Професійна орієнтація учнівської молоді Призначення


Скачати 1.27 Mb.
Назва Професійна орієнтація учнівської молоді Призначення
Сторінка 5/13
Дата 22.02.2016
Розмір 1.27 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Основні
компоненти,
які розкривають
сутнісний
зміст
поняття
„професійна
орієнтація”


Когнітивний − інформація, яку отримують молоді люди про світ професій, вимоги професій, ринок праці та професійної освіти тощо.

Оцінний − певне ставлення молодої людини до трудової діяльності та конкретної професії, яке формується на основі здобутих знань (когнітивного компонента).

Ціннісний − вибір особистістю конкретної професії, яка найбільше відповідає його вимогам та можливостям.

Етапи
професійної
орієнтації
особистості:


Професійна орієнтація умовно поділяється на два періоди: допрофесійний і професійний, які включають в себе ряд підетапів. Специфіка окремих етапів полягає в тому, що на кожному з них реалізуються практично всі компоненти системи професійної орієнтації. Особливості ж конкретних етапів визначається віком індивідів, особливостями навчальних закладів чи місцем роботи працівника.

Допрофесійний
етап:


1. Початковий (пропедевтичний) етап − дошкільний вік, 1-4 класи. На даному етапі передбачається:

  • ознайомлення з окремими професіями;

  • формування поваги до трудівників, емоційно забарвленого позитивного ставлення до різних видів трудової діяльності;

  • формування інтересу до пізнання своєї особистості (самопізнання);

  • діагностику задатків;

  • створення умов для розвитку здібностей молодших школярів;

  • проведення консультацій з батьками відносно розвитку їхніх дітей;

  • формування початкових загальнотрудових умінь і навичок;

  • формування здатності до взаємодії з іншими в процесі діяльності;

  • виховання загальної культури праці шляхом залучення до посильних видів діяльності.

Як результат профорієнтаційної роботи на початковому етапі має бути сформоване позитивне ставлення до трудової та професійної діяльності, до суспільства, до себе та до навколишнього середовища.

2. Ознайомлювально-пошуковий етап − 5-7 класи загальноосвітньої школи. Завданням даного етапу є:

  • формування ціннісних орієнтації школярів;

  • формування мотивації самопізнання;

  • формування установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю;

  • систематичне ознайомлення з масовими професіями;

  • формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості;

  • консультування відносно вибору профілю подальшої освіти та трудової діяльності (гуртків, факультативів, секцій, навчальних закладів тощо);

  • створення умов для проби сил та розвитку здібностей в різних видах трудової (наближеної до професійної) діяльності);

  • формування загальнотрудових знань, умінь і навичок.

Результатом профорієнтаційної роботи на даному етапі має бути вибір напрямку (профілю) наступної освіти в старших класах та вибір сфери самореалізації.

3. Базовий (визначальний) етап − 8-9 (8-11) класи. Даний етап передбачає:

  • вивчення наукових основ вибору професії (класифікаційні ознаки, вимоги професії до людини, спорідненість за психологічними ознаками, основні професійно важливі якості, правила вибору професії та ін.);

  • оволодіння методиками самопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних якостей;

  • формування уміння зіставляти вимоги професій з власними можливостями та потребами ринку праці;

  • створення умов для професійної проби в різних видах професійної (чи наближеної до професійної) діяльності;

  • консультування відносно вибору професії та навчального закладу;

  • формування психологічної готовності до професійної мобільності та можливого безробіття.

Результатом третього етапу виступає сформованість особистісного сенсу вибору професії; стійка професійна спрямованість, що включає в себе професійні наміри, плани оволодіння професією, чітко визначені професійні перспективи; психологічна готовність до стану незайнятого (безробітного) і до зміни професійної діяльності та переорієнтації на нову діяльність.

Професійний
етап


1. Етап професійного навчання, в процесі якого особистість повинна:

  • оволодіти професійними знаннями, уміннями та навичками;

  • адаптуватися до навчального закладу і нового соціального статусу;

  • сформувати готовність до професійної мобільності;

  • проявити готовність до продовження професійної освіти (неперервної освіти) та самовдосконалення;

  • сформувати стійкі професійні інтереси;

  • розвинути професійно важливі якості;

  • розвинути готовність до зміни професії;

  • уточнити подальші професійні плани і перспективи.

Результатом даного етапу є конкурентоспроможний на ринку праці спеціаліст, готовий до активної професійної діяльності, а в разі потреби - переорієнтації на нову діяльність.

2. Адаптаційний етап передбачає:

  • створення умов для професійного зростання;

  • створення умов для повноцінної самореалізації потенційних сил особистості в професійній діяльності;

  • адаптацію до трудового колективу, до професії і нового соціального статусу.

Результатом має стати повноцінна реалізація потенціалу особистості працівника в професійній діяльності.

3. Переорієнтація − етап, який має місце у випадку втрати працівником робочого місця чи бажання змінити професійну діяльність. На даному етапі:

  • проводиться переорієнтація особистості на нову професію;

  • здійснюється перехід від одні професії до іншої на основі набутих професійних якостей, найважливіших особистісних і суспільних цінностей.

Результатом даного етапу є оволодіння новою професією та реалізація професійної кар’єри в рамках нової професійної діяльності.

Системний підхід до професійної орієнтації

Система

− це сукупність елементів, які перебувають у відношеннях і зв’язках між собою і утворюють певну цілісність та єдність.

Властивості
системи


  1. Цілісність − властивості цілого принципово не можна звести до суми властивостей основних елементів, з яких складається ціле.

  2. Структурність − поведінка системи обумовлена не стільки особливостями її окремих елементів, скільки властивостями її структури.

  3. Взаємозалежність системи і середовища − система формує і виявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем.

  4. Ієрархічність − кожний компонент системи може розглядатися в свою чергу як система, а досліджувана в даному випадку система є елементом більш широкої системи.

  5. Багатоплановість описання − в силу принципової складності кожної системи її адекватне пізнання вимагає побудови багатьох різноманітних моделей, кожна з яких описує лише певний аспект системи.

Ознаки
системи
як цілісного
утворення:


  • наявність інтегративних якостей (системність), тобто таких якостей, якими не володіють окремо взяті елементи, які утворюють систему;

  • наявність складових елементів, компонентів, частин, з яких утворюється система;

  • наявність структури, тобто певних зв'язків і відносин між частинами і елементами;

  • наявність функціональних характеристик системи в цілому і окремих її компонентів;

  • наявність комунікативних властивостей системи, які проявляються в двох формах: а) взаємодія системи з середовищем; б) взаємодія системи із підпорядкованими та суперсистемами більш нижчого і вищого порядку;

  • історичність, наступність і зв'язок минулого, теперішнього і майбутнього в системі та в її компонентах.

Специфіка
системного
підходу


Системний підхід дозволяє визначити об’єктивні зв’язки, які існують між елементами цілого, щоб в кінцевому випадку визначити функціональну роль як кожного окремого елемента, так і системи в цілому.

Вихідні
положення
системного
підходу
до професійної
орієнтації:


  1. Профорієнтація являє собою системну діяльність, яка включає в себе мету, завдання, принципи, форми, методи, критерії ефективності, рівні, напрямки, аспекти та інші системо- і структуроутворюючі елементи.

  2. Система професійної орієнтації школярів є підсистемою більш загальних (ширших) систем загальноосвітньої, трудової, професійної підготовки та неперервної освіти.

  3. Система професійної орієнтації − це складова частина загальної системи соціальної орієнтації особистості в структурі продуктивних сил і виробничих відносин, які склалися в суспільстві на даному етапі його соціально-економічного розвитку.

  4. Професійна орієнтація відноситься до соціальних систем, які функціонують в суспільстві, а тому її слід вважати соціальною проблемою.

  5. Професійна орієнтація постійно перебуває під впливом великої кількості об’єктивних і суб’єктивних факторів, а тому вона важко піддається організації і управлінню.

Система
професійної
орієнтації
школярів


− організована, керована діяльність різних державних, громадських організацій, підприємств, закладів освіти, а також сім’ї, яка спрямована на вдосконалення процесу професійного і соціального самовизначення учнів в інтересах особистості і суспільства в цілому.

Компоненти
системи
професійної
орієнтації
школярів:


  1. Логіко-змістовна підсистема включає в себе професійну просвіту, професійну діагностику, професійну консультацію, профвідбір/підбір, профадаптацію та професійне виховання.

  2. Особистісна підсистема - особистість школяра як суб’єкта розвитку професійного самовизначення. Самовизначення характеризується:

  • активною позицією, тобто прагненням до творчої діяльності, самовираження і самоутвердження в професійній діяльності;

  • направленістю, тобто стійкістю домінуючої системи мотивів, переконань, інтересів, ставлення до знань і вмінь, соціальних норм і цінностей, які визначають вибір професії і усвідомлюються як особистісні;

  • рівнем розвитку самосвідомості, тобто уявленням про себе, свої здібності, особливості характеру тощо.

  1. Підсистема управління, яка включає в себе:

  • збір та обробку інформації про процесу, явища чи стани системи профорієнтації;

  • вироблення програми дій;

  • регулювання процесу реалізації завдань профорієнтації;

  • розробку рекомендацій щодо вдосконалення змісту та структури профорієнтаційної роботи.

Логіко-змістовні
компоненти
системи
професійної
орієнтації
школярів:



Професійна просвіта – передбачає формування в учнів знань про світ сучасних професій та свідоме ставлення до вибору конкретної професії відповідно до бажань і можливостей особистості.

Попередня професійна діагностика − вивчення особистості школярів з метою виявлення професійної придатності, розробки системи заходів профорієнтаційного впливу на особистість для її оптимального професійного самовизначення.

Професійна консультація – надання допомоги конкретній особі і виборі професії, яка відповідає її індивідуальним особливостям.

Професійний добір включає систему профдіагностичного обстеження людини з метою визначення професій, найбільш придатних для оволодіння цією особою.

Професійний відбір здійснюється з метою визначення ступеню придатності особи до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами. Професійний відбір здійснюється відповідно Переліку професій та спеціальностей, що вимагають профвідбору.

Соціально-професійна адаптація – пристосування людини до умов навчання або професійної праці. Вона покликана сприяти входженню особи у трудову діяльність, практичній перевірці правильності професійного вибору, успішному професійному становленню працівника.

Професійне виховання − виховання професійно важливих якостей сучасного працівника.

Ці елементи тісно пов’язані між собою і в практиці проведення профорієнтаційної роботи не завжди існує можливість визначити чіткі межі, що відокремлюють один елемент від іншого. Разом з тим вони характеризуються відносною самостійністю і кожний з них має свій специфічний зміст, свої завдання та методи.

Професійна просвіта

Інформаційне
забезпечення
професійного
самовизначення:


  1. Знання реальної соціально-економічної ситуації в суспільстві і пов'язана з нею інформація про характер взаємовідносин працівника та підприємця різних форм власності.

  2. Реалістична інформація про специфіку трудової діяльності та характер відповідного трудового середовища в рамках тієї чи іншої професійної категорії.

  3. Поточна інформація про відносини, цінності і загальні соціологічні фактори, які існують в сфері зайнятості і їхні специфічні особливості в рамках кожного регіону.

  4. Реалістичні порівняльні дані про доходи і собівартість життя в різних економічних регіонах, а також в рамках професійних груп.

  5. Інформація про рівні необхідної професійної підготовки для працевлаштування і наступного просування в межах тих чи інших видів професійної діяльності.

  6. Дані про особистісні нахили, здібності, переваги та недоліки, пов'язані із сферою професійних інтересів.

  7. Дані для правильної оцінки можливостей вибору професійної підготовки в приватних, державних та інших навчальних закладах.

  8. Знання можливостей фінансової підтримки зі сторони різних організацій, фондів, підприємців для одержання відповідної професійної підготовки.

  9. Знання нормативних та законодавчих актів про працю.

Професійна
просвіта


− це повідомлення школярам відомостей про різні професії, їх значення для народного господарства, потребу ринку праці в кадрах, умови праці, вимоги професій до якостей особистості, шляхи одержання професій та можливості працевлаштування.

Професійну просвіту слід розглядати як своєрідну систему формування в учнів уявлень, понять і знань про соціально-економічні, психологічні й фізіологічні умови правильного вибору професії, виховання позитивного ставлення школярів до різних видів діяльності, формування мотивованих професійних намірів з урахуванням бажань і власних можливостей та суспільних потреб у різних спеціалістах.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Професійна орієнтація учнівської молоді Призначення
Призначення: конспективний виклад інформації про систему професійної орієнтації учнівської молоді призначений для
Професійна орієнтація один з основних напрямів виховної роботи з учнями випускних класів

НАКАЗ
Миколаївським обласним Центром туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді проведено перший (обласний) етап Чемпіонату України...
«ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ» НАКА З
Всеукраїнського конкурсу учнівської молоді «Мій рідний край – моя земля» за номінаціями: «на кращу навчально-дослідну земельну ділянку»,...
НАКАЗ
Хмельницького обласного центру науко-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік та з метою виявлення і підтримки обдарованої...
ТЕРМІН ДІЇ: 01. 09. 2011-01. 09. 2014
Але це не дає підстав для їх ототожнювання. Професійна орієнтація є одним із самостійних аспектів, має свої специфічні завдання,...
ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
Хмельницького обласного центру науко-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік та з метою виявлення і підтримки обдарованої...
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік з метою виявлення та підтримки обдарованої...
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік з метою виявлення та підтримки творчо обдарованої...
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік та з метою виявлення та підтримки обдарованої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка