|
|
Скачати 113.1 Kb.
|
|
Діти,школа, вчитель… Слова усім відомі і знайомі. Але в кожного свої спогади, емоції, почуття викликають вони. Найчастіше – це дитинство, сміх, радість спілкування з друзями – однокласниками, веселі ігри, уроки, перерви, свята, походи… Школа… Саме тут бурхливо живе дитинство, вчиться, швидко росте і мужніє. Школа… Цей чудовий, неймовірний світ, сповнений багатоголосої, дзвінкої радості, дитячої безтурботності, де все так просто і легко. І вчитель, від якого ми беремо щось для себе; який впевнено веде нас дорогами пізнання. Понад 37 років я працюю на освітянській ниві. Протягом цих років намагаюсь сіяти в душі дітей насіння краси і любові, доброти і людяності, мудрі зернята знань. Девізом педагогічної діяльності вважаю такі гарні слова: « Незнаючий вчитель вчить неосвіченості, боязкий вчитель вчить страху, байдужий вчитель вчить байдужості і тільки хороший вчитель розвиває у своїх учнів палке бажання вчитися». Ось тому я й намагаюсь творчо, по-новому розв’язувати актуальні завдання сучасної освіти. Моя педагогічна практика свідчить, що навчання успішніше там, де воно торкається душі, серця та почуттів дитини, забезпечуючи процеси морально- духовного самовизначення учня. Саме такі ситуації допомагають мені реалізувати виховний потенціал уроків і формують в особистості позитивні життєві позиції. Державний стандарт передбачає формування ключових компетентностей школяра. Вони передбачають здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до конкретних потреб. Тому що формування особистості учнів та його розвиток відбувається не тоді, коли він сприймає готове знання, а в процесі його власної діяльності, спрямованої на відкриття ним нового знання. Тому спонукаю дітей самостійно відкривати знання: виводити алгоритми, формувати правила і тільки потім порівнювати « відкрите знання» з тим, що написано в підручнику. Немає нездібних, бездарних чи лінивих дітей, бо у кожної людини є задатки до певного виду діяльності. Але ці нахили у кожної людини різні. В. О. Сухомлинський відзначав: « У однієї дитини потік думок тече бурхливо, стрімко, народжуючи все нові й нові образи, в іншої – як широка, повноводна, могутня, таємнича в своїх глибинах, але повільна ріка». Як вчити і виховувати дітей з високими розумовими здібностями і тих, у кого знижена здібність до навчання? - стало найактуальнішим питанням у моїй професійній діяльності. Багаторічний досвід роботи дає підстави твердити, що в сільській школі, де немає паралелей, вчити всіх і кожного зокрема можна, здійснюючи лише диференціацію навчального процесу на уроці. І от тому, більше 15 років я використовую в своїй роботі досвід С. П. Логачевської « Диференціація навчання». Її книга «Диференціація у звичайному класі» стала настільною книгою в моїй роботі. Основне завдання- запобігання відставанню слабовстигаючих і забезпечення розвитку здібностей всіх учнів з різними навчальними можливостями. Використовуючи диференційований підхід до учнів, застосовую багато вправ творчого характеру, що виховує самостійність. У цих роботах розкривається внутрішній світ дитини. Велику роботу проводжу по підготовці до уроку: переглядаю багато педагогічної та методичної літератури, продумую методи і прийоми, які необхідні при вивченні теми, добираю наочні посібники, роздатковий матеріал. На уроках математики, української мови користуюся картками оперативного контролю для швидкого взаємо-зворотного зв’язку, - використовую структурно-логічні схеми, різні прийоми диференціації ( додаток №1), - користуюся планшетами, виготовленими руками дітей; сигнальними різнокольоровими картками, які сигналізують на уроці про обраний учнями варіант завдання; використовую картки для індивідуальної роботи з учнями ( за ступенем здіб- ності). Стараюся виховувати в учнів самостійність, організованість,наполегливість, розвиваю кмітливість, допитливість, тобто, всі якості, без яких неможливе активне навчання. Розвиткові уважності сприяють слухові та зорові диктанти, ігри-читання: « Блискавка», «Дощик», «Дочитай далі», « Цікаві слова», «Словесні конструктори», « Доміно», « Впіймай звук», « Котик і Мишка» та інші. Розвиткові словесно-логічного мислення сприяють ігри: « Хто більше?», « Дід Буквоїд», « Придумай слово за схемою», « Граматична арифметика», « Чарівний м’яч», « Що сказав бубон» та інші ( додаток №2). Значну результативність дають ці вправи у 1 – 2 класах. . В.Сухомлинський писав: «Будь-який урок — це складне педагогічне явище, витвір учителя, під час якого учні демонструють свої знання, уміння та навички». Чи цікаво дітям на уроці? Чи люблять вони вчитися? На ці питання не можна відповісти напевне. Іноді діти ідуть на урок із задоволенням, іноді без нього. Як привернути їх увагу, як зацікавити? Активне використання ігрової діяльності в навчальному процесі просто необхідне. І особливо сьогодні, коли завданням кожного вчителя є формування творчо обдарованої, соціально компетентної і високоморальної особистості; гра дає можливість ці завдання реалізувати. Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їхніх творчих здібностей, дещо стирається негативне ставлення до складної навчальної праці. Непомітно для себе дитина «втягується» у навчання, пізнає від нього радість.Досвід «успіху» хочеться повторити, виконуючи інші завдання, зміцнюється впевненість у собі. Головна перевага гри, я вважаю, полягає в тому, що вчитель досягає своєї мети непомітно для вихованця. Гравці не ставлять перед собою ніякої дидактичної мети, їх цікавить тільки ігровий результат, їм здається, що вони й не вчаться зовсім. На ігровому уроці присутня тільки одна людина, що чітко уявляє, для чого все це почато - учитель. За всієї привабливості ідеї використання ігрової діяльності в навчальному процесі необхідно зазначити, що ігри доречні й ефективні не на всіх уроках. Готуючи урок з використанням ігрових технологій, я враховую наступні моменти:
Але повноцінні ігрові уроки - це рідкість. Через брак часу ми не можемо дозволити собі проводити їх часто, тому більш доцільно говорити про ігрові елементи на різних етапах уроку, причому на уроках різних типів, залежно від дидактичних завдань і способів організації навчальної діяльності. Деякі вчителі вважають, що дидактичні ігри найдоцільніше проводити наприкінці уроку, оскільки в цей час діти найбільш стомлені. Я вважаю, що це не завжди правильно, саме ігрова ситуація може бути найкращим початком уроку. Наприклад в 3-4 класах, щоб не записувати тему словами, а зацікавити, заінтригувати учнів, я її зашифровую: чи ребусом, чи кросвордом, чи пропуском голосних тощо. На першому етапі уроку застосовую короткочасні ігри або ігрові елементи, які мобілізують увагу і пам'ять учнів. В ігровій формі ознайомлюю дітей з новим способом дії, пожвавлюю процес тренувальних вправ. Так, діти із задоволенням виправляють помилки Незнайки, «розмовляють» з Чомусиком, учаться в «лісовій школі» або діють разом з казковим героєм, виконуючи тренувальні вправи. Учні знаходять виходи з числових лабіринтів, розв’язують ребуси, складають загадки. Усе це не тільки пожвавлює навчальний процес, а й запобігає втомі. Наприклад, відома гра «Морський бій» розвиває увагу, кмітливість. У процесі гри учні краще й швидше засвоюють матеріал. Для швидкої перевірки набутих умінь на уроці використовую гру «Лото». Заздалегідь готую запитання, які учні можуть сприймати на слух, і картки, в яких записані відповіді на ці запитання і декілька «зайвих» даних. Таких карток можна виготовити кілька варіантів, але не менше двох. На уроці читаю запитання, а учні «закривають» (закреслюють) відповідь на картці. Щоб перевірити роботу учня, досить відслідкувати незакреслені дані на картці. Гра в навчальному процесі створює мотивацію, яка близька дитині, збуджує інтерес до навчання, що сьогодні особливо актуально. Використовуючи ігрові технології, я для себе «відкрила» деяких дітей, і тому переконана, що інші форми навчання не дали б такого результату. Подивіться в очі учнів, які виходять з ігрового уроку, і очі учителя. Ці люди отримали радість від спільної праці. Що тоді щастя, якщо не це?! Сучасні технології створюють умови для розвитку творчості, спонукають учнів самостійно думати. Впровадження новітніх технологій є актуальним питанням і для мене. Сучасний педагог у навчально-виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Ілюструє думку народна мудрість: « Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час». Тому вчитель має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього питання. Звичайно, що впровадження даних технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки (підбір матеріалів, складання плану, ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу та інш.) Інноваційні технології відповідають таким умовам:
Такі технології я впроваджую поступово, починаючи з простих : робота в парах, в малих групах, « мозковий штурм». І починаю вже з 1 класу. Досвід подібної роботи показує, що такі заняття проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість в учнів з різним рівнем навчальних досягнень. На одному уроці використовую одну-дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс. Добираю для уроку такі вправи, які дали б учням « ключ до засвоєння теми»( « Мікрофон», « Фантастичні гіпотези», « Асоціативний кущ» тощо). На уроках читання впроваджую : роботу в парах ( «Обличчя до обличчя»), роботу в малих групах, навчання в грі : інсценізацію казок, рольові ігри: « В бібліотеці», « Поле чудес», « Придумування історії з шостим словом», « Що я чую, що я бачу» та інші (додаток №3). На уроках я намагаюсь дотримуватись таких правил :
Для ефективного застосування інтерактивних технологій старанно планую свою роботу, а саме: даю завдання учням для попередньої підготовки,прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Використовую уривки з художньої літератури, малюнки, ілюстрації, прислів'я, крилаті вирази. Застосовую такі види робіт, як обмін усмішками, побажаннями і компліментами; незакінчене речення, передбачення, асоціювання; оптимально поєдную колективну, парно-групову та індивідуальну діяльність учнів. Також уроки будую у формі подорожей, екскурсій, свят тощо. Вивчаючи тему: « Будь активним охоронцем природи»( Є. Гуцало «Перебите крило») в 3 класі (урок читання) , учні готують розповідь про лелек, енциклопедичні відомості про цих птахів, підбирають ребуси, малюють ілюстрації. За виконання діти беруться, враховуючи власні інтереси, здобувають додаткові знання, виконують ряд творчих завдань. Така робота над сприйманням художнього тексту сприяє покращенню навичок читання, викликає інтерес до цієї діяльності, формує в учнів морально-естетичні якості, розвиває їхні творчі здібності. На уроці читання за темою: «Добро роби, добре й тобі буде»( М. Слабошпицький « Хлопчик Валь») у 4 класі у підготовці до сприймання нового тексту, пропонується побудова «асоціативного куща» зі словом «добро», розкрити зміст цього слова. Отже, на дошці перед очима дітей виникає за їхніми відповідями цікавий «кущ», на « гілках» якого знаходять відомості про птаха. Таким чином, навчання дітей стає цікавим, водночас створюються умови для бажання читати, самостійно поповнювати свої знання. Активізувати учнів допомагає така форма роботи, як « Мозковий штурм». Діти не бояться висловлюватися. Саме цю форму роботи використовую для узагальнення вивченого матеріалу, для активізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми. Наступний метод, який я використовую, це технологія « Робота в малих групах». Кількість учнів у групі залежить від кількості учнів у класі. Я дотримуюсь кількості 4 учнів. Розподіляю обов’язки між членами групи. 1 учень – головуючий у групі, тобто спікер. Він зачитує завдання, організовує порядок його виконання, підбиває підсумки роботи. 2 учень – секретар, записує думки всіх членів групи. 3 учень – доповідач, він висловлює спільну думку своїх учнів. 4 учень – посередник, слідкує за часом, який відведений для обговорення. І найулюбленіша інтерактивна вправа – це « Мікрофон». Учні, тримаючи мікрофон, вважають себе кореспондентами якоїсь газети. Цей метод дає можливість за короткий час почути думки багатьох учнів ( по черзі діти висловлюють власну думку на ту чи іншу проблему, обґрунтовуючи її; застосовувати можна її не тільки при обговоренні певного питання, а й підводячи підсумок уроку). Основне правило проведення: говорити може той, у кого в руках « символічний» мікрофон. Використання інтерактивних методів навчання веде до фахового зростання самого вчителя. Варто зробити перший крок, і після декількох уроків учитель відчуває, як змінилося ставлення до нього учнів, змінилася сама атмосфера в класі. Серед цього розмаїття педагогічних новацій надаю уваги також технології В. Едігея. Вже 8 років я працюю за цією технологією . Для мене це не данина моді, а виклик сьогодення. Це питання зацікавило мене і викликало професійну потребу працювати над проблемою « Технологія оптимального читання». Матеріали досвіду спрямовані на розвиток образного мислення, логічного мислення, уважності, сприяють захопленню розумовою працею, пробуджують інтерес до читання, розвивають темп читання. Коріння проблеми знаходиться на рівні початкового навчання читати. Тут важливо не просто навчити дитину читати. Важливо – навчивши її читати, сформувати умовний рефлекс інтелектуальної ейфорії, потягом до якої буде читання. На своїх уроках читання, української мови, « Я і Україна» використовую різні завдання, які зустрічаються в методиці В. Едігея і підбираю необхідні слова, речення, тексти, різноманітні завдання,складені з урахуванням можливостей та інтересів дітей. Учні з зацікавленістю працюють над вправами, міркують, обговорюють, цікавляться іншими. Ці вправи зацікавлюють не тільки дітей, а й дорослих (додаток 4). Результативність моєї роботи простежується в тому, що учні:
Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності – ось моє найперше завдання, бо успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися. Даруй себе дітям! Будь терплячим і будь готовим до зустрічі з ними в дитинстві. Опис досвіду « Компетентнісне застосування інноваційних технологій та їхній вплив на рівень розвитку молодших школярів» 2013 рік Зміст
Список використаної літератури 1.Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології,-К., Академвидав, 2004. 2. Підласий І., Підласий А. Педагогічні інновації, Рідна школа,1998 р. №12. 3. Анісімова Г.О., Нікулочкіна О. В., Петрик О. В. Упровадження інновацій в освітній процес початкової школи ( методичні рекомендації до серпневих нарад) – Запоріжжя, ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2010-48ст. 4. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання, Науково – методичний посібник /К., 2003,192 с. 5. Телячук В. П., Лесіна О.В. Інноваційні технології в початковій школі, вид. « Основа», 2007. 6. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання, Х. « Основа», 2003. |
| Формування компетентностей особистості школяра на уроках української мови та літератури Практичний аспект діяльності учителя щодо формування ключових компетентностей особистості школяра |
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ Громадянська компетентність — здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку... |
| Використання різнорівневих завдань з метою формування ключових компетентностей під час контролю Иференційованого підходу до навчання, є суперечності між колективною формою організації навчальної діяльності й індивідуальним процесом... |
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Важливим стає створення такого навчального середовища, що має забезпечувати якісну освіту, орієнтуватися на розвиток ключових компетентностей... |
| Яку будову має рослина Мета Формування предметних та ключових компетентностей на уроках природознавства у 1 класі |
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України 2004 №5 Формування компетентного вчителя, учня, керівника навчального закладу – приоритетний напрямок модернізації освіти в Україні |
| Державний стандарт початкової загальної освіти Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності... |
1. Предмет і задачі психології, етики і етикету. Формування ключових... Предмет і задачі психології, етики і етикету. Формування ключових компетентностей фахівців інформаційних технологій |
| Хімічна освіта: особливості викладання в умовах профілізації школи Разом з іншими предметами хімія покликана реалізувати мету загальної середньої освіти, розв’язувати завдання розвитку особистості,... |
Методичні рекомендації щодо викладання хімії Головну роль в цьому відіграє інтелектуалізація, тобто розумова пізнавальна діяльність, формування інтелектуальних прийомів і творчих... |