|
|
Скачати 269.15 Kb.
|
|
Розподіл кількості годин на вивчення іноземних мов у старшій профільній школі
Оскільки для більшості учнів старша школа є ланкою, що, насамперед, готує їх до подальшого навчання у вищих навчальних закладах, то вважаємо за доцільне розглянути, як узгоджується рівень шкільної іншомовної підготовки з програмовими вимогами вищої школи. Так, у «Програмі з англійської мови для професійного спілкування» зазначається, що вступний рівень іншомовної підготовки вступників має бути не нижчим В1+ [12, 1], оскільки у закладах вищої освіти студент повинен оволодівати професійно-зорієнтованими іншомовними навичками і вміннями в усіх видах мовленнєвої діяльності, які окреслені рівнями від В2 до С2. Відтак, ті, хто планує продовжувати навчання, мають обирати щонайменше академічний рівень. Припускаючи можливість низької якості іншомовної підготовленості окремих випускників шкіл (наприклад, у межах рівня А2), автори програми зазначають, що перед вивченням студентами основного курсу керівництво вищого навчального закладу має організовувати факультативні заняття, щоб підняти їхній рівень до належного В1+ [12, 2]. З іншого боку, сьогодні майже не існує вищого чи професійного навчального закладу, де б не вивчалися іноземні мови, а тому дивним видається опис рівня стандарту як такого, що не передбачає подальшого вивчення іноземної. Варто зазначити, що в Російській Федерації, на відміну від вітчизняної моделі профільної підготовки, передбачено два рівні оволодіння навчальними предметами: базовий та профільний. За результатами навчання передбачається оволодіння іноземною мовою на рівні В1 – базовий рівень (3 год/тиждень) та В2 – профільний рівень (6 год/тиждень), відповідно. Водночас, аналіз нормативних освітніх документів засвідчив, що в Росії не існує вимог щодо обов’язкового рівня іншомовної підготовленості випускників школи, які мають намір продовжувати навчання у вищих навчальних закладах за нефілологічним напрямом. Натомість передбачається, що основними цілями іншомовної підготовки в немовних вищих закладах освіти є «формування/вдосконалення іншомовних комунікативних умінь на двох рівнях: основному (А1-А2+) та підвищеному (А2+-В1+) – залежно від початкового рівня комунікативної компетентності студентів [5]». У зв’язку з цим привертає увагу, на наш погляд, деяка невідповідність рівня шкільної іншомовної підготовки вимогам університетської освіти в Росії, навіть якщо брати до уваги добре підготовлених учнів. Наявність трьох рівнів навчання, безумовно, є ознакою гнучкості вітчизняної системи освіти, проте її реалізація неможлива без створення відповідного навчально-методичного забезпечення, чільне місце в якому належить підручнику. Що стосується сфери шкільної іншомовної освіти, то вона повністю забезпечена навчальною літературою, підготовка якої здійснюється відповідно до наукових засад підручникотворення. Так, для англійської, німецької і французької мов створено відповідні навчальні комплекти для кожного рівня. Винятком є лише іспанська мова, яка представлена серією навчально-методичних комплектів «HOLA» (автори В. Г. Редько, В. I. Береславська), що не диференціюються за рівнями навчання. Проте аналіз змісту підручників цієї серії дає нам змогу співвіднести їх з профільним рівнем, оскільки складність мовного матеріалу узгоджується з вимогами рівня В2 (про цю особливість зазначають автори у передмові до підручників і в своїх публікаціях). Аналіз змісту підручників для рівневого навчання ІМ дав можливість виявити, що вони зорієнтовані на формування комунікативної компетентності учнів відповідно до заявленого рівня підготовки (рівень стандарту – В1, академічний рівень – В1+, профільний рівень – В2). Водночас здійснюється інтегративний підхід до навчання усіх видів мовленнєвої діяльності з використанням автентичних матеріалів, серед яких є зразки текстів різних типів і жанрів, сучасної преси, матеріали Інтернет тощо. Навчання іноземної мови у старшій школі не є автономним процесом, оскільки здійснюється з урахуванням мовного і мовленнєвого досвіду, набутого учнями в початковій і основній школі. Відтак, важливим чинником ефективного навчання є забезпечення наступності в організації іншомовної освіти, оскільки лише постійне накопичення комунікативних умінь, граматичних і лексичних навичок може забезпечити якісне володіння іноземною мовою. Варто звернути увагу, що наступність між підручниками для основної і старшої школи забезпечується лише в межах однієї серії, незважаючи на те, що на момент закінчення 9-го класу передбачається оволодіння однаковим рівнем іншомовної підготовки (А2+). Це має логічне пояснення, оскільки автори добирають зміст підручників відповідно до власної концепції, у межах якої вони керуються різними підходами до пред’явлення й активізації мовного матеріалу, особливостей використання ілюстрацій тощо. Відтак, за необхідності змінити підручник (у разі переходу до старшої школи) учневі потрібен буде час, щоб адаптуватися до нової навчальної книги та формату навчальних вправ і завдань. Згідно з вимогами чинної навчальної програми у старшій школі майже не передбачається вивчення нового мовного (зокрема, граматичного) матеріалу. Натомість основна увага приділяється систематизації й узагальненню мовного, мовленнєвого і комунікативного досвіду, набутого в основній школі. Кількісний аналіз змісту підручників старшої школи засвідчив, що частка мовних вправ на формування лексичних і граматичних умінь і навичок у змісті підручників академічного і профільного рівнів не є значною (до 20%). Натомість перевага надається умовно-мовленнєвим, мовленнєвим вправам і комунікативним завданням. Проте, у підручниках рівня стандарту частка мовних вправ є дещо вищою, ніж у їх аналогах для інших рівнів. Методи і види навчальної діяльності у старшій школі все більше набувають форм, які наближені до реальних умов спілкування. У зв’язку з цим добір змісту підручників здійснюється з урахуванням принципу домінування діяльнісного компонента над знаннєвим. Це досягається за рахунок використання авторами сучасних технологій навчання, до яких належать: проблемний підхід до організації комунікативної діяльності, творчі та інтерактивні завдання, мовленнєві ситуації, метод проектів. Це дає змогу не обмежуватися опитуваннями окремих учнів, а залучати всіх до самостійних, групових і колективних форм навчальної діяльності, що стимулюють їхню зовнішню і внутрішню активність, формують у них уміння самостійної роботи з оволодінням іноземною мовою. З одного боку, старшокласники вже володіють достатнім обсягом засобів для висловлення власних думок, а з іншого – у них майже сформована система цінностейних на достатньому рівні сформовані мовні уміння і навички, тому виконання таких завдань сприяє удосконаленню їхньої комунікативної компетентності через необхідність самостійно здобувати та обробляти інформацію, робити висновки, вміти їх обґрунтовувати, використовуючи відповідний лексико-граматичний матеріал у комунікативно-орієнтованому контексті, а також екстралінгвістичні засоби комунікації. Варто зазначити, що в змісті окремих підручників для рівневого навчання ураховуються індивідуальні особливості учнів та передбачається внутрішньорівнева диференціація навчального матеріалу, що дає змогу оволодівати ним на різних рівнях складності. Особливо чітко це простежується у змісті підручників з англійської мови Т. Л. Сірик (профільний рівень, 6-й рік навчання) [19], Л. В. Калініної, І. В. Самойлюкевич (академічний рівень, 9-й рік навчання) [6], де пропонується градація завдань за рівнем складності, творчості та обсягу. На наше переконання, реалізація такого підходу робить підручник більш прозорим, оскільки учень отримує можливість «бачити», як працюють інші, порівнювати свою успішність на конкретному рівні складності з результатами діяльності однокласників. Як результат, його самооцінка стає адекватнішою. Така прозорість дає змогу постійно контролювати рівень сформованості власних знань, умінь і навичок, краще усвідомлювати подальші цілі навчання. У підручниках для старшої школи, як і в попередні роки навчання, дотримується соціокультурна спрямованість змісту навчання – під час вивчення різноманітних тем знаходить відображення соціально-психологічний портрет носіїв мови та постійно проводиться порівняння з власною культурою. Цьому, зокрема, сприяє використання спеціальних рубрик, як простежується це в змісті підручників Л. В. Калініної і І. Л. Самойлюкевич – «Culture Comparison», що представлені у кінці тематичних блоків. У педагогічній практиці вважається, що у віці 16 років учні більш усвідомлено ставляться до професійного вибору. Проте, це аж ніяк не означає, що під час переходу до старшої школи всі вони визначилися з майбутньою професією. Так, статистичні дані свідчать, що наприкінці 9-го класу приблизно 70–75% учнів визначилися зі сферою майбутньої професійної діяльності [2, 7]. Водночас результати анкетування старшокласників, проведеного Т. К. Полонською (Інститут педагогіки НАПН), засвідчують, що для них типовим є перегляд своїх профорієнтаційних уподобань. Відтак, одним із завдань старшої школи є сприяння учням у їхньому самовизначенні та у професійному виборі відповідно до їхніх нахилів і здібностей. Саме тому в змісті підручників важливе місце належить профорієнтаційному блоку, в межах якого учні не лише оволодівають відповідним тематично спрямованим лексичним матеріалом, розглядаючи переваги й недоліки різних професій, а й використовуються завдання імітативного характеру, в процесі виконання яких у школярів формуються уміння і навички ділового спілкування: пошуку роботи за оголошеннями, підготовка резюме, участь у співбесіді тощо. Такі види діяльності є необхідними, оскільки в сучасних умовах деякі учні і студенти під час літніх канікул шукають тимчасову роботу за кордоном. Корисним це може бути також і для участі у програмах академічного обміну, кількість яких щороку зростає. Інтеграційна природа іноземних мов полегшує реалізацію ідеї міжпредметної координації та інтеграції знань про актуальні проблеми життєдіяльності людини в різних сферах, дає змогу формувати уміння не лише синтезувати й узагальнювати знання, здобуті з інших предметів, а й ретранслювати їх іншим людям у процесі комунікації. Такий міждисциплінарний підхід до конструювання змісту підручників дає змогу реалізовувати профорієнтаційний компонент упродовж усього періоду навчання, не обмежуючись темою «Професії». Зміст профільного курсу з іноземних мов значною мірою ґрунтується на базовому компоненті, проте більша кількість годин дає змогу дещо розширювати тематику, глибше опрацьовувати навчальний матеріал. Зокрема, більше уваги надається граматичному й лексичному матеріалу, стилістичним особливостям усного і писемного мовлення тощо. Варто зазначити, що поглиблене вивчення іноземних мов здебільшого обирають ті, хто проявляє до них професійний інтерес і бажає продовжувати освіту на мовних факультетах вищих навчальних закладів. Відтак, профільний курс, окрім розширення і поглиблення змісту навчання, покликаний сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних умінь і навичок, а також має відбивати модель подальшого професійного навчання. У зв’язку з цим у змісті навчальної літератури доцільно передбачати відповідні вправи і завдання. Для прикладу, у підручнику з англійської мови А. М. Несвіт (профільний рівень) використовується спеціальний блок «English Beyond the Classroom», у якому пропонуються завдання на мовну спостережливість. Виконуючи їх, учні шукають автентичні зразки мовлення, навчаються використовувати вивчене в нових мовленнєвих ситуаціях. Так, після опрацювання певного мовного і мовленнєвого матеріалу пропонується знайти зразки використання різних часових форм [10, 267], модальних дієслів [10, 237] в англомовних засобах масової інформації та обговорити з однокласниками особливості їх уживання у конкретних контекстах. Виконання таких завдань та обговорення їх у класі сприяє формуванню елементарних основ лінгвістичної компетенції, більш систематизованих уявлень про мовні категорії, теоретичні основи конкретної іноземної мови. Не можна не погодитися з думкою російських методистів, що в профільному навчанні переклад не лише засіб навчання (уточнення незрозумілого чи перевірки розуміння прочитаного тощо), він – одне з професійно-зорієнтованих умінь [1]. Відтак, навчання перекладу як особливого виду мовленнєвої діяльності доцільно здійснювати у профільній шкільній іншомовній освіті. Результатом його може бути перекладений текст як особливий мовленнєвий продукт. Цього нелегко досягти, оскільки якісний переклад передбачає пошук еквівалентів, перефразування з метою більш точного передавання змісту вихідного тексу, урахування особливостей національного менталітету. У зв’язку з цим авторам підручників для профільного рівня доцільно звертати більшу увагу на завдання з перекладу, зокрема окремих уривків художніх, поетичних творів, а також пропонувати реферування та анотування науково-публіцистичних текстів з використанням відповідної термінології. З-поміж навчальної літератури для профільного курсу такий підхід реалізовано у змісті підручників з іспанської мови серії «HOLA», де учням пропонується здійснювати переклад зразків автентичних текстів [14, 37], окремих поетичних творів іспаномовних авторів [15, 27], ділової кореспонденції [15, 30] тощо. З огляду на викладене, доречним доповненням для філологічного профілю, на наше переконання, є додатковий курс теорії перекладу і перекладацької діяльності. Одним із завдань, які стоять перед авторами навчальної літератури для старшої школи, є підготовка учнів до складання ЗНО. У зв’язку з цим у підручниках мають бути подані зразки завдань у форматі, що є типовими для цього іспиту. Проте, як засвідчив проведений нами аналіз, це не є виключним привілеєм тільки для підручників профільного рівня. Так, деякі автори підручників для інших рівнів також передбачають перспективу складання ЗНО чи іншого іспиту міжнародного зразка, про що вказується у передмові навчальної книги (наприклад, це спостерігається у підручнику з французької мови Ю. М. Клименка для 9-го класу) [7]. Варто зазначити, що профільне навчання помилково ототожнювати з поглибленим вивченням окремих предметів. Це зумовлюється тим, що в основі поглибленого вивчення окремих предметів лежить предметно орієнтований підхід, а в основі профільного – професійно орієнтований. Так, профіль є поєднанням базових, профільних навчальних предметів та елективних курсів. За посередництвом останніх відбувається поглиблене й розширене вивчення профільних предметів. Наразі для філологічного профілю навчання існує низка авторських розробок, які доповнюють предметну галузь. Наприклад, «Теорія і практика перекладу» (Нагіна В. О.), «Країнозавство» (Калініна Л. В., Самойлюкевич І. В.) і т. ін. Також у межах філологічного напряму підготовки обов’язково вивчається друга іноземна мова за спеціальною програмою та окремими підручниками (розподіл годин на її вивчення подано у табл. 1). Для вітчизняної старшої школи (філологічний профіль) підготовлені підручники з іспанської мови «AMIGOS» для 10-х і 11-х класів (Редько В. Г., Шмігельський І. С.). Відтак, профільна освіта, на відміну від поглибленого вивчення окремого предмета, дає змогу учням глибше оволодіти обраними дисциплінами з метою підготовки до продовження навчання або до професійної діяльності у відповідній сфері. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ Підручник... Значення письма у навчанні іноземних мов. Цілі навчання письма в середній школі 186 |
Критерії відбору змісту вищої професійної освіти вчителів профільної школи Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції профільного навчання у старшій школі, Національної системи... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки до І-ІІ етапів Всеукраїнських... України до активної допомоги навчальним закладам у справі поліпшення стану викладання іноземних мов і підвищення рівня знань, умінь... |
Всеукраїнський науково-практичний семінар методистів іноземних мов Учасниками семінару були методисти іноземних мов інститутів післядипломної освіти з усіх областей України, а також методисти міських... |
|
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... Значно зросли їх освітня і самоосвітня функції у школі та ВНЗ, професійна значущість на ринку праці в цілому, що спричинило за собою... |
«Впровадження проектної технології на уроках інформатики в старшій школі.» Мета: познайомити учасників «круглого столу» з особливостями впровадження проектних технологій в старшій школі, перспективами їх... |
|
Звісно, не останню роль грають тематичні уроки. Проектна методика... Ласкаво просимо до України!”. Пізнавальним аспектом таких уроків є збільшення обсягу знань про особливості культури своєї країни,... |
Дипломної освіти педагогічних працівників Тема : «Шляхи реалізації профільної освіти» Нові підходи до організації освіти в старшій школі закладено в Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.), Законі України «Про... |
|
ІНОЗЕМНІ МОВИ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ Це накладає певні вимоги щодо викладання іноземних мов у загальноосвітній школі, і, зокрема, до особистості вчителя |
РОБОЧА ПРОГРАМА З дисципліни “Англійська мова” для спеціальності:... Робоча програма затверджена на засіданні кафедри іноземних мов та перекладу “ 1 ” липня 2004р. Протокол №22 |