|
Скачати 345.04 Kb.
|
Потрібне закінчення Наприклад: Кілограм апельсин апельсини-апельсин ІІ в. Р.в.мн. ів апельсинІВ Веселих ярмарок ярмарки-ярмарок ІІ в. Р.в.мн. ів ярмаркІВ Місяце мій місяць ІІ в. К.в. ю місяцЮ Але щоб діти могли проробити таку операцію-розмірковування, спочатку потрібно домогтися чіткого усвідомлення ними певних граматичних правил, у наведеному випадку – знання відмінкових закінчень іменників. Для цього застосовую словникову роботу з графічним поясненням. Наприклад, важкою для засвоєння є граматична норма «Відмінкове закінчення іменників Р.в. ІІ в. множини». Виконуємо таку словникову роботу: «КиянИН – кияни – киян; грузИН – грузИНи – грузинІВ; татарин – татари – татар; осетин – осетини – осетинів тощо» Також створюємо схеми з умовною назвою «Керівник+ підлеглі», коли треба засвоїти кілька важких норм на одну тему. Наприклад, при вивченні теми «Сполучення числівників з іменниками» учні часто не запам'ятовують основних важливих моментів, тому те, що засвоюється важче, розміщаю у таку схему: Деякі мовні норми неможливо засвоїти без розуміння основних етапів розмірковування. Тому практикую план-схеми. Так, при вивченні основних правил побудови речень з дієприслівниковим зворотом важливим є врахування того, що головна і додаткова дія в реченні повинна виконуватися один і тим же суб’єктом. Дітям важко це зрозуміти просто на прикладі. Тому звертаю їх увагу та таку послідовність розмірковування:
Зазвичай план-схеми готую раніше, а на уроці усно застосовуємо їх на практиці. Схеми-квітки теж є дуже дієвими. Так, при вивченні ступенів порівняння прикметників важливим для практичного застосування є знання про основні помилки, які допускаються при утворенні ступенів порівняння. Це представляю у такій схемі: Допомагає дітям і застосування прийому словесного моделювання, за допомогою якого можна відтворити складні випадки слововживання та лексичної словосполучуваності. Наприклад, при засвоєнні складних випадків керування та сполучення іменників зі складеними прийменниками використовую такі моделі: Деякі орфографічні теми у методиці подаються через словесні схеми: - префікси з-с «Кафе «Птах»; - м’який знак «Де ти з’їси ці лини»; - и, і в словах іншомовного походження «Де ти з’їси цю чашу жиру»; - подвоєння у прислівниках «Я встав зрання, спросоння і навмання пройшовся попідтинню і попідвіконню» та інші. Такі словесні формули я завжди використовую, і вимагаю від дітей, щоб вони не лише їх запам’ятали, а й уміли їх застосовувати відповідно до мовленнєвої ситуації. У деяких випадках практикую засвоєння учнями мовних норм через кіненестетичне (чуттєве) проходження інформації. Так, пояснення простої орфографічної теми «Написання префіксів пре-, при-» можливе не лише через засвоєння правила й побудову опорної схеми, а й через виконання певних чуттєвих операцій. Пропоную дітям приєднати долоню до голови зверху, щоб запам’ятати, що при- пишеться у випадках приєднання, і погладити себе по голові, щоб запам’ятати, що пре- пишеться у випадках перебільшеної ознаки. Глибоке засвоєння учнями мовних норм можливе лише за умови постійного застосування їх на практиці. Добираючи практичний матеріал до уроку, я враховую те, що вивчення граматики пов'язане з орфографією. Тому під час розгляду граматичних явищ звертаю увагу на їх орфографічну передачу, пов'язую правописні правила з граматичними, показую орфографічну специфіку певних граматичних форм. Наприклад, при вивченні відмінювання іменників третьої відміни зосереджую особливу увагу учнів на правопис відмінкових закінчень орудного відмінка однини (подовження, апостроф). Виробленню автоматичності грамотного письма сприяє відповідна система тренувальних вправ, при виконанні яких відбувається процес перетворення свідомої діяльності по застосуванню правила правопису на діяльність автоматичну. Сприяють цій роботі такі види вправ (Додаток 7):
Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і я прагну дати йому не лише певний вантаж знань, а й навички мислити, прагну стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, спостерігати, досліджувати. Застосування інтерактивних методів сприяє формуванню в дітей уміння співпрацювати, розвиває такі якості особистості, як толерантність, прагнення до демократичного діалогу. Практикую роботу у малих групах на різних уроках з метою:
Наприклад, при повторенні основних випадків відокремлення поділяю учнів на 4 групи, які за короткий проміжок часу узагальнюють свої знання про відокремлення одного з членів речення, добирають власні приклади. А потім презентують напрацьований матеріал іншим групам. Таким чином, велика за об’ємом тема опрацьовується за кілька хвилин. Обов’язковим вважаю підсумковий етап уроку, коли відбувається контроль знань, оцінювання і самооцінювання. На цьому етапі учнем перевіряється головне – на якому щаблі процесу навчання він знаходиться і що треба робити для самовдосконалення. Як правило, застосовую різні види тестових завдань або програмовані диктанти (Додаток 8). Виконавши їх, діти оцінюють самі себе. Переконана, що зазначені вище методи і прийоми засвоєння учнями мовних норм, забезпечують глибоке усвідомлення навчального матеріалу на уроках української мови, впливають на вміння застосовувати знання на практиці, розвивають активність, ерудицію, мислення і, без сумніву, формують комунікативну компетентність дитини. VІ. Результативність впровадження досвіду Провівши дослідження щодо рівня володіння учнів мовними нормами, зрозуміла, що перш за все моїм завданням є підвищення мотивації навчання, тому залучала до мотиваційного моменту на уроці та його підготовки перш за все 2 дітей, які не усвідомлювали необхідності самовдосконалюватися. Поступово зацікавлюючи дітей предметом вивчення, прагнула, щоб збільшився їх інтерес до практичного застосування правил, тобто перенесення їх у конкретну мовленнєву ситуацію. Таким чином, упродовж року ситуація змінилася у бік покращення:
0 помилок - 6 учнів 1 помилка – 1 учень 2 помилки – 9 учнів 3 помилки – 6 учні 4 помилки – 3 учні VІІ. Можливості використання досвіду в інших навчальних закладах та перспективи подальшої роботи Досвід із засвоєння учнями мовних норм може з успіхом упроваджуватись у будь – якій школі, як у звичайній, так і спеціалізованій, і не лише на уроках української мови. Адже при поясненні матеріалу з різних предметів учитель може врахувати відомості про шляхи проходження інформації у дитини і організувати викладання, застосовуючи і аудіальний, і візуальний, і кінестетичний шляхи. Опорні схеми, які сприяють перетворенню нудних правил у цікаві, привабливі діаграми, малюнки, схеми, ланцюжки, можна використовувати не лише на уроках української мови, а й на будь-яких інших. Адже схема стає алгоритмом роздумів і доведення, а вся увага спрямована не на запам‘ятовування чи відтворення завченого, а на суть, роздуми, усвідомлення причинно-наслідкової залежності і зв‘язків. Головну проблему у впровадженні досвіду із засвоєння учнями мовних норм вбачаю в тому, що вчителеві перш за все треба перебудувати свою методику викладання. Однією з проблем, що безпосередньо пов’язана із засвоєнням учнями мовних норм, є встановлення правильного співвідношення між опрацюванням теорії та формуванням практичних умінь і навичок. Адже найчастіше вивчення мовних тем закінчується тим, що діти (і то не всі) зазубрюють правило, робиться вправа на закріплення і робота над помилками (час від часу). А систематичне відпрацювання важких для засвоєння мовних тем не відбувається. І тому, приходячи у старші класи, учні часто забувають основні орфографічні, фонетичні, лексичні та граматичні норми, тобто той матеріал, який вивчався у 5-8 класах. Звичайно, робота з повторення вивченого на будь-якому уроці забирає час, але якщо вона буде регулярною (із 5 класу), міститиме вдало підібрані дидактичні матеріали (що потребує теж ретельної підготовки вчителя), то цей час складатиме усього 3-5 хвилин. Схеми-опори - це те, що повинно щоразу відтворюватись у пам'яті дітей, тому вчителеві необхідно слідкувати за веденням дітьми «Зошита для правил», що забирає особистий час учителя. Клопітка робота над помилками, яка теж має стати систематичною, є теж нібито додатковим навантаженням на вчителя. Але вважаю, що будь-який висококваліфікований, творчо працюючий учитель, бажаючи допомогти своїм вихованцям, повинен знайти найефективніші шляхи й методи вивчення матеріалу, домогтися, щоб процес засвоєння знань був для них необхідним, необтяжливим і цікавим. Цей досвід може застосовувати вчитель і в позаурочній діяльності, на заняттях мовного гуртка. Адже в цій роботі можна застосувати більше ігрового матеріалу, організовувати змагання між дітьми, а в процесі гри засвоїти певну мовну норму, спонукати дітей до того, щоб вони хотіли бути кращими. У подальшій діяльності планую вивчати передовий педагогічний досвід з даної проблеми з метою удосконалення методів і прийомів роботи, бо прагну, щоб кожен урок мови приносив дитині радість пізнання нового, викликав бажання знати й уміти, утверджував упевненість дитини у своїх силах, був спрямований на розвиток свідомого підходу до навчання, яке має стати процесом творчості, пошуку істини, наукових досліджень і відкриттів. Додаток 1
0 помилок - 5 учнів 1 помилка – 1 учень 2 помилки – 7 учнів 3 помилки – 3 учні 4 помилки – 6 учнів 5 помилок – 2 учні Додаток 2 Укажіть рядок слів, у яких наголошений перший склад: А виразне, читання, ознака, осінь; Б курятина, бовтати, випадок, дрова; В ідемо, верба, вільха, сироватка; Г новий, старий, щипці, черпати; Д крихта, жовтий, синій, малий. Виділене слово можна замінити варіантом у дужках у реченні: А. На думку більшості вчених, освіту майбутнього (прийдешності) характеризуватиме комп’ютеризація. Б. Керівництво визнало нашу роботу ефективною (результативною). В. На сьогоднішньому засіданні гуртка говорили (балакали) про результати конкурсу. Г. У порту стояло багато різних суден (посудин). Ґ. Біологічний та соціальний чинники посідають чільне місце у структурі особистості (людини). На місці пропуску слід уживати у в усіх словах і словосполученнях рядка А немовби ..се заснуло, живемо … Сквирі, … полі, забути ..тому Б навчаюсь … університеті, держава ..країна, … Якова, … своїх В ходив … яру, посадив ..сю моркву, пташка … вітах, … селі був Г виконав ..праву, … хвилину скрутну, тепло ..дома, забув ..тому Д він ..же, сховали ..дома, поклав … кишеню, заніс … приміщення |
РОЗДІЛ І Теоретичне обґрунтування проблеми формування здорового способу життя РОЗДІЛ ІІ Організація профілактичної роботи соціально-психологічних служб навчальних закладів з питань формування здорового способу... |
Науково-теоретичне обґрунтування, функції та завдання соціально-педагогічної... |
22. Теоретичне обґрунтування діяльності держави в науково-технічній та інноваційній сферах Необхідність державного втручання в інноваційну діяльність: аргументи за і проти |
Семантичне поле: проблема визначення П. Роже, В. фон Вартбург). Перше теоретичне обґрунтування „поля” в мовознавстві пов’язують з працею І.Іпсена (1924), хоча у Й. Трієра... |
Обґрунтування доцільності затвердження районної цільової соціальної... Продовження розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні, які негативно впливають на економічний розвиток області, демографічну... |
ПРОГРАМ А Розділ Проблеми та обґрунтування необхідності їх розв’язання програмним методом |
ПРОГРАМ А Розділ Проблеми та обґрунтування необхідності їх розв’язання програмним методом |
ПРОГРАМ А Розділ Проблеми та обґрунтування необхідності їх розв’язання програмним методом |
ПРОЕКТПРОГРАМ И Розділ Проблеми та обґрунтування необхідності їх розв’язання програмним методом |
ПРОГРАМ А Розділ Проблеми та обґрунтування необхідності їх розв’язання програмним методом |