|
|
Скачати 478.61 Kb.
|
|
Вивчення рівня професійної компетентності педагогічних кадрів як основа організації методичної роботи З М І С Т Вступ І. Ключові освітні компетентності ІІ. Концептуальні засади побудови, зміст і структура моделі функціональної компетентності педагога ІІІ. Психологічний аналіз професійної компетентності педагога ІV. Педагогічна діяльність вчителя як основна складова професійної компетентності майбутнього освітянина V. Шляхи формування комунікативної компетентності педагогів Висновки Список використаних джерел Додатки В с т у п Тільки та людина творча, яка навчилася пристосовуватись і змінюватися, усвідомила той факт, що жодні знання не є гарантією успіху, лише процес пошуку знань створює його основу. К. Роджерс За умов трансформації українського суспільства особливої значущості набувають питання формування молодою людиною нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентоспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки. Чим потужніший життєвий ракурс людини, чим ширші її соціальні можливості, тим легше здолати кризові настрої, оволодіти конструктивно-перетворювальною позицією. Щоб гідно жити в сучасному суспільстві, особистість повинна бути компетентною в різних сферах діяльності. Сучасна освіта спрямована на підготовку людей високої освіченості, кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і впровадження наукоємних та інформаційних технологій. Визначені перспективні завдання спроможний реалізувати знаючий, обізнаний, творчий фахівець, отже, компетентний. І. Ключові освітні компетентності Освітня компетенція – вимога до освітньої підготовки, виражена сукупністю взаємопов'язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності по відношенню до певного кола об'єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистісно і соціально значимої продуктивної діяльності. Компетенція – відчужена, наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки, необхідна для ефективної продуктивної діяльності у певній сфері. Компетентність – володіння відповідною компетенцією, що включає особистісне ставлення до неї і предмета діяльності. Компетентність – якість особистості (сукупність якостей), яка вже відбулася і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері. Компетентність – сукупність особистісних якостей (ціннісно-смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок, здібностей), обумовлених досвідом діяльності в певній соціально і особистісно-значимої сфері. Освітні компетенції відносяться не до всіх видів діяльності, в яких бере участь людина, наприклад, дорослий спеціаліст, а тільки до тих, які включені до складу загальноосвітніх областей і навчальних предметів. Такі компетенції відображають предметно-діяльнісну складову загальної освіти і покликані забезпечувати комплексне досягнення його цілей. Що таке ключові компетентності? Компетентність у перекладі з латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Компетентна в певній сфері людина має відповідні знання та здібності, що дозволяють їй обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній У методиках навчання окремими предметами компетентності використовуються давно, наприклад, лінгводидактичні компетентності застосовуються в мовах, комунікативні – в інформатиці. В останні роки поняття «компетентність» вийшло на загальнодидактичний і методологічний рівень. Це пов'язано з його системно-практичними функціями й інтеграційною метапредметною роллю в загальній освіті. Посилення уваги до цього поняття обумовлене також рекомендаціями Ради Європи, що стосуються відновлення освіти, її наближення до замовлення соціуму. Необхідність формування школою ключових компетентностей відзначена в концептуальній модернізації вітчизняної освіти. Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності – це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди. Наприклад, у ході реалізації міжнародного проекту «Визначення та добір ключових компетентностей», який здійснюється Організацією економічного співробітництва й розвитку та національних інститутів освітньої статистики Швейцарії та США, чіткого визначення ключових компетентностей вироблено не було. Під час симпозіуму Ради Європи на тему «Ключові компетентності для Європи» було визначено такий орієнтовний перелік ключових компетент-ностей: Вивчати:
Шукати:
Думати:
Співробітничати:
Прийматися за справу:
Адаптуватись:
Аналіз даного переліку компетентностей показує їх достатню креативну спрямованість, хоча й не завжди в явному вигляді, а як підготовчий етап до творчості. До власне креативних компетентностей із даного списку можна віднести: «уміти витягати користь із досвіду», «уміти вирішувати проблеми», «організовувати взаємозв'язок минулих і дійсних подій», «уміти знаходити нові рішення». У той же час указівки на дані вміння ще недостатньо для того, щоб цілісно уявити весь комплекс знань, умінь, способів діяльності та досвіду по відношенню до креативних компетентностей. Для нашої країни тенденції європейської освіти ніколи не були байдужими. Але наша освіта завжди вибирала «свій шлях», обумовлений специфікою вітчизняних традицій і процесів. Не будуть виключенням, швидше за все, й тенденції підсилення ролі компетентностей в освіті. З погляду евристичного навчання необхідно визначити компетентності, пов'язані зі здатністю педагогів до креативної діяльності. Нас цікавлять креативні компетентності як загального порядку, тобто ключові компетентності, так і конкретного, який стосується творчості в окремих освітніх сферах, навчальних предметах чи видах діяльності. Перш ніж переходити до добору ключових компетентностей, визначимося з дефініцією даного поняття, його родовими та відмітними ознаками. У даний час існує ряд спроб визначити поняття «компетентність» з освітньої точки зору. Наприклад, на нараді концептуальної групи проекту «Стандарт загальної освіти» сформульоване таке робоче визначення поняття «компетентність»: «Готовність використовувати засвоєні знання, навчальні вміння та навички, а також способи діяльності в житті для рішення практичних і теоретичних задач». Родовим поняттям тут є «готовність». У словнику С. Ожегова під готовністю розуміється «згода зробити що-небудь» або «стан, при якому все зроблено, усе готове для чого-небудь». Дійсно, поняття «стан», на наш погляд, характеризує компетентність педагога, готового використовувати «засвоєні знання, навчальні вміння та навички, а також способи діяльності», але в даному випадку не враховується особистісне значеннєве ставлення до майбутньої діяльності, до предмета цієї діяльності, а також не конкретизується, які саме «практичні та теоретичні задачі» будуть вирішуватись при реалізації компетентності. В іншому документі під компетентністю мається на увазі «Здатність до здійснення практичних діяльностей, що вимагають наявності понятійної системи й, отже, розуміння, відповідного типу мислення, що дозволяє оперативно вирішувати проблеми та задачі, що виникають». Ще одне визначення, що спирається на поняття здатності: «Компетентність – це загальна здатність, заснована на знаннях, досвіді, цінностях, схильностях, що придбані завдяки навчанню». Здатність як індивідуально-психологічна особливість особистості дійсно є умовою успішного виконання певної діяльності. Але чи є компетентність лише «індивідуально-психологічною особливістю»? Скоріше ні, оскільки компетентність характеризує також і певне коло діяльності (причому не тільки практичної), а також певне коло об'єктів (предметів), стосовно яких ця компетентність задається. Тобто компетентність – не тільки індивідуально-психологічна особливість, а й загальна якість, стандартизована для багатьох індивідів, яка вводиться як загальна норма. Крім того, компетентність містить у собі коло реальних об'єктів, стосовно яких вона задається (наприклад, компетентність мандрівника задається стосовно таких атрибутів, як географічні об'єкти, карти, транспортні засоби й ін.). Для розподілу загального й індивідуального у змісті компетентнісної освіти слід відрізняти синонімічні поняття «компетенція» та «компетентність». Компетентність вчителя припускає прояв стосовно компетенції цілого спектра його особистісних якостей. Поняття компетентності включає не тільки когнітивну й операціонально-технологічну складові, а й мотиваційну, етичну, соціальну та інші. Тобто компетентність завжди особистісно забарвлена якостями конкретної людини. Даних якостей може бути ціле віяло: від значеннєвих і світоглядних (навіщо мені необхідна дана компетентність) до рефлексивно-оцінних (наскільки успішно я застосовую дану компетентність у житті). Компетентність не зводиться тільки до знань чи тільки вмінь. «Компетентність є... сферою відносин, що існують між знанням і дією в людській практиці.» [15]. Компетентність припускає наявність мінімального досвіду застосування компетенції. ІІ. Концептуальні засади побудови, зміст і структура моделі функціональної компетентності педагога У вітчизняній педагогічній літературі зустрічаються поняття «компетенція» (компетенції), «групи компетенцій», і поняття «компетентність» («групи компетентностей»). Компете́нція (лат. competentia, від compete — взаємно прагну; відповідаю, підходжу) — сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством. Компетéнтність – поінформованість, обізнаність, авторитетність. Компетентність у перекладі з латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Компетентність працівника — це ступінь його кваліфікації, яка дозволяє успішно вирішувати задачі, що стоять перед ним. Компетенція – 1) добра обізнаність із чим-небудь; 2) коло повноважень якої-небудь особи чи установи. Компетентний – 1) який має достатні знанні в якій-небудь галузі, який з чим-небудь добре обізнаний, тямущий; який грунтується на знанні, кваліфікований; 2) який має певні повноваження, повноправний, повновладний. Ця схожість не є випадковою, адже ці поняття походять з одного джерела: латиною «competentia» – узгодженість, відповідність, а «compete» – відповідати, бути здатним. Розведемо ці поняття, адаптуючи їх до мовних стереотипів. Поняття «компетенція» традиційно вживається у значенні «коло повноважень», «компетентність» же пов'язується з обізнаністю, кваліфікованістю. Тому при розгляді педагогічних процесів доцільно використовувати саме термін «компетентність». Згідно з визначенням Міжнародного департаменту стандартів для навчання, досягнення й освіти поняття компетентності визначається як спроможність кваліфіковано здійснювати діяльність, виконувати завдання або роботу. При цьому поняття компетентності містить набор знань, навичок і ставлень, що дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність або виконувати певні функції, що підлягають досягненню певних стандартів у галузі професії або виду діяльності. Загальна компетентність людини є сукупністю ключових компетентностей. На основі потреб та основних видів діяльності особистості, що дозволяють йому опановувати соціальний досвід, одержувати навички життя та практичної діяльності в сучасному суспільстві визначено такі ключові компетентності:
|
|
Р. М. Дзюбак, заступник директора з навчально-методичної роботи; Н. М. Гладка На часі формування пакету нормативно-правових актів з питань організації та проведення науково-методичної роботи з педагогічними... |
Наукові основи організації методичної роботи Система методичної роботи відіграє важливу роль у розвитку школи, озброює педагогічні кадри необхідними знаннями та вміннями. Участь... |
|
НАКАЗ Чернівецької області на 2013 рік та з метою надання методичної допомоги щодо викладання навчальних предметів та організації методичної... |
Тематика засідань методичної ради Аналіз методичної роботи за минулий навчальний рік. Завдання методичної служби школи на новий навчальний рік. Затвердження планів... |
|
Гладка Людмила Іванівна Контролюючим органом навчально-методичної роботи є Методична рада університету. Головними напрямками роботи Методичної ради є |
Використання інтерактивних технологій у методичній роботі Слід зазначити, що інтеграція традиційних та інтерактивних методів значно підвищує ефективність методичної роботи. Інтерактивні... |
|
Система організації методичної роботи в Ольшаницькій загальноосвітній... Аналіз роботи школи з реалізації певної науково-педагогічної теми за конкретний період; діагностика професійної майстерності педагогічного... |
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НА І ЕТАПІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ОБЛАСТІ Створення пакету діагностичних методик для дослідження рівня розвитку творчого потенціалу учнів різних вікових груп |
|
ТЕХНОЛОГІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ як шлях формування професійної компетентності педагога Створення моделі професійно компетентного педагога сучасної освітньої установи, розробка моделі індивідуального маршруту професійної... |
ПЛАН роботи методичної комісії класних керівників ВПУ-4 м. Вінниці на 2011-2012 н р. № Обговорити на засіданні методичної комісії класних керівників питання про шляхи і засоби виховання учнів |