|
Скачати 60.15 Kb.
|
ВСТУП Актуальність теми. Сучасна світова економіка характеризується посиленням глобалізаційних процесів, міжнародною економічною взаємозалежністю, розвитком технологій, надлишком однорідної продукції, через що сьогодні на світовому ринку попит перевищує пропозиції у півтора рази, тобто третина виготовленої продукції не реалізується [75, с. 38]. Таке надвиробництво товарів стало причиною загострення конкуренції на ринку, і традиційні методи конкурентної боротьби стають недостатньо ефективними, оскільки ціна і якість уже не відіграють вирішальної ролі при покупці, критерієм вибору товару стають ексклюзивність, респектабельність і ступінь громадської поваги до конкретного виробника, тобто споживачі все частіше покладаються на імідж і репутацію виробника, а не на фізичні якості товару [206, с. 223]. У зв’язку із цим виробники продукції змушені застосовувати інноваційні методи ведення конкурентної боротьби, унаслідок чого ділова репутація, витіснивши рекламу як основний двигун торгівлі, стала найбільш ефективним методом боротьби за споживача [118, с. 12], і пріоритетним, порівняно з оптимізацією витрат, способом управління громадською довірою. Проблема оцінки ділової репутації підприємства набуває особливої ваги у зв’язку з тим, що ділова репутація, впливаючи на ефективність господарської діяльності підприємства, стає економічною категорією – оцінкою громадськості ділових якостей підприємства, яка склалася на підставі кількісних показників діяльності підприємства, а саме рентабельності виробництва, прибутку, і може бути виражена в грошовому еквіваленті. Актуальність теми дослідження визначається ще й тим, що процеси приватизації, реприватизації та купівлі-продажу об’єктів господарювання, які відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність оцінки ринкової вартості під-приємства як цілісного майнового комплексу. Мета й завдання дослідження. Мета дисертації – розробити організаційно-економічний механізм оцінки ділової репутації підприємства, що в умовах жорсткої конкуренції повинен забезпечити більш точну оцінку ринкової вартості підприємства як цілісного майнового комплексу й у випадку незаконного використання чужої ділової репутації – визначення суми збитків, яких зазнала постраждала сторона. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: 1. Дослідити економічну сутність, етимологію й еволюцію понять «ділова репутація підприємства», «корпоративний імідж», «гудвіл», «торговельна марка», «бренд», обґрунтувати розмежування досліджуваних понять, виявити їхні принципові відмінності й установити економічний взаємозв’язок ділової репутації підприємства, корпоративного іміджу, гудвіла, торговельної марки й бренда. 2. Проаналізувати наявні методи, які застосовуються для визначення ділової репутації підприємства, корпоративного іміджу, торговельної марки й бренда, та в основі яких лежить експертна оцінка, виявити недоліки, що ускладнюють застосування цих методів на практиці. 3. Дослідити зарубіжну й вітчизняну нормативно-правову базу регулювання й захисту ділової репутації підприємства. 4. Провести дослідження економічних методів оцінки вартості підприємства як цілісного майнового комплексу, гудвіла й бренда, виявити недоліки, що ускладнюють застосування цих методів на практиці. 5. Виконати розрахунок ринкової вартості підприємства як цілісного майнового комплексу й гудвіла підприємства. 6. Обґрунтувати структуру вартості бренда й гудвіла як сукупності нематеріальних активів підприємства, не врахованих у бухгалтерському балансі. 7. Запропонувати організаційно-економічний механізм оцінки ділової репутації підприємства як складової частини вартості бренда. Об’єктом дослідження є ділова репутація вітчизняних виробничих під-приємств, що виступає складовою частиною їхньої ринкової вартості як цілісного майнового комплексу. Предметом дослідження є теоретичні й методичні основи здійснення економічної оцінки нематеріального активу підприємства – ділової репутації. Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження застосовувалися як загальнонаукові, так і низка спеціальних економічних методів. Розрахунок ринкової вартості підприємства як цілісного майнового комплексу був здійснений методами дисконтованих грошових потоків і ринкової привабливості підприємства. Ринкова вартість активів підприємства розрахована методом вартості чистих активів. Оцінка вартості гудвіла здійснена відповідно до міжнародного стандарту фінансової звітності 22 «Об’єднання компаній», українським стандартом бухгалтерського обліку №19 «Об’єднання підприємств». Визначення вартості бренда здійснювалося методами доходного підходу. У розрахунку собівартості корпоративного іміджу використовувалися методи витратного підходу. Також у дисертації був застосований метод експонентного згладжування для прогнозування грошового потоку підприємства. Інформаційною базою дослідження стали роботи вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі ділової репутації підприємства, корпоративного іміджу, гудвіла, бренда й торговельної марки, звіти рекламних і консалтингових агентств («Interbrand», «Brand finance», «Гvардія Україна»), річні звіти антимонопольного комітету України й управління АМКУ в Донецькій області, фінансова звітність вітчизняних підприємств, дані державної статистики, а також вітчизняна й зарубіжна нормативно-правова база оцінки й захисту ділової репутації підприємства. Наукова новизна отриманих результатів полягає в таких нових наукових положеннях, розроблених особисто автором, які виносяться на захист: уперше: запропоновано комплексне визначення ділової репутації підприємства як економічної категорії з урахуванням характерних рис, набутих нею на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, що є нематеріальним активом підприєм-ства й складовою частиною ринкової вартості підприємства як цілісного майнового комплексу. Ділова репутація являє собою оцінку ділових якостей під-приємства, засновану на особистих моральних якостях, ретельності й старанності виконання договірних зобов’язань перед діловими партнерами, законо-слухняності, сформовану стихійно в результаті господарської діяльності під-приємства; обґрунтовано відмінні риси й взаємозв’язок понять «ділова репутація підприємства», «корпоративний імідж», «гудвіл», «торговельна марка» і «бренд»; вартість гудвіла запропоновано розраховувати як сукупність нематеріальних активів, не врахованих у бухгалтерській звітності, і які становлять перевищення ринкової вартості підприємства як цілісного майнового комплексу над ринковою вартістю його активів; класифіковано нематеріальні активи, що становлять вартість гудвіла, на такі класифікаційні групи, як бренд, передовий менеджмент, інтелектуальні й майнові права, нематеріальні активи, які мають грошове вираження; обґрунтовано структуру вартості іміджу підприємства, що складається з двох частин: витратної та доходної. Витратною частиною є собівартість іміджу. Як дохідну частину іміджу підприємства запропоновано сприймати штучно створений образ фірми, метою якого є залучення нових клієнтів за допомогою маркетингових інструментів. Розроблено класифікацію витрат, які становлять собівартість іміджу підприємства за статтями затрат; подано механізм оцінки вартості бренда, що складається з матеріальної й нематеріальної частин. Нематеріальна частина включає вартість штучного образу й вартість ділової репутації підприємства. Матеріальна частина бренда складається із собівартості іміджу; вартість штучного образу підприємства запропоновано розраховувати як суму прибутку від покупок, зроблених новими клієнтами, залученими за допомогою корпоративного іміджу. Економічну оцінку ділової репутації підприєм-ства варто здійснювати у вигляді різниці між вартістю бренда й вартістю іміджу підприємства; запропоновано організаційно-економічний механізм оцінки ділової репутації підприємства, що представляє собою сукупність економічних методів, застосовуваних у певній послідовності. удосконалено: на основі етимологічних досліджень подано визначення термінів «ділова репутація підприємства» і «корпоративний імідж»; у рамках методу галузевої привабливості, який застосовується для оцінки ринкової вартості підприємств, впроваджено середньогалузевий коефіцієнт ринкової привабливості підприємств, що дасть змогу застосовувати цей метод для визначення вартості підприємств будь-якої організаційно-правової форми. Запропонований коефіцієнт розраховується як середнє арифметичне значення коефіцієнтів ринкової привабливості українських підприємств окремої галузі, акції яких котируються на вітчизняному фондовому ринку. набуло подальшого розвитку: узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо трактування понять «корпоративний імідж» і «ділова репутація підприємства» в економічній оцінці іміджу й ділової репутації підприємства; методи економічної оцінки ділової репутації підприємства, корпоративного іміджу, торговельної марки, бренда й підприємства як цілісного майнового комплексу; застосування математичної моделі – парної лінійної регресії, для визначення ступеня впливу ділової репутації на ринкову вартість підприємства як цілісного майнового комплексу. |
Роботи: МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСІВ В Отже актуальність теми безумовна, та потребує свого розвитку як в теоретичній, так й в практичній площині |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми Ускладнювали становлення Молдови як незалежної держави внутрішньополітична боротьба між прихильниками та противниками унії з Румунією... |
Кафедра ТПП та соціолінгвістики Актуальність теми зумовлена зростанням кількості сучасних соціофонетичних досліджень, спрямованих на розкриття залежності особливостей... |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Однією з актуальних і складних проблем сучасної гастроентерології та хірургії є лікування ускладнень, що розвиваються... |
Н. Селегей, науковий керівник П. М. Маланчук В юридичній літературі можна зустріти різні погляди на проблему істини в кримінальному судочинстві. Це природно, оскільки проблема... |
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у... |
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у... |
Актуальність теми вибраної технології. Стан її розробки в науково-методичній літературі Метод проектів можна використовувати у звичайній групі як самостійну (індивідуальну) чи групову роботу студентів упродовж різного... |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми Неможливість одностороннього розв’язання екологічних проблем будь-якою країною та транскордонний характер забруднення навколишнього... |
1 Організація виявлення туберкульозу в лікувально-профілактичних... «загальна практика-сімейна медицина» із самостійної підготовки до практичних занять |