Впровадження інтерактивних методів навчання щодо розвитку комунікативних і соціальних компетентностей учнів на уроках суспільно-історичних дисциплін

«Мала навчальна група – усі разом» - метод колективної роботи учнів, який використовується при закріпленні чи встановлення рівня доступності нового навчального матеріалу. Наприклад, закріплення питання «Самореалізація людини» починається з постановки проблемно-розвивального завдання: «Чому не кожна людина може себе реалізувати себе як особистість у житті? Що для цього потрібно?» Пояснюючи питання, бажано зробити акцент на особистому практичному досвіді учнів. Для встановлення рівня попередньо набутих знань і повторення раніше вивченого організувати роботу над визначенням соціально-філософських термінів:

Група 1 – дати тлумачення поняттю «Людина»

Група 2 – дати тлумачення поняттю «індивідум»

Група 1 – дати тлумачення поняттю «індивідуальність»

Група 1 – дати тлумачення поняттю «особистість».

Пояснення нового навчального матеріалу ґрунтується на застосуванні прикладів з української та світової літератури, історії, історії філософії. Закріплення нового навчального матеріалу провести на основі рішення сканвордів та складання схеми «Суб’єктивні та об’єктивні умови, причини і шляхи самореалізації особистості».

Крім вище згаданих, раціонально використовувати інші методи для розвитку комунікативних і соціальних компетентностей учнів:

• 
  «метод проектів» - розробка учнівських проектів;
  
• 
  «кейс-метод» - «хто це?», «що це?» - учням пропонуються ознаки історичного або соціально-філософського явища, події, чи характеристика політичної, історичної особи. Учні малими групами встановлюють і дають аргументовані доказові відповіді;
  
• 
  «метод евристичного конструювання»;
  
• 
  «метод символічного бачення» - розробка та застосування опорних схем, логічно-опорних, структурно-логічних схем;
  
• 
  «метод конструювання понять, історичних і філософських термінів» - на основі наданих слів скласти тлумачення, пояснення;
  
• 
  «метод історичного аналізу та історичного проектування»;
  
• 
  «метод взаємонавчання» - робота в малих групах при самостійному опануванні новим навчальним матеріалом;
  
• 
  «метод самоконтролю й взаємоконтролю». Проводиться при виконанні тестових або інших завдань при індивідуальній, груповій роботі;
  
• 
  «знайди головне», наприклад, прочитати відрізок тексту або певний текст. На першому етапі - визначити ключове слово, яке точно передає головну ідею прочитаного; на другому етапі - скласти ключову фразу; на третьому – визначити весь текст однією фразою, знайти «секрет» тексту;
  
• 
  «різні погляди на одну подію» - 2-4 групи учнів читають зміст підручника, певний абзац і 3-4 історичних документа, історичних свідчень. Наприклад, з теми «Війна УНР з Радянською Росією і проголошення УНР» учні читають абзац «Бій під Крутами» з підручника, вірш П.Тичини «Пам’яті тридцяти», уривок з політичного есе відомого українського письменника емігранта Уласа Смарчука «Крути», і «Трагедія на Крутах» - із статті від 16 березня 1918р. Порівнюють різні точки зору і виконують завдання: 1.Скласти хронологію подій 2. Точку зору якого автора ви поділяєте і чому? 3. З якими висновками ви згодні, а з якими ні? Наведіть аргументи. 4. Чому події під Крутами довгий час замовчувались в офіційній історичній науці і стали широко обговорюватися в період незалежної України і учасників подій проголосили героями? Робота організується в малих групах і кожна група робить свій незалежний висновок, який потім презентує на обговоренні результати історичного дослідження;
  
• 
  «відгадай подію» - наприклад, учні груп отримують текст, історичне свідчення, опис історичних подій, опис культурного напрямку чи течії тощо, який розрізаний на окремі блоки. Завдання – скласти текст, визначити подію, автора вислову, назвати культурний напрямок або течію;
  
• 
  «знайди помилку» - кожна група отримує текст з помилками. Завдання – знайти і виправити помилки тексту;
  
• 
  «лабораторно-практична робота» - використовується методика інтен-сивного читання та історичного, соціального чи культурологічного аналізу. Робота учнів спрямована на систематизацію раніше отриманих знань, умінь і навичок: складання узагальнюючох таблиць, опорних схем, словникова робота, історичне (соціальне) дослідження, порівняльний аналіз різних точок зору;
  
• 
  віртуальна екскурсія – застосовується на уроках художньої культури при вивченні теми «Візуальні мистецтва». Учням пропонується екскурсія до Національної галереї мистецтв (Лондон), музею Прадо (Мадрид), ермітажу (Санкт-Петербург). При вивченні теми «Архітектура світу» учням пропонується віртуальна екскурсія та ознайомлення з шедеврами архітектури в Києві, Москві, Парижі, Варшаві, Лондоні, Римі, Нью-Йорку тощо.
  

Використовуючи різноманітні методи, прийоми і форми організації навчання, різноманітні педагогічні технології урок проектується на основі проблемно-логічного, проблемно-пошукового, проблемно-розвивального запитання чи завдання. Це дає можливість максимально активізувати навчальну діяльність учнів, створити умови для розвитку навичок самоосвіти, вміння вчитися і набувати знання самостійно.

Форми організації навчання можуть бути різномантними: