Професійна орієнтація учнівської молоді Призначення


Скачати 1.27 Mb.
Назва Професійна орієнтація учнівської молоді Призначення
Сторінка 3/13
Дата 22.02.2016
Розмір 1.27 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Групи
факторів,
які впливають
на процес
професійного
самовизначення:


  1. Загальні:

  • соціально-економічні умови життя людей,

  • духовна культура суспільства,

  • стан розвитку економіки, освіти тощо.

  1. Регіональні:

  • специфічні соціокультурні особливості конкретного регіону,

  • структура економіки та зайнятості населення,

  • структура навчальних закладів,

  • матеріальний та культурний рівень сім’ї тощо.

  1. Індивідуальні:

  • індивідуально-психологічні і фізіологічні особливості людини.

Готовність
до свідомого
вибору
професії:


− це складне структурне утворення взаємопов’язаних і поєднаних переконаннями морально-вольових якостей особистості, способів поведінки, знань про професії, практичних умінь і навичок, сформованих у відповідності із вимогами суспільства і можливостями навчально-виховного процесу в школі.

Компоненти
готовності
до свідомого
вибору
професії:


Моральна готовність − усвідомлення суспільного і особистісного значення праці, прагнення максимально проявити свої сили, здібності в праці, позитивне ставлення до різних видів праці.

Психологічна готовність − передбачає свідомий вибір професії у відповідності до наявних здібностей і можливостей.

Практична готовність − включає в себе загальні і політехнічні знання, загальнотрудові і спеціальні уміння і навички.

Складові
мотиваційного
компоненту
готовності
до свідомого
вибору
професії:


  • усвідомлення ролі праці в житті людини;

  • інтерес до праці взагалі і до конкретної професії зокрема;

  • впевненість в перспективності своєї майбутньої професії, що базується на інформованості про можливості підвищення кваліфікації, професійного росту, змістовної і творчої роботи, покращення умов праці тощо.

Психологічна
готовність



− це суттєва передумова цілеспрямованої діяльності, її регуляції, стійкості та ефективності нервових процесів, важливих для ефективної трудової діяльності. Вона допомагає людині успішно виконувати свої обов’язки, правильно використовувати знання, досвід, особисті якості, зберігати самоконтроль і перебудувати свій спосіб дій при появі непередбачених перешкод.

Стан
психологічної
готовності


− складна динамічна структура, сукупність інтелектуальних, емоційних, мотиваційних та вольових параметрів психіки в їх співвідношенні із зовнішніми умовами та майбутніми задачами.

Готовність з
психологічної
точки зору:


  • усвідомлені і неусвідомлені установки на певні форми реагування як налагоджування, настроювання суб’єкта на наступну діяльнісну активність;

  • усвідомлення задачі, моделі ймовірної поведінки;

  • визначення оптимальних способів діяльності;

  • оцінку своїх можливостей в їх співвідношенні з майбутніми труднощами і необхідністю досягнення певного результату.

Компоненти
структури
психологічної
готовності:


  • позитивне ставлення до того чи іншого виду діяльності, професії, адекватні до них риси характеру, здібності, темперамент, мотивація;

  • необхідні знання, навички, вміння;

  • стійкі професійно-важливі особливості сприймання, уваги, мислення, емоційних та вольових процесів.

Умови
формування
в учнів
свідомого
ставлення
до вибору
професії:


  • різноманітність форм організації профорієнтаційної роботи;

  • професіографічний характер профорієнтаційних заходів;

  • активізація пізнавальної діяльності учнів;

  • індивідуальний підхід в здійсненні роботи з підготовки учнів до професійного самовизначення;

  • залучення учнів до суспільно корисної, продуктивної праці, яка відповідає їх нахилам і здібностям.

Принципи
професійного
самовизначення


  • Принцип активності особистості.

  • Принцип відповідності вибраної професії інтересам, здібностям, нахилам особистості і потребам ринку праці.

  • Принцип свідомості вибору професії.

  • Принцип розвитку особистості, підвищення кваліфікації і росту професійної майстерності.

Показники
ефективності
професійного
самовизначення:


  1. Інформованість учня про структуру народного господарства; потреби ринку праці в кадрах; зміст і умови праці з вибраної професії; навчальні заклади, в яких можна отримати професію.

  2. Сформованість професійних інтересів та намірів.

  3. Сформованість мотиваційної сфери.

  4. Наявність спеціальних здібностей.

  5. Наявність практичного досвіду з обраного виду діяльності.

  6. Збалансованість інтересів, здібностей і нахилів вимогам професії до особистості.

  7. Відповідний стан здоров’я.

  8. Впевненість у високій соціальній значимості вибраної професії; стійке позитивне ставлення до професії і до себе як суб’єкта професійної діяльності.

  9. Уявлення про життєві перспективи, пов’язані з обраною сферою трудової діяльності.

  10. Прагнення досягнути високих результатів в професійній діяльності.

Мотиви вибору професії

Мотив

− це побудження, яке є властивістю особистості, що виникає на основі потреб і пов’язане з характером суспільних відносин та усвідомлене самою особистістю.

Мотивація
до діяльності



− це сукупність рушійних сил, які побуджують людину до виконання певних дій.

Мотивація

− сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які побуджують людину до діяльності, визначають границі і форми діяльності і надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення певної мети.

Мотиваційна
сфера особистості


Вибір професії обумовлюється не одним, а групою мотивів, тому мова йде про мотиваційну сферу професійного самовизначення, для якої характерна певна структура.

Для успішного самовизначення необхідно, щоб був розвинений зміст мотивів вибраної професії, достатня сила мотивів, їх стійкість, структура та певна ієрархія.

Для мотиваційної сфери професійного самовизначення притаманна динамічність, а саме:

  • мотивація професійної діяльності має багаторівневу структуру;

  • ієрархія мотивів змінюється в процесі загальноосвітньої, професійної підготовки та трудової діяльності;

  • найбільших змін зазнають мотиви, пов’язані із змістом діяльності; найбільш стійкими є широкі соціальні мотиви.

Групи
мотивів
вибору
професії:


  1. Соціальні мотиви:

  • можливість приносити користь суспільству,

  • працювати на благо народу,

  • відродження держави, нації тощо.

  1. Моральні мотиви:

  • робота в колективі,

  • удосконалення власного морального рівня,

  • духовне самовдосконалення,

  • розвиток гуманних почуттів.

  1. Естетичні мотиви:

  • сприйняття прекрасного,

  • радість праці,

  • усвідомлення краси праці,

  • відчуття гармонії праці.

  1. Пізнавальні мотиви:

  • можливість використовувати свої здібності,

  • розвивати кругозір,

  • самовдосконалюватися,

  • забезпечити власний розвиток.

  1. Творчі мотиви:

  • оригінальність в роботі,

  • можливість здійснювати нові відкриття,

  • досягати поставленої мети,

  • простір для прояву творчості тощо.

  1. Мотиви, пов’язані із змістом праці:

  • розумове чи фізичне напруження,

  • робота із складною технікою,

  • робота на верстатах, механізмах і т.п.

  1. Матеріальні мотиви:

  • висока заробітна плата,

  • можливість допомагати батькам,

  • постійна гарантована робота,

  • стабільне майбутнє.

  1. Престижні мотиви:

  • професія ціниться серед товаришів,

  • дозволяє зайняти становище в суспільстві,

  • забезпечити швидке просування по службі.

  1. Інші:

  • можливість керувати людьми,

  • чистота і легкість праці,

  • можливість працювати в місті,

  • дозволяє потупити в вуз.

Життєві і професійні плани школярів

Життєві
плани
особистості


– система попередніх уявлень людини про майбутнє, які існують у вигляді прийнятих рішень та психологічних установок і в подальшому підлягають здійсненню. Життєві цілі та плани визначають спрямованість життєвого шляху, „магістральну лінію” життя, на якій особистість вважає за необхідне сконцентруватися.

Питання,
на які слід
відповісти,
будуючи
життєвий
план:


  1. В яких сферах життя сконцентрувати зусилля для досягнення успіху?

  2. Що саме і в який період життя повинно бути досягнуто?

  3. Якими засобами і в які конкретні терміни можуть бути досягнуті поставлені цілі?

Особливості
складання
життєвого
плану:


  • співпадання суб’єкта і об’єкта планування;

  • життєвий план будується на основі самопізнання, самооцінки;

  • плануються лише загальні цілі, основні задачі, а тому життєвий план не може бути надто деталізованим, жорстким;

  • життєвий план носить орієнтовний, вірогідний характер;

  • неодночасність формулювання цілей: виконуючи одні, ставляться інші;

  • періодична зміна життєвих цілей, їх корекція при зміні зовнішніх обставин, життєвого досвіду.

Професійний
план особистості


− уявлення учня про своє майбутнє, мету і способи його досягнення. Про професійний план можна говорити і як про образ професії, котру намагається обрати для себе учень, як про уявлення способів досягнення поставленої для себе мети.

Отже, професійний план − це обґрунтоване уявлення про вибрану сферу трудової діяльності, про способи оволодіння майбутньою професією і перспективи професійного росту.

Компоненти
професійного
плану:


  • уявлення про роль праці в житті людини (ціннісно-мотиваційний аспект вибору професії);

  • далека (перспективна) професійна мета, узгоджена з іншими цілями життя;

  • ближні професійні цілі як етапи і шляхи досягнення далекої мети;

  • резервні варіанти та їх ієрархія;

  • знання професії і відповідних професійних навчальних закладів;

  • знання своїх можливостей для досягнення мети (реальна оцінка внутрішніх і зовнішніх факторів вибору професії);

  • знання шляхів підготовки до досягнення мети (насамперед ближньої) і шляхів роботи над собою;

  • реальна підготовка до досягнення мети і реалізація окремих компонентів професійного плану в ході пробних пошукових дій;

  • у випадку невідповідності можливостей і вибраних перспектив − інший професійний план, новий професійний вибір.

Алгоритм
складання
професійного
плану:


  1. Визначення виду діяльності, що представляє інтерес, складання формули професії, яка цікавить особистість.

  2. З’ясування потреби регіонального ринку праці в спеціалістах даної професії.

  3. Співставлення отриманих даних і формулювання висновку про сферу народного господарства, в якій можна працевлаштуватися по обраній професії.

  4. Детальне ознайомлення з професією, користуючись різними джерелами інформації (професіограми, література, представники даної професії); поради з батьками; консультації з лікарем.

  5. Співставлення своїх індивідуальних особливостей з перспективами професійного росту.

  6. Ознайомлення з можливими шляхами одержання професії.

  7. Аналіз переваг і недоліків різних шляхів отримання професійної підготовки.

  8. Чітке формулювання далеких і близьких професійних цілей.

Державна політика у сфері зайнятості

Державна
політика
у сфері
зайнятості


− це система заходів прямого чи опосередкованого впливу на трудову сферу (ринок праці) для досягнення поставлених цілей.

Цілі державної
політики
зайнятості


Цілі політики зайнятості відображають такий стан ринку праці, якого необхідно досягнути, вирішуючи актуальні на даний час проблеми.

Для вирішення цих проблем органи зайнятості розробляють програми сприяння зайнятості населення.

Програма

сприяння
зайнятості
населення


− націлена на захист громадян від безробіття і охоплює такі категорії населення, як працюючі, які перебувають під загрозою звільнення; безробітні громадяни, зареєстровані в центрах зайнятості.

Компоненти
державної
програми
зайнятості
населення:


  • сукупність довго- і короткотривалих заходів, спрямованих на досягнення ефективної, оптимальної зайнятості;

  • заходи соціальної підтримки безробітних;

  • огляд ситуації на ринку праці, аналіз факторів, які впливають на динаміку зайнятості, прогноз розвитку ринку праці і зайнятості, цілі і програмні завдання;

  • заходи щодо координації зусиль зацікавлених органів управління і відповідних організацій.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Професійна орієнтація учнівської молоді Призначення
Призначення: конспективний виклад інформації про систему професійної орієнтації учнівської молоді призначений для
Професійна орієнтація один з основних напрямів виховної роботи з учнями випускних класів

НАКАЗ
Миколаївським обласним Центром туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді проведено перший (обласний) етап Чемпіонату України...
«ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ» НАКА З
Всеукраїнського конкурсу учнівської молоді «Мій рідний край – моя земля» за номінаціями: «на кращу навчально-дослідну земельну ділянку»,...
НАКАЗ
Хмельницького обласного центру науко-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік та з метою виявлення і підтримки обдарованої...
ТЕРМІН ДІЇ: 01. 09. 2011-01. 09. 2014
Але це не дає підстав для їх ототожнювання. Професійна орієнтація є одним із самостійних аспектів, має свої специфічні завдання,...
ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
Хмельницького обласного центру науко-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік та з метою виявлення і підтримки обдарованої...
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік з метою виявлення та підтримки обдарованої...
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік з метою виявлення та підтримки творчо обдарованої...
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді на 2011 рік та з метою виявлення та підтримки обдарованої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка