Тема: Українські народні думи. Різновиди дум, жанрова своєрідність


Скачати 66.83 Kb.
Назва Тема: Українські народні думи. Різновиди дум, жанрова своєрідність
Дата 18.12.2013
Розмір 66.83 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
Тема: Українські народні думи. Різновиди дум, жанрова своєрідність.

Дума «Буря на Чорному морі»

Мета:

  • продовжити знайомими учнів з героїчним епосом українського народу;

  • розвивати вміння розкривати власне розуміння узагальненого образу, дискутувати про поняття гріха й покаяння;

  • виховувати патріотичні почуття, любов до рідної землі.

Обладнання: репродукції картин І. Айвазовського «Чорне море», «Дев’ятий вал».

Епіграф уроку:

«Думи – безсмертні пам’ятники, створені генієм самого народу».

Іван Франко

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

Літературний диктант

  1. У пісні «Зажурилась Україна» розповідається про …

  2. Героями пісні «Зажурилась Україна» є …

  3. У пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» співається про …

  4. Пісня «Чи не той то хміль» про …

  5. Тема пісні «Ой Морозе, Морозенку» – …

  6. У пісні «Максим козак Залізняк» розповідається про …

  7. Маруся Чурай народилась у …

  8. Полтавці шанують свою землячку. Її іменем названо …

  9. Устима Кармелюка вороги називають …

  10. У пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» використані такі образи-символи – …

  11. Народний співець, який під час виконання пісні акомпанує собі на кобзі, – …

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Сьогодні на уроці продовжуємо вивчати героїчний епос нашого народу. Ми вже ознайомилися з історичними піснями, а сьогодні почнемо вивчати українські народні думи, які теж належать до героїчного епосу нашого народу. «Терпкими соками суворої й величної історії, волелюбністю народного серця й незмірною любов’ю до рідної, навпіл засіяної зерном і кров’ю землі вирощена українська дума. Не в затишку біля домашнього вогнища, а на сплюндрованих вогнем і мечем поселеннях, не під дзвін золотої бджоли, а під зловісний блиск турецького ятагана народжувалася українська дума. Тому ми й крізь віки відчуваємо в українській думі кипучу пристрасть наших предків, свист козацьких шабель, брязкіт невільницьких кайданів і ясу перемог», – так писав про причини появи історичних дум Михайло Стельмах.

Учитель.

Українські думи належать до найсамобутніших, найоригінальніших епічних творів світу. Творці героїчних пісень, оспівуючи величну минувшину свого народу, працювали на майбутнє, стверджували важливу думку: якщо народ має такі багаті традиції, таку славну історію, то він безсмертний.

  • Що ж таке дума, чому це найоригінальніші епічні твори світу?

Саме слово «дума» виникло, мабуть, ще за праслов’янських часів і вживалося колись для означення думки, мислення. У подальшому розвитку мови його значення набуло додаткового відтінку. Цим словом визначалася велика за розміром епічна пісня, переважно героїчного змісту, а ліричні пісні значно меншого обсягу називали «думками». Термін «дума» як назву нерівноскладової української народної пісні остаточно утвердив відомий етнограф Михайло Максимович на початку ХІХ століття. Отже, думи – це народні ліро-епічні твори про боротьбу українського народу проти поневолювачів, про суспільно-політичне й побутове життя.

  • А що значить «народні» твори?

  • Користуючись визначенням, скажіть, про що ж складали думи?

Отже, різновиди дум – історично-героїчні й соціально-побутові. За змістом і проблематикою думи поділяються на такі цикли.

1. Думи про боротьбу українців з турками й татарами: про турецьку неволю («Невольницький плач», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі»); про героїзм і завзяття козаків («Козак Голота», «Розмова Дніпра з Дунаєм», «Отаман Матяш старий»); про порятунок козаків з неволі та повернення в Україну («Самійло Кішка», «Олексій Попович», «Коваленко»); про лицарську смерть козаків («Федор безродний, бездольний», «Три брати самарські», «Іван Коновченко»).

2. Думи про козацько-польські війни: «Хмельницький і Барабаш», «Іван Богун», «Хмельницький і Василій молдавський (Похід на Молдавію)», «Перемога Корсунська».

3. Соціально-побутові думи про родинні взаємини та осуд «дуків-срібляників»: «Бідна вдова», «Сестра і брат», «Козак нетяга Фесько Ганжа Андибер», «Проводи у військо».

А оскільки вони є ліро-епічними творами, то для них характерна сюжетність, де епічна розповідь чергується з ліричними відступами. Досконала поетична форма дум, шліфуючись століттями, не має нічого подібного в поезії інших народів світу.

Виконуються думи в супроводі бандури чи ліри своєрідним індивідуальним співом, який називається речитатив.

ІІІ. Коментоване читання думи «Буря на Чорному морі». Бесіда за змістом прочитаного.

Учитель. Остап поставив на коліна кобзу, запанувала тиша. Усі стояли мовчки, шанобливо вдивляючись в обличчя кобзаря, стежили за кожним його рухом. І раптом пролунало:

Ой на Чорному морі,

На білому камені,

Ой там сидить ясен сокіл-білозорець:

Низенько голову склонив,

Та жалібно квилить-проквиляє,

Та на святе небо,

На Чорне море

Спильна поглядає.

Так починається дума «Буря на Чорному морі». На відміну від історичних пісень, думи мають сталу композицію. Розпочинаються заспівом, це своєрідний пролог, експозиція, у якій вказується місце, час, обставини дії, називаються головні герої.

  • Скажіть, як поводиться море? Про що це говорить? Що ще віщує небезпеку?

  • Якими художніми засобами виражено тривогу, напруженість дії?

  • Уявімо себе художниками й намалюймо словесну картину морської стихії.

(Усне малювання.)

А зараз послухайте, яку словесну картину намалював Михайло Коцюбинський.

(На фоні тривожної музики учитель читає текст.)

Море дедалі втрачало спокій. Чайки знімались із одиноких берегових скель, припадали грудьми до хвилі і плакали над морем. Море потемніло, змінилось. Дрібні хвилі зливались докупи , мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались до берега, падали на пісок і розбивались на білу піну. Під човном клекотіло, кипіло, шумувало, а він підскакував і плигав, немов нісся кудись на білогривих звірах. Грек часто обертався назад і з тривогою поглядав на море. Алі прудкіше бігав од човна на берег, весь забризканий піною. Вода при березі починала каламутитись і жовкнути; разом з піском хвиля викидала зо дна моря на берег каміння і, тікаючи назад, волокла їх по дну з таким гуркотом, наче там щось велике скреготало зубами й гарчало.
Репродукція картини І. Айвазовського «Дев’ятий вал».


  • А тепер зіставимо словесну картину з репродукцією картини І. Айвазовського «Дев’ятий вал».

  • Що спільного між живописною та словесною картинами?

  • Які кольори використав художник для зображення неймовірної сили стихії, а письменник – які словесні засоби?

  • Що ви можете сказати про руйнівну силу морської стихії?

  • А вам доводилося бачити шторм на морі?

  • Спробуймо зробити припущення: як розвиватимуться події далі й чому ви так уважаєте? Об’єднайтеся в пари й поділіться своїми припущеннями.

(Через 2-3 хвилини декілька пар діляться своїми припущеннями.)

А зараз слухаємо текст і зіставляємо свої припущення з тим, що відбулося насправді.

(Звучить текст думи далі.)

  • Що ж відбулося насправді в морі? Наскільки ви були близькі до істини у своїх припущеннях?

  • Ми познайомилися з конкретними героями. Хто вони?

  • Також ми дізналися, що вони перед смертю прощення один в одного просили й перед Богом гріхи свої сповідували. Козаки мали право прийняти сповідь помираючого побратима чи самі висповідатися перед курінним отаманом або кошовим. Як ви думаєте, у яких гріхах вони каялися й за що просили прощення?

  • А тепер звернімося до тексту і зіставмо наші припущення зі змістом думи.

(Звучить наступний уривок.)

  • Що ж такого зробили брати? Що було причиною їхніх гріхопадінь?

  • У чому виявилася їхня гординя? Чи є це суто негативною рисою?

Господь чує молитви тих, хто щиро розкаюється й допомагає в найскрутнішу мить. Почула розгнівана стихія й молитву матерів, заспокоїлась.

(Учитель читає думу далі.)

Колись слово батька-матері було законом для дітей. Уважався великім гріхом непослух дітей. Тому до батьківських слів прислухалися, їхніх заповітів не порушували. Майте й ви, любі діти, це на увазі. Ваші батьки бажають вам тільки добра, тільки світлої долі, прислухайтеся до їхніх порад, наслідуйте їхні добрі вчинки.

Стихає вітер, стихають хвилі, лагідно гудуть-дзвенять струни, притишено веде голос кобзар…

Да услиши, Господи, у просьбах, у молитвах

Люду царському,

Народу християнському

І усім головам слухаючим

На многая літа,

До кінця віка!

Стоять зачаровані слухачі, мов заніміли, у багатьох на очах сльози.

Ось така кінцівка думи.

  • Як ви розумієте останні рядки твору? Над чим вони спонукають замислитися?

  • Чим повчальна ця дума?

IV. Узагальнення.

  • Які ж проблеми порушив народ у думі «Буря на Чорному морі»?

(Проблема відповідності життя й поведінки людини християнським, загальнолюдським цінностям. Проблема гріхопадіння й порятунку через усвідомлення покаяння.)

  • Що ж символізує «буря на морі»? Розкрийте алегорію цього узагальненого образу.

(Розбурхана морська стихія – це життєвий вир. Нам часто доводиться робити вибір, іти на компроміси. Але людині властиво й помилятися в житті. Та головне – це усвідомлення своїх помилок і вміння знайти правильний вихід із будь-якої ситуації. І добре, якщо в такі моменти життя нам є на кого покластися, відчути підтримку й допомогу.)

  • Яка ж основна думка твору?

(Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими, християнськими цінностями й усвідомленням того, що любов до вітчизни – одна з найбільших людських чеснот.)
V. Домашнє завдання.

Відшукати й виписати художні засоби, які використовуються в думі (епітети, метафори, порівняння). Зробити висновок про те, яку роль вони виконують.

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим...
Навчальна мета: Вивчити з особовим складом українські народні звичаї та традиції
7: Українські народні звичаї та традиції
Навчальна мета: Вивчити з особовим складом українські народні звичаї та традиції
Тема. «М. Коцюбинський. Життєвий та творчий шлях письменника. Тематика...
Західну Україну М. Коцюбинський писав: «У нас усі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо. Ми живемо...
        Лист до Д. Л. Мордовцева. Марця 20 1882 р
Гоголя розійшлося 2500 кн[ижок]; переклад з Лермонтова – 3000 кн[ижок]; остатніх перекладів «З старого зшитку», «Думи і пісні» надруковано...
Українські народні прислів’я та приказки про працю

Тема: Моя улюблена казка. Українські народні казки
Вступне слово вчителя: Відома українська поетеса Ліна Костенко про казку сказала так: «Затишно дітям в пазусі казок»
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ
Балада плекає в народних масах почуття краси, розвиває природні здібності народу, є могутнім культурним чинником
На уроках образотворчого мистецтва виконати ряд малюнків до розділу...
Українські обереги, державні, народні і релігійні символи, звичаї – невід’ємна частина нашої культури
Національний круглий стіл
У засіданні взяли участь представники усіх регіонів України – провідні українські науковці, народні депутати, фахівці у галузі енергетики,...
Тема. Заспіваймо
Мета. Поглибити знання про українську народну культуру, вчити співати веснянки, народні ігри, розвивати пам'ять і увагу. Виробляти...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка