|
Скачати 437.01 Kb.
|
Особливості використання візитних карток Ринкові перетворення в Україні змінюють свідомість вітчизняного товаровиробника та споживача. Зростає пропозиція кількості й асортименту продукції, збільшуються можливості її вибору, посилюється конкурентна боротьба за покупця. В цих умовах перспективу має той, хто втілює в життя ефективну маркетингову стратегію. Один з основних маркетингових інструментів будь якої сучасної компанії – фірмовий стиль. Один з елементів фірмового стилю – візитки. Ці маленькі клаптики паперу, які досить недавно увійшли у наше життя, можуть дуже багато сказати про їх власників. І як мінімум, засвідчити наявність чи відсутність хорошого смаку. Візитну картку активно застосовують у дипломатичній практиці для встановлення і підтримання контактів з урядовими, дипломатичними, діловими і громадськими колами країни перебування. Вона може використовуватися як для безпосереднього, так і для заочного відрекомендування її власника. В епоху СРСР візитні картки були величезною рідкістю, бо, по-перше, їх дозволялося використовувати лише обмеженому колу вищих партійних і державних чиновників, заслуженим і наближеним до номенклатури працівникам науки і культури, а, по-друге, сам процес виготовлення картки в умовах тотальної цензури перетворювався у справжні випробування для того, хто бажав її отримати. Нині, на щастя, часи змінилися, і кожний може виготовити собі карток стільки, скільки забажає і будь-якого вигляду чи форми. У нас і сьогодні візитна картка виконує здебільшого одну функцію — традиційний обмін номерами телефонів, факсів, адресами електронної пошти. До речі, назва "візитка", яка вживається нами у повсякденному спілкуванні, — неправильна, бо це слово завжди означало й означає нині чоловічий одяг для денних офіційних візитів. На Заході використання візитної картки багатофункціональне: нею можна привітати зі святом, з днем народження або якоюсь іншою родинною урочистістю, передати подяку і познайомитися, надіслати у відповідь на складений візит, з візитною карткою надсилають сувеніри, квіти тощо. Допускають й інші форми використання візитних карток. Якщо, скажімо, картка передається адресату її власником (без складання візиту), то вона загинається з правого боку по всій ширині; у деяких країнах загинається верхній правий чи лівий кут. Вважається грубим порушення етикету, якщо загнуту картку приносить кур’єр або водій. Через них можна передавати лише незагнуті картки, але в жодному разі — не поштою. Відповіді на візитні картки також дають візитними картками впродовж 24 годин з часу їх отримання. Але слід відзначити, що ці останні моменти використання візитних карток застосовуються нечасто. Обмін візитками — це церемонія, сценарій, де у кожного своя відповідна роль, яка не міняється навіть від її виконання. Основні положення азбуки ділових відносин: 1. Мабуть, найпоширеніша помилка тих, хто тільки-но обзавівся візитною карткою, — прагнення якнайшвидше вручити її кожному, хто перебуває в полі зору. Не потрібно нав’язувати свою візитку! Її вручають лише тоді, коли виникла зацікавленість у продовженні контактів. А це відбувається при знайомстві не завжди; 2. Відсилання візитної картки рівноцінне візиту. Після знайомства першим, звичайно, залишає свою картку особа, що займає нижчу посаду. Якщо партнери знаходяться на одному рівні, то першою подає картку особа, молодша за віком. У випадку виникнення сумніву щодо цього, за французьким протоколом, вручає свою візитну картку той партнер, який виявився ввічливішим. Візитна картка, яку її власник залишає для особи, що не змогла його прийняти з поважних причин, повинна бути з загнутим кутиком. Має значення, як і який кутик візитної картки загнутий - верхній, нижній чи боковий. Тому, щоб уникнути будь-яких непорозумінь, у різних країнах рекомендується загнути правий кутик візитки так, щоб було чітко видно її слід, а потім розрівняти візитну картку. Картку із загнутим кутиком залишають в офісі, резиденції чи у партнера вдома, що свідчить про те, що ви особисто залишили її, а це ознака найбільшої поваги і вдячності. У візитній картці, що передається через посередника (кур'єра чи водія) або поштою, кутик не загинається. Бажано по можливості, написати кілька слів на візитці. Така замітка не дасть можливості використовувати її будь-кимось стороннім, у корисливих цілях. Якщо візитна картка залишається особисто, напис на конверті робиться олівцем, якщо ж відправляється поштою, - авторучкою. На візитках, які надсилатимете в одному конверті відразу кільком діловим партнерам, на кожній з них у верхньому лівому кутку необхідно обов’язково написати прізвище особи, якій вона адресована. Якщо відвідувач не отримав візитної картки від господаря кабінету, він може передати свою картку через секретаря (або іншого співробітника свого партнера) до чи після зустрічі. При цьому треба зробити помітку про мету вручення візитки і вкласти її у незапечатаний конверт. А головне, треба знати, що візитна картка не надсилається поштою; 3. Більш чемно вручити візитну картку особисто; 4. Відповіді на візитні картки необхідно давати протягом доби і також візитними картками; 5. Візитними картками обмінюються зразу після того, як особи були представлені один одному. Вручається візитна картка так, щоб новий знайомий міг прочитати текст. Пізніше жінки можуть покласти отриману візитку в сумочку, а чоловіки — в нагрудну кишеню. Зовсім некоректно отриману картку м’яти і крутити в руках, робити на ній будь-які помітки на очах у власника. І ще, на візитній картці не ставлять підпис чи дату. Під час переговорів візитні картки рекомендується розташовувати на столі в тому порядку, у якому сидять партнери; 6. Перебуваючи у чужій країні, під час національних свят ви повинні першим поздоровити своїх партнерів. Не лякайтесь, що наприклад, в Японії не зрозуміють абревіатуру відповідних французьких виразів. Існуючі правила, норми і традиції, стандарти міжнародного спілкування однаково зрозуміють в усіх цивілізованих державах. На візитних картках можна робити і більш розгорнуті написи, звичайно від третьої особи, наприклад: " . дякуємо за увагу", "Найкращі побажання до Нового року"," . щиро дякуємо", " . бажаємо всього найкращого". Заочне знайомство в країні, де ви перебуваєте, звичайно здійснюється таким чином. Перш за все ви знайомитесь із консулом, послом чи іншою офіційною особою досить високого рангу в посольстві своєї країни. Поінформувавши про мету свого візиту і бажання познайомитися з особою, яка вас зацікавила, ви берете в нього візитну картку. Картка консула - гарантія серйозності ваших намірів. Від'їжджаючи з країни перебування, свої візитні картки з абревіатурою Р.Р.С. ви залишаєте своїм партнерам, з якими бажали б підтримувати стосунки і надалі; 7. За кордоном прийняті і деякі особливі правила, тому і нам слід звернути на них увагу. Наприклад, жінка ніколи не повинна залишати свою візитну картку в квартирі неодруженого чоловіка; після того як дамі було представлено чоловіка, він має протягом тижня направити свою візитну картку їй і ще одну — її подружжю, навіть якщо він не був йому відрекомендований. У резиденції подружжя неодружені чоловіки залишають дві візитні картки: одну для чоловіка, іншу - для дружини. Подружжя в будинку іншого подружжя залишає дві візитні картки: одну (картка дружини) -для чоловіка, іншу (спільну) - для дружини. У будинку неодруженого чоловіка жінка свою картку не залишає. В США на візитних картках неодружених чоловіків і неодружених жінок, а також сімейних картках вказується адреса. На картці одруженого чоловіка адресу не вказують, оскільки мають на увазі, що вона залишається разом із сімейною карткою, де адреса вказується Ім'я вказується після Мr. - для чоловіків і Мs. - для заміжніх жінок; Міss. пишуть на візитках молодих жінок, яким минуло 18 років. На візитках неповнолітніх осіб вказується лише ім'я і прізвище. Після знайомства з жінкою чоловік зобов'язаний, по можливості, не пізніше, ніж протягом тижня, направити їй свою картку для її чоловіка, навіть якщо він не буде йому відрекомендований. Було б краще перед тим, як зробити цей ввічливий жест, самому відрекомендуватися чоловіку. Мета чітка: створити якомога розгалуженішу мережу контактів. Цілком можливо, що через деякий час хтось із подружжя вам знадобиться. Коли жінка знайомиться із жінкою і має намір у подальшому підтримувати з нею стосунки, якщо вона старша, або ж жінка, що знайомиться, дружина чоловіка, становище якого в суспільстві або на службі вище становища її чоловіка, то вона першою залишає свою картку. Заміжня жінка залишає дві картки - свою і чоловіка. Гостям, присутнім на сніданку, обіді чи вечері (виключаючи запрошення на чай), слід відправити господарям листи з подякою або залишити в будинку господарів протягом тижня візитну картку; 8. Підприємцеві рекомендується завжди мати при собі не менше десяти візитних карток. Візитними картками не тільки обмінюються, але й надсилають їх після ділового візиту або як супровід до подарунків, книг тощо. Певну інформацію варто писати на візитках тільки від руки - в лівому нижньому кутку. Це стосується ситуацій, коли Ви не вручає візитну картку особисто, а надсилаєте її з якого-небудь приводу. Розрізняють такі способи їх використання:
З цією метою в лівому нижньому кутку необхідно зробити напис чорнилом або простим олівцем: Р. F. (pour feter) — щоб поздоровити; Р. F. N. А. (pour feter lе Nouvel Аn )— новорічні вітання. Якщо ви отримали таке вітання, обов'язково треба надіслати привітання у відповідь. На візитній картці пишуть: Р. R. F. N. А. (роur remercier et pour feter lе Nouvel Аn) — дякую за вітання з Новим роком.
Р. С. (роur condoleavaes) — для співчуття; P.P.P. (pour prendre part) — співчуття й готовність допомогти.
На знак вдячності за певні послуги упродовж 24 годин надсилається візитна картка з написом: Р. R. (роur remercier )— щоб подякувати; A.C. (avec compliment) — вітання у випадку відправлення подарунка; P.F.C. (pour faire connaissance) — задоволення знайомством.
З цією метою вгорі на візитній картці пишеться ім'я і прізвище того, кого запрошують, а внизу вказується вид прийому (сніданок, вечеря тощо), місце, дата і час його. Можна скористатися також запрошенням, до якого прикріпити свою візитну картку.
Р. Р. С. (роur prendre conde) — щоб попрощатися.
Разом із старою візитною карткою надсилається нова, що містить нові реквізити. Додаток 6 Креативний підхід у оформленні сучасних візиток Будь-яка візитна картка, що залишилася у співрозмовника, створює у нього асоціацію з її власником. Тому вона повинна бути зроблена так, щоб викликати позитивні емоції у того, хто на неї дивиться. Візитка повинна бути змістовною, тобто доносити ясну і лаконічну інформацію про свого власника. Дизайн візитки напряму пов'язаний з родом діяльності компанії, яку представляє її власник. До недавнього часу процес виготовлення візитних карток залишався майже таким же, як і кілька століть тому. Для їх виготовлення було потрібно спеціальне обладнання, доступне тільки в спеціальних майстернях. Раніше це були кисті і штампи, а пізніше - спеціальне друкарське обладнання. Як і кілька століть тому для оформлення візитної картки потрібна праця художника або дизайнера. Процес виготовлення займав від декількох годин до декількох днів. Можливості сучасної поліграфії надають колосальну різноманітність варіантів. В основному візитні картки виготовляються трьома способами: тисненням фольгою, шовкографією і офсетним друком. Зустрічаються візитки видрукувані іншими способами (друк на лазерному або струменевому принтері з подальшою ламінацією або без неї, різографія і т.і), але це нетипово і продиктовано міркуваннями або економії, або крайньої терміновості. Чим ці способи розрізняються і як виготовлені ними візитки відрізнити один від одного? Тиснення - легко розпізнати по невеликій "вдавленості" букв в папір. Технологія заснована на перенесенні фольги на основу. Фольга може бути різних кольорів. Переливчастого, як мильна бульбашка, логотип на візитці - теж тиснення спеціальної голографічною фольгою. Спосіб особливо часто зустрічався в найперших візитках, але не рідкість і сьогодні. Головна перевага (вона ж і - недолік) - малі партії (нормальним вважається 50-100 візиток). Шовкографія - перенесення фарби на основу через спеціальне сито. Візуально визначається легкою опуклістю в місці нанесення фарби. Звичайний тираж - 150-200 штук. Друк може здійснюватися як на кустарному обладнанні, так і на спеціалізованих верстатах. Офсетний друк - виготовлення візиток в професійних друкарнях, тим же способом і на тому ж обладнанні, на якому друкуються проспекти, плакати, книги. Найбільш цивілізований спосіб виготовлення візиток. Основний "недолік" - великий тираж (від 200 штук не менше ніж для чотирьох співробітників фірми). Все інше - переваги (багатий вибір кольору, аж до повноколірного друку, висока якість виготовлення). Матеріалами для виготовлення візитних карток можуть бути папір, деревина, залізо, пластмаса:
Оригінальні візитні картки придумали в Японії. Для зайнятих, ділових людей компанія Arigatou випустила серію незвичайних візиток, надрукованих на арахісі, під назвою "Taberu Me". Компанія Arigatou спеціалізується на виробництві лазерно-гравірованих продовольчих товарів. Для створення незвичайних їстівних візиток компанія Arigatou використовувала високошвидкісний лазерний гравер "Shiawase-kun", який здатний за одну секунду вигравіювати до 700 знаків на твердих органічних матеріалах типу бобів, горіхів, рису. Він був спеціально розроблений для гравіювання на таких поверхнях чітких емблем, імен і номерів телефонів. Що стосується назви серії незвичайних їстівних візитних карток, Taberu означає «їсти» по-японськи, ну а me - мене по-англійськи. Таким чином, виходить фраза - «з'їж мене». Є й інша інтерпретація, в якій me - це скорочення від meishi («візитна картка» по-японськи). У такому разі, виходить - «з'їж візитку». І той, і інший варіанти підходять, точніше ця гра слів була створена навмисне. Набір з 150 горіхових незвичайних візиток, коштує всього 5800 ієн (близько 50 доларів). Зате він покликаний зробити тривале враження на нинішніх або потенційних партнерів по бізнесу. До речі, незвичайні їстівні візитки від компанії Arigatou можуть бути надруковані і на інших горіхах, якщо комусь не подобається арахіс. В асортименті є інші горіхи, кешью і, навіть, боби і зерна рису. |
О. Л. Плетнєва УСНЕ ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ Плетнєва О. Л. Усне ділове спілкування: навч посібник / О. Л. Плетнєва. – Х.: Нац аерокосм ун-т «Харк авіац. ін-т», 2008. – 51 с |
План Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Поняття ділового... Абрамович С. Д., Чікарьова М. Ю. Мовленнєва комунікація: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури. – 472 с |
План Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Види, типи і... Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. – ВЦ «Академія», 2004. – 344 с |
Урок Тема. Мета спілкування і адресат мовлення; мовлення монологічне... Авилами спілкування; удосконалити вміння розрізняти такі поняття, як види мовленнєвої діяльності, монолог і діалог; розвивати вміння... |
ПЛАН СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАЦІЯ. ФУНКЦІЯ СПІЛКУВАННЯ. ВИДИ,ТИПИ І... Важливо зазначити, що сфера людського спілкування включає комунікацію, яка останнім часом постає важливим предметом досліджень. Багато... |
Тема: «Психодіагностика особливостей вербального та невербального... Поняття невербальної комунікації. Оптико-кінетична, проксемічна, пара лінгвістична та інші знакові системи. Проксеміка. Розміщення... |
Тема 11. Психологія спілкування Поняття спілкування, форми, функції, рівні, засоби спілкування, види психологічних бар’єрів, особливості спілкування в підрозділах... |
Психологічні особливості віртуального спілкування Воно присутнє у нашому житті усюди: безпосереднє спілкування людей, спілкування за допомогою телефону, дитячі ігри, комп’ютерне спілкування.... |
План роботи Мета: показати шляхи застосування інтерактивних технологій на уроках іноземної мови, навчити різноманітних прийомів вербального та... |
Білогірського району Хмельницької області Проект виконав Мета проекту: ознайомитися з історичними відомостями виникнення візитних карток, з різними видами художньої обробки деревини та областю... |