|
|
Скачати 214.99 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки України Головне управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації Обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Тема: «Шляхи реалізації профільної освіти» Виконав роботу: слухач курсів підвищення кваліфікації заступник директора навчально-виховної роботи Козацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Король Тетяна Михайлівна Науковий керівник: викладач кафедри освітнього менеджменту та педагогічних інновацій П’ятун В.В. – кандидат філософських наук Черкаси 2009 ЗМІСТ Вступ _________________________________________________________3 Розділ І Профільне навчання: становлення, пошуки, перспективи ____________6-12 1.1 Нормативно – правова основа профільного навчання _____________6-7 1.2Структура профільного навчання ______________________________8-10 1.3 Освітнє середовище профільної школи _______________________ 10-12 1.4 Висновки до першого розділу_______________________________ 12 Розділ ІІ Реалізація профільної освіти в Козацькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ____________________________________________________13-17 2.1 Розвиток творчої самостійності в умовах до профільного навчання 13-14 2.2 Організація профільного навчання ____________________________14-18 2.3 Висновки до другого розділу _________________________________ 19 Висновки ____________________________________________________ 20-22 Література ___________________________________________________ 23 Додатки _____________________________________________________ 24 ВСТУП Входження української освіти в європейський освітній простір потребує реформування всіх її ланок, насамперед загальної середньої освіти. Нові підходи до організації освіти в старшій школі закладено в Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.), Законі України «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Концепції профільного навчання в старшій школі. Профільне навчання як вид диференційованого навчання передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення. Воно спрямоване на формування єдиної життєвої, світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію. Формування у людини високих рис громадянськості неможливо уявити поза зв’язком із трудовою діяльністю. „Почуття поваги до праці, – писав В.О.Сухомлинський, – пов’язує дитину духовними нитками обов’язку з іншими людьми – спочатку з близькими, а потім з усіма чесними співвітчизниками. З почуття поваги до праці, з думки про те, що праця – творець щастя, народжується той стан повинності, без якого немислимо собі уявити елементарну моральну культуру людини, її відповідальність за своє майбутнє”. Відомо, що виховання працелюбства можливе тільки в тісній єдності з моральним вихованням, з формуванням духовного світу дитини. Праця дає необмежені можливості для реалізації комплексного підходу у формуванні особистості, для поєднання всіх засобів і форм впливу настановлення у дитини громадянських рис. Найважливішою умовою успіху виховання є залучення дітей до участі у найрізноманітніших видах позитивної діяльності, надто до тих, що мають суспільно корисну цінність. Допомога батькам, навчання в школі, заняття в гуртках художньої самодіяльності, технічної творчості, спортивних гуртках і секціях – кожен із названих видів діяльності є важливим і сприяє формуванню моральності дитини, вихованню в неї важливих людських рис як громадянина. З кожним роком розширюються можливості практичного застосування знань, умінь та навичок, здобутих дитиною в школі з допомогою вчителів і самостійною працею вдома з допомогою батьків. Профорієнтаційна підготовка учнів завжди була предметом дослідження педагогіки. Чому так важливо допомагати дітям пізнавати й розвивати свої здібності? Відповідь на це запитання є. Раніше поняття професіоналізму асоціювалося з умінням людини володіти своєю професією, а тепер потрібен не тільки «вузький», а й компетентний у багатьох питаннях фахівець, насамперед спроможний постійно вчитися, бо освіта має бути неперервною. Тому школа прагне до раннього визначення дітьми професійного вибору, для цього і введено профільне навчання. 3 іншого боку, ринкова економіка змушує людей часто змінювати не тільки місце роботи, а й професію. Принцип «освіта на все життя» замінено новим — «освіта впродовж усього життя». Однією з ключових проблем реформування загальноосвітньої освіти найближчого періоду є профільне навчання. Актуальність цього питання полягає в тому, що профілізація – веління часу, головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. У сучасній загальноосвітній школі профільне навчання розглядають, з одного боку, як загальноосвітню політехнічну підготовку, з іншого – як передпрофесійну підготовку та як засіб збудження інтересу до навчання взагалі. Необхідно формувати характер в учнів до того, як вони поступили на роботу. З ранніх років у дітей необхідно формувати ті звички та якості, які бажані на будь-якій роботі: пунктуальність, увагу до навчання, спритність у виконанні наказів, чесність, лояльність. І це ще далеко не повний перелік питань, проблем, переваг та недоліків досліджуваної проблеми. Мета роботи – теоретично обґрунтувати та виявити педагогічні умови вдосконалення профільного навчання школярів в умовах сільської загальноосвітньої школи. Об’єктом дослідження є процес профільного навчання учнів. Предметом дослідження є педагогічні умови вдосконалення профільного навчання сільських школярів. Завдання роботи: Розкрити проблему профільного навчання школярів. Виявити шляхи вдосконалення форм організації і методів профільного навчання. Встановити рівень профільного навчання сільських школярів. Методи дослідження – вивчення і аналіз психолого-педагогічної літератури, яка стосується теми профільного навчання, бесіди з учнями та анкетування. Місце проведення дослідження – Козацька загальноосвітня школа I-III ступенів Звенигородської районної ради. Профільне навчання: становлення, пошуки, перспективи Нормативно – правова основа профільного навчання Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України „Про загальну середню освіту”, постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2000 року № 1717 „про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”. Вона грунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 року № 347/2002. В названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший від майбутній професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії. Профільне навчання – вид диференційованого навчання, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення. Мета профільного навчання – забезпечити рівний доступ учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. Основними завданнями профільного навчання є:
Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:
Допрофільна підготовка здійснюється у 8-9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напрями профільного навчання у старшій школі. Форми її реалізації – введення курсів на вибір, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі. Допрофільна підготовка має здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації. Вирішальною умовою реалізацією концепції є комплексні розв’язання питань, пов’язаних із фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим, і організаційним забезпеченням профільної школи. Концепція запроваджується за умови врахування реальних можливостей ресурсного забезпечення профільного навчання, розробки навчально-методичних комплектів, урахування результатів широкого експериментального випробування змісту і технологій профілізації старшої школи. СТРУКТУРА ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ Передумовами профільного навчання є: реалізація змісту профільної освіти, забезпечення принципу профільної диференціації навчання в середній школі, присутність умови педагогічної культури, варіативність освіти, диференційований процес навчання, диференційований підхід у виховному процесі, творення умов професійного самовизначення учнів засадами індивідуалізації та профілізації навчання. У результаті дослідження теоретичних засад профільного навчання сформульовано низку положень, необхідних для впровадження профільного навчання в середній школі: зміст профільної освіти, принципи профільної диференціації навчання. Встановлено наступне:
оволодіння якими забезпечує формування в учнів наукового світогляду, умови особистісно-зорієнтованої перетворювальної діяльності, спрямованої на відтворення та розвиток людини культури на засадах генетичної програми особистості: всебічний розвиток розумових, фізичних здібностей та системи емоційно-ціннісного ставлення до світу як багатокомпонентного об’єкта, а також розвиток профільно-диференційованих інтересів з метою максимальної соціалізації та творчої самореалізації особистості.
а) пріоритет національних та культурних цінностей; б) можливість саморегуляції в умовах нелінійних змін у розвитку суспільства, здатність впливати на ці зміни заради особистого успіху і суспільного прогресу; в) оволодіння рефлексією як умовою особистого виміру; г) проектування особистих програм досягнення успіху; д) пошук своєї автаркії (рівноваги): у поведінці, у логіці предметів і навчальних смислів, у самодіяльності тощо; е) уміння вчитися, використовувати свої помилки для пошуку правильних кроків; є) генерування ідей як вплив внутрішньої напруги особистості, пізнавальну активність, інтереси (як „зону тяжіння” структури особистості) в напрямі певної діяльності-самодіяльності; ж) реалізація виявлених задатків, розвинених здібностей та нахилів як контекст профільної діяльності; з) реалізація навчальної діяльності як умови неперервної трансформації суспільної діяльності особистісним каналом – культурним: „прикладна-інтелектуальна” діяльність трансформується в „інтелектуально-прикладну”. 3. Профільне навчання – профільно-диференційована планомірна, організована, спільна, двостороння діяльність учителів і учнів, спрямована на свідоме, міцне і глибоке опанування останніх систем профільно-орієнтованих знань, умінь і навичок, під час якого поряд із загальною освітою учні набувають особистісно-зорієнтованої допрофесійної підготовки – складають зміст профільної освіти. Профільне навчання відбувається як процес. Процес профільного навчання спирається на: головні закономірності, зміст профільної освіти, принцип профільної диференціації навчання. 4. Для реалізації профільної школи в Україні потрібна сформованість педагогічної культури, яка б тримала в полі зору завдання „максимального розвитку особистості та активної соціалізації випускника на засадах високої громадянськості, правосвідомості та духовності”. 5. Профільне навчання реалізує принцип варіативної освіти та окреслене певним змістом, методами і формами реалізації, передбачає нормативний та понаднормативний рівні навчання. 6. Профільне навчання в середній школі є диференційованим навчанням, спрямованим на створення вибору можливостей навчання відповідно до запитів особистості та соціального замовлення, передбачає ступеневий характер, здійснюється протягом початкової, основної, старшої школи. 7. Завданням диференційованого підходу у вихованні є пошук „навчально-освітніх” профілів-траєкторій розвитку людини. 8. Професійне самовизначення в профільній школі передбачає певний обсяг освіти в напрямі соціальної сфери учня. 9. Профільне навчання в середній школі передбачає певне „наближення” – профілізацію та індивідуалізацію навчання в контексті особистісно-діяльнісно-соціального виміру людини. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ Систему освіти сьогодні слід будувати в напрямі від учня до мети, змісту і технологій навчання й виховання, а не навпаки. І. Якиманська Моделювання освітнього середовища профільної школи передбачає організацію такого стану навчально-виховного процесу, коли учні, вчителі й батьки, взаємодіючи за траєкторією розвитку окремо взятої дитини, складають певну траєкторію розвитку школи, а школу включено в траєкторію соціально- економічного розвитку регіону, країни, світу. Супроводжуючи еволюційні кроки культурними концепторами, школа формує неперервність і відповідність освіти. Рушійною силою в профільній школі стає творчий інтерес до професійної сфери, вихований на засадах гуманізму і громадянськості. тому профіль навчання – це „навчальний трансформер”, побудований як фрактальний простір спорідненістю індивідуальних профілів – навчання для категорії учнів. Інтереси школярів у початковій, основній і старшій школах мають рівневу структурованість, яку забезпечує 3-рівневий зміст освіти. Як правило, „шкільний стандарт” (кількість і якість змісту навчання профілю) формується на початку основної школи засадами науково-методичного і психолого-діагностичного супроводу учня. У свою чергу, навчальні державні предмети (державний стандарт) мають бути побудовані (з 5-го класу) за принципом „ядро” і „профільний додаток”. Цей додатковий елемент змісту освіти для учнів 5-9 класів міститиме 5 галузевих модулів, що відповідатимуть напрямкам: людина – людина, людина – природа, людина – техніка, людина – художній образ, людина – знак. Шкільний компонент основної школи вміщує пропедевтичні знання навчального профілю (10-12-ті класи) як додатковість (поглиблення й розширення) до основного змісту. Навчальний профіль 10-12-х класів формується зазвичай навколо 1-2 предметів, які обирає учень, рівень навчання корегується відповідно до запитів особистості, соціому, умов школи, середовища. Дидактична культура профільної школи має творчу основу в особі мотивованого вчителя, який слугує організатором предметної хвилі, на тлі якої формується „індивідуалізовано-профілізований” характер навчально-виховної діяльності. Виховне поле кожного профільного „варіанта” навчання (класу, групи) є своєрідним, наділеним особистісно-зорієнтованим вихованням. Для організації профільної школи доцільно вжити „профільний принцип виховання”. Профільне навчання – процес „зростання” протягом усього перебування учня в школі, та особливої уваги він набуває з 5-го класу – допрофільне навчання, з 10-го класу – профільне. Протягом цієї активної фази розвитку учня (10-17 років) формується певна філософія профілю, ключові профільні символи, методологія профільного навчання, добирається синтез наук для побудови особистої траєкторії розвитку (знак), „прикладно-інтелектуальна” діяльність трансформується в „інтелектуально-прикладну”. Філософське знання профільного навчання складають натурфілософія, антропософія та соціософія – фазовий простір. Дидактична клітина (квант), маючи певну логіку (предметний відтінок), взаємодіє з філософією, створюючи фазовий портрет, стрижневі (профільні предмети) прокладають систему розв’язків у напрямі генетичної програми особистості. Зміст профільної освіти і навчальний предмет профілю співвідноситься як мета і засіб. Кожний предмет профілю будується згідно з розробленим підходом. дидактична модель навчального предмета профільної школи і структура навчальної діяльності зумовили визначення типології уроків для профільної школи за „провідною метою навчання ”. Висновок до першого розділу У цьому розділі ми використали об’єкт дослідження становлення, пошуки, перспективи профільного навчання. Розглянувши їх, можна зробити висновок: погляд на профільну школу в умовах сучасного реформування освіти істотно змінився, тому що профілізація торкнулася старшої школи, а також , в цей процес залучено передусім масові загальноосвітні школи. З метою організації профільного навчання учнів у школах впроваджено проведення різноманітних факультивів, спецкурсів, гуртків. Для здійснення профільного навчання задіяно бази навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних закладів, вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. Перші кроки на шляху профілізації показали, що перехід до профільної школи потребує системного опрацювання певних моніторингових операцій діагностико-прогностичного характеру з учнями, щоб спрогнозувати очікуваний результат. Реалізація профільної освіти в Козацькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Розвиток творчої самостійності в умовах допрофільного навчання Першою сходинкою в самовизначенні дитини є допрофільна освіта. На допрофільну орієнтацію учнів впливають, з одного боку, суспільство, мода, престижність професії членів сім'ї, а з іншого боку — внутрішні, особисті умови (індивідуальні інтереси, захоплення, схильність самої дитини до певних занять). Інтереси учнів і плани батьків рік у рік змінюються, як змінюється й поняття престижності професії в самому суспільстві. Не всі учні йдуть до ВНЗ навчатися за напрямом певної школи. Не всі можуть працевлаштуватися, здобувши професію. Тому перед школою постало завдання: дати дитині можливість вивчити свої особисті профорієнтаційні потреби, а батькам замислитися про реальні можливості й здібності їх н і х дітей. Для цього необхідно відбирати й удосконалювати методи анкетування, (Додаток 1), вести роботу з профорієнтації, вивчати успішність, темперамент дитини, поповнювати матеріальну і технічну базу школи, оснащувати навчальною та методичною літературою; більше залучати батьків до освітянських проблем; підвищувати інтерес учнів до навчання; налагоджувати зв'язок школи з вищими навчальними закладами. Зі свого особистого досвіду кожен із нас може сказати, що допрофільне навчання не обов'язково вплине на остаточний вибір учнями своєї професії в дорослому житті. Для дітей характерно змінювати свої плани. А деякі учні й батьки і наприкінці 11-го класу не можуть визначитися, де вони далі будуть отримувати освіту та майбутню професію. Нова школа ставить собі за головну мету — збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини... мета виховання — сформувати людину з широким розумінням своїх громадянських обов'язків, з незалежним високорозвиненим розумом, людину, яка ніде, ні за яких обставин не загине ані морально, ані фізично — і реалізує в житті свою незалежну думку. С. Русова Однак допрофільне самовизначення учнів необхідне — це веління часу, це шлях до саморозвитку й самопізнання, до розвитку творчої самостійності. Дитина у віці 14—15 років здатна і повинна дати оцінку своїм здібностям, інтересам і схильностям. (Додатки 2, 3, 4, 5.) Робота із допрофільної підготовки в нашій школі розпочалася з 2003/04 н.р., коли шляхом аналізу складу педагогічних кадрів, анкетування учнів і батьків, з урахуванням матеріально-технічної бази школи було визначено напрямок профільного навчання. Тобто допрофільна підготовка була спрямована на подальший перехід у старшій школі до технологічного профілю. До варіативної частини навчального плану було введено курси за вибором та факультативи, які сприяють допрофільній та профільній підготовці. Школа має кабінет інформаційних технологій, який оснащений електронними навчальними посібниками, має доступ до Всесвітньої мережі Інтернет; кабінет тракторної справи, де в наявності є моделі тракторів, сільськогосподарських машин, таблиці з правилами дорожнього руху; існує тракторна лабораторія з обладнанням вузлів і механізмів. Беручи до уваги те, що профільна підготовка є відправною точкою професійного вибору, школа підтримує інформаційний зв'язок із Козацьким професійно-технічним училищем № 37, з фізико-математичним факультетом Уманського педагогічного університету імені П.Г. Тичини. Організація профільного навчання Організовуючи профільне навчання, адміністрація школи приділяє велику увагу кадровому забезпеченню старшої школи, тому педагоги школи відмовилися від традиційних підходів у організації навчального процесу і застосовують інноваційні технології навчання, які суттєво відрізняються від методів викладання в основній школі. Учитель є вирішальним чинником у системі профільного навчання. Учитель повинен:
Однак практика показує, що сільська школа в більшості випадків – єдиний освітній заклад у селі. Крім того вона однокомплектна, що не дає можливості створити декілька профільних класів. Тому приходиться вибирати один профіль навчання, який враховує можливості школи, але не може задовольнити індивідуальні освітні потреби школярів. Однопрофільність тягне за собою і те, що зміст освіти в сільській місцевості повинен бути варіативним, багаторівневим. Адже там є учні з низьким рівнем навчальних досягнень, або які не будуть в майбутньому пов’язувати свою професію з обраним у школі. Тому години, які виділяються на технологічний профіль, ми розподілили на три предмети:
Це дає можливість кожній дитині як із високим так і з низьким рівнем знань знайти своє місце у житті. Для цього створені всі умови для здійснення профільного навчання. Школа має кабінет інформаційних технологій, який оснащений електронними навчальними посібниками, має доступ до Всесвітньої мережі Інтернет; кабінет тракторної справи, де в наявності є моделі тракторів, сільськогосподарських машин, таблиці з правилами дорожнього руху; існує тракторна лабораторія з обладнанням вузлів і механізмів. Беручи до уваги те, що профільна підготовка є відправною точкою професійного вибору, школа підтримує інформаційний зв'язок із Козацьким професійно-технічним училищем № 37, з фізико-математичним факультетом Уманського педагогічного університету імені П.Г. Тичини. Питання профілізації в закладі розглядається на засіданнях педагогічної ради, методичної ради, нарадах при директорові. Адміністрація школи щосеместрово здійснює моніторинг навченості профільного навчання. (Додатки 6, 7, 8.) Результати відстеження розглядаються на інструктивно-методичних нарадах та засіданнях методичних об’єднань. Слід відмітити, що деякі випускники нашої школи кожного року стають студентами вищих учбових закладів різних рівнів акредитації з технологічним напрямком. Методична робота нашої школи спланована так, що ми кожного року проводимо семінари з профільного навчання та згідно графіка роботи Звенигородського РМК майстер-класи викладачами Уманського педагогічного університету імені П.Г. Тичини, (Додаток 9),згідно плану роботи школи проводимо зустрічі з випускниками школи, організовуючи вечір «Яку професію обереш ти?» (Додаток10) Висновок до другого розділу У цьому розділі ми використали об’єкт дослідження реалізацію профільного навчання в Козацькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Розглянувши її, можна зробити висновок: шкільна система до профільної та профільної підготовки є відкритою системою. Базовий навчальний план Козацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, згідно з Концепцією профільного навчання, передбачає можливості різноманітних факультативів, які спрямовані на задоволення пізнавальних інтересів школярів у тих сферах діяльності,які виходять за межі обраного ними профілю. Програму профільного навчання спрямовано на створення сприятливих умов для врахування індивідуальних особливостей учнів. Враховуючи специфіку сільської школи, ми дійшли висновку, що зміст освіти в загальноосвітньому навчальному закладі сільської місцевості має бути варіативним, багаторівневим, що зумовлено, по-перше, неможливістю створення декількох профільних класів, по-друге, великою різноманітністю природних задатків, інтересів, нахилів, здібностей. Висновки Розглянувши шляхи реалізації профільного навчання в старшій школі, можна зробити висновок: в процесі профільного навчання виконується одне з головних завдань сучасної загальноосвітньої школи України – формування і розвиток особистості на основі врахування індивідуальних особливостей учнів, їхніх освітніх потреб, нахилів, інтересів і здібностей, зумовлених орієнтацією на майбутню професію. Саме профільне навчання створює реальні умови побудови учнем власної освітньої траєкторії. Забезпечує можливості для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та допрофільної підготовки, безпосередньої освіти впродовж життя. Ефективність профільного навчання також залежить від профільної компетентності вчителя, тобто рівня його знань, умінь та навичок, мотивації до здійснення навчально-виховного процесу, здібностей та якостей особистості, можливості забезпечити варіативність та особистісну орієнтацію навчання й виховання, практичну орієнтацію з використанням сучасних педагогічних технологій, науково-дослідницьких форм роботи, професійну орієнтацію учнів та формування в них необхідних для майбутньої професії знань, умінь і навичок. Аналіз дослідження показав, що профільне навчання має спрямовуватися на формування творчого ставлення учнів до праці. Це можливо за умови, що людина любить працю, відчуває радість від неї, розуміє її корисність і необхідність, що праця стає для неї основною формою вияву таланту. Робота школярів у шкільних майстернях, на навчально-дослідних ділянках сприяє усвідомленню ними суспільної користі й виробничої значущості праці. Розмаїття видів праці, в яких беруть участь учні, дає змогу розвивати їх різнобічні задатки, нахили, інтереси, створити умови для вибору майбутньої професії. В процесі профільного навчання сільських школярів використовуються різноманітні методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки. Вибір їх залежить від характеру навчальної діяльності. Досягнення ефективності відбувається завдяки вмілому використанню різноманітних методів і форм трудового виховання, в процесі якого відбувається накопичення досвіду колективної трудової діяльності. Необхідно привчити дитину переборювати перешкоди навіть шляхом втоми. В житті проходиться часто втомлюватися, для того, щоб досягнути якого-небудь ефекту в роботі. Ми повинні привчати учнів економити свої сили, навчити не тільки працювати, а знаходити в собі ресурси, щоб пробути себе до праці, привчити до думки про те, що праця сама по собі буде давати насолоду досягнутої мети, ми повинні привчити її до вмілого, організованого підходу до переборювання перешкод та труднощів. Обов'язок трудитися не вигадка, не плід теоретизування, а один із найголовніших обов'язків людини як соціальної істоти, як володаря власної долі, як особистості, здатного до постійного і безперервного самовдосконалення, гуманізації стосунків з людьми, своїх ставлень до них і до себе самої. Важко і загалом неможливо переоцінити той невичерпний, потужний потенціал становлення людини як особистості, її духовного зростання, самовдосконалення, який закладений у праці людини. В цьому полягає основне завдання профільного навчання. Література
|
|
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Добровольська Людмила Насибівна, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної... |
Дипломної педагогічної освіти ТЕМАТИКА випускних робіт, творчих проектів... |
|
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Ю. В. Лєснікова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
Методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... ... |
|
ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ... А. Є. Сіренко, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
"Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми... Л. В. Жеребньова, завідувач обласного центру практичної психології і соціальної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної... |
|
Зовнішнє незалежне оцінювання і моніторинг якості освіти Тевлін Б. Л. – заступник директора Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників з науково-видавничої... |
20–22 жовтня 2008 р В. О. Сухомлинського (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) спільно з Черкаським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних... |
|
Методист лабораторії розвитку освіти і педагогічних інновацій Черкаського... Т. П. Момоток, методист лабораторії розвитку освіти і педагогічних інновацій Черкаського обласного інституту післядипломної освіти... |
Завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... ... |