Тренінгове заняття
на тему: «Неповна сім’я. Яка вона?»
Мета: розкрити поняття «неповна сім’я» ; дати зрозуміти основні функції матері та батька; показати негативний вплив монобатьківської сім’ї на дітей обох статей.
Гра – знайомство «І це чудово».
Мета: знайомство учасників групи; усвідомлення відповідальності перед своїми близькими, осмислення дієвого піклування.
Правила гри:
Батьки стають колом. Тренер дає зразок мовлення: «Мене звати Віра Іванівна. Я люблю частувати свою родину смачними пирогами». Інші батьки роблять жест схвалення (великий палець піднятий вгору, інші стиснуті в кулак) і хором промовляють : «І це чудово». Кожен з батьків неодмінно повідомляє щось пов’язане з його піклуванням про свою сім’ю і отримує схвалення інших батьків.
Інформаційна частина.
Сім’я – історично конкретна система взаємин між подружжям, між батьками й дітьми – мала соціальна група, члени якої пов’язані шлюбними, спорідненими стосунками та загальним побутом; соціальна необхідність сім’ї обумовлена потребами у фізичному відношенні населення.
Сім’я здійснює зв’язок поколінь, а також соціалізацію дітей і підтримку існування членів родини; це мінлива група людей з ієрархічною структурою, певним циклом розвитку, стереотипними формами поведінки.
Основні функції сім’ї:
Репродуктивна – народження дітей;
Економічна – суспільне виробництво засобів для життя, ведення власного господарства, наявність власного бюджету, організація споживацької діяльності;
Виховна – соціалізація дитини;
Комунікативна – організація внутрішньо- та поза сімейного спілкування;
Гедоністична – наявність у людини загальнобіологічної сексуальної потреби, задоволення якої є такою ж необхідністю, як і задоволення спраги та голоду;
Реакційна та психотерапевтична – безумовне прийняття кожного члена сім’ї, особливо тими, хто в силу різних обставин (вік, захворювання, тощо) не може самостійно регулювати власну поведінку відповідно до соціальних норм;
Відновлювальна – укріплення здоров’я та довголіття членів сім’ї. Це важливий фактор фізичного та психологічного благополуччя людини;
Дозвіллєва – організація раціонального дозвілля, задоволення потреб у спільному проведенні дозвілля;
Інформаційна – отримання членами сім’ї інформації про навколишнє середовище.
Неповна сім’я – це сім’я, в якій порушені шлюбні стосунки й певні функції. Це сім’я, в якій дитина/діти проживають з одним із батьків.
Є ще один термін щодо визначення неповної сім’ї – монобатьківська сім’я. Серед зарубіжних дослідників замість терміна «неповна сім’я» вживається поняття «монобатьківська сім’я », оскільки воно точніше відображає сутність, бо неповними, наприклад є сім’ї без дітей.
Види неповної сім’ї:
Розлучена (утворюється внаслідок розлучення);
Напівсирітська (смерть одного з батьків);
Позашлюбна (народження дитини поза шлюбом );
Прийомна (усиновлення дитини неодруженою жінкою);
Дистанційна (сім’я є юридично повною, але один з батьків тривалий час проживає дистанційно від сім’ї; створюється внаслідок тривалого перебування на заробітках або через ув’язнення одного з батьків).
Мозковий штурм «Функції батька та матері».
Учасникам заняття пропонується назвати по колу по 2 основні, на їх думку, функції батька та матері в сім’ї.
Ведучий. Функції матері та батька, можливо, спочатку майже однакові, однак дедалі починають відрізнятися. Мати є для дитини джерелом задоволення її потреб, моделлю побудови знань про світ, концепцію уявлень про себе, батько ж – джерелом безпеки, захисту, підтримки, регулятором контролю й поведінки. Мати формує емоційний фон психосоціального розвитку дитини, батько сприяє формуванню вольових якостей, робить дитину більш організованою, дисциплінованою та незалежною. Вплив матері пов’язаний із ласкою, ніжністю, любов’ю та турботою, а вплив батька – з вихованням через гру, візуальну увагу. Діти, які багато граються з батьком, особливо якщо в іграх присутні елементи ризику та дослідження, стають більш здібними до навчання. У дітей високі показники психомоторного і розумового розвитку, загалом у них є можливість для оптимального розвитку, якщо їхні батьки відчувають потреби дитини.
За формування у дитини соціального інтересу відповідальний батько. Він має ставитися до дітей як до рівних і бути позитивно налаштованим на дружину, роботу, суспільство, брати активну участь у вихованні дітей. Водночас йому слід уникати емоційного відчуження та батьківського деспотизму, бо ці дві помилки мають однакові наслідки : діти, які відчули на собі такі вади батьківського виховання, намагаються у майбутньому досягти особистісних переваг над соціальними. Батьки більше сприяють засвоєнню гендерних ролей. У доброго, люблячого батька сини виростають справжніми чоловіками, енергійними та впевненими у власних силах. Батьківська любов сприяє формуванню відчуття жіночності у дівчинки. За висловом відомої російської феміністки М. Арбатової, впевненою у собі дівчинку роблять люблячі очі батька. Пріорітет материнської любові призводить до закріплення інфантильних рис у дитини й відповідно до проблем соціального становлення. Пріорітет батьківської любові відбивається на розвитку емоційної сфери дитини, здатності до прояву почуттів.
Батьки частіше граються з дітьми, а матері більше займаються підготовкою їх до життя та обговорюють із ними міжособистісні питання. Матері частіше вимагають послуху та підкорення, застосовуючи стратегії, що викликають почуття провини, тоді як батьки – застосовують сильні, впевнені стратегії. Проактивна виховна позиція батька поліпшує психосоціальну адаптацію дитини.
Вправа – мікрофон «Закінчи речення».
Спочатку, давайте дамо відповідь на прості запитання:
Хто така дитина?
Хто такі батьки?
Батьки по черзі закінчують речення:
Батьки – це…
Дитина – це…
Батьки і діти – це…
Висновок. Батьки і діти – це сім’я. Батьківське ставлення до дитини – система різноманітних почуттів, звичних моделей спілкування з нею, особливостей сприймання її вчинків.
Роздача батькам пам’яток та буклетів
«Наслідки неповної сім’ї для хлопчиків та дівчаток».
Зворотній зв’язок.
Батьки продовжують речення : «Сьогоднішня зустріч для мене…» або «Сьогодні я…».
Прощання .
Учасники посміхаються одне одному.
Пам’ятка для батьків
«Наслідки неповної сім’ї для хлопчиків та дівчаток»
Наслідки для хлопців
|
Наслідки для дівчат
|
Хлопці, які виросли без батька, більш агресивні, менш контактні, несхильні визнавати авторитет жінки, раніше починають статеве життя, тяжіють до частої зміни партнерів, оскільки не здатні до стійких стосунків із представницями протилежної статі; у них бувають труднощі із статевою ідентифікацією та пошуком власної ідентичності – засвоюють або ремінний, або вульгаризований псевдо чоловічий стиль поведінки; таким юнакам притаманна конфліктна самооцінка: з одного боку, підвищене незадоволення своїми якостями, а з іншого, ігнорування негативної інформації про себе.
|
У дівчат, які виросли без батька, викривлені уявлення про шлюб, сімейні стосунки та чоловіків, є проблеми зі встановленням контактів із представниками протилежної статі; вони схильні до раннього статевого життя та нерозбірливі у виборі статевого і шлюбного партнерів. Дівчинка, яка недоотримала батьківської ласки й тепла, буде завжди його шукати у чужих чоловіків. Жінки, котрі в дитинстві недоодержали ласки й турботи від матері, схильні використовувати каральні засоби виховання та зривати свій гнів на дітях.
|
Буклет для батьків
«Вплив розлучення батьків
на дітей дошкільного віку»
Навіть немовля здатне гостро
відчувати стрес, який переживає під
час розлучення мати, результатом
реакції на її депресивний стан
може бути смерть дитини; у малюків
депресивних матерів депресивний
настрій спостерігався уже у
8-місячному віці, вони є більш
дратівливими, їх важче заспокоїти
у порівнянні з іншими дітьми.
У малюків дошкільного віку
з’являються ознаки дистресу, зокрема
тривожності, страху відокремлення,
що проявляється у нав’язливості,
підвищеній потребі в увазі з боку
дорослих, регресивних формах поведінки
(смоктання пальця, енурез, тощо.)
Діти у віці 2,5-3,5 років реагують на
розлучення плачем, розладом сну,
страхами, зниженням пізнавальної
активності; діти 3,5-4,5 років –
підвищеним рівнем агресивності,
заниженою самооцінкою та почуттям
провини. У 5-6 річних дітей після
розлучення спостерігається посилення
агресії, тривожності і дратівливості.
Ці діти вже усвідомлюють ті зміни,
що спричинить розлучення, здатні
розповісти про свої почуття, про сум
за батьком й бажання його повернення.
Використана література:
Неповна сім’я : Особливості роботи соціального педагога/ Марина Докторович. – К.: Шк. Світ, 2010. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
Право знати право : Абетка правового виховання / Валентина Волканова. – К. : Шк. Світ, 2012. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
-
Психолог дошкілля № 5 (34), травень, 2012р.
|