8.2. Забезпечення охорони земель, відтворення і підвищення родючості ґрунтів та сталого екологічно орієнтованого використання земельних ресурсів
Основні принципи раціонального використання та охорони земельних ресурсів, які є фундаментом державної ідеології та ефективної земельної політики, без яких неможливо здійснювати трансформаційні процеси, відображені в Законі України "Про охорону земель".
Вказаним Законом чітко визначено, що власники землі та землекористувачі, суб’єкти земельних прав зобов’язані ефективно використовувати землю за цільовим призначенням, застосовувати природоохоронні технології виробництва, підвищувати родючість землі, не допускати погіршення екологічної ситуації на території внаслідок виробничо-господарської діяльності.
У сучасних умовах стан використання земельних ресурсів району не завжди відповідає вимогам їх охорони, оскільки в результаті антропогенної діяльності порушено екологічно-безпечне природокористування, в першу чергу порушено допустиме співвідношення площ угідь, зокрема ріллі, пасовищ, сінокосів, земель водного та лісового фондів.
Надмірне розширення площі ріллі призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь: ріллі, природних кормових угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і обумовило значну техногенну ураженість екосфери. Особливу тривогу викликає зниження родючості ґрунтів району. Характерними процесами в ґрунтах є щорічний від’ємний баланс гумусу, зниження вмісту поживних елементів, декальцинація ґрунтів, підвищення кислотності, погіршення фізичних, фізико-хімічних показників.
Одна з головних проблем землекористування в районі – деградація ґрунтів. Дуже високий рівень сільськогосподарського освоєння території, посушливий клімат з частими суховійними вітрами призводять до вітрової ерозії.
Серед сільськогосподарських угідь впливу ерозії, внаслідок високої розораності – 79%, найбільшою мірою зазнають орні землі.
Ерозія і дефляція обумовлюють втрату гумусу, азоту, фосфору, калію й інших живильних речовин, знижуючи їхній вміст у ґрунті та негативно впливаючи на їх баланс, особливо гумусу.
На якісному стані земельних ресурсів позначаються й інші негативні чинники, такі як засоленість, солонцюватість тощо.
Крім того, на стан земельних ресурсів і цілого ряду об’єктів галузей економіки істотно впливають гідрометеорологічні та небезпечні екзогенні геологічні процеси і явища (руйнування узбережжя Чорного моря, берегів річок та озер тощо).
На фоні глибокого порушення екологічної рівноваги між природними та зміненими господарською діяльністю угіддями, інтенсивного прояву ерозії найбільшу небезпеку для ґрунтового покриву Голопристанського району становить агрохімічна деградація, тобто прискорене збіднення ґрунтів на елементи родючості, погіршення реакції ґрунтового середовища, гумусового стану ґрунтів і поживного режиму.
В сучасному землеробстві створені вкрай несприятливі умови, коли агрохімічний стан ґрунтів погіршується не в результаті перевантаження агросистеми надмірно високими дозами агрохімікатів, а внаслідок глибокого порушення основного екологічного закону агрохімії, за яким винос поживних речовин з ґрунту необхідно компенсувати внесенням екологічно доцільних норм добрив.
Таким чином, стан використання та охорони земельних ресурсів в районі характеризується як незадовільний і має тенденцію до погіршення, зокрема:
- надзвичайно високий, економічно та екологічно необґрунтований рівень господарського (передусім сільськогосподарського) освоєння території;
- значна землеємність основних галузей економіки;
- нерівномірне сільськогосподарське освоєння території, унаслідок чого розораність земель в окремих районах досягла надмірних розмірів;
- стихійне формування нових землекористувань ринкового типу шляхом оренди земельних часток (паїв), які характеризуються нестабільністю, дрібноконтурністю, черезсмужжям;
- інтенсивний розвиток процесів та наявність значних площ деградованих земель;
- відсутність програм комплексного вирішення питань щодо використання та охорони земель;
- незадовільне нормативно-правове та нормативно-технічне забезпечення, що регулює використання й охорону земель.
Проведення робіт з охорони земель потребує визначення і здійснення першочергових заходів та значних матеріальних витрат.
Даною Програмою передбачені заходи щодо освоєння, поліпшення сільськогосподарських угідь та охорони земель на загальну суму 5093,1 тис. грн, а саме:
- консервація малопродуктивних, деградованих та не придатних для сільськогосподарського використання земель – 4,4926 тис.га на загальну суму – 4986,1 тис.грн, в тому числі шляхом заліснення - 0,822 тис.га на загальну суму – 1316,1 тис.грн;
- розробка схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель на загальну суму – 880,0 тис.грн;
- розробка 51-го проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь – 1380,0 тис.грн;
- розробка проекту організації територій пасовищ та сіножатей на загальну суму – 15,0 тис.грн.
Заходи щодо освоєння, поліпшення та охорони земель на території району в 2015 – 2019 роках планується здійснювати за рахунок коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, коштів місцевих та державного бюджетів. Розрахунок коштів, необхідних на реалізацію заходів з охорони земель, наведено в додатку 1.
Станом на 01 жовтня 2014 року на спеціальних рахунках органів місцевого самоврядування, що надійшли в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, акумульовано 6,934 тис.грн.
Відповідно до статті 209 Земельного кодексу України кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель та нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.
Перелік робіт з охорони земель, які можуть виконуватися за рахунок вказаних коштів, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" (розділ "Охорона і раціональне використання земель").
8.3. Здійснення консервації малопродуктивних, деградованих
і не придатних для сільськогосподарського використання земель
На території району розорано 76% площі земель сільськогосподарського призначення.
Наявність значних площ деградованих та малопродуктивних земель (землі, що зазнають впливу ерозійних процесів, підтоплення, вторинного засолення тощо) значно ускладнює соціально-економічний розвиток району та негативно впливає на ландшафтне і біологічне різноманіття, здоров’я та умови проживання населення.
Зменшити рівень розорюваності сільськогосподарських угідь можливо за рахунок організаційних заходів, які не потребують значних додаткових затрат. Це, насамперед, безвідвальна оранка, насичення сівозмін травами та іншими культурами суцільного посіву. Проте вжиття лише окремих агротехнічних заходів не завжди може забезпечити захист ґрунтів від антропогенних впливів. Потрібні нові принципові підходи до організації сучасного землекористування з метою переведення його на екологічно безпечний, ґрунто- і природозберігаючий шлях розвитку. Такі завдання найбільш ефективно вирішуються завдяки впровадженню ряду організаційно-економічних, агротехнічних, землевпорядних, гідротехнічних, лісомеліоративних заходів, що сприяють уповільненню ерозійних процесів.
Одним з них є консервація земель, вилучених з інтенсивного обробітку. Консервація земель – це виведення із сільськогосподарського обігу земель на певний термін для здійснення заходів щодо відновлення їхньої родючості. Першочерговому виведенню із сільськогосподарського обігу підлягають малопродуктивні, ерозійно небезпечні та техногенно забруднені землі. Консервація земельних ділянок здійснюється шляхом залуження або заліснення. Заліснення – один з дієвих заходів поліпшення екологічної стабільності земельної території. Подальше заліснення виведених угідь сприятиме відновленню ними природного стану.
Загальна площа сільгоспугідь земель запасу складає 8,594 тис.га, земель резервного фонду ― 5,598 тис.га, при цьому 5,889 тис.га сільгоспугідь земель запасу (68,52%) і 1,767 тис.га земель резервного фонду (31,56%) залишаються вільними. Це переважно малопродуктивні землі (низької якості, які віддалені від населених пунктів, еродовані землі та інші). Існує необхідність переведення цих земель у землі нижчої якості або ж взагалі вилучення їх із земель сільськогосподарського призначення.
В районі на території 12 сільських рад розроблені схеми консервації деградованих і малопродуктивних земель. Загальна площа земель району, що потребують консервації, складає 4,493 тис.га, в тому числі шляхом залуження – 3,670 тис.га, шляхом заліснення – 0,823 тис.га.
Землі району, що підлягають консервації
№ з/п
|
Сільські ради
|
Землі, що підлягають консервації
|
Усього
|
з них
|
у тому числі
|
шляхом залу-
ження
|
шляхом
заліс-
нення
|
власні-сть громад
|
резерв
|
запас
|
ОСГ
|
ферме- ри
|
1.
|
Бехтерська
|
239,20
|
239,20
|
-
|
239,20
|
-
|
-
|
-
|
-
|
2.
|
Гладківська
|
800,00
|
800,00
|
-
|
518,80
|
-
|
-
|
-
|
281,20
|
3.
|
Добропвльська
|
35,00
|
35,00
|
-
|
35,00
|
-
|
-
|
-
|
-
|
4.
|
Долматівська
|
265,30
|
265,30
|
-
|
161,90
|
-
|
-
|
|
103,40
|
5.
|
Збур’ївська
|
404,70
|
404,70
|
-
|
209,80
|
-
|
194,90
|
-
|
-
|
6.
|
Краснознам’янська
|
82,20
|
82,20
|
-
|
-
|
-
|
-
|
82,20
|
-
|
7.
|
Круглоозерська
|
761,70
|
761,70
|
-
|
551,80
|
-
|
101,90
|
31,80
|
76,20
|
8.
|
Малокопанівська
|
822,60
|
-
|
822,6
|
553,60
|
-
|
-
|
269,0
|
-
|
9.
|
Нововолодими-рівська
|
246,80
|
2714,1
|
-
|
179,60
|
-
|
-
|
31,40
|
35,80
|
10.
|
Новозбур’ївська
|
156,00
|
156,00
|
-
|
-
|
-
|
156,00
|
-
|
-
|
11.
|
Садівська
|
298,00
|
298,00
|
-
|
98,70
|
159,30
|
40,00
|
14,4
|
-
|
12.
|
Чулаківська
|
384,90
|
384,90
|
-
|
-
|
106,40
|
-
|
-
|
278,50
|
|
Всього
|
4492,6
|
3670,0
|
822,6
|
2472,8
|
265,7
|
492,8
|
490
|
771,3
|
Крім того, цією Програмою передбачено проведення консервації деградованих і малопродуктивних земель, використання яких у сільськогосподарському виробництві екологічно небезпечне й економічно недоцільне, а також забруднених шкідливими речовинами ділянок. Консервація земель здійснюватиметься диференційовано, з урахуванням стану ґрунтів і структури угідь. Очікується, що консервація та оздоровлення деградованих земель сприятиме підвищенню продуктивності та екологічної стабільності агроландшафтів, сталому землекористуванню, поліпшенню еколого-економічної ефективності землеробства та умов життя населення.
Загальна вартість робіт по здійсненню консервації малопродуктивних, деградованих і не придатних для сільськогосподарського використання земель становить 4986,1 тис.грн (додаток 1).
|