів, наркологів та психіатрів, які виступали з доповідями на щорічному з'їзді американської медичної асоціації, не можна однозначно кваліфікувати пристрасть до комп'ютера як одну з форм психологічної залежності з несприятливими наслідками. Світ, що створюється комп'ютером, називається віртуальною реальністю (ВР). Сам термін "віртуальна Інтернет-реальність" був запропонований в Массачусетському Технологічному Інституті в кінці 1970-х років, щоб висловити ідею присутності людини в світі, створюваному комп'ютером. Інтернет створює кіберпростір (КП), який охоплює весь світ, поєднуючи мільйони людей, як психічно здорових, так і психічно хворих. Користувач починає ставитися до комп'ютера, як до живого. Згладжується межа між живим і неживим, між особистістю і комп'ютером, матеріальним і духовним, між Інтернет-реальністю та істинною реальністю. На підставі спостереження і вивчення пацієнтів можна виділити залежність від віртуальної реальності персонального комп'ютера "ізольованого", тобто "Віртуальну адикцію", і залежність від мережі Інтернет – "Інтернет-залежність" або "Залежність від віртуальної Інтернет-реальності" [18, W]. Що ж спричиняє цю залежність? Чому деякі люди, а згідно досліджень, частіше підлітки підпадають під такий стійкий вплив віртуальної Інтернет-реальності? 1.2. Причини виникнення у підлітків залежності від Інтернет-реальності Досліджено та виявлено причини виникнення залежності від віртуальної Інтернет-реальності в підлітковому віці, серед яких основними є низький рівень соціально-психологічної адаптації, негативна «Я-концепція», труднощі в комунікативній діяльності. До соціальних чинників, що сприяють розвитку залежності від віртуальної Інтернет-реальності, насамперед, віднесемо громадське схвалення. Як сказала мати одного з адиктів: "Краще Інтернет, ніж наркотики" [19, W]. Незважаючи на різноманітність причин, що викликають Інтернет-адикцію, в основі їх лежить порушення «рівноваги» між підлітком і соціальним середовищем, що створює складне становище, аж до повної неможливості адаптуватися до вимог цього середовища. Основними причинами, що викликають залежність від віртуальної Інтернет-реальності у підлітків, є: низький рівень соціально-психологічної адаптації (почуття скутості в колективі), негативна «Я-концепція» (сильний рівень розбіжності між реальним і ідеальним Я), труднощі в комунікативній діяльності (труднощі у спілкуванні з людьми), несформовані організаторські навички (невміння раціонально розподіляти час використання Інтернет-ресурсів). Тому для Інтернет-залежних характерні: проблема контролю часу в мережі, низька критика до власного стану, порушення соціально-психологічної адаптації, в тому числі поява проблем з навчанням, складнощі у встановленні й утриманні соціальних контактів поза Інтернетом, а також «комплекс недостатності» (низька самооцінка, незадоволеність собою). В порівнянні з перебуванням в Інтернеті реальне життя видається їм нудним, порожнім, безрадісним, віддається перевага встановленню нових соціальних зв'язків в Інтернет-середовищі [11, c.130]. Чому ж наші діти, мов заворожені, годинами сидять біля монітору? Чому цей вид проведення часу часом виявляється для них найбільш привабливим і навіть єдиним? Куди зникає любов до рухливих ігор і потреба в дружбі, спілкуванні? Які рушійні сили змушують просте захоплення комп'ютерними іграми і чатами перерости в постійну потребу грати і спілкуватися в чатах? Перелічимо основні причини виникнення залежності від віртуальної Інтернет-реальності у підлітків. 1. Відсутність або брак спілкування і теплих емоційних стосунків в сім'ї. Коли батьки (чи інші близькі родичі) не приділяють дитині часу, необхідного для щоденного вираження щирої участі в житті дитини, не цікавляться станом душевного світу, мало питають про його думках і почуттях, про те, що дійсно хвилює і хвилює дитини, не чують його. Звичайно, з цієї причини може розвиватися не тільки залежність від комп'ютерних ігор і розваг, а й інші види залежності, а також різні форми відхилень у поведінці [16, c.81]. 2. Відсутність у дитини серйозних захоплень, інтересів, хобі, уподобань, не пов'язаних з комп'ютером. Наприклад, жив-був 13-річний підліток. Нічим особливо не захоплювався, читати не любив, гуляти теж не дуже, вдома допомагати особливо не прагнув, та й до навчання мало прагнення проявляв – так, телевізор би йому все дивитися та «в стелю плювати». І ось, з'являється у цього підлітка комп'ютер. Підліток розуміє, що можна сидячи вдома, не завдаючи собі клопоту зайвою напругою, стати крутим бандитом в грі, знайти собі співрозмовника, з яким в будь-який момент неважко припинити спілкуватися, скачати реферат, заради якого раніше довелося б йти в бібліотеку. Настільки райдужна перспектива «прив’язує» дитину до екрану монітора. Знову ж таки не факт, що обов'язково виникне комп'ютерна залежність, але передумова вагома [13;с.11]. 3. Невміння дитини налагоджувати бажані контакти з оточуючими, відсутність друзів. Припустимо, підліток занадто сором'язливий і не може свою сором'язливість здолати. Або наявність видимого фізичного недоліку, зовнішня некрасивість відштовхує однолітків від спілкування з ним, або у дитини розвинулися риси характеру, що перешкоджають встановленню дружніх прихильностей: замкнутість, злобність, надмірна жадібність, мстивість, уразливість, агресивність [8; с.16]. 4. Загальна невдачливість дитини. Ця причина схожа на попередню. Наприклад, дитина і в школі вчиться не дуже добре, і в компанії хлопців не заводій, і з батьками стосунки не блискучі. Якщо такий стан речей не влаштовує дитину, вона цілком може впасти в залежність від комп'ютерних ігор, де вона – головний герой, він на вершині успіху, вона переможець, володар, перший руйнівник або творець. У мережі Інтернет така дитина може створити собі образ, протилежний реальному: інше ім'я, інша зовнішність, інша, більш «вигідна», самопрезентація. 5. Наступна причина дещо схожа з двома попередніми. Психологи виділяють її як одну з перших, і позначають як «наявність важкої інвалідності, серйозного захворювання». Якщо дитина-інвалід навчається вдома, якщо коло її спілкування дуже обмежене, якщо вона майже або зовсім не виходить з дому, якщо важке каліцтво перешкоджає встановленню контактів з оточуючими або відвертають оточуючих від дитини, то комп'ютер може стати єдиним засобом спілкування, отримання інформації, єдиною розвагою і заняттям. Під фізичними вадами, що перешкоджають спілкуванню, ми маємо на увазі відсутність слуху, зору, ДЦП, утруднене мовлення, важку форму епілепсії, важкі пороки серця, атрофію м'язів і т.п [13; с.14]. Зрозуміло, немає нічого поганого в тому, що комп'ютер дозволяє таким дітям «відкривати світ», знаходити друзів – це абсолютне благо. Залежність же настає тоді, коли при появі альтернативних можливостей навчання, спілкування, дозвілля, вони відкидаються, коли комп'ютер використовується лише як засіб отримання задоволення, але не інформації, не користі. Дитяча психіка ще не зміцніла, стрижень характеру ще не сформувався, «комп'ютерних спокус» дуже багато, а в багатьох комп'ютерних іграх можуть використовуватися ефекти, що мають психологічний вплив [15; с.145]. Отже, залежним від віртуальної Інтернет-реальності, в принципі, може стати будь-яка дитина і підліток, але шанси зменшуються, якщо: у сім'ї присутня атмосфера дружелюбності, спокою, комфорту і довіри; у дитини різнобічні інтереси та захоплення; дитина вміє налагоджувати позитивні відносини з оточуючими; дитина вміє ставити перед собою хоча б найменші цілі [10, с.6]. Симптоми Інтернет залежності у підлітків: а) більшу частину вільного часу (6-10 годин) підліток проводить за комп'ютером; б) у підлітка практично немає реальних друзів, зате багато віртуальних; в) витрачає або вимагає значні суми грошей на постійне оновлення програмного забезпечення та пристроїв комп'ютера; г) нехтує власним здоров'ям, гігієною і сном на користь проведення більшої кількості часу за комп'ютером; д) підліток часто обманює, пропускає школу, щоб посидіти за комп'ютером, втрачає інтерес до шкільних предметів; е) важко встає вранці, в пригніченому настрої, відчуває емоційний підйом тільки коли сідає за комп'ютер. [2, с.38]. В інших дослідженнях Інтернет-залежності було встановлено, що залежні від віртуальної Інтернет-реальності часто "смакують" свій вихід в Інтернет, відчувають нервозність, перебуваючи в off-line, брешуть щодо часу перебування в Інтернеті, і відчувають, що Інтернет породжує проблеми на роботі, фінансове становище , а також соціальні проблеми. З виявлення адиктів за допомогою масового мережевого опитування (Web-onpoca) розпочала свою діяльність у даній сфері К. Янг, а найбільш масштабне опитування (більше 17 тисяч респондентів) було проведене Д.Грінфілд. Результати цих опитувань склали основу відповідних книг. Грінфілд зупиняється на залежності від сексуальних, комунікативних та споживчих (пов'язаних з придбанням товарів і послуг) застосувань Інтернету, а Янг спирається головним чином на досвід консультування тих, хто проявив залежність від комунікативних ресурсів Інтернету [17]. Грінфілд підкреслює, що залежності від Інтернету дуже часто (за його даними в 20% випадків) супроводжує сексуальна адикція. Екран монітора, на його думку, діє гіпнотично і вводить користувачів в трансоподібний стан, через що, скажімо, любовні послання набувають особливої ефективності, а побічним ефектом є фіксація залежності від Інтернету. Для формування залежності мають значення також доступність і безперервність (нон-стоп - 24 години на добу) Інтернету, стимулююча роль міститься в Інтернет-інформації та її інтенсивності, можливості діяти анонімно, розгальмованості і зростаючої інтимності. Втеча у віртуальну залежність від Інтернету – процес стадіальний, як стверджує Янг: на першій стадії відбувається знайомство і зацікавленість Інтернетом і новими можливостями, на другвй – Інтернет заміщує значущі сторони життя, на третій - можна говорити про власне втечу: «Ви здійснюєте втечу з реального миру і зі свого життя, і ця втеча не дає вам зробити спроби що-небудь змінити в своєму реальному світі. Ви живете десь в іншому місці ». [6, с.291] Треба відзначити, що в порівнянні з залежностями від алкоголю і наркотиків, Інтернет-залежність у меншій мірі шкодить здоров'ю людини, не руйнує його мозок, і здається досить безпечною, якби не явне зниження працездатності, ефективності функціонування в реальному соціумі [8, с.14]. Отже, завдяки своїм якостям (анонімності, доступності, невидимості, безпеки, простоті використання) Інтернет надає неоціненну послугу людям, що стаждають від шкідливих звичок, надаючи їм можливість відмовитися від них, і в той же час може завдавати шкоди підліткам та молоді, які замість соціалізації в реальному світі, знаходять можливість соціалізації у віртуальному світі. Створення віртуальних образів, часто дуже далеких від реальних образів, є компенсаторним механізмом, що обумовлює виражену залежність від віртуальної Інтернет-реальності. Найбільш сильним провокуючим фактором у даному випадку є набір властивостей Інтернет, як засобу комунікації. Анонімність і фактична неможливість перевірки наданої про себе інформації, можливість з'єднання у віртуальному образі реальних, бажаних і цілком вигаданих характерологічних та інших особливостей, стимулюють розвиток Інтернет-адикції в підлітковій віковій групі [7, c.48]. У реальному спілкуванні з однолітками можливі ототожнювання з ідеальним "Я" обмежені безпосереднім контактом, що допускає виникнення ситуацій, які різко проявляють невідповідність між реальними і декларованими якостями. Ця обставина практично повністю виключена при комунікації в межах Інтернет-мережі. У більшості випадків спілкування в рамках Інтернет-мережі не передбачає в подальшому перенесення відносин у фізичний світ, що залишає за користувачами повну свободу дій. Мережеве спілкування дозволяє підлітку жити в образах своєї мрії і здійснювати в рамках цих образів настільки бажану, наскільки і неможливу в реальних умовах, комунікативну активність [14, c.90]. Слід виділити ще один важливий аспект, пов'язаний із залежністю від віртуальної Інтернет-реальності і що впливає на становлення інших форм адиктивної поведінки. Підлітки, безпосередньо перебуваючи у режимі реального часу, можуть зустрітися з такими серйозними небезпеками, як експлуатація довіри підлітків (їх можуть схилити на вчинення непристойних і агресивних дій); доступ до порнографічних сайтів (підлітки можуть випадково потрапити на подібного роду інформацію з огляду на її широкої поширеності у мережі Інтернет). Спеціальне програмне забезпечення, призначене для обмеження доступу дітей до таких сайтів, не завжди ефективно спрацьовує, а часто взагалі відсутнє. Також небезпечні невідповідні сайти з деструктивним і шкідливим контентом, наприклад, з вмістом інструкцій з виготовлення і застосування вибухонебезпечних або наркотичних речовин. Батькам необхідно цікавитися веб-сайтами, які відвідують їхні діти, і бути уважними до будь-яких змін у поведінці дитини. Віртуальний світ дає підлітку спотворене уявлення про реальний світ. До поринання дитини у віртуальний світ може привести і ще одна помилка – надто відповідальні батьки, які просто не дали дитині награтися. З самого раннього дитинства батьки водили малюка в різні секції та гуртки. В результаті до 10-12 рокам від усього цього підліток втомлюється, може збунтувавшись, кинути заняття і піти у віртуальний світ. Між тим, саме з цього віку потрібно завантажувати підлітка додатковими заняттями по максимуму. Захоплення віртуальними іграми з тематикою насильства підвищує агресивність і жорстокість підлітків. Тому батькам потрібно знати, які ігри воліє їх дитина, і вміти запропонувати конструктивну альтернативу. Велика частина залежних від віртуальної Інтернет-реальності користується сервісами, пов'язаними із спілкуванням. К.Янг виділяє дві групи серед Інтернет-залежних: «зависаючих» на спілкуванні заради спілкування (91%) і «зависаючих» на інформації. При цьому за даними опитування Інтернет-залежних приваблюють такі особливості мережі, як: анонімність (86%), доступність (63%), безпека (58%) і простота використання (37%) [21,W]. Звідси можемо зробити висновок, що залежні від віртуальної Інтернет-реальності користуються мережею для отримання соціальної підтримки за рахунок приналежності до певної соціальної групи – участі у чаті або телеконференції; заради можливості створення віртуального героя, нового "Я", що викликає певну реакцію оточуючих; для отримання визнання оточуючих. Під соціальною підтримкою розуміється не просто емоційна підтримка, а й відчуття приналежності до певної групи людей, встановлення корисних контактів. Таким чином, все це дозволяє говорити про те, що підлітковий вік найбільш вразливий для формування залежності від Інтернет-реальності. А Інтернет-залежності легше уникнути, ніж лікувати. |
|
Комп'ютерні мережі В даний час більшість комп’ютерів використовується не ізольовано від інших комп’ютерів, а постійно або час від часу підключаються... |
Інтернет технологія Веб-квест Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні... |
|
Дунаєвська Н. В. Застосування інноваційних ІКТ у професійному навчанні... ХХІ століття, а й сама освіта ХХІ століття неможлива без комп'ютерних засобів в епоху інформаційного розвитку суспільства, широкого... |
Правила техніки безпеки та охорони праці при роботі з комп'ютерною технікою Навчальна дисципліна "Комп'ютери і комп'ютерні технології" дозволяє успішно використовувати комп'ютерну техніку та сучасне програмне... |
|
Урок №3. Тема: Основні етапи розвитку комп’ютерної техніки. Характеристика... Мета: ознайомити з історією появи і розвитку обчислювальної техніки; ознайомлення з основними характерними рисами поколінь ЕОМ |
УРОК №3 Тема. Комп’ютери бувають різні Базові поняття й терміни: персональні комп’ютери, стаціонарні комп’ютери, портативні персональні комп’ютери (ноутбук, нетбук), кишеньковий... |
|
Для підключення до мережі комп’ютери повинні мати Локальні комп’ютерні мережі Комп’ютерні мережі. Однорангові мережі та мережі з виділеним сервером. Принципи роботи в локальних комп’ютерних... |
Комп‘ютер на уроках англійської мови Використання комп‘ютерів в навчальній та позакласній діяльності сприяє підвищенню мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку... |
|
Конспект уроку для 5 класу Тема. Види сучасних персональних комп’ютерів Обладнання: комп’ютери, проектор, дошка, невеличкі картки з видами сучасних персональних комп’ютерів |
Комп ’ ютерні технології проектування та моделювання РЕС РЕС аналогових та цифрових електронних пристроїв. Володіти основними комп’ютерними технологіями та вміти їх використовувати на практиці.... |