Шкала (критерії) оцінювання студентів
Прізвище, ім’я студента __________________________________________
№ з\п
|
Вид діяльності
|
Максимальна кількість балів
|
Набрана
кількість балів
|
Самооцінка
|
Взаємооцінка
|
1.
|
Рівень умінь професійного спілкування
|
5
|
|
|
2.
|
Активність під час виконання завдання
|
5
|
|
|
3.
|
Здатність до співпраці
|
5
|
|
|
Оцінювання здійснюється за 5-бальною системою.
Максимальна кількість балів – 15.
Методичне забезпечення
IV. Матеріали методичного забезпечення впроваджуваного методу.
а) підготовчого етапу:
«Особливості спілкування між людьми»;
«Правила спілкування медсестри з родичами, колегами, хворими»;
тестові завдання з теми;
ситуативні задачі;
б) основного етапу:
інформативні повідомлення студентів;
слайди, відеоматеріали;
різні завдання мовного характеру;
використання елементів ділової гри;
медична документація;
в) підсумкового етапу:
критерії оцінювання знань студентів.
Розділ 5
Основні висновки щодо педагогічної ефективності технології інтерактивного моделювання з елементами рольової гри
Технологія відтворення типових ситуацій професійного спілкування через розігрування ролей дає можливість участі, сприяє формуванню професійного і соціального досвіду в умовах колективного мислення, навчає ефективної роботи в команді, сприяє формуванню рефлексивного ставлення до справжньої професійної діяльності.
Вибрана інтерактивна технологія проведення заняття реально забезпечує високий рівень внутрішньої пізнавальної мотивації й емоційності та продуктивної активності через наявність ефективної системи стимулювання, здатної спонукати кожного учасника діяти «як у житті».
Розігрування ролей не відновлює прогалин у знанні фактичного матеріалу, але стимулює активізацію мислення і сприяє створенню оптимальної інформаційної обстановки, скеровуючи пошук і відбір потрібної інформації. Забезпечує організацію діалогового спілкування, міжособистісної взаємодії, особистісно-діяльнісний характер засвоєння знань, умінь і навичок.
Допомагає здійснювати процес управління розвитком особистості студента, формувати новий тип студента, який володіє вміннями та навичками самостійної, конструктивної роботи, є цілеспрямованим, готовим до співпраці і взаємодії.
Застосування інтерактивних технологій передбачає індивідуальний внесок кожного в навчальний процес, обмін знаннями, ідеями, способом діяльності.
Незаперечна перевага інтерактивного моделювання з елементами рольової гри відносно традиційних методів, що застосовуються в навчально-виховному процесі.
Метод інтерактивного моделювання з елементами рольової гри дозволяє зацікавити студентів самим процесом навчання, формує сталий інтерес до конкретної навчальної дисципліни, сприяє засвоєнню знань та навичок, стимулює активну індивідуальну активність студентів.
Даний метод ґрунтується на новітніх принципах, які змушують переглянути роль викладача і студента. Завдання викладача: створити в навчальній аудиторії такі умови, які б дозволили розвинути у студентів вміння мислити, аналізувати, ділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом.
Метод інтерактивного моделювання є продуктивним в світі. Він забезпечує формування тих якостей, які ми запланували: вміння, навички, активність.
Завдання студентів: брати на себе частку відповідальності за результативність навчального процесу. Усвідомлення студентами ролі викладача на занятті, але основна відповідальність лягає на самих студентів і кожного зокрема.
Індивідуальний аналіз даного методу і його обумовлення в групі дає набагато більші можливості для розвитку особистості студента, його фахової майстерності, ніж заучування матеріалу з підручника чи конспекту. Студенти навчаються не тільки у викладача, а й один в одного. Вони вчаться слухати один в одного, бути почутим, точніше висловлювати власні думки.
Таким чином, завдяки використанню інтерактивного моделювання з елементами рольової гри студенти формують власне світобачення, орієнтовно визначають життєву позицію, своє місце в сучасному світі, самовдосконалюються, творчо оновлюють власний потенціал та опановують уміння і навички саморозвитку особистості.
Завдання для групової роботи студентів
Види професійного спілкування
Особливості спілкування медсестри приймального відділення лікарні. Навести приклади та прокоментувати їх.
Правила спілкування медсестри з хворими та родичами пацієнтів. Навести приклади та прокоментувати їх.
Правила спілкування, вітання, розмови по телефону у медичній установі. Відтворіть фрагменти спілкування та прокоментуйте їх.
Приймальне відділення лікарні. Особливості спілкування. Правила заповнення медичної картки стаціонарного хворого. Заповніть зразки.
Завдання для усієї групи: підготувати публічний виступ «Вітання та запрошення гостей».
Підвищення загальномовного рівня
у сфері ділового спілкування в колективі
Здатність випускника вищого навчального закладу згідно з ОПП і ОКХ спеціальності 5.12010102 «Сестринська справа», 5.12010106 «Стоматологія ортопедична»:
чітко визначати і користуватися двома формами ділового мовлення: усною і писемною;
дотримуючись норм сучасної літературної мови, логічно, точно і послідовно формулювати думки;
логічно і послідовно давати стислу інформацію з питань професійного спілкування в колективі.
Стилі спілкування
Стиль спілкування - індивідуальна стабільна форма комунікативної поведінки людини, яка проявляється за будь-яких умов взаємодії — в ділових стосунках, у стилі керівництва, у способах прийняття рішень та розв'язання конфліктів, в обраних прийомах впливу на людей.
Стилі спілкування мають своєрідне емоційно-вольове забарвлення, яке визначається темпераментом, психофізіологічними та індивідуальними особливостями людини, арсеналом її вербальних та невербальних засобів. В управлінському спілкуванні можна виділити такі стиль авторитарний, демократичний , ліберальний, які мають певні ознаки.
Ознаки авторитарного стилю: ділові, короткі розпорядження; чітка мова, казенний, непрозорий тон; емоції та етичні моменти не беруться до уваги. Позиція лідера — поза групою. Справи у групі плануються заздалегідь, визначаються лише поточні, безпосередні цілі. Голос керівника вирішальний. Ознаки демократичного стилю:: товариський тон, інструкції подаються у формі пропозицій. Похвала та догана — з поясненнями. Розпорядження та заборони — з дискусіями. Позиція лідера - всередині групи. Всі заходи плануються колективно. За реалізацію пропозицій відповідають всі. Пропозиції обговорюються. Етичній стороні спілкування надається належна увага. Ознаки ліберального стилю: рівень — конвенціональний, погоджувальний, відсутність елементів схвалення чи догани. Позиція лідера майже не помітна для групи. Процеси в колективі відбуваються самі по собі. Лідер не дає вказівок; наявна безліч потурань. Робота розподіляється, виходячи з окремих інтересів або йде від одного лідера. На етичному аспекті спілкування особлива увага не фіксується.
Фази спілкування
Ділове спілкування, як певний процес взаємодії людей, має свою стратегічну лінію, тактику проведення, а також певні фази. До фаз ділового спілкування відносяться початкова, основна і завершальна.
Початкова фаза — протягом якої встановлюють вихідні контакти, настроєність на спілкування, йде орієнтація в ситуації. У цій фазі постає завдання; спонукати ділового партнера до спілкування, зацікавити, створити максимальне поле для обговорення проблем. Тут також оцінюється стан партнера, визначаються стратегія і тактика спілкування, вибирається певний тон взаємин, виявляється намір партнера і йде орієнтація в розподілі ролей.
Основна фаза — протягом якої реалізується певна послідовність дій, а саме: встановлюється проміжна та кінцева мета спілкування, виконуються безпосередні мовні, немовні та документальні контакти, йде взаємний аналіз вихідних та проміжних пропозицій, пошук узгодження рішень, відбувається розподіл ролей за принципом «домінування-підпорядкування», визначення
перспектив спілкування.
Завершальна фаза — протягом якої формулюються підсумки ділової взаємодії, відбувається вихід із контакту, формуються основи для подальшої взаємодії.
Форми і функції спілкування
Здійснюються ділові взаємини у двох формах: контакту та взаємодії.
Контакт — це одиничний акт, в якому відсутня система узгодження дій партнерів стосовно один одного. Основу ж ділових взаємин партнерів складають не контакти, а їх взаємодія.
Взаємодія (інтеракція) — аспект спілкування, що проявляється в організації людьми взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльності, досягнення певної вигідної обом сторонам мети.
Під соціальною інтеракцією (від лат. interaction — взаємодія) розуміють безпосередню міжособистісну комунікацію (обмін символами), важливою особливістю якої визначається здатність людини «виконувати роль іншого», уявляти, як її сприймає партнер по спілкуванню, і відповідно інтерпретувати ситуацію та конструювати свої дії.
Змістом взаємодії між людьми є певна і специфічна для соціальної структури суспільства сукупність економічних, Правових, політичних відносин, які реалізуються у спілкуванні.
Розрізняють два типи міжособистісної взаємодії співпраця (кооперація) і
суперництво (конкуренція) залежать від обраної стратегії і тактики спілкування.
У процесі спілкування знаходять свій вияв своєрідна суперечність: зодного боку, людина пристосовується життя суспільства, засвоює його досвід, добуті людство наукові І культурні досягнення, а з другого — відособлюється, формується її індивідуальна неповторність самобутність, що пояснюється його основними функціями
У спілкуванні проявляються такі основні його функції:
Інформативно-комунікативна — з нею пов'язані усі процеси, які охоплюють сутність таких складників спілкування, як передача-прийом інформації та відповідна реакція на неї.
Регулятивно-комунікативна — відбувається процес коригування поведінки, коли людина може вплинути на мотиви, мету спілкування, програму дій, прийняття рішень.
Афективно-комунікативна. — відбувається взаєморегуляція та взаємокорекція поведінки, здійснюється своєрідний контроль над усією сферою діяльності партнера. Тут можуть реалізуватися можливості навіювання, наслідування, вживаються усі можливі засоби переконання.
Стратегія і тактика спілкування
Стратегія ділового спілкування передбачає постановку певної цілі, яка стимулює волю учасника спілкування, заставляє його діяти усвідомлено, інтенсивно, мобілізувати свої здібності, знання, досвід, уміти підпорядковувати свої сили досягненню цієї мети.
Тактика ділового спілкування передбачає вибір певної моделі поведінки, яка в конкретній ситуації буде найбільш сприятливою у досягненні поставленої мети. Ґрунтується тактика спілкування на певних засадах, найважливішими з яких є:
наявність декількох варіантів поведінки в однотипній ситуації і вміння
оперативно ними скористатись;
недопущення конфронтації чи конфліктів з діловим партнером;
вміле використання механізмів людської взаємодії, прихильності,
симпатії, антипатії, довіри, поваги і т.п.); О уважне ставлення до нових, хоч і
незвичних на перший погляд ідей, думок;
освоєння тих моделей поведінки, які приносять успіх у ділових
стосунках;
вміння подати себе, правильно оцінювати реакцію партнерів, вловлювати найменші зміни в ситуації
ОСОБЛИВОСТІ СПІЛКУВАНЯ МІЖ ЛЮДЬМИ
Навіщо потрібна ця бесіда? Для того, щоб знати як задовольнити розуміння співрозмовника, як знайти собі друзів, як сподобатись людям.
Шість правил:
людина, котра не цікавиться своїми друзями, відчуває найбільші труднощі і у житті і спричиняє велику шкоду оточуючим і людям;
усміхайтеся: вираз обличчя жінки набагато вагоміший за її одяг;
пам’ятайте, що ім’я людини - це найніжніший і любий звук його вухам на різних мовах;
будьте уважним слухачем, заохочуйте інших говорити про самих себе, це легкий спосіб стати хорошим співрозмовником;
як зацікавити людей? Найкоротший шлях до серця людини - це бесіда з ним про те, що він цінує найбільше за все.
(Теодор Рузвельт)
Доводьте вашому співрозмовнику свідомість його значимості і робіть це щиро.
3ОЛОTE ПРАВИЛО:
Давайте іншим те, що б ви хотіли отримати від них.
Ділове (професійне) спілкування
Мовний і мовленнєвий етикет
(словесні формули ввічливості
і правила їх застосування)
Вимоги до мовлення
 
Чистота мовлення
Звертання
Пропозиції, поради
 
Точність мовлення
Вітання
Заперечення і відмови
Логічність мовлення
Вибачення
Стимулювання
та корекції
розмови
 
Доречність мовлення
Подяки
Згоди, підтвердження
Прощання
Організація цілеспрямованого
професійного контакту з хворими
Установлення психологічного контакту
Підтримування спілкування у доброзичливій тональності
|