|
|
Скачати 143.09 Kb.
|
|
Хімічна освіта: особливості викладання в умовах профілізації школи Хімічна компонента є обов’язковою складовою системи загальної природничо-наукової освіти. Разом з іншими предметами хімія покликана реалізувати мету загальної середньої освіти, розв’язувати завдання розвитку особистості, формування наукового світогляду, життєвої і соціальної компетентностей учня, відповідно до обраних напрямків і профілів навчання. У профільних загальноосвітніх закладах передбачається опанування змісту базових предметів на трьох рівнях: на загальнокультурному – обов’язковий мінімум змісту навчального предмета без подальшого його вивчення (наприклад, хімія у філологічному профілі); загальноосвітньому – обсяг змісту достатній для вивчення предмета у ВНЗ – застосовується тоді, коли навчальний предмет – непрофільний, але базовий або близький до профільного (наприклад, загальноосвітній курс хімії у фізико-технічному профілі); профільному – зміст навчального предмета поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курс хімії у хіміко-біологічному профілі). Особливі труднощі виникають у класах гуманітарного профілю (загальнокультурний рівень), в умовах якого скорочення навчального матеріалу до 1 години на тиждень не повинно призвести до порушення логіки викладання, взаємозв’язків між попередніми і наступними темами, а застосування методів і форм навчання повинно здійснюватися і з урахуванням психологічних особливостей учнів. Профільне вивчення предмета хімія передбачене в природничо-математичному напрямку за такими профілями: агрохімічний, фізико-хімічний, біолого-хімічний, хіміко-технологічний. Навчання у класах хімічних профілів забезпечує, крім загальноосвітньої підготовки та виховання особистості, здатної до самоосвіти і самореалізації, початкову допрофесійну підготовку учнів, які мають бажання обрати майбутню професію, пов’язану з використанням хімічних знань. Передбачається глибше й повніше, порівняно з рівнем державного стандарту, опанування знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони, методи пізнання в хімії та формування на цій основі наукового світогляду, вироблення екологічного стилю мислення й поведінки, розвиток експериментальних умінь, дослідницької проектної діяльності учнів, формування їхніх ключових компетентностей. Профільне навчання організовується через навчальні заняття (уроки, факультативи), дистанційні курси, екстернат. Постає питання готовності педагогів до роботи в нових умовах. Адже змінюється не лише зміст та глибина програмового матеріалу, а й підходи до його викладання в класах (групах) різного профільного спрямування. Цю проблему допоможуть вирішити відповідні тематичні курси для вчителів, які викладатимуть предмет у класах як з профільним поглибленим вивченням хімії, так і в класах гуманітарного та спортивного профільного спрямування при ЗІППО. Основна увага буде приділена таким питанням, як методика викладання предмета, фактичний і теоретичний матеріал до навчальних занять, методика формування експериментальних умінь і навичок, що є закономірним (хімія – наука експериментальна). А також необхідно охопити наступне: - підвищення рівня фахової культури та професійної компетентності вчителів хімії; - забезпечення умов переосмислення вчителями завдань освіти під час переходу на новий зміст і термін навчання; - запровадження ідей особистісно-діяльнісного підходу до організації навчального процесу на уроках хімії; - вироблення в учителів хімії установки бути готовим до творчих пошуків, потреби самоудосконалення та громадянської активності; - упровадження в практику роботи передових досягнень науки, інноваційних технологій навчання; - використання можливостей сучасного інформаційного середовища; - апробація електронних навчальних посібників. Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти. У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях: Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, хімія та біологія у філологічному профілі). Академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предмета у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі). Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом. Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі). Форми організації профільного навчання хімії Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб’єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети й завдань. За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації: Внутрішньошкільні: - профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах; - профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах; передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі природничо-математичного напряму можуть бути організовані групи для навчання за агрохімічним та фізико-хімічними профілями; - профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами; здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів; - динамічні профільні групи (в тому числі різновікові). Групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів. Зовнішні: - міжшкільні профільні групи; міжшкільні профільні групи організовуються у навчально-виховному комплексі (НВК), опорній старшій школі з пришкільним інтернатом, профільній школі інтернатного типу, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (МНВК) за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати спецкурси, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію; - профільна школа інтернатного типу; здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази); - опорна старша школа; створюється переважно у сільських районах і виконує роль «ресурсного центру» в об’єднанні кількох загальноосвітніх навчальних закладів. Вона, маючи достатній матеріальний і кадровий потенціал, забезпечує ту частину профільної підготовки, яку не може реалізувати та чи інша школа; - навчально-виховний комплекс (НВК) – це об’єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів; - міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) – це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці; - загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів- функціонують переважно на ІІІ-му ступені навчання і забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками. Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах. Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів. В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкретний профіль навчання. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів. Допрофільна підготовка Відповідно до Концепції профільного навчання допрофільна підготовка здійснюється у 8-9 класах(може розпочинатися і в 5-6 класах через введеня пропедевтичних курсів)з метою професійної орієнтації учнів, сприяння усвідомленому вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми її реалізації – введення курсів за вибором, поглиблене вивчення хімії на диференційованій основі. Курси за вибором – це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання Основна функція курсів за вибором – профорієнтаційна. Вимоги до організації вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного навчання; поступове введення за рахунок годин варіативного освітнього компонента; поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами учнів. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компонента змісту освіти. Кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов’язкові. Поглиблене вивчення предмета, крім розширення і поглиблення змісту, має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання. Поглиблене вивчення здійснюється за спеціальними програмами і підручниками. Допрофільна підготовка має здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, та ін. Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп). Навчання хімії в профільних класах Найважливішою формою урочної роботи в профільних класах є лабораторні і практичні заняття (роботи). Для них відповідними програмами відводиться до 50% часу передбаченого на вивчення предмета. На цих заняттях учні працюють самостійно, користуючись інструкціями підручника. Виконуючи ці роботи, вони мають можливість користуватися довідковою літературою. Консультуючись з учителем, учні можуть виконати експериментальну частину роботи і скласти звіт про її виконання. У цьому вони підтверджують своє вміння застосовувати теоретичні знання для виконання практичних завдань: дають відповіді на теоретичні питання, описують і пояснюють спостереження. Науково-дослідницька діяльність як форма позаурочної роботи дає можливість учням виявити свої творчі здібності. В організації науково-дослідницької діяльності виділяють наступні етапи, а саме: мотивація науково-дослідницької роботи, вибір напряму дослідження, постановка завдань дослідження, проведення експерименту, обробка результатів експерименту, оформлення результатів і презентація роботи на науково-практичній конференції. Організовуючи навчання учнів, слід враховувати не тільки профіль навчання, а й психолого-фізіологічні особливості учнів. В учнів гуманітарного профілю домінує емоційно-образне мислення а в учнів фізико-математичного профілю – аналітико-синтетичне мислення, рухливість розумових процесів, просторові уявлення, здатність абстрагуватись, оперування символами. У класах гуманітарного профілю вчителеві слід застосовувати інтегративний підхід, намагаючись поєднати хімію з предметами гуманітарного циклу, включаючи історичний і культурологічний матеріал, пов’язаний з певною темою. Ефективним у гуманітарних класах є використання інтерактивних технологій, тренінгів. При цьому для учнів гуманітарних класів доцільними є методи, пов’язані з асоціативним мисленням; сенкан, авторські форми текстів. На особливу увагу заслуговує метод проектів, оскільки створює умови, коли учень може самостійно здобувати нові знання чи застосовувати одержані раніше. Робота над проектом здійснюється як на уроках, так і в позаурочний час. Їх створення неможливе без використання інформаційних технологій. Застосування комп’ютера в гуманітарних класах мотивується тим, що: 1) для гуманітаріїв характерне тривимірне мислення, а комп’ютер дає змогу демонструвати об’ємні моделі, фотографії, анімації тощо; 2) самі учні широко використовують комп’ютер, приводячи у відповідність історичний і культурологічний матеріал, пов’язаний з певною темою; 3) учнів цікавить не техніка експерименту, а кінцевий результат, його зовнішні ефекти, видовишність, що досягається завдяки демонструванню відеороликів із записом експерименту. Вивчення хімії у класах фізико-математичного профілю базується на зв’язках хімії з фізикою та математикою, врахуванні особливостей мислення учнів, його конкретного, логічного характеру. Компонентом профільного навчання є спецкурси. Спецкурси – це курси профільного доповнення, які поглиблюють та розширюють зміст профільних предметів, забезпечують внутрішньопрофільну спеціалізацію і професійну спрямованість. Спецкурси впроваджуються за рахунок годин шкільного компонента навчального плану. Тематика спецкурсів визначається їх функціями(розширення профільного курсу (додаткові розділи); професійна спрямованість; інтеграція змісту). Навчальний експеримент з хімії Хімія – наука експериментальна, тому хімічний експеримент повинен пронизувати весь шкільний курс. Особливої уваги вимагає матеріально-технічна база кабінетів, лабораторій хімії. Не можна організовувати профільне вивчення хімії на базі навчальних закладів, що не обладнані відповідно до вимог кабінетами, придатними для проведення практичних, лабораторних та експериментальних видів діяльності учнів. Добре підібрані досліди сприяють наочному відображенню зв’язку теорії з практикою, ознайомленню учнів з методами хімічної науки. Водночас навчальний хімічний експеримент слугує надійним засобом перетворення знань у переконання, сприяє формуванню наукового світогляду. Загальнокультурний контекст хімічного заняття, як зазначає Л. П. Величко, розкривається через виокремлення у змісті освіти таких аспектів: 1) цивілізаційна й гуманістична роль хімії; 2) зв’язок хімії з іншими природничими науками й технологіями і вплив на їх розвиток; 3) роль хімії в матеріальному житті окремої людини й суспільства загалом, у розв’язанні глобальних проблем людства; 4) хімічна наука як вид інтелектуальної творчої діяльності. З огляду на це зазначимо напрями вдосконалення навчального хімічного експерименту в профільних класах: 1) посилення методологічної, світоглядної спрямованості експерименту; 2) гуманітаризація експерименту; 3) міжпредметна спрямованість; 4) експеримент як вид інтелектуальної творчої діяльності учнів. Посилення методологічної спрямованості навчального хімічного експерименту полягає в тому, щоб на його основі розкрити загальнонаукові методи пізнання і методи одержання наукових знань в хімії. На можливості і значимості хімічного експерименту як методу наукового пізнання в хімії наголошується в Державному стандарті базової і повної середньої освіти для хімічної компоненти галузі «Природництво». Гуманітаризація навчального хімічного експеритменту передбачає посилення його історико-наукового спрямування, практичної орієнтації, культурологічного спрямування. Історико-наукова спрямованість навчального експерименту передбачає включення в навчальний процес відомостей з історії хімії про наукові відкриття тих чи інших властивостей речовин, їх добування, розробка хімічного обладнання, особисті якості і заслуги вчених. Практична орієнтація хімічного експерименту передбачає посилення його ролі у формуванні навичок грамотного і безпечного поводження з речовинами, необхідними в буденному житті. Функції, властивості експерименту: методологічна, пізнавальна, розвивальна і виховна – зберігаються, якщо досліди з речовинами ужиткової хімії є складовою системи набування знань і вмінь з хімії. Культурологічне спрямування хімічного експерименту передбачає формування цілісного уявлення про оточуючий світ і місце людини в ньому, культури наукового мислення, виховання культури поведінки у світі речовин і хімічних перетворень, сприяє екологічному і естетичному вихованню школярів. При історичному підході до ознайомлення учнів з хімічним експериментом можна використати такі прийоми: 1) експериментальне відтворення історичного досліду вчителем або учнями; 2) словесне повідомлення вчителя про дослід, його автора або розповідь з застосуванням засобів наочності, що розкривають суть досліду; 3) історичні коментарії вчителя до відповідних дослідів; 4) використання текстів з детальним описом авторів або очевидців відповідного історичного досліду. Міжпредметну спрямованість хімічного експерименту можна розглянути на прикладі курсу хімії для учнів фізико-математичного профілю. Зміст шкільного курсу хімії для учнів фізико-математичного профілю повинен складатися із двох частин: інваріантного ядра і варіативної оболонки. Інваріантне ядро змісту включає хімічну символіку, основні хімічні поняття, закони, теорії, факти, методи хімічної науки. варіативна оболонка складається з фізичного і математичного компонентів, які пов’язані між собою, а також пов’язаних з інваріантним ядром змісту (хімічний компонент). З огляду на це, визначимо основні напрямки взаємозв’язку хімії з фізикою та математикою в класах фізико-математичного профілю. Математичний компонент: 1) використання математичних методів під час обґрунтування хімічних законів і теорій; 2) застосування методу математичного доведення; 3) ілюстрація хімічних закономірностей графіками; 4) вивчення геометрії молекул та її вплив на властивості речовин; 5) розв’язування хімічних задач з використанням математичних рівнянь, графіків. Фізичний компонент: 1) використання фізичних теорій і законів під час пояснення хімічного матеріалу; 2) встановлення взаємозв’язку між фізичними і хімічними методами досліджень; 3) застосування фізичних величин і виявлення функціональних взаємозв’язків між ними. Отже, курс хімії засобами навчального експерименту повинен формувати в учнів фізико-математичного профілю уявлення про спільність об’єктів, що вивчаються фізикою і хімією, взаємозв’язок фізичних і хімічних процесів, фізичних методів дослідження, що застосовуються в хімії, носити математичний апарат хімії як точної науки. Специфіка роботи вчителя в профільних класах вимагає від нього не тільки чіткого виконання всіх загальнометодичних вимог до проведення хімічного експерименту (наочність, простота, безпечність, надійність, необхідність пояснення), але й врахування пізнавальних інтересів учнів, їх психофізіологічних особливостей. Для забезпечення профільного навчання розроблені типові навчальні плани, програми, підручники та посібники. Ознайомитись з їх переліком можна на офіційному сайті МОН України (www.mon.gov.ua). Зважаючи на переповненість книжкового ринку різноманітною продукцією, адресованою учням і вчителям, звертаємо увагу на те, що Міністерство освіти і науки України забороняє використання у навчальному процесі в школі навчальної літератури без відповідного грифа. (наказ № 806 від 01.09.2009 р.). Методист ІППОЧО І.М.Ротар Л І Т Е Р А Т У Р А
|
| ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКИ У НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ В умовах диференціації старшої школи суттєво підвищується роль основної школи, яка забезпечує базу для подальшого розвитку загальної... |
Особливості викладання екології в умовах профільної школи у 2012/2013 навчальному році Показником якості екологічної освіти. В сучасному суспільстві виникає потреба в особистостях, які не лише володію теоретичними знаннями,... |
| Методичні рекомендації щодо викладання української мови в школі з... Шляхи координації викладання української та російської мов у 5 класі в умовах білінгвізму |
Особливості викладання математики у 6 класі за новою програмою Він є проміжним між математикою початкової школи і систематичним курсом математики основної і старшої школи й має будуватися на виваженому... |
| О. М. Науменко. Хімічна освіта в школі: екскурс в історію // К.:... О. М. Науменко. Хімічна освіта в школі: екскурс в історію // К.: Шкільний світ. – Хімія. Біологія. – 2003. – №63, 65 (315, 317) |
«Корекційна освіта: історія, сучасність та перспектива розвитку» «Чернівецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №4» про завершення підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи за... |
| Функції, які виконує відділ освіти в період профілізації Першочерговим завданням адміністрації школи є максимальне озброєння педагогічного колективу теоретичними знаннями з проблем профільного... |
Аналітико-методологічні засади запровадження технологічного напряму... Актуальність створення в Україні системи профільного навчання у старшій школі обумовлена міжнародними стандартами освіти, зміст яких... |
| СЄНУ імені Лесі України (м. Луцьк), викладач психології Луцького... ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ СЛАБОЗОРИХ ПІДЛІТКІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В УМОВАХ ДЕПРИВАЦІЇ |
Закони термохімії Хімічна термодинаміка вивчає переходи хімічної енергії в інші форми – теплову, електричну і т п., встановлює кількісні закони для... |