Національний круглий стіл


Скачати 59.28 Kb.
Назва Національний круглий стіл
Дата 17.04.2013
Розмір 59.28 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
Національний круглий стіл

«Міфи та реалії видобування сланцевого газу в контексті

сучасних екологічних проблем в Україні»
12 грудня 2012 р. у Києві відбувся Національний круглий стіл «Міфи та реалії видобування сланцевого газу в контексті сучасних екологічних проблем в Україні».

У засіданні взяли участь представники усіх регіонів України – провідні українські науковці, народні депутати, фахівці у галузі енергетики, представники місцевих громад та громадських природоохоронних організацій.

Серед питань, які були підняті на засіданні Національного круглого столу і викликали найбільш жваві дискусії: стан інформування місцевих громад та участь громадськості у процесі прийняття рішення щодо видобутку; екологічні наслідки видобування сланцевого газу; економічні та соціальні аспекти видобування сланцевого газу; потенціал енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики на шляху досягнення енергетичної безпеки України.

На відміну від європейських країн, де відбуваються дослідження технології гідророзриву пласта для видобування нетрадиційного газу, чи тих же США, які вже кілька років застосовують ці технології, при достатньо жорсткому дотриманні вже розроблених екологічних нормативів, українські урядовці намагаються йти шляхом силового продавлювання рішення, без врахування точки зору місцевих громад, їх представницьких органів, а також ігнорують застереження науковців-екологів та переважної більшості екологічних громадських організацій.

Про це у своїх виступах неодноразово наголошували учасники засідання. Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, зазначила, що екологічні, та соціально-економічні ризики від видобування сланцевого газу за нинішніх технологій видобування є значними. Перш за все, це – загроза для існування природних ландшафтів та родючих ґрунтів. Крім того розробки потребуватимуть вилучення значних об’ємів води (якої в Україні і зараз не вистачає, навіть для питних потреб) – від 5 до 20 тис. м3 на одну свердловину. Вона висловила позицію Всеукраїнської екологічної ліги щодо необхідності заборони розвідки та видобування сланцевого газу на територіях, які вже є техногенно навантаженими або мають природну цінність

Науковці та фахівці представили науково-обгрунтовану позицію щодо ризиків та негативних наслідків видобування сланцевого газу в Україні.

Доктор технічних наук Євген Олександрович Яковлєв, головний науковий співробітник відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, вказав на основні фактори геологічної агресивності технології гідророзриву, короткий період функціонування свердловин, загрози техногенних землетрусів, можливість довгострокової висхідної міграції хімреагентів у водоносні горизонти.

Олександра Кужель, народний депутат України, назвала проекти розробки покладів сланцевого газу «національною зрадою», оскільки вважає таку діяльність небезпечною для довкілля і життя людей. Депутат також вказала на непрозорий характер розподілу прибутків від видобутку, згадавши журналістські розслідування щодо компанії «СПК-Геосервіс», яка є одним з учасників договору. Вона закликала накласти мораторій на проведення розвідки та видобування сланцевого газу, провести відповідні екологічні дослідження та експертизи, на підставі яких провести референдум.

Народний депутат України Ірина Сех, яка очолювала комісію з питань екології Львівської обласної ради, розповіла про історію протистояння місцевої влади з урядом. За її словами, включення Олеської площі до переліку ділянок надр, що можуть надаватися в користування на умовах Угоди про розподіл продукції, відбулося без жодного погодження чи консультацій з місцевими громадами. Особливе обурення викликають зміни до законодавства (зокрема, Кодексу про надра та Закону «Про угоди про розподіл продукції»), які виключили місцеві ради з переліку суб’єктів, які повинні давати погодження на розробку корисних копалин, встановили особливий порядок набуття права власності на землю та відмінний від загального режим фінансової звітності, а також скасували обов’язковість проведення тендерних процедур.

Академік НАН України, директор Інституту географії НАН України Леонід Григорович Руденко зазначив, що обрані для розробки нетрадиційного газу площі мають високу щільність населення, розгалужену соціальну інфраструктуру, складні умови проживання населення. Вже зараз особливу стурбованість викликає значний техногенний вплив на ці території від викидів в атмосферне повітря, міграції токсичних речовин у водному середовищі ландшафтів, зміни мінералізації ґрунтових вод. На жаль, в межі планованих ділянок для видобування попали і частина території об’єктів природно-заповідного фонду. Все ці чинники заперечують будь-яку нову техногенну діяльність на цих ділянках.

Доктор геологічних наук, професор Волкова Тетяна Петрівна, яка очолює кафедру корисних копалин та екологічної геології Донецького національного технічного університету, закликала провести оцінку рентабельності та економічної обґрунтованості видобутку сланцевого газу. Ситуація у Донбасі, де відчуваються екологічні наслідки і від вуглевидобутку, і від затоплення непрацюючих шахт, вимагає проведення робіт з утилізації метану вугільних пластів як альтернативи ризикам, які несе нетрадиційний газ. Науковець згадала про розроблену систему оцінки можливостей видобування газу з вугільних товщ, яка поки не використовується.

Про власні напрацювання повідомила також доктор біологічних наук, професор Алла Іванівна Горова, завідувач кафедри екології Національного гірничого університету. Розроблена за її участі методологія оцінки і соціо-екологічного моніторингу дозволяє визначити наслідки комплексу шкідливих речовин та впливів на людину та її здоров’я.

Правові питання проаналізував Сергій Размєтаєв, кандидат юридичних наук, доцент кафедри екологічного права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. На його переконання, інвестори використовують визначений законодавством статус геологорозвідувальних робіт, щоб не оформляти низку документів: дозвіл на користування надрами, гірничий відвід, відведення земельної ділянки, проекти свердловин тощо. «Але що там вивчати? Це давно досліджена ділянка, всі геологічні дані занесені у реєстр. Зараз відбувається під виглядом розвідки практично безкоштовне використання надр», – заявив юрист.

Відсутність адекватних результатів аналізу геологічних даних стурбувала і доктора геологічних наук Дмитра Сергійовича Пікареню, професора кафедри екології та охорони навколишнього середовища Дніпродзержинського державного технічного університету. За його твердженням, можливими наслідками гідророзриву в тріщинуватих породах з’єднання Донецького басейну з Українським кристалічним щитом можуть стати сейсмічні явища, які проявляться через 20-40 років після проведення робіт.

Фахівець з екологічної журналістики Валерій Ловчиновський заявив про відсутність повних економічних розрахунків, які б демонстрували вигоди розробки сланцевого газу для місцевих громад. «Ми маємо зберегти цей ресурс до того часу, коли його можна буде видобувати безпечно», – сказав він, вказуючи на недосконалість технологій, які загрожують навколишньому середовищу.

Олексій Василюк, представник Національного екологічного центру України, акцентував увагу на потребі донесення проблематики до пересічних громадян, як це роблять активісти по всьому світу.

Серед загроз також згадувалися: недостатній рівень дослідженості газоносних порід, порушення правил поводження з хімічними речовинами та будівництва свердловин, відсутність технологій та підприємств, які можуть переробляти забруднені відпрацьовані води, відсутність адекватної підтвердженої науковими дослідженнями інформації про екологічні ризики.

Однією з чергових проблем, що постають під час розгляду питання видобутку сланцевих газів в Україні, стає інформування місцевих громад та населення територій, на яких планується вести видобуток. Про це у своїх виступах зазначили кандидат технічних наук Грицишин Петро Михайлович, доцент Львівського аграрного університету, та Марчук Олег, представник Івано-Франківської обласної організації Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи». Вони відмітили, що в Україні громадськість взагалі намагаються залишити поза процесом, усуваючи її від намагання отримати будь яку інформацію.

Бабченко Раїса Петрівна, викладачка Макіївського професійно-технічного училища сфери послуг, представила думку громади Донбаського регіону та зазначила, що на цій техногенно навантаженій місцевості не може навіть йти мова про додатковий тиск на довкілля, та що необхідно звернути уваги на потенціал видобутку та використання шахтного метану.

В свою чергу, Владислав Белан, магістрант Інституту природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, також відмітив ряд негативних наслідків планованого видобутку та наголосив на необхідності заборони видобування сланцевого газу в Україні.

Учасники національного круглого столу ухвалили відповідне рішення, наголосили на необхідності активних дій та публічних акцій, акцентуючи увагу на збиранні підписів для оголошення мораторію на розвідку та видобування сланцевих газів.




Схожі:

Програма ФОРУМУ ТРАНСКОРДОННОЇ СПІВПРАЦІ
В рамах якого відбувається перший круглий стіл з циклу: Від регіональногодобросусідства до міжнародного партнерства "Транскордонна...
ПЕРШЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
«Біомедична інженерія та технологія. Актуальні проблеми біомедичної інженерії в охороні здоров’я» та круглий стіл «Малоінвазивні...
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ПРОГРАМА TEMPUS ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
Підсумки першого етапу виконання проекту TEMPUS, спрямованого на відкриття програми МВА, та актуальні задачі розвитку”
1. Робочий стіл. Робочий стіл розташований над панеллю завдань. Будь-яка...
Навіть назва вказує на те, що цей робочий стіл виконує ту ж функцію, що і ваш звичайний дерев'яний або пластиковий стіл, на якому...
Круглий стіл «Громадська оцінка екологічної політики»
Лу є Громадська рада природоохоронних організацій при Міністерстві екології та природних ресурсів України за підтримки Українського...
«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України»
Києві відбулася непомітна для громадськості, але вкрай важлива для всього суспільства подія: круглий стіл на тему «Запровадження...
Програє той, хто не може зробити хід. Хто перемагає при найкращій грі?
Задача Двоє по черзі кладуть п'ятаки на круглий стіл, причому так, щоб вони не накладались один на одного. Програє той, хто не може...
Тема: "Національні символи України" Мета
Обладнання: портрет президента, плакати з записом гімну, гербом, прапор, святково прибраний стіл, оформлені дві класні дошки, букети...
«Проблеми та перспективи розвитку архівної справи в південному регіоні»,...
«Круглий стіл» у форматі web-конференції на тему «Проблеми та перспективи розвитку архівної справи в південному регіоні», у якому...
СЦЕНАР І Й виступу агітбригади ДЮП гімназії №9
На фоні музики виходить із дзеркалом і свічкою царівна і ставить свічку на стіл, дивиться у дзеркало
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка