Впровадження інтерактивних методів навчання щодо розвитку комунікативних і соціальних компетентностей учнів на уроках суспільно-історичних дисциплін

1   2   3

матеріал, опрацювати розподіл ролей, налаштувати учнів на позитивну співпрацю один з одним [3, 5, 6]



Комунікативно-діалогове навчання і є інтерактивним навчанням. Постановка єдиного проблемного завдання перед учнями групи за умови поділу на 3-4 малі навчальні групи або на пари дає можливість знайти різні методи та шляхи вирішення в ситуації активного обговорення, діалогу. Таким чином формується спочатку декілька точок зору і викладач може не продовжувати далі дискусію та обговорення, а надати учням можливість самостійно визначити і знайти правильне рішення методом індивідуальної самостійної роботи на уроці як закріплення навчального матеріалу або як домашнє завдання. Головною умовою в цьому випадку є застосування учнями набутої суми знань з теми і власного життєвого досвіду. Існують різноманітні форми організації роботи учнів на інтерактивному уроці. Застосування їх залежить від теми уроку, поставлених цілей і задач.

ВАРІАНТИ ГРУПОВОЇ РОБОТИ:

• 
  діалог;
  
• 
  синтез думок;
  
• 
  конференція;
  
• 
  диспут;
  
• 
  конкурс;
  
• 
  «атака на організатора»
  
• 
  спільний проект;
  
• 
  дерево рішень.
  

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

• 
  «мікрофон»;
  
• 
  «мозковий штурм»;
  
• 
  «займи позицію»;
  
• 
  «навчаючи – вчуся»;
  
• 
  «робота в парах»;
  
• 
  «ток-шоу»;
  
• 
  «розігруваня ситуації в ролях»;
  
• 
  «ажурна пилка»;
  
• 
  «коло ідей»;
  
• 
  «акваріум»;
  
• 
  «прес».
  

Інтерактивні методи навчання можна сгрупувати залежно від форми організації навчання:

● Інтерактивні методи дискусійного навчання: дискусія, дискусія в формі ток-шоу, оцінювальна дискусія, дебати, метод «прес», «коло ідей», «займи позицію», «зміни позицію», «неперервна шкала думок»

● Інтерактивні методи кооперативного навчання: робота в парах, ротаційні (змінювальні) малі групи – «трійки», два-чотири-всі разом, «карусель»,

робота в малих навчальних групах (міні-групи), акваріум

● Інтерактивні методи ситуативного моделювання навчання: імітаційні ігри,

спрощене судове слухання, громадські слухання, рольова гра

● Інтерактивні методи колективно-групового навчання: обговорення проблеми в загальному колі, «мікрофон», «мозговий штурм», «навчаючи – навчаюсь», «броунівський рух», «ажурна пилка», аналіз ситуації, вирішення проблем, «дерево рішень», незакінчені рішення, компаративний урок.

Кожна група інтерактивних методів навчання має свої особливості

застосування, сприяє формуванню і розвитку певних вмінь і навичок, дає можливість визначити особисту позицію кожному учневі на основі аргументів, позитивних та негативних наслідків.
2.1. ГРУПОВА РОБОТА

В ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Індивідуально-групова робота в інтерактивному навчанні є визначальною, дає можливість розвинути у учнів соціально-історичне мислення, навички співпраці, комунікативні і соціальні компетентності.

Формування комунікативних компетентностей проходе декілька стадій від комунікації до компетентності. Для кращого розуміння психолого-соціальних процесів необхідно визначити навчальну групу як соціум, який може мати, як однаковий ЗУН, так і бути різнобічним і поєднувати учнів з різним рівнем розвитку. Залежно від навичок спілкування, самосоціалізації учнів у спілкування, обговорення й прийняття рішень може бути, як через лідера і включення в обмін думками учнів, так і вільне, вільний обмін думками. Роботу в групі можна розглянути на основі діаграми Джеймса Айртона етапів організації малих навчальних груп:

• 
  формування (Forming);
  
• 
  становлення (Storming);
  
• 
  норма (Norming)
  
• 
  виконання (Performing)
  

Процес групової роботи визначається як цикл, тобто група може розпочати роботу з будь-якого етапу Це залежить від етапу «становлення», яка відбувається неоднаково.

2.1.1. ІНДИВІДУАЛЬНА

РОБОТА УЧНІВ.

На уроках художньої культури, людини і світ, історії можливе використання різноманітних за змістом творчих диференційованих завдань з метою розвитку комунікативних і соціальних компетентностей. Наприклад: для закріплення навчального матеріалу учням пропонується рішення або самостійна розробка головоломок, ребусів і кросвордів; історичний або філософський, культорологічний диктанти; пошук відповіді на ключові проблемні або проблемно-пошукові питання і завдання теми малими групами, попарно, «один-два-чотири-разом», «група-аудиторія». Індивіду- альна самостійна робота учнів може мати різноманітні форми і методи:

• 
  мозкова атака – фронтальне опитування, уведення в тему уроку - на етапі актуалізації або закріплення, визначення рівня засвоєння нового навчального матеріалу;
  
• 
  історичний або філософський диктант як закріплення нових філософських, культурологічних категорій і понять, дат, прізвищ тощо;
  
• 
  самостійне читання підручника, історично-соціальних свідчень і проведення порівняльного аналізу. Цей метод використовується і в груповій роботі;
  
• 
  самостійна робота з опорним конспектом та виконання завдань у робочому зошиті. Робота може мати як індивідуальний, так і парний або груповий характер.
  
• 
  проектна діяльність. Наприклад, з питання «Самореалізація людини, соціума» - розробка соціально-філософського проету: «Що мені потрібно для успішної самореалізації як майбутньому фахівцю?»; з теми: «Суспільство» - соціальні проекти: «Вибори учнівського самоврядування центру», «Вибори учнівського самоврядування гуртожитку», «Як покращити навчальний процес у центрі?»;
  
• 
  складання хронології подій;
  
• 
  словникова робота. На основі набору слів, понять скласти визначення поняття, доставити недостатні слова. Визначити поняття, термін;
  
• 
  тестові завдання і запитання, вікторини. Тестові завдання розроблені як у паперовому, так і в електронних версіях до тем програми, до навчального курсу предметів художня культура, людина і світ. На уроках художньої культури використовуються ілюстровані тестові завдання на слайдах та на паперових носіях.
  

2.1.2. ІНДИВІДУАЛЬНО-ГРУПОВА РОБОТА

Основною формою роботи в інтерактивному навчанні є індивідуально-групова робота. Кожна група учнів на уроці отримує завдання, які мають проблемний, проблемно-пошуковий характер. Ці завдання пов’язані з аналізом соціально-історичних документів. Наприклад: вивчаючи тему: «Роки застою (1964-1985 роки», учням пропонується на етапі активізації розумової діяльності «мозкова атака» і проблемно-пошукові завдання методом «дерева рішень» та «аналізу ситуацій»:

Група 1 – «Чому після закінчення Другої світової війни почалася «холодна війна»?

Група 2 – «Визначте роль особистості в біполяризації світу і холодної війни»

Група 3 – «Визначте свою точку зору на події 40-50 років. Як би ви діяли і які рішення ви б приймали?»

Група 4 – «Чи існує зв’язок між подіями Другої світової війни, розпадом СРСР і подіями сьогодення?»

Учні мають можливість висловити особисту думку, різноманітні точки зору, аргументуючи та аналізуючи історичні події, залучаючи власний практичний і життєвий досвід. При цьому необхідно звернути увагу на те, щоб відповіді учнів були стислими і лаконічними, аргументованими і доказовими.

2.1.3. ФОРМИ ГРУПОВОЇ РОБОТИ.

Інтерактивна технологія навчання дає можливість використовувати різноманітні форми і методи проблемно-розвивального навчання, спрямовані на розвиток і формування комунікативних і соціальних компетентностей.

Діалогічне проблемне викладання нового навчального матеріалу забезпечує постійний зв’язок викладача та аудиторії. Цей метод ефективний на етапах мотивації, актуалізації навчальної діяльності, пояснення нового матеріалу. Проблемний діалог дає можливість визначити рівень знань учнів з теми, висловити власні судження і думки. Наприклад, починаючи вивчення теми: «Вибори як інструмент демократії» у діалогічній бесіді можливо активізувати раніше отримані знання на уроках історії України та всесвітньої історії. Діалог будується на запитаннях - з якою метою проводяться вибори у державі?як проводяться вибри? Які існували способи виборів в країнах світу – в Давній Греції? в Україні? в Росії? у Франції?

Пояснення нового матеріалу грунтується в цьому випадку на практичному досвіді учнів і виконанні групових завдань: 1 – дайте визначення виборів; 2 – дайте визначення референдумуї; 3 – наведіть характерні ознаки мажорітарної виборчої системи; 4 – наведіть характерні ознаки пропорційної виборчої системи; 5 – група експертів. Відповіді учнів ґрунтуються тільки на практичному досвіді учнів. Після виконання завдання знання учнів корегуються і складається опорна схема і таблиця.

Діалог – спільний пошук малими групами узгодженого рішення однієї проблеми або проблемного запитання. Це може бути діалогічне пояснення в евристичній, проблемній бесіді. Наприклад, пояснюючи новий матеріал з теми: «Україна в роки Першої світової війни» учням задаються питання: А яке ваше особисте ставлення до війни? Як ви думаєте, чи підтримували українці позицію Росії в першій світовій війні? Як проводилась мобілізація населення в Україні? Чому існували полярно-протилежні позиції українців відносно війни? Для кращого усвідомлення учні розглядають та аналізують фотодокументи данного періоду, вислови учасників подій, історичних дія-чів.

Така спрямованість навчання формує у учнів вміння і навички історичного та соціального аналізу різноманітних джерел, вміння спілкуватися, вислуховувати думку інших, робити власні висновки і, порівнюючи їх з іншими, усвідомлювати навчальний матеріал з історії, людини і світ та художньої культури.

«Синтез думок» - індивідуально-групова робота в малих групах над різнобічними аспектами однієї проблеми, розв’язання цієї проблеми через певний її аспект. Наприклад, перед навчальною групою ставиться запитання: «Чому хрущовська «відлига» дала поштовх виникненню різних форм дисидентського руху?». Кожна група учнів отримує завдання:

Група 1 – Проаналізувати причини виникнення національно-визвольного руху в Україні

Група 2 – Що дало поштовх ліберальному процесу в Україні?

Група 3 – Визначити причини релігійного дисидентства.

Група 4 – Визначити причини правового дисидентства

Група 5 – експерти: збирають відповіді: схеми, таблиці, систематизують та узагальнюють напрацювання інших груп.

Після виконання завдання, визначення точок зору, організується обговорення результатів історично-соціального дослідження учнів й синтезується колективна узагальнена думка-відповідь на проблемно-пошукове запитання.

«Один-група-всі разом» - метод індивідуально-колективної роботи уч-нів. Наприклад, після індивідуального виконання тематичних головоломок, ребусів, кросвордів організовується обговорення в малих групах та всєю навчаль-

ною групою, учням пропонується доповнити невиконане завдання й дати тлумачення терміна, категорії, назвати дати, розшифрувати абревіатури. Такі завдання застосовуються для встановлення початкового рівня знань учнів, на етапі активізації розумової діяльності або на етапі закріплення нового навчального матеріалу уроку. Такі творчі завдання учні виконують із зацікавленістю, на уроці створюється творча дружня атмосфера взаємодопомоги та взаємоконтролю.

1   2   3

При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua