Активізація пізнавальних інтересів колективного навчання молодших школярів
|
|
Скачати 44.4 Kb.
|
Активізація пізнавальних інтересів колективного навчання молодших школярів Т.А. Луценко – вчитель – методист вищої категорії початкових класів, відмінник освіти України Старосинявської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №1 Хмельницької області Розвиток пізнавальних інтересів, допитливості, спостережливості, бажання вчитися у молодших школярів – «вічні» завдання, які покликана вирішувати початкова школа. Одне з найважливіших засобів їхнього розв’язування, за результатами досліджень, – це інформативність , тобто використання у навчальному процесі інформаційно-насичених матеріалів, творчих завдань і вправ, складених з урахуванням мотиваційного, змістового та процесуального компонентів навчання. Активізація розумової діяльності молодших школярів визначається цілеспрямованістю роботи вчителя з розвитку пізнавальних процесів: сприйняття, мислення, уяви, пам’яті. Якість сприйняття молодшими школярами визначається наявністю казкової, яскравої наочності. На уроках математики призначення наочності – на предметних діях показати суть арифметичних дій із числами. Шестирічні учні швидко навчаться рахувати, додавати і віднімати, якщо вони будуть самі викладати потрібну кількість предметів і картинок у відповідності до конкретного числа, навчаться збільшувати, зменшувати множину предметів згідно з поставленою задачею. На уроках природознавства наочність допомагає визначити об’єкт навчання, вивчаючи диких тварин, учні роздивляються їх зображення, якщо вивчається нежива природа, є нагода потримати в руках корисні копалини. Повнота сприйняття молодшими школярами нових знань залежить від їх зацікавленості навчальним матеріалом. Активність учнів підвищується на нестандартних уроках: театралізованих уроках, інтегрованих уроках, уроках – казках, уроках – мандрівках, уроках – іграх. Для шестирічних учнів активність підтримується за рахунок цікавих демонстрацій, театралізованих дій, наприклад, театралізоване дійство може відбуватися у вигляді мандрівки до пташиної сім’ї. Окремі учні виконують ролі курки, півня, курчат. Учитель надіває їм на голови кокошники з зображенням потрібної пташки, пташина сім’я збирається біля дошки, а клас вчиться вживати слова: багато, мало, один, два, а також рахувати до десяти, визначати склад одноцифрових чисел. Наприклад. « Троє курчат пасуться на травичці, а двоє курчати пішло до водички, а скільки всього курчат? Значить. 5- це 3 і 2». Активна пізнавальна діяльність молодших школярів визначається рівнем їх мислення. Характер мислення в молодшому шкільному віці наочно – образний, а словесно – логічний тільки починає розвиватися. Завдання вчителя – на всіх уроках цілеспрямовано розвивати новий тип мислення в молодших школярів. Ось чому потрібно давати завдання для розвитку розумових дій: аналізу і синтезу, узагальнення і класифікації, порівняння. Розв’язуючи задачу, учні спочатку поділяють умову на частини, вивчають задачу, а потім, поєднуючи окремі частини, відповідають на поставлені питання. Для правильного написання слів, складання речень учні також проводять аналітико-синтетичну діяльність. На уроках природознавства молодші школярі порівнюють форму листя різних порід дерев і доходять висновку, що форма листя залежить від клімату. Пізнавальна діяльність потребує цілеспрямованої роботи вчителя з розвитку в молодших школярів уяви. Уява пов’язана з процесами навчання, яке буде свідомим, якщо кожне слово вчителя буде зрозумілим для молодшого школяра, збуджує набутий ним досвід. На уроках математики з метою розвитку уяви учні виготовляють схематичні малюнки у клітинках. Вони спостерігають, як окремі деталі змінюють образ. Досвід учителів показує, що учні початкової школи з задоволенням малюють портрети тварин. На уроках малювання теж багато видів роботи пов’язано з розвитком уяви. Наприклад, малювання по пам’яті: « літо», «осінь», «зима». Активність молодшого школяра залежить від того чи може він добре запам’ятовувати навчальний матеріал. Розвиток пам’яті починається з перших днів навчання дитини. Діти хором читають, повторюють за вчителем (гра «відлуння»), учать прислів’я, загадки, пісні, вірші, правила. Уже в початковій школі учні пишуть перекази, на уроках математики вони вчаться самоконтролю, щоб дії виконувати правильно, а коли забута відповідь приклада, тоді можна встановити правильність відповіді і ще раз повернутися до розв’язку. З метою розвинення в молодших школярів слухової та зорової пам’яті на уроках математики проводяться слухові та зорові диктанти. Учитель читає приклади, учні запам’ятовують їх, обчислюють, а в зошитах записують лише відповіді. Зоровий математичний диктант відрізняється від слухового тільки тим, що вчитель показує картки з записаними на них прикладами. Перевіряти математичні диктанти краще методом взаємоперевірки, коли учні обмінюються зошитами і звіряють записані відповіді прикладів з правильними відповідями записаними на дошці. Геометричні диктанти вимагають запам’ятати взаємне розташування геометричних фігур, їх колір. На набірне полотно вчитель виставляє кілька геометричних фігур різного кольору, учні уважно дивляться, запам’ятовують, вчитель забирає фігури, а вони малюють в зошитах по пам’яті. Найбільша активність учнів проявляється тоді, коли учень виступає в ролі вчителя. Колективне навчання передбачає, що учні навчають один одного. Такий вид навчання можна організувати, доручивши кільком учням самостійно вивчити новий матеріал, наприклад, сімом учням. Урок починається з повторення матеріалу, а в цей час сім учнів складають пари « вчитель-учень». Через десять хвилин у класі вже готові до навчання чотирнадцять учителів. Таким чином, через двадцять хвилин уроку, всі учні добре засвоїли нові знання. Така організація класу дає вчителю змогу досягти активності кожного учня, розвивати в учнів рефлексію, яка є вищим рівнем усвідомлення нових знань у системі вже набутих раніше. Проблема активізації розумової діяльності молодших школярів в навчальному процесі є багатоаспектною і потребує від учителя цілеспрямованої роботи, побудови такої навчальної системи, щоб кожен учень зміг до неї пристосуватися, успішно навчатися, розвивати свої здібності. Саме пізнавальні завдання підвищують інтерес до навчання, формують самостійність, впевненість у власних знаннях і можливостях. Адже наша мета – виховати творчу особистість, готову свої пізнавальні можливості використовувати у житті. Література
|
Схожі:
|
Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів Частина 1 Рівні навчання 14-28 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів Частина 1 Рівні навчання 1-13 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
|
І. М. ГЕРАСИМЕНКО, вчитель іноземної мови Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів... Стаття присвячена одному з важливих методів навчання іноземній мові – діалогу. Зокрема, в роботі наводиться алгоритм діяльності вчителя... |
Курбатової Тетяни Миколаївни Розвиток пізнавальних, інтелектуальних... Початкова ланка не може залишатись осторонь, оскільки саме в ній розвиваються творчий потенціал дитини, її нахили і обдарування,... |
|
ПОСВЯТА У БАРВІНЧАТА молодших школярів Увага! Лінійка, присвячена посвяті у барвінчата молодших школярів, оголошується відкритою |
10-11 класи Рівень стандарту, академічний рівень України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури,... |
|
W 1 РОЗВИТОК ЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ W 2 ... |
СИСТЕМА ПОЗАУРОЧНОЇ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛ – ВАЖЛИВА УМОВА ФОРМУВАННЯ... У статті проаналізовано сучасний стан позаурочної виховної діяльності дітей молодшого шкільного віку і виявлені труднощі, з якими... |
|
Уроки математики в початковій школі. Умови підвищення їх ефективності В свою чергу, чинна програма навчання математики молодших школярів спрямовує вчителів на пошук такої логіки взаємозв’язків між структурними... |
Розвиток навички читання молодших школярів Методичний посібник Розвиток навички читання молодших школярів: Методичний посібник / авт. Н. В. Радченко. – Рокитне: РМК, 2010 – 49 с |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua